Ухвала суду № 77882668, 13.11.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-п/130/5/2018

130/468/17

У Х В А Л А

щодо заяви про перегляд заочного рішення

13.11.2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 4 Жмеринського міськрайонного суду заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення, -

у с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з цією заявою і вказав, що заочним рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 14 липня 2017 року було задоволено позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на загальну суму 38733,57 грн.

Про дане рішення ОСОБА_3 дізналася у пенсійному фонді, повернувшись з Росії, де вона проживає останні 2 роки, оскільки з її пенсії почали робити якісь відрахування. В результаті цього фактично рішення суду відповідач отримала лише 20 серпня 2018 року. Представник відповідача вказав, що в нього відсутня позовна заява з додатками, однак вважає, що розрахунки позивача є значно завищеними. З рішення суду випливає, що кредитного договору позивач не долучив до матеріалів справи. Крім цього, на відносини, які виникли між позивачем та відповідачем поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів" щодо несправедливості умов договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації понад 50% у разі невиконання ним зобов'язань, що веде до визнання такої умови договору недійсною. Суд у своєму рішенні не звернув увагу на те, що банком одночасно було нараховано два види штрафів, а також на те, що до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Відповідач за весь період користування кредитною карткою сплачувала банку кошти, що підтверджується колонкою в розрахунках банку і така сума значно перевищує суму, яка необхідна для повного погашення кредиту. Врешті представник відповідача вважав, що суд у своєму рішенні не дослідив ту обставину, що має місце пропущення строку позовної давності. У зв'язку з цим, представник відповідача просив поновити строк на оскарження вищезазначеного заочного рішення суду та скасувати його.

Представник позивача надіслав на адресу суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення., в якому вказав, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду справи не подала. Представник позивача вказав на відсутність поважних причин неявки відповідача в судові засідання. Тому, на його думку, суд правомірно провів заочний розгляд справи та виніс судове рішення, яке є законним, справедливим та обґрунтованим. Крім цього, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими та мали істотне значення для правильного вирішення справи. При цьому відповідач повинен навести поважні причини, чому такі докази не були подані до початку розгляду справи по суті. Представник позивача вказав, що сторонами при укладенні кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору. Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, судово-бухгалтерської експертизи з метою з'ясування питання наявності або відсутності заборгованості відповідача за кредитним договором не проводилась, а тому підстави вважати розрахунок, наданий позивачем неналежним відсутні. Сторони погодили положення кредитного договору в тих межах, які сторони бажали викласти в самому договорі. Тому звинувачення відповідача, що банк пропонує несправедливі умови є безпідставними, адже вона погодилась на такі умови при укладенні кредитного договору. Підстави для застосування позовної давності відсутні, оскільки порушення зобов'язання триває. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив відмовити у перегляді заочного рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримує подану ним заяву повністю та просить її задовольнити.

Представник позивача заяву не визнає, просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши учасників розгляду заяви про скасування судового рішення, дослідивши додані до заяви матеріали та справу, суд приходить до такого.

Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, заочне рішення скасовується тільки при наявності двох складових – неявка до суду з поважних причин та наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд дослідив матеріали справи за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Зокрема, в позовній заяві вказана її адреса : м.Жмеринка, вул.Кутузова, 141 (а.с.2), таку ж адресу вона вказала у своїй заяві про приєднання (а.с.6), така ж адреса зазначена у ксерокопії її паспорта (а.с.32).

Згідно з інформацією міського голови № 02-5/10-706 від 6 березня 2017 року, у картотеці з питань реєстрації фізичних осіб відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутні (а.с.43).

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України у Вінницькій області від 14 березня 2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 24 вересня 2008 року значиться зареєстрованою ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.44).

На а.с.42, 50 містяться конверти з викликами ОСОБА_3 до суду, які повернулися з відмітками "за закінченням терміну зберігання". Саме через це виклик відповідача було здійснено через оголошення в газеті загальнодержавної сфери розповсюдження "Урядовий кур'єр" (а.с.56), що на час розгляду справи відповідно до положень частини третьої статті 122 ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року вважалось належним повідомленням про час, дату та місце судового засідання.

Доводи представника відповідача щодо того, що відповідач останні два роки проживає в Росії не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ця інформація не була відома ні позивачу, ні суду на час розгляду справи. Суд вважає, що відповідач знаючи, що у неї є в Україні зобов'язання фінансового характеру та свідомо покинувши територію країни, допускала настання шкідливих для неї наслідків у зв'язку з неналежним виконанням цих зобов'язань.

Тому в даному випадку суд констатує, що відповідач була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, – і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов’язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід’ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 (Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року,заява № 18357/91, п. 40.). у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, – і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов’язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід’ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 (Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року,заява № 18357/91, п. 40.).

В даному випадку рішення суду від 14 липня 2017 року було ухвалено судом відповідно до статей 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року, тобто, суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, представник відповідача не надав. У заяві викладені його суб'єктивні думки щодо правильності вирішення справи, що може бути предметом апеляційного оскарження.

Згідно з частиною третьою та четвертою статті 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись статтями 287, 288 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Жмеринського міськрайонного суду від 14 липня 2017 року залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Головуючий суддя К.Шепель