Рішення № 77862599, 23.04.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/7135/17

провадження № 2/361/777/18

23.04.2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,за участю секретаря ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”(далі – ПАТ “Ощадбанк” або Банк) звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором № 16787 від 04 вересня 2012 року в розмірі 924 грн. 80 коп.

В обґрунтування позову зазначало, що 04 вересня 2012 року Банк і ОСОБА_3 (далі – Позичальник, Клієнт) уклали договір № 16787 про відкриття фізичній особі поточного рахунку для зарахування заробітної плати та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки за дебетовою платіжною схемою, за умовами якого Банк відкриває Клієнту рахунок № 26254500616787 у гривнях, оформляє і видає йому платіжну картку та здійснює його обслуговування. 06 вересня 2013 року ПАТ “Ощадбанк” і Клієнт уклали додатковий договір до вказаного договору, за умовами якого Банк надає ОСОБА_3 платіжну картку типу MasterCard Debit Standart та пін-конверт до неї. 07 квітня 2014 року сторонами укладено додатковий договір № 2, яким до основного договору № 16787 від 04 вересня 2012 року внесено зміни у п. 1.1.4, викладено його у новій редакції та зазначено, що Банк встановлює Клієнту кредит у сумі 11000 грн, строк дії кредиту встановлюється на відповідний період дії платіжної картки, при випуску платіжної картки на новий термін кредит продовжується на строк дії кредитної картки, процента ставка за кредитом є фіксованою, складає 24 % річних і сплачується щомісячно, процентна ставка за несанкціонованим овердрафтом складає 35 % річних.

У п. п. 4.2, 4.3 додаткового договору № 2 визначено, що Клієнт має право скористатися кредитом у разі відсутності власних коштів на рахунку на умовах та у розмірі, визначених чим договором.

Банк взяті на себе зобов’язання за договором № 16787 від 04 вересня 2012 року і додатковим договором № 2 від 04 квітня 2014 року виконав та надав ОСОБА_3 кредит, у визначеному договором розмірі. Проте відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки і порядку, внаслідок чого у нього виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту і процентів, яку він у подальшому за вимогою Банку сплатив із простроченням виконання зобов’язання.

Станом на 19 вересня 2017 року ОСОБА_3 має перед ПАТ “Ощадбанк” заборгованість за вказаним договором на суму 924 грн. 80 коп., з яких: 798 грн. 50 коп. – сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за кредитом та 126 грн. 30 коп. – 3 % річних від прострочених сум заборгованості за кредитом.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному, просила позовні вимоги задовольнити повністю, вказуючи на те, що оскільки відповідач прострочив виконання зобов’язання, він згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України повинен сплатити інфляційні втрати та 3 % річних від прострочених сум.

Відповідач ОСОБА_3 повторно у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд він не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з’явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Провівши заочний розгляд справи, заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

04 вересня 2012 року позивач ПАТ “Ощадбанк” і відповідач ОСОБА_3 уклали договір № 16787 про відкриття фізичній особі поточного рахунку для зарахування заробітної плати та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки за дебетовою платіжною схемою.

Відповідно до умов п. п. 1.1, 1.2, 2.1 цього договору Банк відкриває Клієнту рахунок № 26254500616787 у гривнях та здійснює його обслуговування на умовах цього договору та відповідно до нормативних актів Національного банку України, правил МПС та Тарифів на послуги АТ “Ощадбанк” по обслуговуванню зарплатних рахунків для отримання грошової допомоги фізичних осіб, операцій за якими здійснюється з використанням платіжної картки. Для користування рахунком Банк оформляє і видає Клієнту (надалі – також Держатель) банківську платіжну картку типу Visa Electron платіжної системи Visa та ПІН-код. Банк здійснює обслуговування рахунку на платній основі відповідно до Умов відкриття рахунків та тарифів на послуги АТ “Ощадбанк” по обслуговуванню зарплатних рахунків, операцій за якими здійснюються з використанням платіжної картки (додаток 1), що є невід’ємною частиною цього договору.

06 вересня 2013 року сторонами ПАТ “Ощадбанк” і ОСОБА_3 було укладено додатковий договір № 1 до цього договору, за умовами якого Банк надає ОСОБА_3 платіжну картку типу MasterCard Debit Standart та пін-конверт до неї.

07 квітня 2014 року між позивачем ПАТ “Ощадбанк” і відповідачем ОСОБА_3 укладено додатковий договір № 2 до договору № 16787 від 04 вересня 2012 року, за умовами якого Банк встановлює Клієнту на платіжну картку кредит у сумі 11000 грн. на строк дії цієї картки. Процента ставка за кредитом є фіксованою та складає 24 % річних і сплачується щомісячно, процентна ставка за несанкціонованим овердрафтом складає 35 % річних.

Згідно із умовами кредитування, викладеними у п. п. 4.2, 4.4 додаткової угоди № 2, Клієнт має право скористатися кредитом у разі відсутності власних коштів на рахунку на умовах та у розмірі визначених договором і правилами користування платіжними картками. Клієнт зобов’язаний щомісячно отримувати звіт (виписку) по рахунку і сплачувати за кредитом усі платежі на підставі цього звіту (виписки) по рахунку, не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним. У разі порушення строку сплати платежів за договором сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 16787 від 04 вересня 2012 року про відкриття фізичній особі поточного рахунку для зарахування заробітної плати та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки за дебетовою платіжною схемою, додаткових угод № 1 і № 2 до цього договору, укладених сторонами 06 вересня 2013 року та 07 квітня 2014 року відповідно, ПАТ “Ощадбанк” відкрило ОСОБА_3 картковий рахунок № 26254500616787 у гривнях, видало платіжну картку типу MasterCard Debit Standart, надало відповідачу кредит у сумі 11000 грн., шляхом встановлення кредитного ліміту на цю банківську платіжну картку, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24 % річних, та у подальшому здійснювало обслуговування наданої Клієнту платіжної картки, що свідчить про належне виконання Банком своїх зобов’язань за укладеними сторонами кредитним договором і додатковими угодами.

У порушення умов договору та вимог закону ОСОБА_3 належним чином свої зобов’язання за цим кредитним договором не виконував, у зв’язку з чим 29 листопада 2016 року Банком на адресу відповідача був направлений лист-вимога за № 1742, з якого вбачається, що станом на 18 листопада 2016 року Позичальник має прострочену заборгованість по процентах у розмірі 803 грн. 57 коп., через відсутність надходження коштів на картковий рахунок Клієнта та невиконання ним умов кредитного договору. У зв’язку з цим, Банк вимагав достроково повернути всю суму наданого кредиту не пізніше 30 календарних днів з дати отримання цього листа-вимоги, а саме: строкову заборгованість по кредиту в сумі 10473 грн. 96 коп., строкову заборгованість по процентах у сумі 206 грн. 05 коп. і прострочену заборгованість по процентах у сумі 803 грн. 57 коп.

Зазначена вимога Банку Позичальником залишена без реагування та задоволення.

Із розрахунку заборгованості за відновлювальною кредитною лінією видно, що станом на 31 березня 2017 року заборгованість відповідача ОСОБА_3 за наданим кредитом складає 12852 грн. 52 коп., з яких: 10473 грн. 46 коп. – прострочена заборгованість за кредитом, 192 грн. 84 коп. – проценти за користування кредитом (строкові), 1855 грн. 46 коп. – проценти за користування кредитом (прострочені), 330 грн. 26 коп. – пеня за прострочену заборгованість.

Суд встановив, що вказану вище суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 12852 грн. 52 коп. ОСОБА_3 сплатив 19 червня 2017 року, що Банк підтверджує.

У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ч. 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що станом на 31 березня 2017 року ОСОБА_3 мав перед ПАТ “Ощадбанк” заборгованість за відновлювальною кредитною лінією у загальному розмірі 12852 грн. 52 коп., яку відповідачем погашено лише 19 червня 2017 року.

У ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач ПАТ “Ощадбанк” заявив вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на його користь на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України сум інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за кредитом у розмірі 798 грн. 50 коп., а також трьох процентів річних від прострочених сум у розмірі 126 грн. 30 коп., всього – 924 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_3 не належним чином виконував свої зобов’язання за кредитним договором від 04 вересня 2012 року та прострочив виконання грошового зобов’язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ “Ощадбанк” є обґрунтованими, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за вказаним договором, зокрема, інфляційні втрати та 3 % річних від прострочених сум у загальному розмірі 924 грн. 80 коп.

Також згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 – 265, 280, 284 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” заборгованість за кредитним договором № 16787 від 04 вересня 2012 року в розмірі 924 (дев’ятсот двадцять чотири) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Дутчак І. М.