Ухвала суду № 77883218, 13.11.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1кп-200/777/17

Справа № 200/21890/17

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2018 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді Марущак С.Л.

при секретарі Буц Д.С.

за участю:

прокурора Михайлова О.М.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Дніпро обвинувальний акт за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, АРК, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт та додатки до нього у кримінальному провадженні щодоЧиркова В.В. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки останній не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а саме, що в ньому зазначені анкетні дані обвинуваченого та потерпілого (освіта, сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, місце роботи, наявність судимостей), які неповинні вказуватися, що є порушенням вимог п.2, п.3 ч.1 ст.291 КПК України; обвинувальний акт не у кожному випадку містить відомості про ім’я та по-батькові слідчого та прокурора, не містить відомості про групу слідчих та прокурорів, що є порушенням вимог п.4 ч.1 ст.291 КПК України; в обвинувальному актівикладені фактичні обставини справи, які прокурор вважає встановленими, які різняться від тих обставин справи, які викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_2, що впливає на реалізацію права на захист, також в обвинувальному акті вказано, що тілесні ушкодження були завдані потерпілому ОСОБА_5, однак слідством здійснювалось доказування про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5; в обвинувальному акті не зазначено відомості про вчинення протиправного діяння ОСОБА_2, у зв’язку з необхідністю подавлення нападу двох осіб з метою рятування життя і здоров’я своєї дружини та себе особисто від протиправного посягання, що може вплинути на результат судового розгляду; в обвинувальному акті не зазначено формулювання обвинувачення. В обвинувальному акті дата та місце його затвердження не відповідає дійсності, оскільки 13.12.2017 ОСОБА_2 та захисник ознайомилися з матеріалами досудового розслідування, про що складено відповідний протокол, стороною захисту подано перелік доказів сторони захисту, з якими прокурор повинен ознайомитися для складання або прийняття рішення щодо наявності підстав для затвердження обвинувального акту. Однак, після підписання ОСОБА_2 та захисником протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, слідчим Власенко Д.П. одразу було вручено стороні захисту обвинувальний акт та додатки до нього, при цьому обвинувальний акт вже був затверджений з датою (13.12.2017) та підписанийпрокурором ОСОБА_6, з зазначенням адреси підписання: м.Дніпро, вул.Європейська, 15. При цьому прокурор Михайлов О.М. при ознайомленні сторони захисту з матеріалами досудового слідства до кабінету не заходив, слідча з кабінету не виходила і не направляла обвинувальний акт з додатками до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2, що свідчить про те, що обвинувальний акт складено та затверджено не у відповідну дату і не у зазначеному у ньому місці, та, в порушення вимог ст.ст.290, 291 КПК України, до закінчення ознайомлення сторін кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування і надання відповідних матеріалів. Крім цього, доданий до обвинувального акту Реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ч.2 ст.190 КПК України. В ньому не зазначено час реєстрації заяви та внесення відомостей, не зазначено час повідомлення про підозру, не зазначені реквізити процесуальних рішень слідчих суддів, не зазначені усі рішення прийнятті прокурором, безпідставно зазначено перелік вилучених речей, безпідставно зазначено ухвалу про виправлення описки. На підставі викладеного, просить повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника.

Прокурор, представник потерпілогоКнишенко Е.М. та потерпілий ОСОБА_7 вважали, що кримінальне провадження підсудне Бабушкінському районному суду м.Дніпропетровська, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України і кримінальне провадження можливо призначити до розгляду у судове засідання та заперечували проти клопотання захисника ОСОБА_1

Вислухавши позиції учасників процесу щодо можливості призначення справи до розгляду, судом було встановлено, що кримінальна справа не може бути призначена до розгляду по суті з наступних підстав.

Згідно діючого законодавства обвинувальний акт та додатки до нього повинні відповідати вимогам КПК України.

Відповідно до ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Крім того, в ньому повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті ) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, його роль у вчиненні злочину; вид та розмір матеріальної шкоди спричиненої вчиненням кримінального правопорушення. Зазначені данні повинні бути викладені в формулюванні обвинувачення з іншими кваліфікуючими ознаками вчиненого кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно ст.3 КПК України – обвинувачення – це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Вобвинувальному акті, який надійшов до суду, зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 В.В.23.08.2017, приблизно о 22 год. 30 хв., знаходячись біля ТЦ «Терра», розташованого за адресою: м.Дніпро, вул.Панікахи. буд.15,маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, предметом,який володіє колюче-ріжучими властивостями, умисно заподіяв удар в область тулуба потерпілому ОСОБА_5, внаслідок чого спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки праворуч з ушкодженням внутрішніх органів, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень,як небезпечних для життя в момент заподіяння.

При цьому, анкетні відомості потерпілого ОСОБА_8 в обвинувальному акті не зазначені, що позбавляє суд можливості викликати його у судове засідання. В обвинувальному акті зазначено, що потерпілим в кримінальному провадженні є ОСОБА_5, однак в обставинах, які викладені прокурором в обвинувальному акті, вказане прізвище незазначено.

Крім викладеного, як вбачається з направленого до суду обвинувального акту, останній містить тільки викладені фактичні обставини справи, встановлені досудовим розслідуванням, і прокурор не виклав конкретизованого формулювання обвинувачення.

У відповідності до кримінально-процесуального законодавства України судовий розгляд справи проводиться у межах висунутого особі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті і законом передбачена можливість прокурора змінити обвинувачення в суді під час судового розгляду справи по суті тільки у разі встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Як вбачається з вимог ст.374 КПК України, суд у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою зазначає – формулювання обвинувачення, яке пред’явлене особі і визнано судом недоведеним; а в разі визнання особи винуватою – формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

В рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» та в рішенні від 09.10.2008 у справі «Абрамян проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має право бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту»; «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому обвинувачення». Таким чином надання у кримінальній справі повної, детальної інформації щодо пред’явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду в тлумаченні ст.6 Конвенції.

Вказані недоліки обвинувального акту, його неповнота, порушують право обвинуваченого, передбачене ст.42 КПК України, знати у вчиненні якого кримінального правопорушення він обвинувачується, що унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист, чим істотно порушується право на захист обвинуваченого.

У відповідності до ст.ст.409, 412 КПК України безумовною підставою для скасування будь-якого рішення суду першої інстанції – обвинувального чи виправдувального вироків – є порушення права на захист обвинуваченого, яке полягає в тому числі у відсутності конкретизованого формулювання обвинувачення у вироку суду. Тому виходячи з того, що суд повинен забезпечити реалізацію права на захист обвинуваченому, як під час судового розгляду справи так і під час підготовчого судового засідання, суд приходить до висновку про повернення обвинувального акту з додатками з наведених підстав прокурору.

На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним обвинувальний акт та додатки до нього повернути прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Керуючись ст.314, ч.2 ст.376 КПК України,суд -

у х в а л и в:

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та додатки до нього повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя

Бабушкінського районного суду ОСОБА_9

м.Дніпропетровська