Ухвала суду № 77881743, 12.11.2018, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

_______________

УХВАЛА

"12" листопада 2018 р. Справа № 918/335/17

Суддя Войтюк В.Р., розглянувши заяву про відвід судді Марача В.В.

у справі № 918/335/17 за заявою ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО": вул. Шкільна, 10а, с. Копиткове, Здолбунівський район, Рівненська область, 35720

до боржника Фермерського господарства "Ім. Шевченка": вул. Шкільна, 9, с. Копиткове, Здолбунівський район, Рівненська область, 35720

про визнання банкрутом

при розгляді позову Фермерського господарства "Ім. Шевченка" (вул. Шкільна, 9, с. Копиткове, Здолбунівський район, Рівненська область, 35720)

до відповідачів (членів фермерського господарства "Ім.Шевченка): ОСОБА_3 (АДРЕСА_3); ОСОБА_4 (АДРЕСА_4); ОСОБА_5 (АДРЕСА_3); ОСОБА_6 (АДРЕСА_5); ОСОБА_7 (АДРЕСА_6), ОСОБА_8 (АДРЕСА_7), ОСОБА_9 (АДРЕСА_1, 33016), ОСОБА_10 (АДРЕСА_1, 33016), ОСОБА_11 (АДРЕСА_2), ОСОБА_12 (АДРЕСА_8), ОСОБА_13 (АДРЕСА_9), ОСОБА_14 (АДРЕСА_10), ОСОБА_15 (АДРЕСА_10), ОСОБА_16 (АДРЕСА_10), ОСОБА_17 АДРЕСА_11), ОСОБА_18 (АДРЕСА_12), ОСОБА_19 (АДРЕСА_3),

про визнання права власності на врожай

розглянувши заяву від 08.11.2018 року представника відповідачів ОСОБА_20 про відвід судді Марача Віктора Васильовича у даній справі

Без виклику представників учасників у справі.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Рівненської області від 30.01.2018р. Фермерське господарство "Ім. Шевченка" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ткачука Д.В.

Фермерське господарство "Ім. Шевченка" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою до відповідачів (членів фермерського господарства "Ім. Шевченка): ОСОБА_3 (АДРЕСА_3); ОСОБА_4 (АДРЕСА_4); ОСОБА_5 (АДРЕСА_3); ОСОБА_6 (АДРЕСА_5); ОСОБА_7 (АДРЕСА_6), ОСОБА_8 (АДРЕСА_7), ОСОБА_9 (АДРЕСА_1, 33016), ОСОБА_10 (АДРЕСА_1, 33016), ОСОБА_11 (АДРЕСА_2), ОСОБА_12 (АДРЕСА_8), ОСОБА_13 (АДРЕСА_9), ОСОБА_14 (АДРЕСА_10), ОСОБА_15 (АДРЕСА_10), ОСОБА_16 (АДРЕСА_10), ОСОБА_17 АДРЕСА_11), ОСОБА_18 (АДРЕСА_12), ОСОБА_19 (АДРЕСА_3), про визнання права власності на врожай.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02 серпня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.09.2018 року розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено у зв'язку із неявкою сторін.

16.10.2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідачів у даній справі ОСОБА_3 (АДРЕСА_13), ОСОБА_15 (АДРЕСА_14) надійшли заяви свідка. Дані заяви повернуті заявникам без розгляду.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

29 жовтня 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідачів у даній справі ОСОБА_3 (АДРЕСА_13), ОСОБА_15 (АДРЕСА_14) надійшли заяви про допит останніх у судовому засіданні у якості свідків.

Листом від 02.11.2018 року заявникам роз"яснено, що зазначені заяви подані з порушенням порядку подання до суду показань свідка, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, в зв"язку з чим дані заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_15 не прийняті судом до розгляду.

08.11.2018р. представником відповідачів ОСОБА_20 подано заяву про відвід судді Марача В.В. від розгляду даної справи. Заявлений відвід представник відповідачів мотивує тим, що відмовляючи у прийнятті заяв свідка, суд таким чином хоче позбавити можливості відповідачів спростувати позовні вимоги, чим порушує права відповідачів, засади рівності, неупередженості та змагальності сторін. Вважає, що всі ці обставини викликають сумнів в неупередженості судді Марача В.В., а відтак у майбутньому може призвести до зневіри в об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення в даній справі і, як наслідок, до недовіри громадян щодо їх права на справедливий та неупереджений судовий розгляд.

Ухвалою суду від 12.11.2018 року суддею Марач В.В. відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді та матеріали справи із заявою представника відповідачів ОСОБА_20 про відвід судді Марача В.В. від розгляду справи № 918/335/17 передано уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого визначення судді в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, для розгляду заяви про відвід судді Марача В.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ від 12.11.2018р. клопотання про відвід судді передано для розгляду по суті судді Войтюку В.Р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Розглянувши заяву від 08.11.2018 року представника відповідачів ОСОБА_20 про відвід судді Марача Віктора Васильовича у даній справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість та визнав її такою, що не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 1.2.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Водночас згідно ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Так, на думку заявника, обставинами, що викликають сумнів у неупередженості судді Марача В.В. є те, що суддя при розгляді справи діє упереджено, оскільки суддею безпідставно повернуто без розгляду заяви свідків від 16.10.2018 року та не прийняті до розгляду заяви про допит у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_15.

Щодо викладеного, слід зазначити, наступне.

У відповідності до статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

2. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

3. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

4. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Згідно до статті 88 ГПК України Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

2. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

3. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

4. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

З зазначених норм права вбачається, що ГПК України встановлена вимога щодо заяви свідка, зокрема підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Як свідчать матеріали справи, подані заяви свідків не містили нотаріально посвідчених підписів.

Згідно законодавства не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Разом з тим, матеріали справи не містять таких згод осіб які подавали заяви свідків або їх представників.

Відтак, суддя правомірно повернув без розгляду заяви свідків, як такі які не відповідають вимогам закону.

Також, у заяві на відвід судді, заявник вказує на ту обставину, що суддею не прийняті до розгляду заяви про допит у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_15 про що зазначено в листі від 02.11.2018 року №918/335/17.

Ухвалою суду від 17.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі №918/335/17 та призначено справу до судового розгляду по суті на 07 листопада 2018 р.

У відповідності до частин 1 та пункту 8 частини 2 статті 182 ГПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.

2. У підготовчому засіданні суд: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Згідно статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

2. Суд має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з'явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.

3. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 213 Господарського процесуального кодексу України учасник справи (його представник) може бути допитаний як свідок згідно із статтями 211, 212 цього Кодексу, якщо обставини, викладені ним у заяві свідка, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності.

Із наведених норм права вбачається, що заяви свідків подаються до суду у підготовчому засіданні, а питання щодо допиту свідків вирішується судом у разі необхідності з'ясування достовірності наведених у заявах свідків обставинах, якщо є сумніви у достовірності таких.

У разі подання будь-яких додаткових доказів поза межами відведеного строку (до закінчення підготовного засідання), сторона яка подає такі докази, має право просити суд відновити пропущений строк та прийняти додаткові докази.

Однак, зазначені заяви про допит свідків подані поза межами відведеного строку для таких заяв та не містять клопотань щодо відновлення пропущеного строку на їх прийняття, крім того, суду не надано будь-яких доказів, які б вказували на поважність пропуску відведеного строку (до закінчення підготовчого засідання) для подання таких заяв.

За таких обставин, враховуючи зазначене вище, суд вбачає, що суддею правомірно не прийнято до розгляду заяви про допит у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_15.

Беручи до уваги матеріали, що містяться у справі, вищенаведені правові норми та підстави, на яких ґрунтується заява про відвід, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки, заявником не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, які б свідчили про здійснення суддею Марачем В.В. процесуальних дій у межах даної справи які б суперечили Господарському процесуальному кодексу.

Також, суд звертає увагу, що ч. 4 ст. 35 ГПК України чітко встановлено, що незгода сторони (учасника у справі, кредитора) з процесуальними рішеннями чи діями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведені заявником доводи про відвід не ґрунтуються на положеннях ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. В даному випадку, з викладених вище обставин слідує, що заявник лише надає переоцінку діям суду. При цьому доводи, що викладені у заяві про відвід судді є надуманими та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Конституційний Суд України в Рішенні від 11.03.2011р. № 2-рп/2011 "У справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідальності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про Вищу раду юстиції" встановив, що надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції України.

Відтак, є об'єктивно безпідставними викладені в заяві обставини, що на заявника ставлять під сумнів неупередженість судді Марача В.В.

Таким чином, заява про відвід судді є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 35, 39, 234, 235 ГПК України суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити представнику відповідачів ОСОБА_20 у задоволенні заяви про відвід судді - Марача В.В. у справі №918/335/17.

2. Справу №918/335/17 передати для розгляду судді Марачу В.В.

Ухвала якою вирішується питання про відвід відповідно до ст. 39 та ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 16.11.2018 р., та оскарженню не підлягає.

Суддя Войтюк В.Р.