Рішення № 77872079, 08.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9327/18

Провадження № 2/522/6616/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.

при секретарі Іскрич В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А) до ОСОБА_1 (м. Одеса, вул. Генерала Петрова, №23,5, кв. 49) про відшкодування шкоди, заподіяної унаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернулось до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 15580,56 гривень в рахунок стягнення виплаченого страхового відшкодування, а також суму судових витрат в розмірі 1762,00 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 10.01.2018 р. в м. Одеса з вини ОСОБА_1, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу транспортного засобу «Mini Cooper Countryman», державний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Toyota Camry», державний №ВН3605ВА під керуванням ОСОБА_1.

Згідно з постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі № 552/889/18, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась унаслідок порушення Відповідачем ПДР України.

Майнові інтереси водія автомобіля «Mini Cooper Countryman» застраховані у позивача.

Відповідно до договору страхування № 25-1509-17- 00006, предметом якого було страхування транспортного засобу «Mini Cooper Countryman», державний № НОМЕР_1, позивачем на користь ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 15580,56 грн.

Представник позивача, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча повідомлявся належним чином про дату та час розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 вересня 2017 року між ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 25-1509-17- 00006, предметом якого було страхування транспортного засобу «Mini Cooper Countryman», державний № НОМЕР_1.

10 січня 2018 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mini Cooper Countryman», державний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Toyota Саmгу», державний №ВН3605ВА під керуванням ОСОБА_1.

Згідно з постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі № 552/889/18, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась унаслідок порушення Відповідачем ПДР України.

До Позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування і надав при цьому усі необхідні документи.

Позивачем було складено страховий акт та розрахунок до нього на підставі рахунку-фактури № 628810 від 12.01.2018 року.

На підставі вищевказаних документів та Листа-погодження від ПАТ “Укрсоцбанк” вих. № 10.1-186/67-1485 від 02.02.2018 р., Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок ремонтного підприємства (СТО) для відновлення завтрахованого транспортного засобу в розмірі: 15580 (п’ятнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят) грн. 56 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2406 від 06.02.2018 року.

06.03.2018 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію, про відшкодування шкоди № 7771, однак Відповідач на неї жодним чином не відреагував.

Відповідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, що визначено п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 4 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

Таким чином, відповідно до вказаних норм закону від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року № 6-112 цс 13.

З огляду на положення ст.1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також, у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просив стягнути суму виплаченого страхового відшкодування в тому числі з підстав, передбачених ст.993 ЦК України.

Крім того відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник, який отримав страхове відшкодування, мав до особи, відповідальної за завдані збитки, то вбачається, що до позивача перейшло право вимоги у порядку суброгації, а відтак сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 15580,56 гривень підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача саме в порядку суброгації та позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позивач виконав всі покладені на нього зобов'язання, а тому у нього виникає повне право звернутися безпосередньо до відповідача з вимогою про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди

Пунктом 1 частини 2 ст. 141 ЦПК України перебачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1762,00 гривень.

Керуючись: ст.ст. 11, 16, 22, 993, 1166, 1188 ЦК України, ст. 27 Законом України «Про страхування», ст.22.1, 27 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 15580 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» судовий збір у розмірі 1762,00 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення суду складений 15.11.2018 року.

Суддя А. Ю. Бойчук