Ухвала суду № 77863181, 15.11.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/639/18

Провадження № 1-кп/346/219/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

з участю секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Хільчука Л.Ф.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3, ОСОБА_4,

перекладача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. ст.15 ч.2, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України, ОСОБА_2 за ст.185 ч.3 КК України, ОСОБА_6 за ст.185 ч.3 КК України, ОСОБА_7 за ст. 185 ч.3 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалами Коломийського міськрайонного суду обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зокрема ухвалою суду від 20 вересня 2018 року продовжено обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів по 19 листопада 2018 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивуючи наявністю ризиків передбачених п.п. 1-3,5 ч.1 ст.177 КПК України, котрі не зменшились та залишаються актуальними, що злочини у вчиненні яких підозрюються обвинувачені відносяться до категорії тяжких злочинів, а також відсутністю підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_1 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, вважають за можливе змінити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту .

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_2 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, вважають за можливе змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на інший більш м’який запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою, а також можливістю зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 17.12.2017 року в розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105720 грн., враховуючи те, що шкода завдана кримінальним правопорушенням відшкодована, визначена сума застави є не підйомною для обвинуваченого ОСОБА_2, який в судовому засіданні вину у інкримінованому йому злочині, котрий включає в себе один епізод, визнав у повному обсязі, а також з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, зменшення ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Від прокурора заперечень щодо заявленого клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_2, не поступило.

Інші учасники судового розгляду не заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 331 КПК України також передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього кодексу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують .

Статтею 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину застава визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладене, думку учасників судового провадження, дані про особи обвинувачених, їх соціальні зв'язки, що обвинувачений ОСОБА_2 є громадянином іншої держави, обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні тяжких злочинів, та опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що судовий розгляд не завершено, не допитані потерпілі, свідки і на даний час існують ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу як тримання під вартою, суд вважає, що оскільки обставини зазначені у вказаному кримінальному провадженні як підстави для обрання та продовження тримання під вартою не змінилися, інших обставин, які були б підставами для зміни запобіжного заходу не встановлено, і в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого на свободу і таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, тому вважає за доцільне продовжити по відношенню до обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою та клопотання прокурора задовільнити.

Суд враховує також, що шкода завдана кримінальним правопорушення в сумі 6 792 грн. є відшкодованою шляхом повернення викраденого майна потерпілому, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_2, інших даних про його особу та зменшення ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, що визначений розмір застави є не підйомним для обвинуваченого ОСОБА_2, тому вважає за можливе зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 17.12.2017 року в розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105720 грн., що буде помірним для обвинуваченого ОСОБА_2 із врахуванням вимог ст.182 КПК України, і клопотання обвинуваченого та захисника задовільнити частково.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 197, 331, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк 60 днів по 14 січня 2019 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк 60 днів по 14 січня 2019 року.

Зменшити розмір застави, встановленого обвинуваченому ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 17 грудня 2017 року, визначивши його у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 820 гривень (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений, заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_2 прибувати до суду за кожною вимогою.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває - м.Калуш;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на Коломийську місцеву прокуратуру.

Визначені обов язки в резолютивній частині даної ухвали покладаються на обвинуваченого ОСОБА_2, на строк 60 діб з моменту внесення застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Беркещук Б. Б.