Ухвала суду № 77868131, 15.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/21123/18

н/п 1-кс/640/12569/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Садовського К.С.,

за участю секретаря - Ворончук Н.А.,

слідчого - Луньової О.С.,

представника

володільця майна - ОСОБА_1,

розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 12018220000001344 від 13.11.2018 р., розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2018 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області Луньової О.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №12018220000001344 від 13.11.2018 року, в якому вона просить накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який перебуває у власності ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 13.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000001344 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 12.11.2018, близько о 11.10, в районі будинку 4 по вул. Роганській в м. Харкові, стався наїзд автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 на пішохода – ОСОБА_6, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження та був доставлений до КНП «ГКБСНМП ім. проф. Мещанінова».

12.11.2018 у період часу з 13.00 до 13.40 в районі будинку 4 по вул. Роганській в м. Харкові, слідчим Луньовою О.С. було проведено огляд місця вказаної ДТП, під час проведення якого встановлено, що автомобіль НОМЕР_1, має видимі ушкодження: деформація переднього правого крила, передньої правої двері, заднього бамперу, відсутнє праве бокове дзеркало.

Як зазначено слідчим, відповідно до положень ст. 98 КПК України автомобіль НОМЕР_1, є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, зазначений транспортний засіб як речовий доказ необхідний судовому експерту для проведення судової автотехнічної експертизи з метою з’ясування технічного стану транспортного засобу, параметрів механізму дорожньо-транспортної події, дій учасників пригоди.

Слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 12.11.2018, було вилучено автомобіль НОМЕР_1, який є тимчасово вилученим майном та відповідає критеріям п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Згідно зі сводоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХО №899056 автомобіль НОМЕР_1, належить ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Слідчим зазначено, що з метою забезпечення збереження слідової та доказової інформації, яка міститься на автомобілі і яка може бути втрачена, шляхом зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, проведення ремонту пошкоджених деталей з боку осіб, які заінтересовані у результатах кримінального провадження, а також збереження речового доказу, орган досудового розслідування просить накласти арешт на зазначений в клопотанні автомобіль.

У судовому засіданні слідчий пітримала подане нею клопотання.

ОСОБА_4, власниця майна, у судове засідання не з’явилась, судом вживались заходи щодо її належного повідомлення про час та місце розгляду даного клопотання. Неприбуття власника майна у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Представник ТОВ «АКБ-ОФ ФРЕГАТ», володільця майна, ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на вилучений після ДТП транспортний засіб, оскільки даний автомобіль необхідний для здійснення господарської діяльності підприємства з надання послуг охорони шляхом реагування на сигнал про несанкціонований доступ до об’єктів замовників з виїздом до нього на транспортних засобах. При цьому, позбавлення права користування даним автомобілем унеможливить надання послуг охорони в повному обсязі, що зашкодить веденню підприємством господарської діяльності та спричинить настання фінансових збитків.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення слідчого, представника володільця майна, дослідивши надані докази, встановив, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 13.11.2018 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000001344 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, зазначене у клопотанні рухоме майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки транспортний засіб є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, для уникнення загрози зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, втрати слідової інформації, та вважає за доцільне накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який перебуває у власності ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, а на підставі договору позички транспортного засобу №01/11-0498 від 01.11.2018 р., укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «АКБ-ОФ ФРЕГАТ» - переданий у тимчасове безоплатне користування останньому, - шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження ним та його відчуження у будь-який спосіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 12018220000001344 від 13.11.2018 р., розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який перебуває у власності ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження ним та його відчуження у будь-який спосіб.

Місцем зберігання автомобіля НОМЕР_1, визначити майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів, розташованого за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя К.С.Садовський