Рішення № 77881914, 08.11.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2018 р. Справа № 924/644/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький

до 1. державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Нетішин, Хмельницька обл.

до 2. приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Таврія", м. Нетішин, Хмельницька обл.

про визнання недійсними рішення тендерного комітету ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП „ХАЕС” оформлене протоколом №463 від 29.05.2018р. та договору поставки №13823/53124-01-18-08348 від 18.06.2018р.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 за посвідченням

від відповідача 1 - ОСОБА_2 за довіреністю

від відповідача 2 - ОСОБА_3 директор

встановив:

Прокурор у позові просить суд:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету ДП „НАЕК „Енергоатом” ВП „Хмельницька АЕС”, оформленого протоколом від 29.05.18 № 463, яким визнано приватне підприємство „ВКФ „Таврія” переможцем відкритих торгів та прийнято рішення про намір укласти договір на закупівлю обладнання автоматичної пожежної сигналізації із приватним підприємством „ВКФ „Таврія”;

- визнати недійсним договір поставки від 18.06.18 № 13823/53-124-01-18-08348 про поставку обладнання автоматичної пожежної сигналізації на суму 2 163 600 грн., укладений між приватним підприємством „ВКФ „Таврія” та ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Хмельницька АЕС”.

Обгрунтовуючи позов, прокурор вказує, що замовником ДП „НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „Хмельницька АЕС” 03.04.18 оприлюднена в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів, предметом яких є купівля обладнання автоматичної пожежної сигналізації. Цього ж дня замовником оприлюднена в електронній системі закупівель тендерну документацію з закупівлі обладнання автоматичної пожежної сигналізації.

Згідно спірного рішення за результатами розгляду та технічної оцінки тендерної пропозиції ПП „ВКФ „Таврія” дане товариство визнано переможцем та прийнято рішення про укладення з ним договору про закупівлю обладнання. 18.06.18 вказаний договір укладено.

Вказані рішення та договір прокурор вважає такими, що суперечать Закону „Про публічні закупівлі” а тому вони підлягають визнанню недійсними.

Зокрема, згідно названого Закону тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Тендерна пропозиція, згідно вказаного Закону – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частин, яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з Законом.

Якщо ж тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації, замовник відхиляє тендерну пропозицію.

В тендерній документації, що є предметом розгляду даної справи визначено, що інформація щодо технічних та якісних характеристик предмета закупівлі визначена в додатках №. 3 і 6 до тендерної документації. Додатком 6 до тендерної документації є Технічні вимоги та у мови постачання обладнання автоматичною пожежною сигналізацією приміщень спеціального корпусу, в яких відсутня пожежна сигналізація та заміна сповіщувачів, які відповідають спеціальним вимогам до АЕС.

Згідно розділу 5 тендерної документації вказано, що у разі постачання продукції, виробленої не на власних підприємствах, учасник торгів у складі своєї тендерної пропозиції повинен надати документи, які підтверджують надані йому повноваження на постачання, а також надає гарантії з якості виробленої продукції.

Пунктом 10.3 розділу 10 вказано, що в тендерній пропозиції для підтвердження відповідності обладнання ТВтаУП повинна надаватись така документація: технічні умови (технічна специфікація); програма і методика приймальних випробувань; протоколи підтвердження сейсмостійкості.

Відсутність чи неналежне оформлення всіх або будь – якого з документів, перелічених у тендерній документації, є підставою для відхилення тендерної пропозиції. Пунктом 2 розділу 5 вказано, що тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

В порушення вищевказаних вимог Закону і тендерної документації ПП „ВКФ „Таврія” у складі тендерної пропозиції не надано технічних умов, програми і методики приймальних випробувань, протоколів підтвердження сейсмостійкості.

Зокрема, у завантаженому переліку документів тендерної пропозиції наявна лише перша сторінка технічних умов на компоненти системи пожежних та керування адресних „Варта-Адрес” ВАТ „СКБ „Електромаш”, надана учасником 22.05.18 в 11:46 год., тобто після закінчення строку подання тендерних пропозицій.

Крім того, після закінчення строку подання тендерних пропозицій ПП „ВКФ „Таврія” подано документи, що підтверджують надані йому повноваження на постачання продукції.

Замість програми та методики приймальних випробувань та протоколів підтвердження сейсмостійкості ПП „ВКФ „Таврія” подало довідку та інформаційні листи про те, що підтвердженням результату приймальних випробувань та підтвердженням сейсмостійкості обладнання є сертифікати відповідності.

Зазначене не відповідає вимогам Закону „Про технічні регламенти та оцінку відповідності” та ДСТУ 3021 - 95.

Незважаючи на те, що ПП „ВКФ „Таврія” не надано всіх необхідних документів щодо технічних та якісних характеристик предмету закупівлі, передбачених тендерною документацією та Законом, тендерним комітетом ДП „НАЕК „Енергоатом” ВП „ХАЕС” зроблено висновок про те, що тендерна пропозиція ПП „ВКФ „Таврія” відповідає вимогам тендерної документації та визнано ПП „ВКФ „Таврія” переможцем торгів і прийнято рішення про укладення з ним договору про закупівлю.

З огляду на наведене, спірне рішення, оформлене протоколом № 463 та договір від 18.06.18 суперечать вимогам тендерної документації, Закону „Про публічні закупівлі” та принципам закупівель – добросовісна конкуренція, відкритість та прозорість на всіх стадіях; недискримінація учасників, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям, а тому, вони мають бути визнані недійсними.

Обґрунтовуючи звернення з даним позовом прокурором в інтересах держави, останній вказує на те, що органи, які наділені повноваженнями у сфері державного контролю (Мінекономрозвитку, Рахункова палата, Антимонопольний комітет, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, держаудитслужба) згідно діючого законодавства, однак, не мають прав відносно звернення до суду з позовом про оскарження публічних закупівель та договорів, укладених на їх основі. Тому, прокурор, в силу ст. 53 ГПК звернувся з цим позовом, в силу чого набув статусу позивача.

Підставою звернення прокурора з даним позовом також є порушення інтересів держави в результаті укладення незаконного правочину всупереч визначеному законом порядку проведення публічних закупівель та запобігання неправомірним витратам коштів державного підприємства на користь суб’єкта господарювання, яким не надано всіх необхідних передбачених тендерною документацією підтверджуючих документів щодо якісних та технічних характеристик предмета закупівлі.

Держава і суспільство зацікавлені в тому, щоб договір на закупівлю товарів чи послуг за державні гроші укладався з учасником, який здатний поставити якісне обладнання, що відповідає нормам, правилам та стандартам у сфері ядерної та радіаційної безпеки під час використання ядерної енергії.

В результаті порушень при проведенні закупівлі та укладення договору на поставку обладнання для потреб атомної електростанції, оцінка відповідності, якість та безпечність експлуатації якого не підтверджена належними документами дозвільного характеру, заподіює шкоду державі у сфері ядерної та радіаційної безпеки. В даному випадку, звернення з позовом прокурором також обґрунтоване.

У відповіді на відзив від 22.08.18 прокурор стверджує, що твердження відповідача з приводу того, що вимоги тендерної документації, встановлені п. 10.3 ТВтаУП щодо надання технічних умов у складі тендерної пропозиції не виконані оскільки вказаний пункт становить комерційну таємницю не відповідають діючому Закону „Про публічні закупівлі”. Так, Закон визначає, що конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям.

Твердження відповідача з приводу того, що технічні умови будуть надані замовнику при поставці товару не підтверджують виконання вимог тендерної документації, оскільки остання встановлює обов’язок учасника надати технічні умови на стадії подання тендерної пропозиції.

Доводи відповідача з приводу надання ним замість технічних умов технічної пропозиції на закупівлю обладнання (специфікації) з переліком і технічними характеристиками обладнання не свідчить про виконання ним вимог тендерної документації, оскільки технічна пропозиція учасника – це документ, який містить опис технічних характеристик обладнання, яке пропонується учасником, а технічні умови (технічна специфікація) це документи, які встановлюють вимоги, яким має відповідати продукція.

Щодо надання відповідачем замість програми і методики приймальних випробувань обладнання довідок, в яких вказано, що програма і методика визначаються та проводяться виробником по кожному виду продукції, прокурор вказує, що згідно тендерної документації встановлено чітку вимогу про надання саме програми і методики, а не довідок довільної форми.

В відзиві відповідач обґрунтовує ненадання у складі своєї тендерної пропозиції протоколів підтвердження сейсмостійкості технічною довідкою ТДВ „СКБ „Електронмаш”, згідно якої проведення випробувань на сейсмостійкість взагалі не передбачено. Проте, таке твердження не обґрунтоване, оскільки тендерною документацією чітко вказано про необхідність подання протоколів підтвердження сейсмостійкості.

Ненадання учасником закупівлі документу, який вимагається тендерною документацією, є безумовною підставою для відхилення тендерної пропозиції наведеного учасника. Тому прийняття тендерної пропозиції в даному випадку є необґрунтованим.

У відзиві вказано, що прокурор не оскаржив процедуру закупівлі до Антимонопольного комітету, а також те, що позов подано після поставки обладнання на ВП „ХАЕС”, тому скасування рішення та договору завдасть шкоди державі, оскільки доведеться демонтувати обладнання.

На спростування даного твердження прокурор вказує, що: по – перше, він не є суб’єктом оскарження в органі оскарження; по – друге, відповідач не надав доказів виконання договору, а саме видаткової накладної, акту прийому-передачі та документу про оплату. Звіт про виконання договору в системі не оприлюднена.

У відповіді на відзив від 23.08.18 прокурор, крім вже висвітленого, вказує таке. У відзиві ВП ХАЕС з приводу надання учасником документів, що підтверджують надані йому повноваження на постачання продукції та наявності лише першої сторінки технічних умов пояснює те, що електронна система закупівель дозволяє учасникам торгів після проведення аукціону дозавантажувати ті чи інші документи, які роз’яснюють їх тендерні пропозиції або підтверджують надану в складі пропозиції інформацію.

Такі доводи є безпідставні, не відповідають вимогам Закону та тендерній документації, оскільки останніми не передбачено можливості внесення учасником змін до тендерної пропозиції шляхом надання документів після закінчення строку подання тендерних пропозицій.

Доводи відповідача про те, що ненадання учасником ПП „ВКФ „Таврія” у складі своєї тендерної пропозиції технічних умов пояснюється наявністю в замовника власного екземпляру технічних умов також не відповідають вимогам закону. Так, підтвердження наявності в учасника технічних умов на продукцію, яка ним пропонується, шляхом надання таких умов є обов’язком учасника, а не замовника, який, а ні Законом, а ні тендерною документацією не наділений повноваженнями підтверджувати наявність в учасника технічних умов самому собі.

Щодо обґрунтувань відповідача про документи відносно сейсмостійкості. Прокурор зазначив, що надані ПП „ВКФ „Таврія” сертифікати відповідності про відповідність протипожежного обладнання виробника ДБВ „СКБ Електронмаш”, видані ДЦС ДСНС підтверджують відповідність обладнання вимогам ДСТУ, а не сейсмостійкість. Сертифікати відповідності не підтверджують сейсмостійкість обладнання та не замінюють протоколів підтвердження сейсмостійкості.

В поясненнях від 14.09.18, крім вищевказаного, прокурор стверджує також, що у запереченнях відповідач посилається на те, що прокурором не надано доказів про завдання шкоди державі спірними рішенням та договором. Проте, предметом позову є визнання недійсним договору та рішення тендерного комітету, що не вимагає встановлення обставин наявності конкретного розміру шкоди.

В поясненнях від 09.10.18, крім вищевказаного, прокурор зазначає також – у відзиві ДП „НАЕК „Енергоатом”, на обґрунтування своїх доводів наводить позицію Верховного Суду у справі № 924/1237/17, де суд, пославшись на Положення про Держаудитслужбу та про Держфінінспекцію зазначив, що прокурор безпідставно не зазначив орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої подано позов.

Здійснивши аналіз умов Закону України „Про публічні закупівлі”, „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, прокурор вказує, що жодним з нормативно-правових актів не передбачено право органу Держаудитслужби у разі виявлення порушення законодавства при проведенні публічних закупівель оскаржувати в судовому порядку результати закупівлі шляхом пред’явлення позову про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору про закупівлю. Лише у разі незабезпечення підконтрольною установою виконання вимог Держаудитслужби щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, орган Держаудитслужби вправі звернутися до суду із позовом про стягнення коштів в порядку адміністративного судочинства.

Наявність підстав для звернення з позовом прокурора для захисту державних інтересів встановлена також у справі № 915/600/17 в ході касаційного розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача – ДП НАЕК „Енергоатом” в особі ВП „ХАЕС” в судовому засіданні та даний відповідач у письмових відзивах вказують таке. По – перше, позивач не визначив зміст порушеного права, по – друге, не довів наявності підстав для представництва державних інтересів.

Захист прокурором інтересів держави можливий лише за наявності вказівки в позові щодо конкретного випадку порушення відповідачем того, що охоплюється поняттям „державного інтересу”. Посилання на порушення абстрактних інтересів держави є неприпустимим.

В даному випадку, названі обставини вказують на відсутність підстав у прокурора для звернення з позовом. Так, за законодавством, прокурор здійснює представництво інтересів держави у виключних випадках: відсутність захисту інтересів держави зі сторони державних органів; відсутність самого органу державної влади в відповідних правовідносинах. Саме лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не має повноважень для звернення до суду не є достатнім для прийняття судом таких доводів. Вказівка про те, що уповноважений орган немає відповідних повноважень вказує лише на те, що прокурор невірно визначив контролюючий орган.

Також, відповідач вказує про недоведеність обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог. Так, порушення принципів проведення закупівлі в даному випадку немає місця, оскільки здійснення такої процедури за електронною системою (яка виключає порушення) само по собі виключає можливість порушення зазначених принципів.

Неповнота поданих документів в складі тендерної пропозиції, про яку зазначає прокурор, спростовується тим, що електронна система дозволяє учасникам торгів після проведення аукціону до завантажувати ті чи інші документи, що роз’яснюють їх тендерні пропозиції.

Щодо зазначеного прокурором неподання технічних умов, відповідач зазначив, що на момент проведення торгів у ВП „ХАЕС” був в наявності екземпляр технічних умов, який складається з 74 сторінок, який перевірений технічною комісією і у подальшому підтверджений сканкопією першої сторінки, наявної в поданій пропозиції.

Стосовно програми випробувань та про відповідність категорії сейсмостійкості поставленого обладнання відповідач вказує, що у специфікаціях до проекту зазначаються сертифікати, у яких вказуються як протоколи випробувань, так і відповідність державним стандартам, що містять підтвердження класу сейсмостійкості. Вказані сертифікати також наявні у ВП „ХАЕС”, а відтак було перевірено їх відповідність тим, що були завантажені відповідачем 2. Крім того, у специфікаціях до проекту містяться посилання на сертифікати відповідності, номери яких співпадають як з тими, що наявні в ВП „ХАЕС” так і з тими, що наявні у складі пропозиції відповідача 2.

У кожному сертифікаті відповідності вказано протоколи випробувань саме того обладнання, на яке видано сертифікат, що спростовує доводи позивача про не підтвердження випробувань товару.

У запереченнях від 02.10.18 вказаний відповідач зазначає – згідно позиції Верховного Суду, вказаної у рішенні по справі № 924/1237/17, захищати інтереси держави повинні насамперед, відповідні суб’єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль – замінює відповідного суб’єкта владних повноважень, який всупереч умовам закону не здійснює захист чи неналежним чином здійснює захист державних інтересів. В кожному випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб’єктом і які є підстави звернення прокурора в суд.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб’єктом звернення до суду і замінювати суб’єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення в суд, повідомити про порушений інтерес держави відповідний суб’єкт владних повноважень. Отже, твердження позивача про відсутність в контролюючих органів повноважень щодо звернення з даним позовом, без перевірки відповідної компетенції названого органу, недостатнє для прийняття судом таких доводів.

Представник відповідача – ПП „ВКФ „Таврія” в судовому засіданні та вказаний відповідач у письмових позиціях зазначають - позивач вказує, що відповідачем не надано у складі тендерної пропозиції технічних умов, програми і методики приймальних випробувань, протоколів підтвердження сейсмостійкості. Проте, відповідач в завантаженому переліку документів додав інформаційний лист, де зазначено про те, що ППКП „Варта Адрес” виготовлене відповідно до ДСТУ, яке є інтелектуальною власністю ДТВ „СКБ Електромаш” і становить комерційну таємницю. При поставці обладнання працівникам ВП „ХАЕС” буде надана можливість ознайомитись з ТУ без доступу третіх осіб.

Що стосується ненадання програми та методики приймальних випробувань та протоколів підтвердження сейсмостійкості, відповідач вказує, що ПП „ВКФ „Таврія” у завантаженому переліку документів вказав довідку, в якій вказано, що програма та методика приймальних випробувань обладнання визначається та проводиться згідно ТУ, ДСТУ, ГОСТ виробником по кожному виду продукції окремо під час приймально – здавальних випробувань.

Під час проведення тендеру не порушено жодного принципу здійснення закупівель за державні гроші, так як результати тендеру не оскаржені учасниками тендеру.

Крім того, прокурор порушив процедуру оскарження, вказану у законі. Так, позивач в визначений законом термін не звернувся, хоча міг звернутися до органу оскарження – Антимонопольного комітету. Закон встановлює дієвий спосіб оскарження, яким прокурор не скористався. Позов подано тоді, коли обладнання вже було поставлено замовнику, і складено акт прийому. В ході проведення випробувань недоліків обладнання не виявлено. Скасування рішення та договору призведе до завдання шкоди державі в силу необхідності демонтажу вказаного обладнання.

Доводи даного відповідача відносно подання позову прокурором перекликаються з аналогічними доводами відповідача - ДП НАЕК „Енергоатом”, зокрема зазначено, що прокурор безпідставно не вказав орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, який мав би бути позивачем у даній справі. Звернення ж прокурора за наявності відповідного органу необґрунтоване.

Прокурором не додано доказів, що за результатами рішення тендерного комітету і укладення договору (спірних) державі завдано шкоди.

Матеріалами справи встановлено.

03.04.18 в електронній системі закупівель оприлюднене оголошення № UA -2018-04-03-000063-а про закупівлю обладнання автоматичної пожежної сигналізації (протипожежне, рятувальне та захисне обладнання ДК 021:2015:35110000-8) за замовленням ВП „ХАЕС” ДП „НАЕК „Енергоатом”.

Згідно протоколів засідання тендерного комітету ДП „НАЕК „Енергоатом” ВП „ХАЕС” від 18.04.18, від 03.05.18 та від 08.05.18 у тендерній документації (за вищевказаним предметом закупівлі) змінено: кінцевий строк подання тендерних пропозицій; та змінено існуючу редакцію додатка № 6 до тендерної документації „Технічні вимоги та умови постачання”.

30.03.18 затверджено тендерну документацію по закупівлі обладнання автоматичної пожежної сигналізації для ВП „ХАЕС” за процедурою закупівлі, яка включає: інформацію щодо технічних та якісних характеристик предмета закупівлі (додатки 3, 6); підстави відхилення тендерної пропозиції (тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі, якщо замовник не відповідає кваліфікаційним критеріям і коли тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації); крім того (додаток 1) встановлено - відсутність чи неналежність оформлення усіх або будь – якого з документів, перелічених у тендерній документації, є підставою для відхилення тендерної пропозиції, з підстав невідповідності тендерної пропозиції умовам тендерної документації, згідно ст. 30 Закону „Про публічні закупівлі”; додаток № 2 - кваліфікаційні критерії та інші документи, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника вимогам замовника; проект договору на закупівлю обладнання автоматичної пожежної сигналізації; додаток № 3 - інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики на закупівлю обладнання автоматичної пожежної сигналізації; технічні вимоги та умови постачання, які включають вимоги до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомної станції. В них також зазначено, що в разі постачання продукції, виробленої не на власних підприємствах, учасник торгів, у складі своєї тендерної пропозиції, повинен надати документи, які підтверджують надані йому виробником повноваження на постачання, а також надає гарантії з якості виробленої продукції; п. 10 технічних вимог де зазначено - в тендерній пропозиції для підтвердження відповідності обладнання ТВтаУП повинна надаватись така документація: технічні умови (технічна специфікація), програма і методика приймальних випробувань, протоколи підтвердження сейсмостійкості.

Також додано: технічну пропозицію ПП „ВКФ „Таврія” від 16.05.18 № 22; лист ТОВ „Центр протипожежних технологій” від 03.05.18; лист ПП „Сенко” від 02.05.18, де підтверджено, що ПП „ВКФ „Таврія” є торговим партнером ПП „Сенко” на території України; лист СКБ „Електронмаш” від 06.04.18, де підтверджено, що ПП „ВКФ „Таврія” є торговим партнером ТДВ „СКБ „Електронмаш”; технічні умови ТУ У 31.6-22847240 – 005:2007 компоненти систем пожежних та керування адресних „Варта – Адрес” (перша сторінка і зміст); інформаційний лист ПП „ВКФ „Таврія” від 16.05.18 № 33, де вказано, що прилади та обладнання яке буде поставлено відповідають ІІ - й категорії сейсмостійкості. Підтвердженням відповідності є сертифікат відповідності копії яких додаються у складі пропозиції; інформаційний лист ПП „ВКФ „Таврія” від 16.05.18 № 35 де зазначено - обладнання ППКП „Варта – Адрес” виготовлене відповідно до ТУ У31.6-22847240-005:2007, яке є інтелектуальною власністю ТДВ „СКБ „Електронмаш” та становить комерційну таємницю. При поставці обладнання виробництва ТДВ „СКБ „Електронмаш” працівникам ВП ХАЕС буде надана можливість ознайомитись з ТУ У31.6-22847240-005:2007 без доступу третіх осіб; довідка ПП „ВКФ „Таврія” від 16.05.18 № 32, де вказано - програма та методика приймальних випробувань обладнання визначається та проводиться відповідно до ТУ, ДСТУ, ГОСТ виробником по кожному виду продукції; лист ДСНС від 12.07.18 № 544, де вказано, що сертифікація на відповідність вимогам „Вимоги до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій”, що підтверджує ІІ категорію сейсмостійкості протипожежного обладнання виробництва ТДВ „СКБ „Електронмаш”, вказаних у специфікаціях відповідності (вказано конкретні номера) не проводилась; атестат про акредитацію, яким Нацагенство з акредитації засвідчує компетентність ДЦ сертифікації ДСНС України відповідно до вимог ДСТУ в сфері „засоби протипожежного призначення”; сертифікати відповідності (сповіщувачів пожежних; приладів приймально-контрольного пожежного адресного „Варта-Адтес”; сповіщувачів пожежних комбінованих; пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; сповіщувачів пожежних теплових; сповіщувачів пожежних димових; сигналізатору диму; приладів „Варта 1”; коробок розподільчих вогнетривких (блоки)).

Окремо додано: технічну довідку ТДВ „СКБ „Електронмаш” про те, що згідно нормативно-технічної документації: ТУ У 31.6-228420-005, ДСТУ ЕН 54-2 ППКП „Варта-Адрес” і компоненти, що входять до її складу піддаються механічним іспитам на удар і вібстійкість. Проведення на сейсмічність не передбачено; протокол прийомо-здавальних випробувань від 04.07.18; акт прийомо- здавальних випробувань від 04.07.18 про проведення випробування обладнання автоматичної пожежної сигналізації „Варта – адрес”; стандарти ДП „НАЕК „Енергоатом” (СОУ НАЕК 077:2015, СОУ НАЕК 005:2016, СОУ НАЕК 081:2015; Наказ Державної інспекції ядерного регулювання України № 175, яким затверджено вимоги до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій, які є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб, що здійснюють або планують здійснювати діяльність, пов’язану з придбанням, збутом, введенням в експлуатацію експлуатацією та зняттям з експлуатації споруд, систем та елементів енергоблоків атомних станцій, де зазначено - сейсмічна кваліфікація обладнання проводиться при поставці на АЕС нового обладнання; протоколи засідання тендерного комітету ВП „ХАЕС”, якими відхилено пропозиції ТОВ „Респфарм” і ТОВ „Ерде Компані”; протокол від 26.10.15 № 195/Пр – ИЛ – 15 перевірки стійкості до сейсмічного впливу

Згідно витягу з протоколу від 29.05.18 № 463 засідання тендерного комітету ДП „НАЕК „Енергоатом” ВП „ХАЕС” , тендерним комітетом прийнято рішення відносно визнання переможцем відкритих торгів та прийняття рішення про намір укласти договір на закупівлю з ПП „ВКФ „Таврія”.

Згідно повідомлення про намір укласти договір переможцем торгів на предмет – обладнання автоматичної пожежної сигналізації є ПП „ВКФ „Таврія”.

18.06.18 за № 13823/53-124-01-18-07348 між ДП „НАЕК „Енергоатом” ВП „ХАЕС” (покупець) та ПП „ВКФ „Таврія” (постачальник) укладено договір поставки, за яким постачальник зобов’язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити обладнання автоматичної пожежної сигналізації.

На підтвердження власної позиції ВП ХАЕС додано (крім того, що вже досліджувалося): протокол технічної оцінки вимог до продукції від 29.05.18 № 283 відносно аналізу пропозиції учасника закупівлі (ПП „ВКФ „Таврія”) обладнання автоматичної пожежної сигналізації за оголошенням № UA -2018-04-03-000063-а, за результатами якого вказано висновок про відповідність пропозиції учасника вимогам, викладеним у тендерній документації; лист ДСНС від 29.10.16 № 26-16060/26 де вказано, що ДСНС розглянула відкориговану, з урахуванням раніше наданих зауважень і пропозицій, проектну документацію „Хмельницька АЕС. Спецкорпус, Реконструкція систем пожежної сигналізації” та повідомляє, що порушень вимог нормативно – правових актів з питань пожежної безпеки не виявлено (з додатками „Найменування і технічні характеристики”); ДСТУ ЕН 54-2:2003 „Системи пожежної сигналізації”; концептуальне технічне рішення № 0.ОБ.1678.ТР-ОZ про порядок виконання оцінки сейсмостійкості обладнання, трубопроводів, приміщень і споруд енергоблоків ХАЕС.

На підтвердження своєї позиції ПП „ВКФ „Таврія” додано накладні: від 21.06.18 № 1, від 27.07.18 № 2, від 27.07.18 № 3, від 10.08.18 № 4 (на поставку ПП „ВКФ „Таврія” на користь ДП НАЕК „Енергоатом” товару) і довіреності на отримання ТМЦ від 21.06.18 і 27.07.18.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними заяви по суті справи та додані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Як вбачається з матеріалів справи замовником ВП ХАЕС „НАЕК „Енергоатом” проведено процедуру закупівлі предмету закупівлі - обладнання автоматичної пожежної сигналізації.

За результатами закупівлі тендерним комітетом прийнято спірне рішення від 29.05.18 № 463 яким переможцем торгів визнано ПП „ВКФ „Таврія”. Згідно вказаного рішення між ДП „НАЕК „Енергоатом” ВП ХАЕС та ПП „ВКФ „Таврія” укладено спірний договір про поставку обладнання.

Прокурор вважає дані рішення та договір недійсними, оскільки останні суперечать вимогам п. 5.1., 10.3 додатку № 5, № 1, п. 2 розділу 5 тендерної документації, Закону „Про публічні закупівлі та принципам проведення публічних торгів. Так, учасником тендеру ПП „ВКФ „Таврія” не надано в складі тендерної пропозиції: технічних умов, програми і методики приймальних випробувань, протоколів підтвердження сейсмостійкості.

Відносини закупівлі товару за державні гроші регулюються Законом „Про публічні закупівлі”. Так, згідно п. 5 ч. 1 вказаного Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 35 ст. 1 Закону); замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків (п. 9 ст. 1 Закону).

Згідно ст. 12 цього Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Вказані обставини свідчать про те, що спірні правовідносини виникли у сфері публічних закупівель, де прокурор, вважаючи порушеними інтереси держави, звернувся за їх захистом. В даному випадку, суд не може залишити поза увагою доводи відповідачів щодо звернення з даним позовом самостійно прокуратурою.

Так, за частинами третьою – п’ятою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилався на те, що укладення спірного договору та прийняття спірного рішення здійснено всупереч норм Закону України "Про публічні закупівлі" є порушенням законності в сфері публічних закупівель, порушує принципи добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості, запобіганню корупційним діянням та зловживанням. Спірні рішення і договір суперечать тендерній документації. Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано: порушення економічних інтересів держави в результаті укладення незаконного договору всупереч визначеному законом порядку проведення публічних закупівель, запобігання неправомірним витратам коштів державного підприємства на користь суб’єкта господарювання, який діючи недобросовісно не надав необхідних документів, передбачених тендерною документацією, в результаті чого був допущений до участі у торгах. Без вказаних документів є непідтвердженими якісні характеристики обладнання АЕС, що в силу специфіки вказаного підприємства може призвести до шкоди інтересам держави в сфері ядерної безпеки.

При цьому прокурор зазначав про те, що чинним законодавством України визначено органи, уповноважені державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Держаудитслужба України, Антимонопольний комітет України, Рахункова палата), проте у вказаних органів відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом про визнання договору про закупівлю товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти недійсними, у зв'язку з чим цей позов заявляє в інтересах держави прокурор як позивач.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W.v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява N 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній з сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_4 Європи від 27.05.2003 N 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо, (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, законності у сфері публічних закупівель в результаті укладення правочину всупереч визначеному законом порядку проведення публічних закупівель. З посиланням на практику ЄСПЧ у справі "Трегубенко проти України" прокурор зазначив про те, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Згідно з приписами статті 1 вказаного Закону Уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 N 459, Міністерство є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель. Основними завданнями Міністерства є формування та забезпечення державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення.

Крім того, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 N 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Відповідно до вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 N 310, Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з вказаним Положенням Державна фінансова інспекція України здійснює державний фінансовий контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З огляду на вказане суд доходить висновку про те, що прокурор у зверненні з цим позовом до суду необґрунтовано не визначив орган (органи), уповноважений здійснювати державою відповідні функції у спірних правовідносинах. Як зазначено вище такими органами є Державна фінансова інспекція України а також Державна аудиторська служба України.

При цьому, посилання прокурора на те, що чинним законодавством України визначені органи, уповноважені державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Держфініспекція, Держаудитслужба України), проте у вказаних органів відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовами про визнання договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти недійсними, суд відхиляє, з огляду на те, що таке твердження суперечить приписам наведених вище нормативно-правових актів. При цьому прокурор не враховує того, що положення таких нормативних - правових актів не можуть визначати конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутися до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.09.18 у справі № 924/1237/17.

З огляду на те, що прокурором у цій справі безпідставно не зазначено орган (органи), уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої (яких) подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, а тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 16.11.18.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук 5 прим:

1 – до справи

2 – прокуратурі Хмельницької області (пр.-к. Військоматський, 3, м. Хмельницький)

3 – ДП „НАЕК „Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3)

4 – ВП ХАЕС (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20)

5 – ПП „ВКФ „Таврія” (301000, АДРЕСА_1)