Рішення № 77864736, 15.11.2018, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/748/18

Провадження № 2/386/347/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 25.07.2018 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сторони перебували у шлюбі з 05 серпня 2006 року. Від шлюбу мають двох синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з позивачем та знаходяться на її утриманні, оскільки відповідач не надає належної допомоги на утримання дітей. В зв’язку з тим, що сімейні стосунки між сторонами не склалися, відповідач припинив матеріальне забезпечення сім’ї, добровільно не надає матеріальної допомоги дітям. 24.09.2015 року рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області з відповідача стягнуто на користь позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.07.2015 року і до їх повноліття. Позивач зазначає, що згідно довідки про отримання аліментів та розрахунку заборгованості по аліментів, наданої Голованівським РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, на даний час розмір аліментів складає 1400 грн, доті як на сьогоднішній день такий розмір аліментів є меншим встановленого законом розміру аліментів і недостатнім для утримання дітей. Позивач вказує, що відповідач сплачує аліменти не регулярно, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість станом на 01.07.2018 року у розмірі 3352 грн. Крім того, 08.07.2017 року набрали чинності зміни до Сімейного кодексу України (далі – СК України) щодо збільшення мінімального розміру аліментів, тобто розмір аліментів не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач зазначає, що відповідач інших утриманців не має, він працездатний, отримує дохід, його стан здоров’я дозволяє працювати, а тому може сплачувати збільшений мінімальний розмір аліментів. У зв'язку з наведеним, посилаючись на ст.ст. 182, 192 СК України, позивач просить збільшити розмір стягнутих аліментів, які стягуються за рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 24.09.2015 року та стягнути з відповідача на її користь щомісячно аліменти на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дня подання позовної заяви і до їх повноліття.

Ухвалою суду від 26.07.2018 року в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

В судове засідання позивач не з’явилася, подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати в її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання двічі не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи, відзив чи заперечення на позов суду не подав.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчать відповідно копія свідоцтва про народження серії 1-ФП №078922, виданого 17.05.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області та копія свідоцтва про народження серії І-ФП №215491, виданого 05.09.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області (а.с. 6, 7).

Згідно довідки про склад сім’ї за №859, виданої 12 червня 2018 року Маринівською сільською радою Доманівського району Миколаївської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживають разом з позивачем в с. Маринівка Доманівського району Миколаївської області (а.с. 14).

Як вбачається з копії заочного рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 24.09.2015 року, з відповідача стягнуто на користь позивача щомісячно аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.07.2015 року і до їх повноліття (а.с. 8, 9).

Згідно копії довідки про отримання аліментів №3648/135-24 та розрахунку заборгованості по аліментам за період з 30.07.2015 року по 01.05.2018 року, виданих 14.05.2018 року Голованівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_2 сплачує аліменти у розмірі 1400 грн. та заборгованість по аліментам станом на 01.05.2018 року складає 245,97 грн. (а.с. 11, 12).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Із положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року №789-ХІІ, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з вимогами діючої частини 2 ст. 182 СК України в редакції Закону №2037-VІІІ від 17.05.2017 року, який набрав чинності 08.07.2017 року, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що на час винесення рішення суду від 24.09.2015 року, частина друга ст. 182 СК України в редакції Закону №2901-ІV від 22.09.2005 року, визначала мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не міг бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, з 08 липня 2017 року законодавець збільшив мінімальний розмір аліментів з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Пленум Верховного Суду України у абз. 4 п. 17 постанови №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз'яснив судам, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд при розгляді вимог позивача про збільшення розміру аліментів враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями СК України мінімальний розмір аліментів, застосування якого наразі поширюється також на аліменти визначені у частці, відтак попередньо визначений судом оспорюваний розмір аліментів цим вимогам вочевидь не відповідає, а тому з вказаних підстав розмір аліментів підлягає збільшенню.

Згідно роз'яснень, які містяться у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи роз'яснення, які містяться у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», позовні вимоги в частині стягнення аліментів починаючи з дня подання позовної заяви задоволенню не підлягають.

При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 05.02.2014 року №6-143цс13, про те, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

А тому з відповідача, враховуючи задоволення позовних вимог, мають бути стягнуті 704 грн. 80 коп. судового збору на користь держави, виходячи з розміру, встановленого підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Збільшити розмір стягнутих аліментів з ОСОБА_2 за рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2015 року та стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, щомісячно аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до 23.04.2026 року.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення збільшеного розміру аліментів починаючи з дня звернення з позовом до суду.

Починаючи з дня набрання рішенням законної сили припинити стягування аліментів на підставі рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 24.09.2015 року по справі №475/831/15-ц.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. на рахунок 31218206011111, отримувач коштів УК в Голованівському районі, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, Код ЄДРПОУ 37791599, призначення платежу: за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнутих аліментів.

Місце проживання позивача ОСОБА_1: с. Маринівка Доманівського району Миколаївської області, вул. Гагаріна, буд. №55, поштовий індекс 56425; РНОКПП НОМЕР_1.

Місце проживання відповідача ОСОБА_2: с. Новосілка Голованівського району Кіровоградської області, вул. Молодіжна, буд. №21, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, поштовий індекс 26551; РНОКПП НОМЕР_2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Гарбуз О. С.