Рішення № 77882343, 14.11.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/959/17

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 р. м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді Ганкіної І.А.,

за участі секретаря Жигарової Д.О.,

та учасників справи:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання щодо постановлення додаткового судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсним, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -

Встановив:

В провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсним, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -

Рішення суду від 3105.2018 року було вирішено: В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, відшкодування моральної шкоди та стягненні судових витрат – відмовити.

За ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2018р. праву було повернуто до Вінницького районного суд Вінницької області для постановлення додаткового рішення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала. Доповнень не мала.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з’явився, судові повідомлення не отримує. Нову адресу свого проживання не повідомив, повідомлявся судом за осанньою відомою адресою проживання.

Відповідач ОСОБА_3 надав суду заяву, за якою розгляд питання щодо постановлення додаткового рішення просив проводити у його відсутність. Позов не визнав.

Заслухавши пояснення сторони позивача, вивчивши матеріали цивільної справи та здобуті докази, суд виходить з наступного.

За ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

За збільшеними позовними вимогами позивачка просила суд про визнання недійсними договору купівлі-продажу садиби №4 по вул.Луговій в с.Майдан, Вінницького району та області, укладеного 01 листопада 2016 року за №1567 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4, як такого що укладений під обманом; визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 0520683300:02:002:0218, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, укладеного 01 листопада 2016 року за номером 1568 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4, як такого що укладений під обманом; договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 0520683300:02:002:0219, площею 0,0475 га за номером 1569 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4

Вказані договори були предметом дослідження в суті та розгляд щодо вказаних вимог був проведений по суті.

Що позовних вимог щодо вказаних договорів суд встановив, що зазначене нерухоме майно було зареєстроване в установленому законом порядку за ОСОБА_3, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна (а.с. 6-7).

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання договорів купівлі-продажу недійсними та застосування до них правових наслідків вчинення правочину під впливом обману до задоволення не підлягають, оскільки встановлено, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 23 вересня 2016 року по справі № 128/4723/15-ц, яке набрало законної сили 04 жовтня 2016 року, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений аванс в сумі 127 682 грн., тому укладаючи 01 листопада 2016 року, тобто вже після набрання вказаним рішенням законної сили, спірні договори купівлі-продажу ОСОБА_2 не вводив ОСОБА_3 в оману щодо обставин, які мають істотне значення для укладення спірних договорів купівлі-продажу.

Крім того, суд враховує, що повернувши суму завдатку через судове рішення сторона позивача підтвердила відсутність свого наміру щодо подальшого укладення правочину купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок, і матеріальні претензії позивача щодо повернення авансу були задоволені шляхом постановлення відповідного судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача щодо визнання договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок від 01.11.2016 р. недійсними до задоволення не підлягають.

Керуючись 203, 215, 216, 229, 526, 530, 610, 637, 657 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 245, 247, 259, 263-265, 268, 270, 354, п. 15.5 розділу XIII Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними: договору купівлі-продажу садиби №4 по вул.Луговій в с.Майдан, Вінницького району та області, укладеного 01 листопада 2016 року за №1567 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4, як такого що укладений під обманом; визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 0520683300:02:002:0218, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, укладеного 01 листопада 2016 року за номером 1568 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4, як такого що укладений під обманом; договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 0520683300:02:002:0219, площею 0,0475 га за номером 1569 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4, як такого що укладений під обманом та стягненні моральної шкоди та судових витрат – відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.А. Ганкіна