Рішення № 77873475, 09.11.2018, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1361/18

2/583/586/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року м. Охтирка

Охтирський міськрайсуд Сумської області в складі:

головуючого - судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника служби у справах дітей Гмиря В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_2), третя особа: служба у справах дітей Охтирської міської ради (Україна, Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги, 1) про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2018 відкрито провадження у даній справі. Позивач свої вимоги мотивує тим, що з 2006 року по 2014 рік перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною розірвання шлюбу було те, що сторони мають діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю, на участь батька та матері у вихованні дітей, відповідач постійно нехтувала сімейними цінностями, з її ініціативи між ними постійно виникали сварки, так як вона постійно зловживає спиртними напоями. Свідком ганебної поведінки матері та сварок на цьому ґрунті був їх малолітній син, що негативно впливає на психічний стан та спричиняє позивачу та дитині душевні страждання. З нього стягуються аліменти на утримання дитини, хоча фактично малолітній син проживає з ним, він піклується про нього, створює для дитини належні соціально-побутові умови проживання, забезпечує збереження психічного і фізичного здоров'я, розумового та духовного розвитку. Аліменти, які відповідач отримує на утримання сина, остання витрачає на свої потреби, в тому числі на придбання спиртних напоїв. Відповідач з дитиною не проживає, в неї мається квартира батьків, де вона проводить час, зловживаючи спиртними напоями, життям сина вона не цікавиться, у вихованні участі не приймає. Малолітній ОСОБА_6, якому вже 12 років і який має власну виражену думку, бажає проживати з позивачем. Зазначає, що він не має наміру стягувати аліменти з відповідача, позбавляти останню батьківських прав чи забороняти бачити спільну дитину, а бажає контролювати, щоб вона могла бачити дитину в тверезому, адекватному стані. Тому просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6 за місцем проживання його батька ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, зазначивши, що після розлучення, в силу юридичної неграмотності, погодився на стягнення з нього аліментів, однак тільки невелика частина цих коштів йшла на потреби сина. Відповідач інколи не приходила додому. Весною 2015 року зателефонувала її мати та сказала «Рятуй ОСОБА_3», так як ОСОБА_3 була в стані сильного алкогольного сп'яніння, викликали швидку медичну допомогу. Був випадок, коли йому зателефонував син та сказав, що мати спить за столом на вулиці, також син зі сльозами на очах розповідав, що з нього сміялися хлопці, так як мати прийшла забирати його з гуртка в стані сп'яніння. Мати позивача іноді забирала сина, так як відповідач не відчиняла квартиру. Відповідач постійно провокує сварки, намагається викликати працівників поліції. З лютого 2018 року малолітній син проживає з ним, раз в чотири дні дитина проживає у матері позивача, поки останній знаходиться на роботі. В квітні 2018 року за відповідача поручилася її тітка, після чого ОСОБА_3 прожила з ними кілька днів, а з 17.04.2018 не проживає з дитиною взагалі. Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив задовольнити.

Відповідач в судовому засідання проти позовних вимог заперечила, зазначивши, що вона втекла з дому, так як позивач хотів викинути її з балкону. Позивач теж часто приходив додому в стані алкогольного сп'яніння. Так як чоловік бився, вона постійно викликала працівників поліції, тому вони розлучилися. На даний час вона проживає у своєї матері, де немає умов для проживання сина, тому дитина не хоче там жити. Вона давала кошти дитині на заняття з карате та англійської мови. На даний час вона отримує допомогу в центрі зайнятості населення та аліменти. З лютого по жовтень вона телефонувала сину, але позивач створює перешкоди в їх спілкуванні. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив залишити їх без задоволення.

Представник служби у справах дітей в судовому засіданні пояснив, що органом опіки та піклування наданий висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 за місцем проживання батька. Зазначив, що коли дитина навчалася в початковій школі, то питань щодо виконання батьківських обов'язків до відповідача не було, однак з 2017-2018 років остання в школі не з'являється, приходить лише батько. При спілкуванні з малолітнім ОСОБА_6, останній висловив думку щодо проживання разом з батьком, зазначивши, що мати зловживає алкоголем. Також малолітній повідомляв, що вони з батьком пропонували матері пролікуватися.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що з позивачем знайомий з 2015 року, познайомилися на роботі, відносини дружні. Відповідача раніше не знав. Влітку 2017 року близько 20.30 год. він разом з позивачем йшли мимо кіоску «Доміно» біля якого за столом спала ОСОБА_3, тоді позивач повідомив, що це його дружина. ОСОБА_1 став тормошити ОСОБА_3, потім зателефонував ОСОБА_6. Коли останній підбіг, позивач запитав у нього чи він їв, той відповів, що ще ні. ОСОБА_3 веде себе агресивно, неадекватно. Він часто бачить відповідача в стані сп'яніння, а ОСОБА_6 разом з батьком. Позивач з сином разом їздіть на річку, бачив, як позивач купляв речі до школи. ОСОБА_6 у спілкуванні з ним не хоче торкатися теми про матір, з батьком він спілкується по-дружньому. Також йому відомо, що позивач допоміг порадою відповідачу залишитися на роботі.

Свідок ОСОБА_10, яка доводиться матір'ю позивачу, суду пояснила, що в кінці 2012 року відповідач пішла працювати і з того часу в їх сім'ї почалися проблеми. Онук телефонував та казав, що мати зачинила двері і не пускає його, відповідач залякувала дитину, проявляла агресію. В 2014 році сторони розлучилися, після того аліменти на дитину не витрачалися. Один раз відповідач прийшла забирати ОСОБА_6 з секції в стані сп'яніння, тоді діти сміялися над ОСОБА_6 з цього приводу. Із зими ОСОБА_6 проживає разом з батьком, відповідач не цікавиться життям дитини, не виконує своїх материнських обов'язків. Коли позивач знаходиться на роботі, онук знаходиться у неї. Зараз ОСОБА_6 став спокійнішим, почав краще навчатися, покращився стан його здоров'я. В 2017 році відповідач купила дитині велосипед, при цьому вона отримувала аліменти на дитину. Зазначила, що позивач працює, тому не може вживати спиртні напої. Коли внаслідок нещасного випадку стався вибух в квартирі ОСОБА_1, вони відновлювали квартиру: двері міняла відповідач, а ремонти робили вдвох. Відповідач не прохала про допомогу (позбавитися залежності від алкоголю), вона не визнає, що вживає спиртні напої.

Свідок ОСОБА_12, яка доводиться тіткою відповідачу, суду пояснила, що завдяки ОСОБА_3 сторони придбали квартиру, позивач не пускає відповідача до квартири. Позивач підірвав квартиру, виганяв ОСОБА_3 з квартири. Хоча дійсно ОСОБА_3 на даний час має проблеми, пов'язані з вживанням алкоголем.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення учасників справи, покази свідків, дослідив письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Частинами 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК України визначено, що сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.06.2006 по 29.07.2014, що підтверджується рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.07.2014 №583/2630/14-ц. Мають малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3, виданим 17.01.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01.08.2014 №583/2629/14-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти в розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зі свідоцтва про власності на майно від 15.11.2010 та витягу про державну реєстрацію прав від 15.11.2010 №27996818 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_1

Згідно характеристики з місця проживання від 09.04.2018 ОСОБА_3 з середини лютого 2018 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1, за вказаною адресою проживає ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_6, якого фактично виховує, мати самоусувається від виконання своїх батьківських обов'язків. За час проживання ОСОБА_3 зарекомендувала себе виключно з негативної сторони: зловживає спиртними напоями, з'являється в публічних місцях в непристойному стані, конфліктує з мешканцями будинку, допускає образи та висловлювання нецензурною лайкою.

Відповідно до відповіді на запит практичного психолога Охтирської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Охтирської міської ради від 02.04.2018 на час обстеження ОСОБА_6 має достатній рівень розвитку мовлення та словесно-логічного мислення, рівень образної пам'яті в межах норми, продуктивність запам'ятовування на високому рівні, за визначення точності уваги також вияалено високий рівень, рівень інтелектуального розвиту відповідає віковій нормі, рівень розвитку дитини відповідає нормі. Членами сім'ї для дитини є батько (ОСОБА_1.), бабуся (ОСОБА_10.). Авторитетною людиною для нього є батько. ОСОБА_6 негативно ставиться до матері (ОСОБА_3) та згідно дослідженню не вважає її членом сім'ї, бажання спілкуватися з нею не виявляє. Крім того зазначено, що з першого по третій клас на батьківських зборах, на шкільних святах, приводила, забирала зі школи ОСОБА_3, у четвертому класі на батьківських зборах та шкільних святах батьки не були присутні, але ОСОБА_1 навідувався до школи та підтримував зв'язок з класоводом, здавав гроші за харчування та т.ін. В п'ятому класі ОСОБА_3 була присутня на батьківських зборах, які проводилися у вересні місяці, на наступних батьківських зборах батьків не було, але ОСОБА_1 завжди йде на контакт, підтримує зв'язок у телефонному режимі.

Згідно відповіді КЗ «Охтирська ЦРЛ» Охтирської міської ради від 20.03.2018 №848/2 ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 29.03.2015 по 30.03.2015 з діагнозом - алкогольне сп'яніння, гостра алкогольна інтоксикація.

Відповідно до відповіді КЗ СОР «Сумський обласної центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» від 28.08.2018 №01.2-28/273/1 о 14.02 год. 11.02.2018 диспетчерською службою Центру був здійснений прийом виклику за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3, привід до виклику: «Алкогольне/наркотичне сп'яніння, буйна». О 14.09 год. бригада Е(Ш)МД прибула на місце виклику, хвора скаржилась на головний біль, серцебиття, трусить, роздратованість, почуття страху, пов'язувала свій стан із суперечкою із колишнім чоловіком, випила 50 гр алкоголю (горілки), такий стан відмічає не вперше. Їй був встановлений попередній діагноз: «Гостра реакція на стрес», після надання медичної допомоги стан хворої покращився, від транспортування до медичного закладу відмовилась.

Згідно відповіді Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» від 03.09.2018, ОСОБА_3 12.03.2018 з'явилася на роботу з відчутним запахом алкоголю з ротової порожнини. Цього ж дня написала заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати. За ініціативи адміністрації (з метою уникнення непорозумінь) службовим транспортом була доставлена до КЗ «Охтирська ЦРЛ» на медичний огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_3 була звільнена з Качанівського ГПЗ 13.03.2018 за угодою сторін, в день звільнення службовим транспортом на санпропускник Охтирської ЦРЛ для фіксування стану алкогольного сп'яніння не доставлялась.

В спростування тверджень позивача щодо зловживання ОСОБА_3 алкогольними напоями, стороною відповідача надані медична довідка про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серії 10ААЕ №796069 від 20.07.2017, згідно якої у ОСОБА_3 психіатричні протипоказання до виконання робіт машиністом технологічних насосів не виявлено, та сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 4ТТА №181866 від 14.07.2017, згідно якого у ОСОБА_3 наркологічні протипоказання до виконання роботи з особливими видами речовин відсутні.

З довідки Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості від 02.10.2018 №3908 та трудової книжки відповідача вбачається, що ОСОБА_3 з 21.03.2018 зареєстрована як безробітна та отримує допомогу по безробіттю.

В червні 2018 року ОСОБА_3 зверталася із заявою до Охтирського ВП ГУНП в Сумській області щодо систематичного її побиття колишнім чоловіком ОСОБА_1, створенням останнім перешкод в користуванні спільною квартирою та спілкуванні з сином.

Згідно висновку Охтирського ВП ГУНП в Сумській області від 16.06.2018 за даним зверненням була проведена перевірка, під час якої стало відомо, що з 16.02.2018 заявниця проживає окремо від свого колишнього чоловіка ОСОБА_1 Останній пояснив, що на момент спільного проживання із своєю колишньою дружиною ОСОБА_3, він фізичного або психологічного насильства відносно останньої ніколи не застосував, із квартири не вганяв, а також додав, що ніяким чином не перешкоджає у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 від будь-яких пояснень відмовилася згідно ст. 63 Конституції України. Колишнього чоловіка заявниці ОСОБА_1 було попереджено про недопущення порушення чинного законодавства. Заявниці було рекомендовано у приватному порядку звернутися до суду.

З відповіді виконавчого комітету Охтирської міської ради від 21.06.2018 на заяву ОСОБА_3 з питання сприяння у спілкуванні із сином і усуненню перешкод, які створює при спілкуванні між нею та малолітнім сином ОСОБА_6 колишній чоловік ОСОБА_1 вбачається, що працівниками служби у справах дітей Охтирської міської ради було проведено бесіду із ОСОБА_1 щодо вибору форми спілкування між ним та ОСОБА_3, між ОСОБА_3 та спільною дитиною, яка б не порушувала психоемоційний стан дитини та батьківські права ОСОБА_3 Під час бесіди з неповнолітнім ОСОБА_6 в присутності практичного психолога було з'ясовано, що між ОСОБА_3 та сином склалися напружені стосунки. Зі слів малолітнього причиною таких стосунків між ним та ОСОБА_3 стала залежність останньої від алкогольних напоїв. Зазначено, що орган опіки та піклування не може вжити будь-яких заходів на батьків до вирішення питання в суді по суті.

Крім того, відповідач в судовому засіданні стверджувала, що позивачу не можна довірити дитину, так як він є неврівноваженим, про що свідчить те, що він підірвав їх спільну квартиру, на підтвердження чого стороною відповідача надана довідка Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області від 09.10.2018 №495, а також видаткові накладні, товарний чек та інформація про замовлення, що підтверджують проведення відновлювального ремонту після вибуху.

Проте з наданих доказів не вбачається, що 19.06.2013 вибух в квартирі АДРЕСА_1 стався саме з навмисних дій позивача.

Натомість, згідно виробничої характеристика, виданої 29.03.2018 НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта», ОСОБА_1 позитивно характеризується по місцю роботи.

Згідно з ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Органом опіки та піклування (виконавчий комітет) Охтирської міської ради наданий висновок від 03.05.2018 №01-14/1287, згідно якого орган опіки та піклування вважає за доцільне встановити та визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання його батька ОСОБА_1 з наступних підстав. Так, сторони перебували у шлюбі з 07.06.2006. 21.12.2006 у подружжя народилася спільна дитина - син ОСОБА_6. Подружжя разом із сином проживало у приватній двокімнатній квартирі за адресою: Сумська область, АДРЕСА_1. Спільне сімейне життя не склалося, 29.07.2014 шлюб між сторонами було розірвано. ОСОБА_3 стала вести антигромадський спосіб життя, зловживати спиртними напоями, добровільно залишила місце проживання та стала проживати у будинку своїх батьків, здійснюючи догляд за своєю матір'ю, яка проживає в м. Охтирка. За місцем реєстрації ОСОБА_3 характеризується негативно. Зі слів малолітнього ОСОБА_6 та колишнього чоловіка на даний час не працює. Спільний син подружжя ОСОБА_6 залишився проживати разом із батьком, який здійснює догляд за своїм сином, утримує його, виховує та піклується про нього. Він підтримує зв'язок зі школою, сплачує за харчування дитини та сплачує аліменти на утримання дитини матері дитини ОСОБА_3 Малолітній ОСОБА_6 на даний час позитивно характеризується за місцем навчання, він забезпечений всім необхідним для навчання, відпочинку, фізичного, культурно-естетичного розвитку. ОСОБА_3 не допомагає сину матеріально, не цікавиться його життям, його успіхами, здобутками. За 2017-2018 навчальний рік вона тільки один раз з'явилася до школи. Зі слів сусідів характеризується негативно, часто порушує громадський спокій, правила співжиття у багатоквартирних будинках, зловживає спиртними напоями. З цього приводу були неодноразові виклики працівників поліції. Під час співбесіди із малолітнім ОСОБА_6 у присутності соціального педагога школи, практичного психолога, хлопчик чітко заявив, що він бажає проживати із батьком ОСОБА_1, пояснюючи це тим, що з мамою йому проживати складно внаслідок того, що вона зловживає спиртними напоями, не надає йому коштів на потреби навчання, навіть аліменти, які сплачує батько, мати пропиває.

Як роз'яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Частинами 1, 2 ст. 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й ст. 12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов'язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

Малолітній ОСОБА_6 в судовому засіданні в присутності психолога висловив бажання проживати разом із батьком, зазначивши, що з батьком йому комфортніше, з матір'ю вони не знаходять спільної мови.

З огляду на викладене, з метою захисту інтересів малолітньої дитини та подальшого забезпечення належних умов її виховання та всебічного розвитку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ст.ст. 7, 19, 141, 160, 161, 171 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 12, 13, 77-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, за місцем проживання батька - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) в рахунок відшкодування судових витрат 704,80 грн (сімсот чотири грн. 80 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайсуд Сумської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 15 листопада 2018 року.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області В.М. Ільченко