Ухвала суду № 77882339, 07.11.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13470/18

Провадження № 4-с/161/110/18

У Х В А Л А

07 листопада 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Крупінської С.С.

при секретарі Ярмолюк І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, -

в с т а н о в и в :

ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця. Свої вимоги мотивує тим, що на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.12.2010 року першим відділом державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-7755/10 від 19.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості по кредитному договору в розмірі 28 307 грн. 71 коп.

30.07.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві .

Вважає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірно, оскільки виконавцем не використано всіх наданих законодавством прав, чим не виконано вимоги ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», а тому винесена передчасно.

Просить суд, визнати дії старшого виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцька неправомірними, скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягнувачеві у провадженні № 51759491 та відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-7755/10.

Представник заявника в судове засідання не з’явився, а подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник ВДВС, третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явились, суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.12.2010 року першим відділом державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-7755/10 від 19.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості по кредитному договору в розмірі 28 307 грн. 71 коп.

Скаржник зазначає, що оскільки виконавцем не використано всіх наданих законодавством прав, чим не виконано вимоги ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин вважає, що постанова державного виконавця від 30.07.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачеві є незаконною.

Своє рішення державний виконавець виклав у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві, при цьому зазначив, що з метою забезпечення виконання виконавчого документа винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та скеровано для подальшого виконання в частині накладення арешту на все належне боржнику майно і реєструючи органи. В ході проведених виконавчих дій не виявлено майна, також відсутня інформація про отримання боржником доходів.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно п. 21 Розділу III «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувану чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувану, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Відповідно до п. 13 ч. З статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Відповідно до п. 19 ч. З ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Проте, як зазначає скаржник і з чим погоджується суд оскаржувана постанова, не містить відомостей щодо результатів здійснення заходів, передбачених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». І це дає підстави вважати про те, що державним виконавцем Романовським В.В, всупереч вимогам ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не вжито всіх заходів, необхідних для забезпечення фактичного виконання рішення суду, а винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану носить формальний характер, а тому суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, ст.18, 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

у х в а л и в :

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3 щодо винесення постанови про повернення виконавчого листа № 2-7755/10, виданого 19.10.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» стягувану (ВП № 51759491) від 30.07.2018 року.

Зобов’язати державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3 (або іншу відповідальну особу Першого відділу ДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області) скасувати постанову про повернення виконавчого листа № 2-7755/10, виданого 19.10.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» стягувану (ВП № 51759491) від 30.07.2018 року.

Зобов’язати державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3 відновити виконавче провадження ВП № 51759491 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-7755/10, виданого 19.10.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» стягувану (ВП № 51759491) від 30.07.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська