Рішення № 77879377, 06.11.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4443/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі судового засідання Кирийчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 14.04.2008 року у розмірі 36469,82 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач ОСОБА_1 отримав від позивача кредит у розмірі 800 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Станом на 31.12.2017 року відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 36469,82 грн., з яких: 218, 56грн. заборгованість за тілом кредиту; 29650,72 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 4625,79 грн. заборгованість за пенею та комісією; 2500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 1724,75 грн. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов'язання.

Представник позивача повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився. Одночасно з поданою позовною заявою представник позивача ОСОБА_2 надіслала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1, 14 квітня 2008 року отримав кредит у ЗАТ «Приватбанк» в розмірі 800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ «Приватбанк» є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ «Приватбанк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування Позивача з ЗАТ КБ «Приватбанк» на ПАТ КБ «Приватбанк», про що зазначено у п.1.1. Статуту ПАТ КБ «Приватбанк». 17 липня 2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін. 21 травня 2018 року ПАТ КБ "Приватбанк" змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".

При укладенні цього договору сторони керувалися положенням частини першої статті 634 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до якого договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач ОСОБА_1 подавши відповідну заяву, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складають укладений між ним та позивачем договір про надання банківських послуг.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.6.7 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, сторонами погоджено, що зобов’язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов’язаннями.

З дослідженого у судовому засіданні розрахунку заборгованості за договором б/н від 14.04.2008 р. вбачається, що після укладення договору останній користувався кредитними коштами, отриманими ним за договором.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Згідно з пунктом 9.12 Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

На час розгляду справи суду не надано жодних доказів, які б свідчили про інформування однією зі сторін зазначеного вище договору іншу сторону про його припинення, відповідно цей договір з моменту його укладення автоматично лонгувався на кожні наступні 12 місяців після укладення.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно пункту 6.5 Умов позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до умов кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З наданого суду позивачем розрахунку заборгованості за договором, укладеним з відповідачем 14.04.2008 року вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у результаті чого станом на 31.12.2017 року, згідно вказаного розрахунку, виникла прострочена заборгованість у розмірі 36469,82 грн., з яких: 218,56 грн. - заборгованість за кредитом; 29650,72 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 4625, 79 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 250 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 1724,75 грн. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов'язання.

Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту, що становить 218 грн. 56 коп., заборгованості за процентами, яка становить 29650 грн. 72 коп.

Разом з тим, згідно розрахунку, до заборгованості включено пеню у розмірі 4625,79 грн. вирішуючи питання щодо стягнення якої, суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення.

Згідно умов визначених банком у анкеті-заяві, яка підписана боржником ОСОБА_1 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення

У той же час згідно Умов та Правил надання банківських послуг єдиним видом відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань позичальником є штраф в розмірі 250 гривень та 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те ж порушення, строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності.

Про це ж зазначено у правовій позиції судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Виходячи з вищенаведених доводів, суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, не бере до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем в частині нарахування суми боргу за пенею, як такий, що не відповідає встановленим судом умовам кредитного договору.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача штрафів за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, суд погоджується з тим, що позивач має право на стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Водночас визначений у розрахунку загальний розмір штрафів в сумі 1974,75 грн., зважаючи на встановлений в ході судового розгляду розмір заборгованості за кредитним договором, який становить загалом 29869,28 грн. (218,56 грн. + 29650,72 грн.), суд вважає необґрунтованим і беручи до уваги визначені правила нарахування штрафу приходить до висновку про необхідність стягнення його у розмірі 1743,46 грн.(250 грн. 00 коп. + (29869,28 грн. х 5%).

Отже, загальна сума заборгованості, з урахування тіла кредиту, процентів та штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором, укладеним між ними 14.04.2008 року, становить 31612,74 грн. (218,56 грн. + 29650,72 грн. + 1743,46 грн.).

Відповідно суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1527,33 грн. (1762,00 грн. х 31612,74 грн.: 36469,82 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд –

В И Р I Ш И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м.Київ вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: м.Рівне, вул.Т.Бриж, 13) про стягнення заборгованості, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.04.2008 року в розмірі 31612,74 грн., яка складається з наступного: 218,56 – заборгованість за кредитом; 29650,72 – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1743,46 – штрафи.

В задоволенні інших позовних вимог Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 1527,33 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_3