Ухвала суду № 77860849, 15.11.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3799/18

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

«15» листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Глинської Д.Б.

при секретарі Івасюті А.М.

з участю: прокурора Кравчика Р.Р.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників Живко Л.Б., Стефановича Ю.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,

У С Т А Н О В И В :

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор Кравчик Р.Р. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на два місяці, оскільки такий закінчується 18 листопада 2018 року та завершити судовий розгляд кримінального провадження до цієї дати є неможливим.

Крім того, на адресу суду поступило клопотання ОСОБА_1, в якому він просить змінити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід, а саме домашній арешт з тих підстав, що він є інвалідом ІІ групи, за час перебування у слідчому ізоляторі в нього померла мама та він не має змоги оплачувати кредит.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх захисників Живко Л.Б. та Стефановича Ю.М., суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, як зазначено у п. 219 рішення Європейського суду з прав людини, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Клопотання прокурора подано в порядку, передбаченому ст. 331 КПК України, відтак жодних порушень при внесенні клопотання прокурором немає.

Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, так-як такі не можуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід продовжити строк тримання під вартою строком на 60 днів - з 19 листопада 2018 року до 17 січня 2019 року включно.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 2 ст.187 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 17 січня 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 2 ст.187 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 17 січня 2019 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про заміну йому запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення.

Скерувати копію ухвали для виконання.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Б. Глинська