Ухвала суду № 77883856, 16.11.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №140/3276/17

Провадження №1-кп/127/621/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Романчук Р.В., Медяної Ю.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.,

прокурора Орлика А.А.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2017 р. за № 12017020240000494,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 15, п. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, вважає, що ризики, які існували на час застосування стосовно останнього запобіжного заходу не відпали, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може ухилятися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали думку прокурора.

Захисник ОСОБА_6 вважає, що підстави для утримання обвинуваченого під вартою відсутні, оскільки прокурором не доведено ризику впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також не доведено наявності інших ризиків, передбачених чинним кримінально-процесуальним законодавством. Крім того, обвинувачений має міцні соціальні зв’язки, у зв’язку з наведеним просила застосувати до обвинуваченого інший запобіжний захід, не пов’язаний з утриманням під вартою, а саме – домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та зазначив, що він тривалий час перебуває під вартою, жодних намірів впливу на потерпілих та свідків немає.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що строк утримання ОСОБА_5 під вартою спливає 25.11.2018 р.

Згідно з ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Главою 18 чинного кримінально-процесуального закону регламентовано питання щодо запобіжних заходів та затримання особи. При цьому питання щодо мети і підстав застосування запобіжних заходів регламентовані ст. 177 КПК України. Зокрема, з ч. 1 ст. 177 КПК України випливає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Як слідує зі змісту ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Суд приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини звернув увагу на те, що для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку (п. 63, справа «Тодоров проти України»).

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи (замаху на умисне вбивство), на даний час розгляд справи по суті не розпочато, відповідно, потерпілі та свідки у кримінальному провадженні не допитані. Таким чином, суд приходить до переконання, що наявні ризики позапроцесуального впливу обвинуваченого на них. Посилання обвинуваченого та його захисника на неможливість перебування обвинуваченого під вартою, в тому числі й за станом здоров’я, суд оцінює критично, як такі, що не були підтвердженні об’єктивними доказами. Питання щодо доведеності винуватості обвинуваченого як підставу для зміни обраного запобіжного заходу суд на даний час не вирішує.

З урахуванням викладеного та з огляду на положення ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», суд приходить до переконання, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а саме спробам ОСОБА_5 незаконно впливати на потерпілих та свідків, продовжити вчиняти нові злочини. За таких обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 331, 371 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів, з 16.11.2018 р. до 14.01.2019 р.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Суддя:

Суддя: