Рішення № 77879324, 06.11.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10137/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Кирийчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 04 квітня 2007 року у розмірі 22215 грн. 90 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 2100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Станом на 01 травня 2018 року відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 22215 грн. 90 коп., з яких 1898 грн. 56 коп. заборгованість за кредитом, 15102 грн. 35 коп. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 3918 грн. 99 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 1046 грн. 23 коп. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов'язання.

Представник позивача повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився. Одночасно з поданою позовною заявою представник позивача ОСОБА_2 надіслала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на сайті Рівненського міського суду Рівненської області в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила. Заява про розгляд справи за її відсутності до суду не надходила. відзив не подала. Представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст.ст.280, 281 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:

Як було встановлено в судовому засіданні, 09 серпня 2010 року між Закритим (Публічним) акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом подання останньою заяви на відкриття рахунку і встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, відповідно до якого відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 2100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При укладенні цього договору сторони керувалися положенням частини першої статті 634 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.3.2, п.3.3. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

З доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що після укладення договору відповідач користувалася кредитними коштами, отриманими нею за договором у результаті чого виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1898,56 грн.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобовязання за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Згідно з пунктом 9.12 Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

На час розгляду справи суду не надано жодних доказів, які б свідчили про інформування однією зі сторін зазначеного вище договору іншу сторону про його припинення, відповідно цей договір з моменту його укладення автоматично лонгувався на кожні наступні 12 місяців після укладення.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно пункту 2.1.1.5.5 Умов позичальник зобовязується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 6.6 Умов клієнт зобовязаний у разі невиконання зобовязань за Договором, на вимогу Банку виконати зобовязання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту) та оплатити Винагороду Банку.

Відповідно до Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим Договором, більш ніж на 120 днів, позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф в розмірі 250 гривень та 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З наданого суду розрахунку заборгованості за договором, укладеним з відповідачем 04 липня 2007 року, вбачається, що відповідач свої зобовязання за договором належним чином не виконує, в результаті чого станом на 01 травня 2018 року виникла прострочена заборгованість у розмірі 22215,90 коп., з яких: 1898,56 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15102, 35 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 3918,99 грн. - заборгованість за пенею, 250 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 1046,00 грн.- процентна складова штрафу за порушення грошового зобовязання.

Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту, що становить 1898,56 грн., заборгованості за процентами, яка становить 15102,35 грн.

Разом з тим, згідно розрахунку, до заборгованості включено пеню у розмірі 3918,99 грн., вирішуючи питання щодо стягнення якої, суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення.

У той же час, згідно з п.8.6 Умов єдиним видом відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобовязань позичальником є штраф в розмірі 250 гривень та 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те ж порушення, строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором, - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності.

Про це зазначено у правовій позиції судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015 року.

Виходячи з вищенаведених доводів, суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, не бере до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем в частині нарахування суми боргу за пенею, як такий, що не відповідає встановленим судом умовам кредитного договору.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача штрафів за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов»язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, що визначено пунктом 8.6 Умов, суд погоджується з тим, що позивач має право на стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Водночас визначений у розрахунку загальний розмір штрафів1296 грн., зважаючи на встановлений в ході судового розгляду розмір заборгованості за кредитним договором, який становить загалом 17000,91 грн. (1898,56 грн. + 15102,35 грн.), суд вважає необґрунтованим і беручи до уваги визначені правила нарахування штрафу приходить до висновку про необхідність стягнення його у розмірі 1350,05 грн. (500 грн. 00 коп. + (17000,91 грн. х 5%).

Отже, загальна сума заборгованості, з урахування тіла кредиту, процентів та штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором, укладеним між ними 04 квітня 2007 року, становить 18350,96 грн. (1898,56 грн. + 15102,35 грн. + 1350,05 грн.).

Відповідно суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати по справі по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1455,46 грн. (1762 грн.х18350,96 грн. /22215,90 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В:

Позов Акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, місцезнаходження: 01001, м.Київ вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, останнє відоме місце роживання: м. Рівне, пр.-кт.ОСОБА_4,5, кв.58) про стягнення заборгованості, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.04.2007 року в розмірі 18350,96 грн., яка складається з наступного: 1898,56 грн. – тіло кредиту, 15102,35 грн. – нараховані відсотки за користування кредитом, 1350,05 грн. – нараховані штрафи.

В задоволенні інших позовних вимог Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 1455,46 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суд через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_5