Рішення № 77870411, 13.11.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4839/18

Провадження № 2/500/2780/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Адамова А.С.

за участю секретаря - Нікітіної Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради Одеської області,про розірвання шлюбу та визначення способу та порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради Одеської області,про визначення місця проживання дитини з батьком,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2018 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовним вимогами, якими (з урахуванням уточнень) просить: розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 24.09.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ровенського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 218; визначити спосіб її участі у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення зустрічей для спілкування відповідно до угоди про порядок спілкування з дитиною від 04.10.2018 року, укладеною між нею та відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 24.09.2013 укладено шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З жовтня 2015 з відповідачем однією сім'єю не проживають, спільного господарства не ведуть, мають різні погляди на життя. Дитина на теперішній час проживає разом зі своїм батьком. Для захисту прав матері на спілкування із дитиною вважає за необхідне встановити порядок спілкування з дитиною укладеної угоди.

21.08.2018 відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду зі зустрічним позовом, в якому просить визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ним, мотивуючи тим, що з жовтня 2015 року дочка проживає з ним, находиться на повному його утриманні. Дитина виражає свою прихильність до батька. Допомагає виховувати дочку його мати.

Ухвалами суду від 04.09.2018 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради.

ОСОБА_1 та її представник у судове засідання 13.11.2018 не з'явилися, надали уточнену позовну заяву, в якій зазначили про підтримання своїх уточнених позовних вимог, визнання зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та розгляд справи без їх участі.

ОСОБА_2 та його представник у судове засідання 13.11.2018 не з'явилися, надано заяву, в якій сторона зазначила про визнання уточнених позовних вимог ОСОБА_1, підтримання своїх позовних вимог за зустрічним позовом та розгляд справи без його участі. Також у заяві зазначено, що спільно подружжя не проживає з 01.12.2015р. Перешкод у спілкуванні та вихованні матір'ю дитини не вчиняв та не вчиняє.

Представник третьої особи у судове засідання 13.11.2018 не з'явився, надав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення уточнених позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, та розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 24.09.2013 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 24.09.2013 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ровенського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 218.

Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 від 24.09.2013р., яка проживає з батьком та надалі буде згідно домовленостей сторін проживати з ним.

Сторони однією сім'єю не проживають з 01 грудня 2015 та з цього часу фактично шлюбні відносини припинилися. Наявність можливості поновлювати шлюбні стосунки не встановлена, бажання зберегти шлюб сторонами не виявлялось.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно з ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки можливості не вбачається, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3,4 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Відповідно до частин ст. 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що, батьки, які проживають окремо від дитини, мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

При розгляді матеріалів справи суд враховує вимоги ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного Кодексу України про те, що регулювання сімейних відношень має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Як встановлено в судовому засіданні, малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з батьком ОСОБА_2, знаходиться на його утриманні з 2015року.

Висновком органу опіки та піклування Ізмаїльської міської ради про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за №01/21-1254 від 28.09.2018, виходячи з інтересів дитини та у відповідності до ст.ст. 19, 157, 158, 159, 160 СК України, п. 72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», Закону України «Про охорону дитинства», вирішено визначити місце проживання дитини з батьком ОСОБА_2.

Факти зловживання ОСОБА_2 спиртними напоями або наркотичними засобами, або факти його аморальної поведінки, які б перешкоджали нормальному розвиткові дитини, судом не встановлено.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_2 має можливість забезпечувати нормальний і всебічний розвиток дитини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими і підлягають задоволенню шляхом визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_2 за його місцем проживання.

Відповідно до угоди про порядок спілкування з дитиною від 04.10.2018 року, укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визначений такий порядок спілкування з дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: 1. У зв'язку з тим, що дитина проживає з батьком ОСОБА_2, він дозволяє матері дитини ОСОБА_1, яка проживає окремо, безперешкодно спілкуватися з дочкою і брати участь в її вихованні; 2. Для уникнення суперечок щодо часу спілкування, сторони встановлюють наступний порядок спілкування матері з дочкою: - один робочий день, орієнтовно в середу, в будь-який час протягом дня за погодженням сторін; - при неможливості спілкування дитини з матір'ю в установлений день, цей день компенсується іншим робочим днем за погодженням сторонами; - один вихідний день, орієнтовно в суботу, в будь-який час за попередньою домовленістю сторін; - при неможливості спілкування з дитиною в суботу, цей день компенсується в неділею на тих же умовах; - всі зустрічі і спілкування з дитиною відбуваються в присутності батька дитини або бабусі ОСОБА_4, у зв'язку з наявністю у дитини алергії на продукти харчування і на певні предмети побуту; - в період перебування матері дитини за межами України, ОСОБА_2 надає можливість ОСОБА_1 безперешкодно спілкуватись з дитиною по телефону та в інших соціальних мереж по Інтернету; - у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працевлаштована за межами України і не може використовувати зазначений час для спілкування з дочкою, то після прибуття в Україну, вона має право на спілкування з дитиною ще один додатковий робочий день за попередньою домовленістю сторін. 3. ОСОБА_2 зобов'язується своєчасно повідомляти ОСОБА_1 про виїзд з дитиною за межі місця постійного проживання і про можливі непередбачені обставини зі здоров'ям дитини для участі матері у вирішенні цих питань, в тому числі матеріальної допомоги та безпосередньої участі матері. 4. ОСОБА_1 зобов'язується приймати участь в утриманні дочки як в грошовій формі, так і в натуральній формі у вигляді придбання речей, продуктів, предметів побуту, приладдя для навчання та розвитку дитини за попередньою домовленістю з батьком дитини. 5. Даний порядок спілкування та участі у вихованні доньки сторони визначено на період до зарахування дитини у шкільний заклад. Після зарахування дитини до школи сторони уточнять і переглянуть порядок спілкування шляхом внесення змін до такої угоди чи складання нової угоди.

Висновком органу опіки та піклування Ізмаїльської міської ради про участь у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за №04/21-1358 від 24.10.2018, вирішено за доцільне встановити порядок участі матері, ОСОБА_1, у вихованні доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та спілкування з нею, відповідно до мирової угоди від 04.10.2018 року, укладеною та засвідченою батьками дитини.

Згідно з ст. 9 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Визначаючи участь батька у вихованні дитини, мають бути дотримані умови щодо гармонійного розвитку дитини, можливість збереження повноцінного спілкування з матір'ю, забезпечення можливостей кожного з батьків для реалізації прав та обов'язків по участі у вихованні своєї дитини.

За таких обставин, з огляду на те, що судом встановлено, що дитина проживає фактично разом із батьком, для захисту інтересів дитини й захисту права матері на участь у вихованні дитини, суд приходить до висновку, що також підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення способу її участі у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення зустрічей для спілкування відповідно до угоди про порядок спілкування з дитиною від 04.10.2018 року, укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до роз'яснень п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що первісний позов та зустрічний позов підлягають задоволенню, у тому числі, з огляду на те, що відповідачі за поданими позовами відповідно визнали позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 81 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

При цьому суд роз'яснює, що сторони не позбавлені можливості в подальшому спільно змінювати способи та порядок спілкування батька з дитиною, зокрема, в тому числі і шляхом укладення згідно із положеннями ст. 157 СК України відповідного договору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) про розірвання шлюбу та визначення способу та порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 24.09.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ровенського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 218, - розірвати.

Після розірвання шлюбу за ОСОБА_1 залишити прізвище "ОСОБА_1".

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення зустрічей для спілкування відповідно до угоди про порядок спілкування з дитиною від 04.10.2018 року, укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме:

1. У зв'язку з тим, що дитина проживає з батьком ОСОБА_2, він дозволяє матері дитини ОСОБА_1, яка проживає окремо, безперешкодно спілкуватися з дочкою і брати участь в її вихованні;

2. Для уникнення суперечок щодо часу спілкування, сторони встановлюють наступний порядок спілкування матері з дочкою:

- один робочий день, орієнтовно в середу, в будь-який час протягом дня за погодженням сторін;

- при неможливості спілкування дитини з матір'ю в установлений день, цей день компенсується іншим робочим днем за погодженням сторонами;

- один вихідний день, орієнтовно в суботу, в будь-який час за попередньою домовленістю сторін;

- при неможливості спілкування з дитиною в суботу, цей день компенсується в неділею на тих же умовах;

- всі зустрічі і спілкування з дитиною відбуваються в присутності батька дитини або бабусі ОСОБА_4, у зв'язку з наявністю у дитини алергії на продукти харчування і на певні предмети побуту;

- в період перебування матері дитини за межами України, ОСОБА_2 надає можливість ОСОБА_1 безперешкодно спілкуватись з дитиною по телефону та в інших соціальних мереж по Інтернету;

- у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працевлаштована за межами України і не може використовувати зазначений час для спілкування з дочкою, то після прибуття в Україну, вона має право на спілкування з дитиною ще один додатковий робочий день за попередньою домовленістю сторін.

3. ОСОБА_2 зобов'язується своєчасно повідомляти ОСОБА_1 про виїзд з дитиною за межі місця постійного проживання і про можливі непередбачені обставини зі здоров'ям дитини для участі матері у вирішенні цих питань, в тому числі матеріальної допомоги та безпосередньої участі матері.

4. ОСОБА_1 зобов'язується приймати участь в утриманні дочки як в грошовій формі, так і в натуральній формі у вигляді придбання речей, продуктів, предметів побуту, приладдя для навчання та розвитку дитини за попередньою домовленістю з батьком дитини.

5. Даний порядок спілкування та участі у вихованні доньки сторони визначено на період до зарахування дитини у шкільний заклад.

Зустрічний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), третя особа без самостійних вимог на предмет спору, орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, №62, Код ЄДРПОУ: 26569223),про визначення місця проживання дитини з батьком, - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_2 за його місцем проживання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2018 року.

Суддя: А.С. Адамов