Постанова № 7786781, 20.01.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010 року Справа №2а-6619/09/0870

(11 год. 00 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А., при секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький Втормет» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться зазначений адміністративний позов.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.07.2009р. (08.05.2009, 18.09.2009) №0000742301/1 та податкове повідомлення-рішення від 13.07.2009р. (08.05.2009, 18.09.2009) №0000752301/1.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач не погоджується з висновками відповідача про те, що ВАТ «Запорізький Втормет» неправомірно включило до складу валових витрат суму авансових платежів, перерахованих Запорізькій митниці як плату за митне оформлення у розмірі 1 277 228гр. На думку позивача мито віднесено Законом України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних податків і зборів, митні збори – це плата за послуги митниці, вони включаються до валових витрат наступним чином: мито – на підставі пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), митні збори – на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як витрати, пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, робіт і послуг. Щодо висновку про те, що позивачем безпідставно застосовано нульова ставка по податку на додану вартість при експорті металобрухту і у зв’язку з цим завищено податковий кредит по ПДВ на суму 532 671, 90гр., позивач зазначає, що слід застосовувати норми Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, яка була чинною протягом 2007р. ( в період, що перевірявся відповідачем та у якому була здійснена господарська операція по експорту), а саме п. 11.44 ст. 11 зазначеного Закону,

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача призовні вимоги не визнала в повному обсязі. Пояснила, що в порушення пп.5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.3, п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ВАТ «Запорізький Втормет» включило до складу валових витрат за 4 квартал 2007р. авансові платежі в сумі 1 277 228 гр., як витрати по сплаті вивізного мита по експорту брухту чорних металів. Крім того, порушено вимоги пп. 7.4.2 та 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, п. 11.44. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме безпідставно застосовано нульову ставку по ПДВ при експорті металобрухту в результаті чого завищено податковий кредит по ПДВ на суму 532 671, 90гр. Таким чином, на думку представника відповідача, оскаржені податкові повідомлення-рішення були прийняти обґрунтовано та законно.

Прокурор, якій брав участь у справі згідно повідомлення про вступ прокурора у справу від 25.12.2009р., просив в позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що з 02.03.2009р. по 13.04.2009р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжі проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Запорізький Втормет». За результатами перевірки складено акт від 28.04.2009р. № 47/23-5/00193097, в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення: 1. пп. 5.2.5, п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.3, п. 11.2. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 260 557гр., в т. ч. за 2007рік 260 557гр. 2. Пп. 7.4.2 та п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 , ст. 11.44 Закону України «Про податок на додану вартість»: занижено ПДВ що підлягає сплаті (рядок 27 декларації) на загальну суму 537 646гр., у т. ч по періодах: листопад 2007р. – 380391гр., січень 2008р. – 141693гр., червень 2008р. – 15562гр.

8 травня 2009р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000742301/0 яким позивачу нараховані 390835, 5 гр. податку на прибуток ( за основним платежем 260557гр., за штрафними (фінансовими) санкціями 130278, 5гр) та №0000752301/0, яким позивачу нараховані 806469 гр. податку на додану вартість ( за основним платежем 537646гр., за штрафними (фінансовими) санкціями 268823гр).

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13 липня 2009р. №0000742301/1 на суму 390835,5гр. податку на прибуток та №0000752301/1 на суму 806469гр. податку на додану вартість.

За результатами розгляду повторної скарги відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 вересня 2009р. №0000742301/2 на суму 390835,5гр. податку на прибуток та №0000752301/2 на суму 806469гр. податку на додану вартість.

Щодо віднесення позивачем по декларації з податку на прибуток за 2007р. до складу валових витрат суми авансових платежів, перерахованих Запорізькій митниці як передплату за митне оформлення у розмірі 1 277 228гр., то в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

П. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П. 2.5.1 ст. 5 зазначеного Закону передбачає, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про Єдиний митний тариф" мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про Єдиний митний тариф" вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

П.п. 5.2.5 п 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, до складу валових витрат включаються: суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом).

Суду надані копії платіжних доручень №7473 від 19 жовтня 2007р., №8471 від 24 грудня 2007р., №8488 від 26 грудня 2007р. якими було позивачем сплачено передплату за митне оформлення.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу)

вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку — день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу валових витрат суму експортного мита за першою з подій – в день списання коштів з банківського рахунку.

Суд приходить до висновку, що посилання відповідача на пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є помилковим, оскільки позивачем сплачені не послуги, а передплата за митне оформлення.

Митне оформлення законодавством не віднесено до послуг. У відповідності до п. 14 ст.1 Митного кодексу митне оформлення – виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем пп. 7.4.2 та п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, ст. 11.44 Закону України «Про податок на додану вартість», то суд вважає необхідним зазначити наступне:

В акті перевірки (арк. Акту 28) зазначено, що перевіркою встановлено, що підприємством ВАТ «Запорізький Втормет» на складах зберігався металобрухт, придбаний до 06.02.2007р., та віднесений до податкового кредиту у попередніх періодах, на суму 2663359, 52гр. у кількості 3085тон. Відповідно до наказу по підприємству від 05.02.2007р. №27 в зв’язку зі змінами оподаткування операцій з металобрухтом залишки брухту станом на 06.02.2007р. складувались окремо та зберігались на складах до відвантаження на експорт.

В подальшому металобрухт було експортовано згідно контракту №3р/6 від 28.08.2006р. укладено з компанією «Euro Steel Holding AG», Ліхтенштейн (покупець) у листопаді 2007р. на суму 1958695,14гр., у січні 2008р. на суму 704664, 38гр. (металобрухт, придбаний до 06.02.2007р.).

Відповідачем зроблено висновок, що підприємством безпідставно застосовано нульову ставку по податку на додану вартість при експорті металобрухту в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суму 532671, 90гр.

В даному випадку спід застосовувати норми Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, яка була чинною протягом 2007 р.

В п. 11.44. ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №104, яка набула чинності з 06.02.2007р. затверджено Перелік відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

У відповідності до пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Перевіркою встановлено, що відповідно до наказу по підприємству від 05.02.2007р. №27 в зв’язку зі змінами оподаткування операцій з металобрухтом залишки брухту станом на 06.02.2007р. складувались окремо та зберігались на складах до відвантаження на експорт.

П. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», на який відповідач посилається у своїх письмових запереченнях, встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Цей пункт Закону стосується всього переліку експортованої продукції, за винятком товарів та послуг, передбачених п. 6.3. Закону України «Про податок на додану вартість».

П. 6.3. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що нульова ставка податку не застосовується до операцій з поставки товарів (супутніх послуг) за межі митного або державного кордону України, якщо операція з поставки таких товарів (супутніх послуг) не вважається об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.2 статті 3 цього Закону або звільняється від оподаткування цим податком згідно з пунктом 5 статті 5 цього Закону (крім підпунктів 5.1.2, 5.1.7 та пункту 5.2 статті 5 цього Закону, до яких застосовується така нульова ставка податку), а також для транспортних засобів, які відправлялися під митним режимом переробки за межі митного кордону України з метою їх ремонту та повертаються на митну територію України для їх подальшого вільного обігу.

Посилання на п. 11.44. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» у п. 6.3. ст. 6 відсутнє, тому позивач правомірно застосував нульову ставку ПДВ до операції з експорту металобрухту придбаного та нереалізованого на 06.02.2007р., який було реалізовано за межі митної території України згідно контракту №3р/6 від 28.08.2006р. укладено з компанією «Euro Steel Holding AG», Ліхтенштейн (покупець) у листопаді 2007р. на суму 1958695,14гр., у січні 2008р. на суму 704664, 38гр. (металобрухт, придбаний до 06.02.2007р.).

Згідно пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Таким чином, оскільки дана норма не містить посилання на п. 11.4 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», то позивачем не порушено пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Собівартість металобрухту, реалізованого за межі митної території України складає 2663359, 52гр., податок на додану вартість при придбанні металобрухту складав 20% та становить 532671, 90гр.

В акті перевірки (арк..30) зазначено, що в порушення пп. 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 , ст. 11.44. Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством безпідставно не відкориговане податковий кредит листопада 2007р. та січня 2007р. суми ПДВ. Загальна сума завищення податкового кредиту складає 532671, 90гр.

Однак пп. 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачено обов’язку позивача здійснювати коригування податкового кредиту по операціях з експорту металобрухту, якій був придбаний до звільнення операцій по поставці брухту від оподаткування.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4.ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, пп. 7.4.1 п. 7.4.ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на який посилається представник відповідача в письмових поясненнях, не містить посилання на п. 11.4 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», отже обмежень щодо ціни продажу металобрухту законом не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.07.2009р. (08.05.2009, 18.09.2009) №0000742301/1 та №0000752301/1, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький Втормет» судові витрати в сумі 6 грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі (якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови) та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повне рішення виготовлене 26 січня 2010 року.

Суддя А.А. Щербак