Ухвала суду № 77863922, 14.11.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/9279/18

Провадження № 1-кс/359/2720/2018

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2018 року Бориспільський міськрайонний суду Київської області у складі :

слідчого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Петровій Я.А.,

за участі прокурора Каспрука Д.І., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 220014000000000532, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 грудня 2014 року, відносно -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одружений, має вищу освіту, не інвалід, не депутат, на утримання неповнолітніх, малолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, думку прокурора Каспрука Д.І., -

в с т а н о в и в :

14 листопада 2018 року прокурор Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з даним клопотанням.

З матеріалів клопотання вбачається, що Бориспільською місцевою прокуратурою здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження, відомості про яке 12.12.2014 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014000000000532 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням вказаного кримінального провадження встановлено, що відповідно до наказу № 75/п від 11.03.2005 ОСОБА_1 призначений віце-президентом з технічного обслуговування та інженерного забезпечення-керуючим директором спільної діяльності з технічного обслуговування та ремонту ПС «Міжнародні Авіалінії України – технічне обслуговування – Бориспіль».

Відповідно до п. 4.2. Положення про спільну діяльність «МАУ – технічне обслуговування – Бориспіль» від 16.05.2011 № 3.1.4-48, затвердженого Зборами учасників спільної діяльності «МАУ – технічне обслуговування – Бориспіль» керівник спільної діяльності керує діяльністю СД з урахуванням цього Положення.

Як зазначено у п. 4.3 керівник виконує обов’язки та має права, що визначені цим положенням, несе особисту відповідальність за виконання покладених на СД завдань та функцій, доповідає Президенту МАУ про всі пропозиції та питання, що стосуються діяльності СД та вимагають вирішення керівництва СД та комплексу.

Зокрема, Розділом 5 Положення регламентовано, що керуючий директор координує роботу СД з діяльністю інших підрозділів МАУ та Аеропорту і суміжних організацій з метою поліпшення якості та термінів ТО ПС та компонентів, контролювати роботу СД з виконання виробничих планів, підвищення якості виробництва та праці, зниження собівартості ТО ПС та АТ, організовує ведення обліку та діловодства, яке відноситься до функцій СД.

Також, відповідно до Розділу 5.2, серед іншого, керівник СД має право самостійно вирішувати всі питання, що стосуються його компетенції, в межах своєї компетенції видавати інформаційні документи, розпорядження, підписувати та видавати документи, що відносять до роботи СД.

Більш того, згідно п. 5.3.12 керівник СД відповідає за забезпечення належної організації обліку, складання та подання звітності.

Таким чином, відповідно до положень ч. 3 ст. 18 КК України та повноважень, визначених Положенням, віце-президент з технічного обслуговування та інженерного забезпечення - керуючий директор спільної діяльності з технічного обслуговування та ремонту ПС «Міжнародні Авіалінії України – технічне обслуговування – Бориспіль» ОСОБА_1 згідно займаної посади є службовою особою, яка постійно обіймає на підприємстві посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Так, 24.09.2004 між Державним міжнародним аеропортом «Бориспіль» (далі – ДП МА «Бориспіль») та Спільним закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (далі - ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», разом - Сторони) укладено Договір № 02-23.30-30 про спільну діяльність з технічного обслуговування та ремонту повітряних суден (далі – Договір № 02-23.30-30), предметом якого є регулювання взаємовідносин Сторін при виконанні технічного обслуговування та ремонту повітряних суден, авіаційного обладнання західного виробництва та інших послуг з використанням ангару ДП МА «Бориспіль».

Відповідно до п. 1.2 Договору № 02-23.30-30 спільна діяльність буде проводитись з метою спільного розвитку існуючої авіаційно – технічної бази та підвищення якості технічного обслуговування та ремонту.

Для досягнення цієї мети Сторони зобов’язуються діяти спільно і узгоджено, використовуючи свій технічний, економічний і інтелектуальний потенціал, інформаційні і фінансові можливості, отримувати один від одного поради, консультації, фінансову і матеріально – технічну допомогу, спільно здійснювати пошук, збір, попереднє опрацювання і взаємозв’язок комерційних і виробничих пропозицій, використовувати всілякі інші можливості для взаємовигідного співробітництва в інтересах основної діяльності Сторін, які відповідають цілям договору і не викликають протирічь чинного законодавства України.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Договору № 02-23.30-30 в процесі виробництва кожна із Сторін зберігає повну господарську і фінансову самостійність і несе самостійну відповідальність за збиток, причинений її діями. Кожна із Сторін повністю бере на себе витрати, понесені при виконанні своїх зобов’язань за договором (у тому числі адміністративні), з подальшою компенсацією фактичних витрат за рахунок надходжень від спільної діяльності. У разі використання розрахункових цін Сторони погоджують їх письмово.

Вищим органом керування спільною діяльністю є збори Сторін спільної діяльності, які проводяться один раз у квартал та складаються з представників Сторін, про що зазначено у п.п. 3.1, 3.2 Договору № 02-23.30-30.

ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» разом з ДП МА «Бориспіль» відповідно до п. 3.3 Договору № 02-23.30-30 призначають керуючого директора спільної діяльності. Повноваження керуючого директора встановлюються посадовою інструкцію, яка затверджується протоколом зборів Сторін спільної діяльності.

Для забезпечення оперативної взаємодії в процесі спільної діяльності Сторони доручають ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» координацію спільної діяльності та ведення загальних справ, що являють собою адміністративні послуги (п. 4.1 Договору № 02-23.30-30).

Відповідно до п.п. 4.3-4.5 Договору № 02-23.30-30, на ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» покладається ведення обліку спільного майна і всіх фінансових операцій, пов’язаних з виконанням договору, на окремому балансі, забезпечення подачі необхідної звітності в податкові органи у відповідності з чинним законодавством України. Для ведення бухгалтерського і управлінського обліку спільної діяльності ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» зобов’язується призначити виділеного бухгалтера й оснастити його робоче місце необхідним устаткуванням і програмним забезпеченням. Дані витрати відшкодовуються за рахунок спільної діяльності. Функціональні обов’язки і порядок роботи бухгалтера спільної діяльності встановлюються посадовою інструкцією, що затверджується протоколом зборів Сторін спільної діяльності. ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» організовує і веде документообіг спільної діяльності.

Згідно п. 5.11 Договору № 02-23.30-30, Сторони спільно розроблять і затвердять технологію взаємодії при наданні послуг та виконанні робіт. Відхилення від умов технології можливі тільки з письмової згоди обох Сторін.

Зокрема, ДП МА «Бориспіль» забезпечує: можливість використання секції ангару, приміщень і устаткування, які необхідні для проведення спільної діяльності. Перелік приміщень та устаткування визначено у Додатку № 1 до договору; енергопостачання, тепло- і водопостачання, послуги зв’язку, прибирання приміщень та інші комунальні послуги; ремонт, експлуатацію і технічне обслуговування приміщень та обладнання, переданих для ведення спільної діяльності з дотриманням усіх технічних вимог; технічний персонал для участі у технічному обслуговуванні повітряних суден; пропускний режим для спеціалістів ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ».

У свою чергу, ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» забезпечує: ведення загальних справ Сторін в рамках Договору; отримання всіх необхідних документів, включаючи ліцензії/сертифікати, які необхідні для ведення спільної діяльності, представлення інтересів Сторін у відношеннях з українськими та іноземними організаціями і громадянами в рамках спільної діяльності; підбір і підготовку кваліфікованого інженерно-технічного персоналу, забезпечення їх спецодягом; необхідне обладнання, перелік якого наведено у Додатку № 2 до договору; контроль і управління за виконанням технічного обслуговування повітряних суден; постачання запасних частин, інструментів та іншого обладнання для виконання технічного обслуговування повітряних суден; охорону літаків під час виконання технічного обслуговування та ремонту. (п.п. 7.1 – 7.7 Договору № 02-23.30-30)

Згідно п. 9.1 Договору № 02-23.30-30, Сторони домовились про внесення своїх вкладів у вигляді грошових коштів: внесок ДП МА «Бориспіль» - 9000,00грн. (що становить 18%); внесок ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» - 41000,00грн (що становить 82%).

Відповідно до п. 9.3 Договору № 02-23.30-30, розподіл прибутку буде здійснюватися один раз на рік до 15 березня кожного року, що слідує за звітним, після затвердження Сторонами щорічного балансу спільної діяльності. Збори Сторін з метою затвердження балансу спільної діяльності повинні відбутися не пізніше 1 березня року, що слідує за звітним.

Пунктом 9.4 Договору № 02-23.30-30 визначено, що прибуток, який залишився після відшкодування витрат Сторін, розрахунків по податкам і іншим обов’язковим платежам, поточних виплат кредиторам, буде розподілений між Сторонами відповідно до п. 9.1, або за додатковим рішенням Сторін в іншій пропорції, узгодженої Сторонами, з урахуванням витрат кожної із Сторін.

Порядок розподілу прибутку оформлюється у вигляді протоколу, який складатиметься уповноваженими представниками Сторін до 15 березня року, слідуючого за звітнім (п. 9.5 Договору № 02-23.30-30).

Належні Сторонам у відповідності до п. 9.3 суми будуть перераховуватися на розрахункові рахунки кожної із Сторін протягом 15 банківських днів після підписання Протоколу розподілу прибутку (п. 9.7 Договору № 02-23.30-30).

Відповідно до п 14.1 Договір № 02-23.30-30 вступає в силу з моменту підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2014.

Договір № 02-23.30-30 підписаний представниками ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», ДП МА «Бориспіль» та скріплений печатками Сторін.

Додатком № 1 до Договору № 02-23.30-30 визначено Перелік будівель, споруд, основних засобів, необоротних матеріальних активів та МШП ДП МА «Бориспіль», на які гарантується право користування для спільної діяльності з 01.01.2014.

Додатком № 2 до Договору № 02-23.30-30 визначено Перелік устаткування, що належить ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», та на яке гарантується право користування спільною діяльністю з 01.01.2014.

Зазначені Додатки № 1 та № 2 підписані представниками Сторін Договору № 02-23.30-30.

До Договору № 02-23.30-30 укладені Додаткові угоди: № 1 від 03.12.2004, відповідно до якої починаючи з 01.11.2004 Сторони домовились про виконання трудомістких видів технічного обслуговування літаків західного виробництва у обсязі «С»-чек; № 2 від 11.01.2007, якою змінено редакцію Договору № 02-23.30-30; № 3 від 10.04.2007, відповідно до якої Договір № 02-23.30-30 доповнений Додатком № 3 «Заявка на надання послуги з використання місця стоянки в ангарі та обладнання»; № 4 від 30 червня 2009, якою внесено зміни до п. 1.1, 2.2, 2.6, 2.7, 2.8, 5.10, 9.1 Договору № 02-23.30-30 та узгоджено внески Сторін у договір: внесок ДП МА «Бориспіль» - 1000000,00 грн. ; внесок ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» - 1000000,00 грн. № 5 від 21.12.2010, якою змінено адресу та реквізити ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ»; № 6 від 21.12.2011, якою внесено зміни до п. 9.3 (в частині строків розподілу прибутку) та п. 9.5 ( в частині визначення нового строку узгодження протоколу порядку розподілу прибутку) Договору № 02-23.30-30.

Додаткові угоди підписані представниками Сторін Договору № 02-23.30-30 та скріплені печатками.

В ході виконання Договору № 02-23.30-30 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у іншої посадової особи ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», причетність якої до вчинення розслідуваного у вказаному кримінальному провадженні злочину перевіряється під час здійснення досудового розслідування такого кримінального провадження, виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Реалізуючи свій злочинний умисел, інша посадова особа ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», причетність якої до вчинення розслідуваного у вказаному кримінальному провадженні злочину перевіряється під час здійснення досудового розслідування такого кримінального провадження, вступила в злочинну змову з ОСОБА_1 – віце-президентом з технічного обслуговування та інженерного забезпечення-керуючим директором спільної діяльності з технічного обслуговування та ремонту ПС «Міжнародні Авіалінії України – технічне обслуговування – Бориспіль» та головним бухгалтером ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ».

За злочинною домовленістю, досягнутою між співучасниками, передбачалося, що з боку ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» із Замовниками укладаються відповідні договори з ремонту та технічного обслуговування повітряних суден, на виконання яких на рахунки ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» повинні надходити грошові кошти в іноземній валюті.

Водночас, з метою привласнення більшої частини із вказаних грошових коштів, співучасники мали вносити неправдиві відомості у бухгалтерські документи, пов’язані із виконанням робіт з ремонту та технічного обслуговування повітряних суден, пов’язаних із спільною діяльністю, в рамках Договору № 02-23.30-30, а саме до актів здачі-прийняття робіт, складених ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» на адресу ДП МА «Бориспіль», з наступним відображенням недостовірних відомостей у бухгалтерських регістрах та фінансової звітності за Договором № 02-23.30-30, що призвело до викривлення фінансової звітності та фактичним приховуванням реального доходу ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» від ДП МА «Бориспіль».

При цьому, співучасники розраховували на неможливість викриття їх злочинних дій з урахуванням того, що згідно положень Договору № 02-23.30-30 особами, які складали та підписували зазначені документи, являлись одночасно працівниками ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», а службові особи ДП МА «Бориспіль», які входили до представників для участі у розгляді питань щодо здійснення спільної діяльності, фактично не мали доступу до первинних бухгалтерських документів, складених між Замовниками та ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ».

Як наслідок, представники ДП МА «Бориспіль» не мали жодної можливості виявити реальні обсяги грошових коштів, які надходили на рахунки ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» за ремонт та технічне обслуговування повітряних суден, виконаних в рамках договору про спільну діяльність.

Так, в рамках виконання Договору № 02-23.30-30 між ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» та Замовниками укладено наступні договори: № PS0289/SR-11 від 11.01.2011; № PS0904/2011-02-03 (в деяких документах зустрічається як PS 0293/SR-11) від 03.02.2011; № PS0964/2011-03-17 (в деяких документах зустрічається як PS 0296/SR-11) від 17.03.2011; № PS1014/2011-05-02 (в деяких документах зустрічається як PS 0301/SR-11) від 02.05.2011; № 1270/2011-11-17 (в деяких документах зустрічається як PS 0310/SR-11) від 17.11.2011; № PS0307/НМ-11 від 30.07.2011; № PS0331/SR -12 (в деяких документах зустрічається як PS0314/ SR -12) від 25.04.2012; № PS0319/SR-12 (в деяких документах зустрічається як PS 0314/SR-12) від 31.01.2012; № PS0291/НМ-11 (в деяких документах зустрічається як PS 0291/НМ-11) від 08.02.2011; № 1032/2011-05-16 (в деяких документах зустрічається як PS0302/SR -11) від 16.05.2011; № PS0903/2011-01-31 від 31.01.2011.

На виконання вказаних договорів згідно висновку експерта № 1209/18-1 від 12.09.2018 за результатами проведення судово – економічної експертизи документально підтверджується перерахування з боку Замовників технічного обслуговування та ремонту повітряних суден на адресу ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» грошових коштів в загальній сумі 5183578,37 доларів США, з яких документально підтверджується надання Виконавцем - ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» послуг з ремонту та технічному обслуговуванню повітряних суден на загальну суму 3799526,09 доларів США.

Водночас, ОСОБА_1, діючи умисно, на виконання досягнутої злочинної домовленості та за вказівкою іншої посадової особи ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», причетність якої до вчинення розслідуваного у вказаному кримінальному провадженні злочину перевіряється під час здійснення досудового розслідування такого кримінального провадження, за попередньою змовою із іншою посадовою особою ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», причетність якої до вчинення розслідуваного у вказаному кримінальному провадженні злочину перевіряється під час здійснення досудового розслідування такого кримінального провадження, зловживаючи своїм службовим становищем, забезпечив внесення неправдивих відомостей у Акти здачі – прийняття робіт (надання послуг) з боку ПрАТ «Авіакомпанія МАУ» на адресу Договору № 02-23.30-30 щодо наданих послуг з технічного обслуговування та ремонту на загальну суму 9277354,42 грн. (1161953,60 дол. США).

Вказані злочинні дії призвели до виникнення різниці вартості робіт з технічного обслуговування та ремонту ПС згідно Актів виконаних робіт, що складені ПрАТ «Авіакомпанія МАУ» на адресу Замовників - АВ «FL Technics» та ОАО «ДОНАВИА», та вартості виконаних робіт згідно Актів здачі – прийняття робіт (надання послуг), складених з боку ПрАТ «Авіакомпанія МАУ» на адресу Договору СД, у сумі 2637572,49 доларів США.

Крім того, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, переслідуючи спільну злочинну мету, ОСОБА_1 разом з іншими посадовими особами ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», причетність яких до вчинення розслідуваного у вказаному кримінальному провадженні злочину перевіряється під час здійснення досудового розслідування такого кримінального провадження, підписали фінансову звітність – Баланс станом на 31.12.2011, 31.12.2012, 31.12.2013 та Звіт про фінансові результати за 2011, 2012, 2013 роки підприємства «Договір про СД» (ПрАТ «Авіакомпанія МАУ» (код ЄДРПОУ 14348681) та ДП «МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069), в яких були відображені завідомо неправдиві відомості щодо фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, враховуючи умови Додаткової угоди № 4 від 30.06.2009, укладеної до Договору № 02-23.30-30 від 24.09.2004, ДП «МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069) заподіяні збитки у зв’язку із недоотриманням доходу за договорами: № PS0289/SR-11 від 11.01.2011, № PS0904/2011-02-03 (в деяких документах зустрічається як PS 0293/SR-11) від 03.02.2011, № PS0964/2011-03-17 (в деяких документах зустрічається як PS 0296/SR-11) від 17.03.2011, № PS1014/2011-05-02 (в деяких документах зустрічається як PS 0301/SR-11) від02.05.2011, № 1270/2011-11-17 (в деяких документах зустрічається як PS 0310/SR-11) від 17.11.2011, № PS0307/НМ-11 від 30.07.2011, № PS0331/SR -12 (в деяких документах зустрічається як PS0314/ SR -12) від 25.04.2012, № PS0319/SR-12 (в деяких документах зустрічається як PS 0314/SR-12) від 31.01.2012, № PS0291/НМ-11 (в деяких документах зустрічається як PS 0291/НМ-11) від 08.02.2011, №1032/2011-05-16 (в деяких документах зустрічається як PS0302/SR -11) від 16.05.2011, № PS0903/2011-01-31 від 31.01.2011 в загальній сумі 1 318 786,25 доларів США, що становить 10 527 708,59 грн., які у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні вказаного злочину підтверджуються сукупністю належних, достовірних та допустимих доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження,

Вказані докази дають підстави вважати, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 причетний до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження 12.11.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, будучи обізнаним про вид та розмір покарання, яке йому загрожує за вчинення інкримінованого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім цього, з метою можливого уникнення кримінальної відповідальності, зважаючи на вид та розмір покарання, яке йому загрожує, а також не встановлення повного кола осіб, причетних до вчинення розслідуваного у вказаному кримінальному провадженні злочину, враховуючи характер посади, яку ОСОБА_1 обіймав на момент вчинення інкримінованого злочину, останній може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема осіб, які перебували у його підпорядкуванні, а також на інших учасників вказаного кримінального провадження.

Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне: зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_1 до вчинення ним злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна; внаслідок вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину ДП «МА «Бориспіль» заподіяні збитки у особливо великому розмірі у розмірі понад 10 млн. гривень.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може запобігти вищевказаним ризикам.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки обізнаність про вид та розмір можливого покарання, що йому загрожує, ОСОБА_1 не зможе належним чином самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю та виконання покладених на нього у відповідності до вимог ст. 194 КПК України обов’язків.

Не можливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування та прокурора не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, із письмовим зобов’язанням про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків відповідно до ст. 194 КК України.

Враховуючи відсутність будь-яких інших джерел заробітку у підозрюваного, окрім соціальних виплат у зв’язку із виходом на пенсію, до нього не можливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої повинен бути визначений у відповідності до вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України на рівні 528 600 гривень.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити його спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні та іншими учасниками кримінального провадження, у тому числі з тими, яким у подальшому може бути здійснене письмове повідомлення про підозру, а також здійснення будь-якого впливу на них, зважаючи на можливість такого спілкування та впливу, зокрема через різноманітні засоби зв’язку. Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Виходячи з викладеного вище, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, слідчий вважає за доведене під час досудового розслідування, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України та є всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на свідків та інших учасників вказаного кримінального провадження.

З огляду на викладене, з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на свідків та інших учасників вказаного кримінального провадження прокурор просить обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечили та просили відмовити в задоволенні заявленого прокурором клопотання.

Заслухавши думку прокурора, пояснення захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопору-шеньня; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовує-ться доказами, наданими слідчим до клопотання та не спростовується доказами, наданими в судовому засіданні захисником.

Вище вказані докази в сукупності свідчать про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення котрого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у ст.5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27.111997, §57).

Згідно практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

В п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - ЄСПЛ зазначив, «що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&a о;1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що на даний час стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України Кодексу, і на які вказує прокурор.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбаченихст.177 КПК України, а саме тих, що підозрюваний може впливати на експерта, свідків, приховати або знищити докази та може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що такі доводи є необґрунтованими, а є лише припущеннями слідства. З цього приводу, прокурором не надано жодних доказів на підтвердження вказаних ризиків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме : вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Відповідно ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчим суддею враховано наявність вагомих доказів щодо можливого вчинення підозрюваним інкримінованого йому правопорушення, проте прокурором не доведено наявність жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливості застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Відповідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Наявність підозри не є беззаперечною підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки цей запобіжний захід є винятковим, а стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених ст.177 КК України, та недостатності застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Відповідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи викладене, з урахуванням даних про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, за яке пред’явлено підозру ОСОБА_1, слідчий суддя дійшла висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 більш м’якого виду запобіжного заходу, а саме – особистого зобов’язання, оскільки саме такий запобіжний захід є співмірним з урахуванням вимог ч. 1 ст. 177 та не суперечить ч. 5 ст. 176 КПК України.

Особисте зобов’язання, згідно ч. 1 ст. 179 КПК України, полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Так, на підозрюваного ОСОБА_1 слід покласти наступні обов’язки : прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або контактні засоби зв’язку.

Разом з тим, ОСОБА_1 слід роз’яснити, що в разі невиконання покладених на неї обов’язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

На підставі викладеного та керуючись ст. 176-179, 183, 184,186, 192-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя –

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 220014000000000532, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 грудня 2014 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 60 (шістдесят) діб з моменту оголошення ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або контактні засоби зв’язку.

Термін дії ухвали слідчого судді слід визначити строком на 60 (шістдесят) діб з моменту оголошення ухвали - до 12 січня 2019 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п’яти днів з моменту її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 15 листопада 2018 року.

Слідчий суддя Л.В.Яковлєва