Рішення № 77881591, 08.11.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року Справа № 915/686/18

м. Миколаїв

За позовом: Акціонерного товариства “Миколаївобленерго”

(54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вольга- Україна”,

(54001, вул. Лягіна, 4/9, офіс 304, м. Миколаїв),

про: стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, а загалом грошових коштів у сумі 47811 грн. 51 коп. за договором від 16.12.2013 № 44/3866

Суддя С.М.Коваль

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 01/54-337 від 02.05.2018 року;

Від відповідача: ОСОБА_2, ордер МК № 108213 від 24.07.18 року;

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий акціонерним товариством “Миколаївобленерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вольга- Україна” про стягнення 47811 грн. 51 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов’язань по договору № 44/3866 від 16.12.2013 року в частині сплати за використану електричну енергію, внаслідок чого позивачем за прострочення виконання зобов’язання нараховано пеню, 3% річних та індекс інфляції.

Відповідач у наданому відзиві проти позову заперечує та просить відмовити у задоволені позову. Повноважного представника направив у судове засідання.

Відповідно до статті 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи.

16.12.2013 року між ПАТ “Миколаївобленерго” та ТОВ “Вольга- Україна” укладено договір № 44/3866 року про постачання електричної енергії.

Згідно умов вищевказаного договору позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з дозволеною потужністю 360,0 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 1 додатку № 4 до договору сторони домовились, що покази розрахункових засобів обліку для здійснення розрахунків за спожиту електроенергію знімаються Споживачем щомісячно 25 числа.

Згідно п. 2.3.3 договору та додатку № 10 до договору, відповідач оплачує вартість електричної енергії та інші платежі згідно з умовами договору. Видані постачальником рахунки на оплату за спожиту електроенергію мають бути оплачені споживачем протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.

Додатком № 10 до Договору про постачання електричної енергії від 16.12.2013 №44/3866 передбачено, що споживач до 3 числа здійснює плановий платіж у сумі вартості 100 % заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Відповідач, порушуючи умови договору, оплату за спожиту електроенергію своєчасно не здійснив.

У зв’язку з вищезазначеним, Позивач просить стягнути з відповідача:

- 1901 грн. 26 коп. – пеня за загальний період нарахування з 25.03.2014 року по

25.05.2014 року;

- 45570 грн. 02 коп. – сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за загальний період нарахування з лютого 2014 по вересень 2015 року;

- 340 грн. 23 коп. – три відсотки річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 25.03.2014 року по 25.05.2014 року.

Позивач в обґрунтування позову посилається на ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач, як вже вище вказано, свого представника у судове засідання направив, відзив на позовну надав, проти позову заперечує, обґрунтовуючи це тим, що:

- позивачем не підтверджено ані актами ані рахунками що саме за передбачені платежі умовами договору відповідачем була проведена оплата невчасно;

- позивач безпідставно вважає, що до оплати 59 661, 38 грн. може бути застосовано п.4.2.1 Договору, тому що цей пункт може застосовуватися до платежів лише передбачених п.2.3.3-2.3.4 Договору, а щодо сплати цієї суми Договором не встановлено жодних термінів.

- просить застосувати наслідки спливу позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно з ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Заборгованість відповідача, на яку нараховані зазначені санкції, підтверджена рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2018 № 915/1139/14 (суддя Гриньова-Новицька).

Позивачем за прострочення виконання зобов’язання нараховано пеню, 3% річних та індекс інфляції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. – 2.3.4 цього договору з порушенням термінів визначених додатком № 10 “Порядок розрахунків”, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується окремих розрахункових документах.

Позивачем нарахована пеня (по неоплаченим рахункам, а.с. 28, 29, 30, 32, 33, 35, 36) за загальний період нарахування з 25.03.2014 року по 25.05.2014 року в сумі 1901 грн. 26 коп.

Отже, позовна вимога щодо стягнення пені в сумі 1901 грн. 26 коп. яка нарахована за період з 25.03.2014 року по 25.05.2014 року, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

45570 грн. 02 коп. – сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за загальний період нарахування з лютого 2014 по вересень 2015 року;

340 грн. 23 коп. – три відсотки річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 25.03.2014 року по 25.05.2014 року.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 1901 грн. 26 коп. пені за період з 25.03.2014 року по 25.05.2014 року, 340 грн. 23 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 25.03.2014 року по 25.05.2014 року), 45570 грн. 02 коп. - сума на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції за загальний період нарахування з лютого 2014 по вересень 2015 року, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Посилання відповідача щодо відсутності підтвердження з боку позивача спожитого обсягу електричної енергії та правомірності видачі рахунку № 44/3866/1/1 від 29.01.2014 є безпідставними, оскільки рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2015 № 915/1139/14, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 № 915/1139/14, позов АТ "Миколаївобленерго" до ТОВ "Вольга -Україна" про стягнення боргу у сумі 59661 грн. 38 коп. (по рахунку № 44/3866/1/1 від 29.01.2014), було задоволено в повному обсязі. Тобто судом вже була надана оцінка правомірності зазначеного рахунку.

Крім того, рішення у справі № 915/1139/14 було встановлено, що пунктом 9.4 Договору про постачання електроенергії та додатком № 2 до нього сторони встановили, що він набирає чинності з 02.12.2013 та укладається з показами приладу обліку 001825,14 на строк до 25.12.2014. Таким чином сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання (ч. 3 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, правомірність виставлення рахунку 44/3866/1/1 від 29.01.2014, а також необхідність його оплати протягом 5-ти операційних днів не потребує доказуванню, оскільки встановлено рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2015 № 915/1139/14.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то у задоволення останньої слід відмовити, оскільки у відповідності до ст. 259 ЦК України, сторонами у п. 9.6 договору про постачання електричної енергії від 16.12.2013 №44/3866, позовна давність, встановлена законом, була збільшена до 5 років, тобто не сплила.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вольга- Україна” (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 4/9, офіс 304, ідентифікаційний код 21043044) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54055, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, ідентифікаційний код 23399393) 1901 грн. 26 коп. – пені, 45570 грн. 02 коп. - сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 340 грн. 23 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу на поточний розрахунковий рахунок № 26002392418001 у МФ КБ "Приватбанк", МФО 326610, код 24789699.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до вимог статті 238 ГПК України рішення підписано 16.11.2018 року.

Суддя С.М.Коваль