Рішення № 77883112, 15.11.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/15804/17

Провадження №2/200/1222/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 жовтня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого - судді Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі - Кузьминій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», про скасування виконавчого напису як такого, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог, посилалася на те, що їй стало відом, що приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис №1775 від 14.03.2017 року про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 19 613,00 грн.

Банк пред’явив до виконання вказаний виконавчий напис до Покровського ВДВС у місті Кривий Ріг у Дніпропетровській області, де відкрито виконавче провадження №54270080 від 28.08.2017 року, про що є відповідна постанова.

Позивач у своєму позові посилається на те, що сума кредитних коштів суперечить сумі кредитного договору, натомість сума кредитного договору погашена ще у 2011 році на підставі судового наказу, про що свідчать квитанції.

У зв’язку з чим просить суд, скасувати виконавчий напис №1775 від 14.03.2017 року як такого, що не підлягає виконанню та за необґрунтованістю наданої інформації по розрахунку заборгованості та нарахування боргу після закінчення строку позовної давності та стягнути судовий збір.

02.10.2017 року позивач надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та відповідача за правилами ст. 280,287,288 ЦПК України - заочно.

Представники ПАТ КБ «Приватбанк» надав суду заяву, в якій просить слухати справу без його участі, просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

14.03.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис №1775 про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 19 613,00 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк».

Постановою державного виконавця Покровського ВДВС міста Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області від 28.08.2017 року звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.ст.11,15 ЦК України цивільні права й обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

Особа, право якої порушено, може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. За змістом зазначеної норми цивільного права, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта.

Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу.

Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій. Право на звернення до суду з позовом про незаконність нотаріальної дії чи відмови в її вчиненні мають заінтересовані особи (фізичні та юридичні), стосовно яких були вчинені нотаріальні дії, або які одержали відмову в їх вчиненні, тобто безпосередньо брали участь у нотаріальному процесі. Особи, які не брали участі у вчиненні нотаріальних дій, але вважають, що їх права і охоронювані законом інтереси порушені нотаріальною дією, вправі звернутися до суду з відповідним самостійним позовом про недійсність посвідченого акта, але не до нотаріуса, а до інших суб’єктів спірних матеріальних правовідносин, з приводу яких виник спір.

З матеріалів справи вбачається, що саме між позивачем по даній справі ОСОБА_1 та третьою особою ПАТ КБ ПрвиатБанк виникли договірні відносини шляхом укладання кредитного договору та саме на підставі цього правочину ПН ДМНО Дніпропетровською області ОСОБА_2, який позивачем було визначено як відповідача, було вчинено виконавчий напис.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» (п.11) викладена правова позиція, відповідно до якої, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ч.ч.1 та 2 ст.3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ст.30 ЦПК в редакції, чинній на момент подачі позову).

Відповідно до ч.1 ст.32 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подачі позову) позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Право на заміну відповідача в судовому процесі закон надає виключно позивачу.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч.1 та ч.4 ст.51 ЦПК України).

Суд наголошує на тому, що клопотання про залучення в якості співвідповідача саме ПАТ КБ «Приватбанк» позивачем не заявлялося, пред'явлення позову позивачем до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір не стягується.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», про скасування виконавчого напису як такого, що не підлягає виконанню - відмовити.

Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва