Рішення № 77873547, 15.11.2018, Шевченківський районний суд Харківської області

15.11.2018

РІШЕННЯ

Іменем України

13 листопада 2018 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу №637/1261/18 (2/637/154/18) за позовною заявою ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Шевченківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 , треті особи : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповітів недійсними , визнання права вланості на спадкове майно за законом-

участь у справі приймали: позивач ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

представник 3-ї особи- Леонова Ю.В

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з вищевказаним позовом та просить визнати недійсними заповіти зроблені її батьками та визнати за неї право власності на майно за законом не охоплене заповітами.

В судовому засіданні позивач в обгрунування позовних вимог зазначила ,що 12 травня 2010 року померла її мати ОСОБА_6 , 7 липня 2010 року помер її батько ОСОБА_7 . Звернувшись до нотаріальної контори про прийняття спадщини як спадкоємиці першої черги вона дізналась ,що померлими складені заповіти , які вони не могли підписати , так як перебували у такому стані , коли не могли відповідати за свої дії. За заповітом складеним 8 травня 2010 року мати заповідала все своє майно своїй онуки ОСОБА_8 В цей час мати хворіла на онкозахворювання , приймала відповідні ліки , а тому не могла підписувати ніяки документи, 12 травня 2010 року вона померла. Батько також мав хронічні захворювання та не міг підписати заповіт 1 червня 2010 року. Враховуючи викладене прохала визнати заповіти посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_3 недійсними та визнати на нею право власності на майно ,що не охоплено заповітами, а саме: ? частину гаражу, літньої кухні, сарай який не охоплений спадковою масою, двір ,якій був не приватизований.

В судовому засіданні відповідач приватний нотаріус ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав . В обгрунування заперечень зазначив , що його було викликано подружжям ОСОБА_7 для складання заповітів. 8 травня 2010 року , ним був складений заповіт від імені ОСОБА_6 , ка дійсно хворіла але чітко виказала свою волі , яку він зафіксував у заповіті , після чого оголосив його , а остання його підписала. 1 червня 2010 року він посвідчив заповіт він імені ОСОБА_7, який також чітко виразив своє волевиявлення яке він зафіксував у заповіті. Після смерті спадкодавців за отриманням спадщини звернулись спадкоємці : за заповітом ОСОБА_8, ОСОБА_4 ,за законом ОСОБА_2 15 березня 2011 року ОСОБА_8, ОСОБА_4, отримали свідоцтва про права на спадщину за заповітом. ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом . 15 березня 2011 року ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2 уклали договір про розподіл спадкового майна , про що їм було видане відповідне свідоцтва, яке було зареєстровано. Із зазначеного вбачається ,що позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 15 березня 2011 року , до суду звернулась лише 1 грудня 2017 року зі спливом більше ніж п’яти років позовної давності , при цьому будь яких пояснень щодо спливу строку звернення не надала. Тому вважає ,що позовні вимоги позивача є надуманими , безпідставними , прохав застосувати строки позовної давності та відмовити позивачу в позові у повному обсягу.

До участі у справі у якості третіх осіб були залучені: ОСОБА_9, ОСОБА_4

ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився надав до суду заяву про розгляд справи у своєї відсутності , проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не заперечував.

Представник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог , в обгрунування позовних вимог зазначила, що дійсно подружжя ОСОБА_4 , які доводяться їй дідом та бабкою склали в 2010 році заповіти , якими все своє майно заповідали частково їй та ОСОБА_4 Баба з дідом були люди похилого віку, хворі але всі свої дії вони розуміли до останнього часу. Дідусь вів щоденник у якому все записував. Це була саме їх воля скласти заповіти , які і були посвідчені. Після їх смерті вона як спадкоємиця за заповітом отримала належне їй майно. ОСОБА_2 також отримала грошові заощадження батьків, про що їй було видане відповідне свідоцтво. Окрім того ними було підписано договір про розподіл спадкового майна в 2011 році. Будь - яких претензій весь цей час , позивачем не висувалися, тому вважає, що позовні вимоги є надуманими , окрім того пред’явленими після спливу строку позовної давності , наслідками якого є відмова у задоволені позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення сторін , представника третьої особи свідків, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Кожна особа згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріали справи містять свідоцтва ( серія І-ВЛ № 260716 видане 13 травня 2010 року ВРАЦС Шевченківського РУЮ Харківської області ) про те що , 12 травня 2010 року померла ОСОБА_6.

З свідоцтва ( серія І-ВЛ № 271240 виданого 13 липня 2010 року ВРАЦС Шевченківського РУЮ Харківської області ) вбачається що , 7 липня 2010 року помер ОСОБА_7.

Зі змісту копії заповіту від 8 травня 2010 року , посвідченого приватним нотаріусом Шевченківського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 вбачається ,що ОСОБА_6 , діючи добровільно , перебуваючи у здоровому розумі та ясній пам’яті , розуміючи значення своїх дій зробила розпорядження на випадок своєї смерті такого змісту : належну їй на праві особистої приватної власності частину житлового будинку № 78 , який розташований по вул. Гордєєва в с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області заповіла ОСОБА_8. Заповіт записаний зі слів ОСОБА_6, прочитаний уголос до підписання і власноруч підписаний ОСОБА_6

1 червня 2010 року ОСОБА_7 , який , діючи добровільно , перебуваючи у здоровому розумі та ясній пам’яті , розуміючи значення своїх дій зробив розпорядження на випадок своєї смерті такого змісту: належну йому на праві особистої приватної власності частину житлового будинку № 78 , який розташований по вул. Гордєєва в с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області заповідає ОСОБА_8; належну частину гаражу , який розташований за цією ж адресою, що позначений за планом земельної ділянки літ.Г та належній на праві приватної власності автомобіль заповів сину ОСОБА_4. Заповіт записаний зі слів ОСОБА_7 прочитаний уголос до підписання і власноруч підписаний ОСОБА_7

15 березня 2011 року ОСОБА_7 отримав свідоцтва про права на спадщину за законом на грошові кошти які залишись після смерті ОСОБА_7,ОСОБА_6, яке зареєстровано за № 508.

Зі свідоцтва про права на спадщину за законом ОСОБА_2 отримала спадщину за законом на грошові кошти які залишись після смерті ОСОБА_7,ОСОБА_6, яке зареєстровано за № 510.

З договору про розподіл спадкового майна від 15 березня 2011 року вбачається ,що ОСОБА_8, ОСОБА_4,ОСОБА_2, домовились про таке: ? гаражу , який розташований при житловому будинку № 78 по вул. Гордєєва в с.м.т. Шевченкове на не приватизованій ділянці переходить до ОСОБА_10 Грошові вклади які належали ОСОБА_6, ОСОБА_7 розподілялися між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Сторонами вирішено розподіл майна проводити без доплат.

Позивачем та представником третьої особи заявлено про застосування строків позовної давності ,що є підставою відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.261 ч.1, ст.267, ч.2-4 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На виконання вказаних вимог закону судом встановлено, що позивачу достеменно було відомо про існування оспорюваних заповітів ще в 2011 році ,саме коли вона звернулась до нотаріуса за отриманням спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом та підписала договір про розподіл спадкового майна. Будь - яких поважних причин пропуску строку звернення до суду не надала, з заяву про поновлення строку звернення до суду не зверталась.

Підстав зупинення чи переривання перебігу позовної давності в суді не встановлено.

Всі встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про те, що позивач пропустила строк позовної давності для звернення до суду із зазначеним позовом, що є підставою для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.

Враховуючи відмову позивачу у заадовленні позовних вимог сплачений судовий збір залишаеться за рахунок пози вача , на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,89,141 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.15,16, 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу , суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Шевченківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 , треті особи : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповітів недійсними , визнання права власності на спадкове майно за законом - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ

.