Рішення № 77879867, 09.11.2018, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/352/17

Провадження № 2/675/13/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2018 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Трасковського С.Л., за участю: секретаря судового засідання - Ящука О.І., позивача -ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позов ОСОБА_1 до державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до начальника ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн. В подальшому позивач та його представник поданими заявами просили замінити неналежного відповідача – ОСОБА_4 на ДУ «Замкова виправна колонія (№58)». Крім того, представник позивача звертався до суду із заявою про уточнення позовних вимог, якою просив суд стягнути з ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50000 грн. Зазначені заяви були судом задоволено та замінено відповідача у справі, а також прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1, з врахуванням поданих уточнень, вказує на порушення його прав відповідачем, що призвело до завдання йому моральної шкоди, яку він оцінює в 50000 грн. В обґрунтування позову зазначає, що в порушення ст.112 КВК України посилки, направленні поштовим зв’язком на адресу його перебування, йому не передаються в ПКТ, а пересилаються відправникам; гроші, направлені позивачу поштовим переказом, пропадають; кошти, що знаходились на його особовому рахунку, використовувались адміністрацією установи виконання покарань на власні цілі. Крім того, позивач вказує на безпідставне вилучення в нього цигарок, а також на незабезпечення його відповідачем цигарками в порушення приписів діючого законодавства.

В судових засіданнях позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Крім того пояснили, що позивачу, як особі, що утримується в установі виконання покарань, щодня має видаватись по 6 цигарок, але він не утримував їх протягом 2016 року, січня, лютого 2017 року.

Також позивачем пояснено, що поштовим зв’язком 08 та 09 лютого 2017 року на його ім’я надійшло 4 пачки цигарок, які йому спочатку видали та помістили до його особистих речей (так як він знаходився в ДІЗО), а потім, 17.02.2017 року, службовими особами ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» складено «заднім числом» акт про вилучення речей від 09.02.2017 року, відповідно до якого вказані 4 пачки цигарок було вилучено та поміщено на склад установи виконання покарань.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 додав, що він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді переведення в ДІЗО строком на 12 діб за те, що його захисник ОСОБА_2 нібито незаконно передав йому пачку цигарок, під час побачення в ДУ «Замкова виправна колонія (№58)». Такої передачі, як вказав позивач, насправді не було, а тому він був безпідставно притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, позивач вказав, що на його особовий рахунок не було зараховано кошти в загальній сумі 100 грн., які мали надійти від знайомої та матері позивача по 50 грн. від кожного протягом вересня – жовтня 2016 року.

Також позивач уточнив, що посилки, які надійшли на його ім’я, не видавались йому та повертались відправникам протягом жовтня 2016 року – лютого 2017 року.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, просив відмовити в його задоволені. Вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими, а крім того доказами по справі повністю спростовуються всі твердження позивача про порушення його прав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, допитавши свідка, приходить до наступних висновків.

Відповідно до положення ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до положення ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Крім того, згідно ч.1 ст.280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Частиною 2 статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала.

Згідно ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.01.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1, під час виникнення спірних правовідносин, відбував покарання у виді позбавлення волі у ДУ «Замкова виправна колонія (№58)»,яка є установою максимального рівня безпеки.

Згідно ч.ч.1, 5 ст.112 КВК України число посилок (передач) і бандеролей, що одержують засуджені до арешту та позбавлення волі, не обмежується. Порядок приймання і вручення посилок (передач) або бандеролей, а також перелік предметів, заборонених до одержання засудженими, визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

Відповідно до приписів розділу Х Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України №2186/5 від 29.12.2014 року (надалі – Правила), що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, посилки, що надходять на ім’я засуджених, обліковуються в картках обліку побачень, видачі посилок (передач) і бандеролей згідно форми, встановленої у додатку до Правил.

Посилки (бандеролі), що надійшли на ім’я засуджених, які відбувають дисциплінарне стягнення у ПКТ, ДІЗО (ОК), карцері, видаються їм після відбуття ними стягнення.

Посилки (бандеролі) можуть бути повернуті відправникам лише у разі звільнення або смерті засудженого, якому такі поштові відправлення надійшли.

Згідно довідки про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_1, до нього протягом 2016 року та січня, лютого 2017 року було застосовано дисциплінарні стягнення: 04.03.2016 року у виді 2 місяців ПКТ, 31.03.2016 року – 13 діб ДІЗО, 03.06.2016 року – 3 місяців ПКТ, 19.08.2016 року – 10 діб ДІЗО, 27.10.2016 року- 3 місяців ПКТ, 03.11.2016 року – 15 діб ДІЗО, 01.12.2016 року – 15 діб ДІЗО, 19.12.2016 року – 15 діб ДІЗО, 26.01.2017 року – 15 діб ДІЗО, 16.02.2017 року – 12 діб ДІЗО. Вказане також підтверджується копіями відповідних постанов про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1

Відповідно до належним чином завіреної копії картки обліку побачень, видачі посилок (передач) та бандеролей ОСОБА_1, на ім’я останнього протягом 2016 року (18.01, 12.02., 17.05.(2 шт.), 24.09.) надійшло 5 посилок, 07.04.2017 року – 2 посилки. Вказані поштові відправлення видані ОСОБА_1, що засвідчено його підписом. Записи про те, що посилка не вручена або повернута відправнику у вказаній картці відсутні. Таким чином, всі отримані установою виконання покарань на ім’я позивача посилки йому вручені.

Відповідно до ст.107 КВК України, п.1 розділу ІІІ Правил, засуджені до позбавлення волі мають право отримувати грошові перекази. Згідно п.2 розділу ХІІ Правил одержані за переказом гроші зараховуються на особовий рахунок засудженого.

Під час розгляду справи позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт здійснення грошових переказів на його ім’я будь-якими фізичними особами протягом вересня – жовтня 2016 року, як і не надано доказів того, що кошти, які знаходились на його особовому рахунку, використовувались адміністрацією установи виконання покарань на власні цілі. Більше, того, останнє спростовується наданими відповідачем довідкою про рух коштів на особовому рахунку засудженого ОСОБА_1 №28 від 25.01.2018 року, копіями списків на отоварення засуджених за липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2014 року, березень, квітень 2015 року, копіями списків надання засудженим телефонних переговорів. Відповідно до відомостей, що містяться у зазначених доказах, всі витрати з особового рахунку ОСОБА_1 були здійснені на придбання ним продуктів харчування та на телефонні переговори.

Що стосується вилучення у позивача 4 пачок цигарок, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.113 КВК України, засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості. Кореспонденція, яку одержують і надсилають засуджені до відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягає перегляду. Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

Зазначене також передбачене і пунктом 1 розділу ХІІ Правил

Згідно пункту 3 розділу ІІ Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.07.2013 року №1304/5, рекомендовані листи, листи з оголошеною цінністю, кореспонденція, передбачена абзацом другим пункту 4 розділу І цієї Інструкції, та листи, що містять відомості про смерть близьких або інші термінові повідомлення, що надходять з поштових відділень або надсилаються за реєстром, реєструються окремо у журналі обліку кореспонденції осіб, які тримаються в установі виконання покарань (слідчому ізоляторі), форма якого визначена в додатку 2 до цієї Інструкції.

Згідно записів у журналі №7205 обліку вхідної кореспонденції осіб, які тримаються в Замковій виправній колонії (№58), на ім’я ОСОБА_1 надійшли листи: 08.02.2017 року від ОСОБА_5 з м.Славути та 09.02.2017 року від ОСОБА_6 з м.Хмельницького.

09.02.2017 року комісією у складі працівників ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 було складено акт вилучення речей, відповідно до якого з рекомендованих листів, що надійшли на адресу ОСОБА_1 №03999249 від 08.02.2017 року з м.Славута та №24853887 від 09.02.2107 року з м.Хмельницького, було вилучено по дві пачки цигарок з кожного, які поміщені на склад установи.

Як пояснив в судовому засіданні допитаний в якості свідка фахівець оперативного відділу ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» ОСОБА_9, на ім’я ОСОБА_1 08 та 09 лютого 2017 року надійшли два рекомендовані листи, в яких, при їх перегляді за участю останнього, було виявлено, крім іншого, 4 пачки цигарок. Як вказав свідок, зазначені цигарки були вилучені та поміщені на склад установи до речей ОСОБА_1 Все інше, що знаходилось в поштових конвертах, в тому числі канцелярське приладдя, було видане останньому. Цигарки, що знаходились на складі установи, могли бути видані йому на підставі поданої ним заяви.

Відповідно до копії постанови від 26.01.2017 року засуджений ОСОБА_1 перебував в ДІЗО з 27.01.2017 року по 10.02.2017 року.

Згідно приписів пункту 6 розділу XXV Правил засудженим, які поміщені в ДІЗО, забороняється курити, їм забороняється брати з собою продукти харчування і особисті речі, за винятком рушника, мила, зубної пасти, зубної щітки, туалетного паперу, олівців, авторучок, зошитів, поштових марок, конвертів.

Таким чином, ОСОБА_1, під час його перебування в ДІЗО установи, листи, що надійшли поштовим зв’язком, повинні були видаватись адміністрацією установи, за винятком предметів, що заборонені для зберігання та використання в ДІЗО, в тому числі цигарок.

Відповідно до копії накладної №17-066, вилучені з поштової пересилки 4 пачки цигарок зберігались на складі установи та були видані ОСОБА_1 07.04.2017 року, про що свідчить його підпис. Факт видачі йому 4 пачок цигарок також підтверджено позивачем в судовому засіданні.

Що стосується твердження позивача про складення акту вилучення речей від 09.02.2017 року лише 17.02.2017 року, то слід зазначити, що із вказаним актом під підпис був ознайомлений ОСОБА_1 і будь-яких зауважень щодо невірно зазначеної в ньому дати письмово не зазначив, що спростовує його твердження про складення акту «заднім числом».

Також слід вказати, що ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді поміщення в ДІЗО на 12 діб через вчинення дисциплінарного проступку - незаконного придбання та зберігання пачки цигарок «Прима срібна», яку він отримав, як стверджується постановою від 16.02.2017 року, рапортами від 10.02.2017 року та 14.02.2017 року, висновком службового розслідування від 14.02.2017 року, під час короткострокового побачення з адвокатом ОСОБА_2

Постанова про поміщення засудженого в ДІЗО від 16.02.2017 року на даний час ніким не визнана неправомірною та не скасована, а тому є чинною.

З приводу незабезпечення позивача цигарками суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 року №336 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Національної поліції» передбачено видача засудженим, які палять і забезпечуються продуктами харчування за нормою №4, цигарок VI класу в кількості 6 штук на добу та 3 коробок сірників на місяць.

ОСОБА_1, як зазначено вище, неодноразово відбував дисциплінарні стягнення у виді переведення до ПКТ та поміщення в ДІЗО протягом 2016 року, січня, лютого 2017 року, а тому мав забезпечуватись харчуванням за нормою №4.

Невидача позивачу цигарок відповідно до приписів вказаної постанови КМ України №336 від 16.06.1992 року стверджується довідкою ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» №1 від 10.01.2018 року.

При цьому, Замкова виправна колонія (№58) повністю фінансується з державного бюджету.

Так, поданим до суду розрахунком придбання цигарок та сірників для осіб, позбавлених волі, згідно з нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 року №336, за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» по бюджетному запиту на 2017 рік передбачена необхідність у бюджетному фінансуванні установи на вказану статтю витрат в загальній сумі 144,4 тис.грн.

Крім того розрахунковою потребою, складеною Замковою виправною колонією (№58), у видатках загального фонду на 2016 рік закладено потребу у фінансуванні витрат за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» (куди входять видатки на придбання цигарок VI класу та сірників) на загальну суму 4059, 6 тис.грн., а на 2017 рік - 4408,8 тис.грн.

Відповідно до кошторису на 2016 рік державної установи «Замкова виправна колонія (№58)», фінансування видатків за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» передбачено в загальній сумі 222,1 тис.грн., згідно кошторису на 2017 рік на цю ж статтю видатків передбачено фінансування вказаної статті видатків на загальну суму 312 тис.грн. Тобто протягом 2016, 2017 років існував дефіцит фінансування за вказаним КЕКВ 2210, що також підтверджується довідками №389 від 30.10.2017 року та №53 від 16.02.2018 року.

Установою виконання покарань в 2017 році вживалися заходи щодо виправлення такої ситуації, що підтверджується копією листа ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» №378 від 07.02.2017 року на ім’я начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, яким начальник Замкової виправної колонії (№58) просить розглянути питання щодо можливості централізованого постачання цигарок та сірників або виділення додаткових коштів для забезпечення засуджених згідно норм.

Статтею 1 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» передбачено, що на Державну кримінально - виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Статтею 6 вказаного Закону встановлено структуру Державної кримінально - виконавчої служби України. Так, вона складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально - виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально - виконавчої служби України. Відповідно до положень ч.1 ст.24 вказаного Закону, фінансування діяльності Державної кримінально - виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Частиною 1 статті 25 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» встановлено, що забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань через державне оборонне замовлення та закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Тобто державна установа «Замкова виправна колонія (№58)», яка є бюджетною установою, діяла на підставі затверджених кошторисів на 2016, 2017 роки, якими не передбачено фінансування видатків на придбання цигарок та сірників для забезпечення засуджених, які палять та забезпечуються харчуванням за нормою №4, не є відповідальною за відсутність відповідних коштів для придбання певних товарів, забезпечення якими засуджених, в тому числі позивача, передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 року №336 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Національної поліції».

Таким чином, відсутність передбаченого відповідним чином фінансування зі сторони центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, виключає існування протиправних дій (бездіяльності) зі сторони відповідача та унеможливлює виконання ним відповідного обов’язку щодо забезпечення позивача цигарками відповідно до норми харчування №4.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем по справі не вчинено протиправних дій (бездіяльності), якими було порушено права позивача та спричинено йому моральних страждань. А відтак в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись 23, 280, 1167, 1174 ЦК України, ст.ст.76-82, 141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (тимчасово утримується в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор») до державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (Хмельницька область, м.Ізяслав, вул.Гагаріна, 2, код ЄДРПОУ - 08564771) про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ізяславський районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 листопада 2018 року.

Суддя: С.Л.Трасковський