Ухвала суду № 77881624, 16.11.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"16" листопада 2018 р.м. Одеса права № 916/2549/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши клопотання позивача адвокатського об'єднання «Альтіус» в особі Голови адвокатського об'єднання «Альтіус» Цихоні Дениса Юрійовича про забезпечення позову /вх. № 2-5663/18 від 14.11.2018 року/ у справі № 916/2549/18

за позовом: адвокатського об'єднання «Альтіус» в особі Голови адвокатського об'єднання «Альтіус» Цихоні Дениса Юрійовича /65013, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 33, оф. 21, адреса листування - м. Одеса, вул. Зоопаркова, 1, оф. 3, ЄДРПОУ 42142605/

до відповідача: фізичної особи-підприємця Аджалова Фаміла Назим-Огли /РНОКПП НОМЕР_1, адреса - АДРЕСА_1/

про стягнення 89 425,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

14.11.2018 року адвокатське об'єднання «Альтіус» в особі Голови адвокатського об'єднання «Альтіус» Цихоні Дениса Юрійовича звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 2752/18) до фізичної особи-підприємця Аджалова Фаміла Назим-Огли про стягнення суми грошових коштів за ненаданий товар у розмірі 87 910,00 грн., 3% річних у розмірі 187,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 1327,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки крісел позивачу.

Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 530, 536, 625, 655, 663, 693, ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України.

Ухвалою суду від 16.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2549/18; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 12.12.2018 року.

Разом із пред'явленим позовом до суду надано клопотання про забезпечення позову /вх. № 2-5663/18 від 14.11.2018 року/, в якій позивач просить накласти арешт на майно відповідача фізичної особи-підприємця Аджалова Фаміла Назим-Огли, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 5428503, номер запису 1325; та гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна 5462828, номер запису 3.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що оскільки відповідач протягом місця з моменту отримання письмової претензії ухиляється від виконання свого обов'язку, то на думку позивача, є підстави вважати, що нерухоме майно відповідача може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Частиною с визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9).

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом досліджено Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.11.2018 року, з якої вбачається, що за відповідачем фізичною особою-підприємцем Аджаловим Фамілом Назим-Огли /РНОКПП НОМЕР_1/ на праві власності належить:

- квартира, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_1;

- гараж, який знаходиться за адресою - АДРЕСА_2.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відчуження відповідачем нерухомого майна без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову, оскільки заявлені вимоги щодо забезпечення позову всупереч положень ч. 4 ст. 137 ГПК України є неспіврозмірними із заявленими позовними вимогами про стягнення грошових коштів у розмірі 89 425,02 грн.

У зв'язку з чим, суд вважає, що клопотання адвокатського об'єднання «Альтіус» в особі Голови адвокатського об'єднання «Альтіус» Цихоні Дениса Юрійовича про забезпечення позову /вх. № 2-5663/18 від 14.11.2018 року/ у справі № 916/2549/18.

Керуючись ст. ст. 136, 137 , ч. 8 ст. 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвокатського об'єднання «Альтіус» в особі Голови адвокатського об'єднання «Альтіус» Цихоні Дениса Юрійовича про забезпечення позову /вх. № 2-5663/18 від 14.11.2018 року/ у справі № 916/2549/18.

Ухвала складена та підписана 16.11.2018 року.

Ухвала набрала законної сили 16.11.2018 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали господарського суду Одеської області.

Суддя Н.Д. Петренко