Вирок № 77868825, 15.11.2018, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1799/18

провадження №1-кп/136/170/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д. Т.

секретаря судового засідання Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020200000248 від 11.08.2018, про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, непрацюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

з боку обвинувачення

прокурора Шимонюк М.М.,

з боку захисту

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

10.08.2018 біля 16 години, ОСОБА_1, перебуваючи на неогородженій території ТОВ «Липовецьке», що розташована за адресою: м. Липовець, вул. Івана Франка, 35, Вінницької області, на ґрунті раптово виниклого умислу на заволодіння чужим майном, пересвідчившись у відсутності охоронця та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, шляхом вільного доступу витягнув даний металевий ящик загальною масою 51 кг., вартістю 256, 02 грн. на дорогу, та за допомогою металевої тачки повіз до свого домогосподарства, яке розташоване у м. Липовець по вул. Богдана Хмельницького, 36, Вінницької області. Таким чином, ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди ТОВ «Липовецьке» на вищевказану суму та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Такі умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав за обставин вказаних в обвинувальному акті, які підтвердив суду, погодившись з кваліфікацією вчиненого ним діяння, у вчиненому щиро розкаявся.

Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість та, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом також встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не має сумніву у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу винного, а саме: ОСОБА_1 в силу ст.89 КК України раніше не судимий; за місцем проживання характеризується посередньо, непрацюючий, перебивається тимчасовими заробітками; на обліку в лікаря психіатра та в наркологічному кабінеті не перебуває; хворіє на цироз печінки.

Судом також враховано досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації за висновками якого ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення високий, ризик небезпеки для суспільства середній, виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді громадських робіті на строк в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст.100, 124 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Ухвалою Липовецького районного суду від 14.08.2018 було застосовано заходи забезпечення даного кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, питання про яке суд вирішує відповідно до ст.174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 65 КК України, ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Речовий доказ - металевий ящик загальною масою 51 кг., що переданий на зберігання відповідальній особі Липовецького ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повертаються власнику (законному володільцю).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп.

Скасувати арешт майна накладений ухвалою Липовецького районного суду від 14.08.2018, а саме: на металобрухт у вигляді металевого ящика, вагою 51 кг, який являється тимчасово вилученим майном.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Д.Т. Кривенко