Рішення № 77882101, 15.11.2018, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2848/18

2/154/1051/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року.

Володимир - Волинський міський суд Волинської області в складі :

головуючого судді - Пікули Н.В.,

за участю секретаря - Мазій І.В.,

за участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з неї на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 11983,63 грн., а також судові витрати.

На обґрунтування вимог ПАТ КБ «Приватбанк» посилається на те, що ОСОБА_1, звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання кредитних послуг, у зв'язку з чим підписала заяву від 02.08.2013 року № б/н, згідно з якою відповідач отримала кредит у розмірі 3500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися коштами на умовах, передбачених договором та у межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надала банку своєчасно грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором, за відповідачем станом на 19.09.2018 року рахується заборгованість перед банком в розмірі 11983,63 грн., яка складається з наступного: 2688,49 грн.- тіло кредиту, 2469,44 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 5778,86 грн.- заборгованість за пенею; 500,00 - штраф (фіксована частина), 546,84 грн.- штраф (процентна складова).

В добровільному порядку борг перед банком відповідачем не погашається.

Посилаючись на наведені обставини зазначені в позовній заяві, позивач просить задовольнити його вимоги.

Ухвалою судді від 06.11.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.11.2018 року.

14.11.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач позов визнала частково. У своєму відзиві покликається на те, що вона 02.08.2013 року підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку відповідно до якої нею було отримано кредитну картку «Універсальна» та встановлено кредитний ліміт у розмірі 3500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Нею було використано 3300 грн. кредитних коштів. Визнала суму заборгованості в частині стягнення за тілом кредиту в сумі 2688, 49 грн., а також заборгованість по відсотках в сумі 2469,44 грн. Решту позовних вимог не визнала.

В судове засідання представник позивача не з’явився, разом з позовною заявою подано клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечила про стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту та відсотками, щодо стягнення заборгованості за пенею та штрафами просила суд відмовити у задоволенні даних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, суду пояснив, що відповідач дійсно отримала кредитну картку «Універсальна» із встановленням кредитного ліміту у розмірі 3500 грн. та нею було використано 3300 грн. кредитних коштів. Відповідач систематично вносила плату за користування кредитом та частково сплачувала відсотки. Суму заборгованості за тілом кредиту та відсотками відповідач визнає повністю. Щодо вимог про стягнення пені та штрафів просив відмовити в задоволенні позову в цій частині, оскільки відповідач є інвалідом 3 групи в зв'язку з чим отримує пенсію, інших доходів немає та відноситься до категорії малозабезпечених, а тому не взмозі сплатити розмір пені, який значно перевищує розмір заборгованості по основному зобов'язанню.

Суд, заслухавши пояснення та доводи відповідача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 207, 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі і вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах де відображена воля сторін.

Судом встановлено, що 02.08.2013 року відповідач ОСОБА_1, звернулась до позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Відповідач ОСОБА_1, засвідчила своїм підписом, що ознайомлена і згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, та висловила згоду, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до договору № б/н від 02.08.2013 року ОСОБА_1, отримала кредит у розмірі 3500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі.

Щодо зміни кредитного ліміту, банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4. умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта в будь – який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах , передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку виконати зобов’язання по поверненню кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту ), оплати винагороди банку .

Власник картки зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7. Умов та правил надання банківських послуг .

Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів , позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «ТарифамиБанку» які викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Відповідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що стверджується довідкою розрахунком заборгованості за договором .

У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором, за відповідачем станом на 19.09.2018 року рахується заборгованість перед банком в розмірі 11983,63 грн., яка складається з наступного: 2688,49 грн.- тіло кредиту, 2469,44 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5778,86 грн.- заборгованість за пенею; 500,00 - штраф (фіксована частина), 546,84 грн.- штраф (процентна складова).

В добровільному порядку борг перед банком відповідачем не погашається.

Правовідносини які склалися між сторонами регулюються ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами ст. 536 ЦК України.

Згідно умов кредитного договору відповідач взяла на себе зобов'язання сплачувати відсотки за користування кредитом та проводити погашення кредиту .

Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконала в повні мірі.

Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідач зобов'язався відповідно до п. 2.1.1.5.5 «Умовами та правилами надання банківських послуг» погасити заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратою платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості, з яким суд погоджується, що позичальник свої зобов'язання не виконувала належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, в результаті чого станом на 19.09.2018 року рахується заборгованість перед банком в розмірі 5157,93 грн., яка складається з наступного: 2688,49 грн.- тіло кредиту, 2469,44 - заборгованість по процентам за користування кредитом, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25 кредитного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Поряд з тим, згідно з пунктами 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення штрафів, в сумі 500 грн. (фіксована частина) та 546,84 грн.- штраф (процентна складова), задоволенню не підлягають із зазначених підстав.

Щодо заявленого позивачем розміру пені, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З урахуванням ст.23 ЦПК України щодо загальних засад та завдань цивільного судочинства та ч.4 ст.12 ЦПК України відносно обов'язку суду сприяти сторонам в здійсненні їхніх прав, застосовуючи положення ч.3 ст.551 ЦК України суд вправі зменшити розмір неустойки (пені) як цивільно-правової відповідальності боржника за умови, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в постанові від 03.09.2014 року у справі №6-100цс14.

В розумінні ч.3 ст.551 ЦК України істотними обставинами можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч.2 ст.625 ЦК України та мають іншу правову природу.

В ході судового розгляду встановлено, що розмір основного збитку, завданого відповідачем, становить 5157,93 грн. (з розрахунку: 2688,49 грн. тіло кредиту + 2469,44 грн. відсотки), в той час як заборгованість за пенею, нарахованою за прострочення виконання ОСОБА_1 зобов'язань станом на 19.09.2018 року складає 5778,86 грн.

Враховуючи встановлену не співмірність, розмір основного збитку, той факт, що відповідач не працює, є інвалідом 3 групи, отримуваний нею незначний розмір пенсії, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити розмір пені до 1000 грн., що кореспондується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 04.11.2015 року у справі № 6-1120цс15, від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14.

Аналізуючи викладене, оцінюючи наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 02.08.2013 року станом на 19.09.2018 року в загальному розмірі 6157, 93 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту –2688,49 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом –2469,44грн., пені - 1000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 1762 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 258-259, 265, 268, 273, 280-284 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст.526, 530, 549, 610, 625, 628, 1050, 1054 ЦК України суд ,-

У Х В А Л И В :

Позов акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер платника податків НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь АТ КБ «Приватбанк» (р/р № 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору № б/н від 02.08.2013 року в сумі 6157 (шість тисяч сто п'ятдесят сім) гривень 93 копійки, яка складається з наступного: 2688,49 грн.- тіло кредиту, 2469,44 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1000 грн.- заборгованість за пенею.

В задоволенні позову в частині стягнення штрафів: 500,00 гривень (фіксована частина ), 546,84 гривень ( процентна складова ) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер платника податків НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Повне судове рішення складено 16 листопада 2018 року.

Головуюча /-/ підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Н.В. Пікула