Рішення № 77882171, 07.11.2018, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1653/18

Провадження № 2/0158/601/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді - Костюкевича О.К.

секретаря - Хмілевської І.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу у Ківерцівському районі міжрайонного управління у Ківерцівському та Рожищенському районах ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Волинській області, головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_5, про скасування запису у Поземельній книзі, -

в с т а н о в и в:

9 липня 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Відділу у Ківерцівському районі міжрайонного управління у Ківерцівському та Рожищенському районах ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Волинській області, головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про скасування запису у Поземельну книгу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24 січня 2001 року рішенням Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області №14/5 позивачу безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку, загальною площею 0,85 га, з них для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, ведення особистого підсобного господарства 0,60 га. На підставі вказаного рішення 20 квітня 2001 року йому видано Державний акт на право власності на землю серії ІІ — ВЛ №010560, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №528. З моменту набуття на права власності останній постійно використовує земельні ділянки за цільовим призначенням. В 2017 році позивач ОСОБА_3 дізнався, що належна йому земельна ділянка, площею 0,31 га., розпорядженням Ківерцівської районної державної адміністрації від 28.12.2005 №446 передана у власність третій особі ОСОБА_5

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.08.2017, яке набрало законної сили, позовну заяву позивача ОСОБА_3 задоволено та визнано недійсним розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації від 28.12.2005 №446 “Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у власність земельних ділянок громадянам”, в частині передачі ОСОБА_5 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,3654 га, що розташована на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району, визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності земельної ділянки серії ЯГ №552235 від 11.01.2007, виданого третій особі ОСОБА_5 на підставі згаданого розпорядження. У вказаному судовому засіданні також встановлено, що відповідно до схеми розташування земельних ділянок, розробленої ПП “Волиньземресурс”, земельна ділянка, яка належить третій особі ОСОБА_5 (кадастровий номер 0721882700:05:000:0567) накладається на земельну ділянку позивача ОСОБА_3 Через наявність відомостей про земельну ділянку третьої особи ОСОБА_5 у Поземельній книзі, позивач ОСОБА_3 не в змозі виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж в натурі земельної ділянки, площею 0,31 га для ведення підсобного господарства в с. Жидичин Ківерцівського району, відповідно до виданого державного акту на право власності на землю серії ІІ – ВЛ №010560. На своє звернення до одного з відповідачів ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування запису у Поземельній книзі спірної земельної ділянки, 23.04.2018 отримав відмову, а тому просить скасувати запис в Поземельній книзі про земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,3654 га, що розташована на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області.

20.08.2018 року представником ОСОБА_4 управління Держгеокадасту у Волинській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що згідно змісту ч.10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. 114 згаданого Порядку серед підстав скасування державної реєстрації Державним кадастровим реєстратором не визначено припинення права власності на земельну ділянку.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.

Представник відповідача — ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Волинській області позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, просила в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - Відділ у Ківерцівському районі міжрайонного управління у Ківерцівському та Рожищенському районах ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Волинській області, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлена про день і час розгляду справи. Причини його неявки суду невідомі, заяв про розгляд справи у його відсутності, від нього до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Так, судом встановлено, що відповідно до архівного витягу з рішення Жидичинської сільської ради від 24.01.2001 №14/5 позивачу ОСОБА_3 вирішено передати безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, площею 0,85 га, з них 0,25 га для обслуговування жилого будинку та 0,6 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 4).

Право власності позивача ОСОБА_3 посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ — ВЛ №010560 (а.с. 5).

З архівної довідки вбачається, що розпорядженням Ківерцівської райдержадміністрації №446 від 28.12.2005 третій особі ОСОБА_7 передано у власність земельну ділянку площею 1,89 га у розмірі земельної частки (паю) для ведення особистого селянського господарства на підставі серитифікатів на право на земельну частку (пай) (а.с. 6).

Право власності третьої особи ОСОБА_5 посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №552235 від 11.01.2007 (а.с. 8).

Заочним рішенням Ківерцівського районного суду від 16.08.2017 задоволено позов ОСОБА_3 до Ківерцівської районної державної адмміністрації, ОСОБА_5 про скасування розпорядження та визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку. Визнано недійсним розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації від 28.12.2005 №446 “Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у власність земельних ділянок громаянам”, в частині передачі ОСОБА_5 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,3654 га, що розташована на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району, визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності земельної ділянки серії ЯГ №552235 від 11.01.2007, виданого третій особі ОСОБА_5 на підставі згаданого розпоряджнення (а.с.9-10).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.06.2018, наданим за запитом представника позивача ОСОБА_1 власником спірної земельної ділянки на вказану дату є третя особа ОСОБА_5 (а.с. 11-13).

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування запису у Поземельній книзі спірної земельної ділянки, однак отримав відмову адресовану у листі на адресу позивача ОСОБА_3 від 23.04.2018 (а.с.14).

Отож, між сторонами виникли спірні правовідносини щодо скасування запису про земельну ділянку Державним кадастровим реєстратором у Поземельній книзі.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Спори щодо володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, вирішуються виключно судом.

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з положенням ч.1 ст. 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 193 ЗК України державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру, згідно ст.194 ЗК України, є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

За змістом ст.195 ЗК України основними завданнями ведення державного земельного кадастру є забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Відповідно до ст. 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

З визначення поняття державної реєстрації земельної ділянки, наданого ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

У відповідності до вимог ст.15 цього Закону до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, як: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив’язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об’єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою, визначеної у ст.21 Закону.

Згідно з ст. 24 згаданого Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Згідно з пунктами 4, 5 названого вище Порядку ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить відомості про земельну ділянку. Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 31 Порядку визначено, що документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є, зокрема, поземельні книги.

Запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду (п. 60 Порядку).

Відповідно до пункту 61 Порядку скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення).

Пунктом 67 Порядку визначено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Отож, на підставі аналізу чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, передбачено скасування (поновлення) Державним кадастровим реєстратором запису у Поземельній книзі на підставі рішення суду.

Відтак, суд відхиляє твердження відповідача, щодо неможливості скасування запису у Поземельній книзі, та його посилання на зміст ч.10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. 114 згаданого Порядку з зазначенням, що серед підстав скасування державної реєстрації Державним кадастровим реєстратором не визначено припинення права власності на земельну ділянку.

Разом з тим, суд приймає, твердження позивача, що через наявність відомостей про земельну ділянку третьої особи ОСОБА_5 у Поземельній книзі, позивач ОСОБА_3 не в змозі виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж в натурі земельної ділянки, площею 0,31 га для ведення підсобного господарства в с. Жидичин Ківерцівського району, відповідно до виданого державного акту на право власності на землю серії ІІ – ВЛ №010560, чим порушуються його права.

Отже, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності так і кожного доказу окремо, суд дійшов висновку, що відповідачем щодо відмови скасування Державним кадастровим реєстратором запису у Поземельній книзі було порушено права позивача, а для відновлення порушених прав позивача необхідно скасувати запис у Поземельній книзі спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, за клопотанням представника позивача, суд залишає судовий збір за позивачем.

На підставі наведеного, керуючись статтями 55, 124 Конституції України, статтями 79, 79-1, 152, 158, 193, 194,195, 202 Земельного кодексу України, статтями 1, 15, 21,24, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Скасувати запис в Поземельній книзі про земельну ділянку площею 1,3654 га, кадастровий номер – 0721882700:05:000:0567, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області та належала на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 552235 від 11.01.2007 року.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач - відділ у Ківерцівському районі міжрайонного управління у Ківерцівському та Рожищенському районах ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Волинській області, місцезнаходження: вулиця Жовтнева, 3а, місто Ківерці, Волинська область.

Відповідач - головне управління Держгеокадастру у Волинській області, місцезнаходження: вулиця Винниченка, 67, місто Луцьк, Волинська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_5, вулиця Ямківська, 15, село Жидичин, Ківерцівський район, Волинська область.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич

Повне судове рішення складене 16 листопада 2018 року.