Постанова № 77859890, 07.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Білова О.В.

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

07 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1452/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Білова О.В.) від 07.05.2018 р. (повний текст рішення складений 14.05.2018 р.) по справі № 820/1452/18

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

третя особа Начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області Бех О.В.

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 1267 від 29.11.2017 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення на працівників відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «КОРД» ГУ НП в Харківській області» в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 30 о/с від 08.02.2018 р. «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 /0086439/, начальника 3-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «Корпусу оперативно-раптової дії» ГУНП в Харківській області, з 08.02.2018 р.; поновити ОСОБА_2 на посаді начальника 3-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «Корпусу оперативно-раптової дії» ГУ НП в Харківській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.02.2018 р. по день прийняття рішення суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 р. по справі № 820/1452/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність судового рішення, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 07.11.2015 р. був прийнятий на службу до Головного Управління Національної поліції в Харківській області та з 25.07.2017 р. проходив службу на посаді начальника 3-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «КОРД» Головного управління Національної поліції в Харківській області, що підтверджується копією трудової книжки позивача та копією послужного списку (а.с. 16-17, 53-58)

На підставі наказу ГУНП в Харківській області від 14.11.2017 р. № 1567 за фактом подій за участі працівників відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «КОРД» ГУНП в Харківській області, з урахуванням вимог п. 2.1 та 2.2.5 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 р. № 230, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 р. за № 541/23073 відносно позивача призначено службове розслідування (а.с. 65).

За результатами службового розслідування, за фактом подій за участі працівників відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «Корд» ГУ НП в Харківській області, 24.11.2017 р. начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області генерал поліції третього рангу Бех О.В. погодив висновок службового розслідування, відповідно до якого, зокрема, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 75-80).

На підставі висновку службового розслідування, начальником ГУ НП в Харківській області генералом поліції третього рангу Бехом О.В. видано наказ про накладення дисциплінарного стягнення на працівників відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «Корд» ГУ НП в Харківській області № 1267 від 29.11.2017 р., яким, зокрема, за порушення службової дисципліни, вимог ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV, поширеного на поліцейських Законом України № 901-VIII, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», невиконання вимог ПДР України, а також вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, начальника 3-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «КОРД» ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 81-82).

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.02.2018 р. № 30 о/с (а.с. 83) на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 начальника 3-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «КОРД» ГУНП в Харківській області звільнено з 08.02.2018 р., з виплатою компенсації за невикористану частину відпустки, що підтверджується витягом з такого наказу (а.с. 83).

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач на підставі наявних у нього адміністративних матеріалів та відібраних в ході службового розслідування пояснень позивача та свідків, дійшов обґрунтованого висновку про вчинення позивачем грубого порушення службової дисципліни, за що поліцейський має бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в органах Національної поліції України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до висновку та матеріалів службового розслідування встановлено, що 11.11.2017 р. до ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що цього ж дня о 08:30 за адресою: вул. Матюшенка, 14, м. Харків, працівниками УПП у м. Харкові за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 було зупинено автомобіль «SKODА ОСТАVІА», н.з. НОМЕР_1, за кермом якого знаходився начальник 3-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «КОРД» Головного управління Національної поліції України Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, освіта вища, в ОВС з 24.06.2014 р., в НПУ з 07.11.2015 р., в посаді з 25.07.2017 р., спеціальний жетон 0086439, діючих дисциплінарних стягнень не має, перебував поза службою у цивільному одязі без табельної вогнепальної зброї, який мав ознаки алкогольного сп'яніння.

Від громадянина ОСОБА_4, 11.11.2017 р. екіпажу № 805 надійшла інформація, що на парковці супермаркету «Рост», розташованого біля станції метро «Київська», знаходиться автомобіль «SKODА ОСТАVІА», н.з. НОМЕР_1, водій та пасажир якого знаходяться у стані алкогольного сп'яніння.

Автомобіль було зупинено за адресою: вул. Матюшенка, 14. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_2, який замість передбачених п. 2.1 ПДР України документів спочатку пред'явив службове посвідчення та спеціальний жетон працівника поліції, та мотивуючи службою в поліції, повідомив, щоб їх відпустили. Пасажир, який знаходився на задньому сидінні також відрекомендувався працівником поліції, пред'явивши відповідне службове посвідчення.

Під час оформлення постанови про адміністративне правопорушення у водія ОСОБА_2 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, тому останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Від проходження огляду ОСОБА_2 відмовився у присутності двох свідків.

За фактами виявлених адміністративних порушень працівниками УПП у м. Харкові відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (серії БР № 207176) та винесено постанову серії ЕАА № 206658 за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Проведеним службовим розслідуванням підтверджено, що 11.11.2017 р. начальник 3-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «КОРД» ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, за наявності явних ознак алкогольного сп'яніння, у присутності двох свідків відмовився від пропозиції поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.

На підставі встановлених в ході проведення службового розслідування обставин, відповідачем зроблений висновок про наявність підстав для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в органах Національної поліції України.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі зазначив, що судом першої інстанції не було встановлено чи відповідає наказ про звільнення позивача вимогам Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а саме: чи відповідає накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення ступеню вини та тяжкості проступку; чи з'ясував начальник ГУНП у Харківській області - Бех О.В., який вирішував питання про накладення стягнення, обставини проступку та чи одержав від позивача письмові пояснення. У зв'язку з цим, апелянт вказав, що відповідачем було застосовано крайній вид дисциплінарного впливу - звільнення зі служби без врахування обставин, які передбачені ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України при застосування дисциплінарного стягнення.

Також апелянт послався на те, що відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідач не наділений повноваженнями для визначення вини конкретної особи за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки накладенню дисциплінарного стягнення за керування автотранспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння повинна передувати процедура встановлення повноважним судом вини працівника у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Однак на момент прийняття спірного наказу про звільнення були відсутні постанови суду, які б набрали законної сили щодо вини позивача.

Крім того, апелянт зазначив, що наказом ГУНП № 1567 від 14.11.2017 р. проведення службового розслідування доручено старшому інспектору з особливих доручень ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції Чередниченку М.І.

Проте, згідно з розділом IV Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 р. № 230, службове розслідування може бути проведено особами, що мають відповідну компетенцію. Оскільки позивач проходив службу на посаді начальника 3-го відділу з проведення спеціальних операцій, штурмового управління «КОРД» ГУНП в Харківській області, яке є окремим структурним підрозділом ГУНП в Харківській області, відповідно до п. 4.1. Розділу IV Інструкції - інспектор з особливих доручень ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області, лейтенант поліції Чередниченко М.І. не мав компетенції проводити та складати висновок службового розслідування, оскільки входить до підрозділу внутрішньої безпеки і лише міг бути додатково залучений у випадку передбаченому п. 4.2. Розділу IV вказаної Інструкції.

В доводах апеляційної скарги позивач також послався на те, що на позивача було накладено дисциплінарне стягнення 29.11.2017 р. Наказом ГУНП № 1267. Майже через три місяці після цього був виданий наказ по особовому складу № 30 о/с від 08.02.2018 р., що на думку апелянта свідчить про те, що його звільнено з порушенням порядку встановленого ст. 18 Дисциплінарного статуту ОВС, оскільки після спливу місячного строку з дня накладення - дисциплінарне стягнення не підлягає виконанню.

Колегія суддів зазначає, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

Підставою для звільнення позивача визначено п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні, відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України №230 від 12.03.2013 (в подальшому Інструкція № 230).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс. Проведення службового розслідування відбувається на підставі письмово оформленого наказу уповноваженого на те начальника.

Приписами п. 5.1 - 5.4 Інструкції № 230 встановлено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Пунктом 6.3 Інструкції передбачено, що особа стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: - отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; - брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; - висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять).

Водночас, небажання особи, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим саме по собі, невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку завчасно зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Отже, при доведеності порушення працівником трудової дисципліни, відсутність письмових пояснень особи з цього приводу, не може бути підставою для визнання наказу про звільнення позивача незаконним.

Зазначені висновки, висловлені Верховним Судом у постанові від 04.10.2018 р. у справі 806/2272/16.

Що стосується посилання на те, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення не відповідає ступеню вини та тяжкості проступку, колегія суддів зазначає, що приписи Дисциплінарного статуту ОВС зобов'язують працівника поліції з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час та бути прикладом у дотриманні громадського.

Відповідно до п. 2 Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.04.2016 р. № 326, гідна поведінка працівника МВС передбачає недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.

Колегія суддів зазначає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2, з метою уникнення відповідальності за скоєне правопорушення, пред'явив працівникам патрульної поліції службове посвідчення поліцейського, а тому така поведінка ОСОБА_2 під час складання адміністративного матеріалу, а також керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та відмова проходити медичний огляд на стан сп'яніння, на думку колегії свідчить про те, що така поведінка не може відповідати критеріям гідності та дискредитує як самого працівника поліції так і органи поліції в цілому, підриває авторитет Національної поліції, а тому відповідачем правомірно застосовано до позивача крайній захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Що стосується посилання на те, що відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідач не наділений повноваженнями для визначення вини конкретної особи за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки накладенню дисциплінарного стягнення за керування автотранспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння повинна передувати процедура встановлення повноважним судом вини працівника у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

В ході розгляду справи встановлено, що від проходження огляду ОСОБА_2 відмовився у присутності двох свідків, тобто власне сама відмова від проходження огляду вже є порушенням приписів ст. 130 КУпАП.

Крім того судовим розглядом встановлено, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 09.01.2018 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30.01.2018 р., ОСОБА_2 визнано винним у здійсненні правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в ході проведення службового розслідування відповідачем не встановлювалася саме вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, а надавалася оцінка його діям, за фактами виявленого адміністративного правопорушення на відповідність дотримання службової дисципліни працівником поліції. Вина позивача у порушенні ст. 130 ч. 1 КУпАП встановлена судовим рішення, яке набрало законної сили.

Що стосується посилання апелянта на те, що позивач проходив службу на посаді начальника 3-го відділу з проведення спеціальних операцій, штурмового управління «КОРД» ГУНП в Харківській області, яке є окремим структурним підрозділом ГУНП в Харківській області, а тому відповідно до п. 4.1. Розділу IV Інструкції № 230 - інспектор з особливих доручень ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області, лейтенант поліції Чередниченко М.І. не мав компетенції проводити та складати висновок службового розслідування, оскільки входить до підрозділу внутрішньої безпеки і лише міг бути додатково залучений у випадку передбаченому п. 4.2. Розділу IV вказаної Інструкції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 230, ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Згідно з абз. 4 п. 3.1 цієї Інструкції, начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб РНС тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють.

Положеннями п. п. 3.2-3.4 Інструкції № 230 визначено, що службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії. Проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи РНС, стосовно якої призначено службове розслідування, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Судовим розглядом встановлено, що наказом начальника ГУ НП в Харківській області № 1567 від 14.11.2017 р. призначено проведення службового розслідування за фактом події за участі відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «КОРД» ГУНП в Харківській області. Проведення службового розслідування доручено інспектору з особливих доручень ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області, лейтенанту поліції Чередниченку М.І.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 230, проведення службових розслідувань за фактами порушень службової дисципліни, неналежного виконання особами РНС посадових обов'язків, втрати службових посвідчень, підготовка за їх результатами висновків та проектів наказів про заходи дисциплінарного впливу до цих осіб здійснюються працівниками тих підрозділів, у яких ці порушення було виявлено.

На підставі наведеної вище норми Інструкції, позивач зазначив, що проведення службового розслідування повинно було бути доручене саме працівникам підрозділу, в якому працював ОСОБА_2

Колегія суддів зазначає, що застосування положень п. 4.1 Інструкції № 230 може мати місце лише в тому випадку, коли порушення було безпосередньо виявлене у структурному підрозділі ГУ НП. Оскільки порушення службової дисципліни ОСОБА_2 не було безпосередньо виявлено у відділі з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «КОРД» ГУНП в Харківській області, а виявлено у позаслужбовий час працівниками Національної поліції, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме приписи п. п. 3.2-3.4 Інструкції № 230.

Що стосується посилання на те, що на позивача було накладено дисциплінарне стягнення 29.11.2017 р. наказом ГУНП № 1267 і майже через три місяці після цього був виданий наказ по особовому складу № 30 о/с від 08.02.2018 р., що на думку апелянта свідчить про те, що його звільнено з порушенням порядку встановленого ст. 18 Дисциплінарного статуту ОВС, оскільки після спливу місячного строку з дня накладення - дисциплінарне стягнення не підлягає виконанню, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту ОВС, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або тимчасової непрацездатності.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на лікарняному протягом наступних періодів: з 07.12.2017 р. по 18.12.2017 р.; з 18.12.2017 р. по 26.12.2017 р.; з 27.12.2017 р. по 19.01.2018 р.; з 19.01.2018 р. по 07.02.2018 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листків непрацездатності.

Наведена обставина свідчить про те, що період з 07.12.2017 р. по 07.02.2018 р., з урахуванням приписів ст. 18 Дисциплінарного статуту ОВС не включається у період виконання дисциплінарного стягнення, а тому враховуючи дату видання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності (29.11.2017 р.) та дату видання наказу про звільнення позивача зі служби в органах Національної поліції (08.02.2018 р.), колегія суддів дійшла до висновку, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення виконане шляхом видання наказу про звільнення по особовому складу з дотримання строку, що встановлений приписами Дисциплінарного статуту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обрання відповідачем виду дисциплінарного стягнення відповідало характеру та тяжкості проступку, вчинення якого підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи. Адже, в основі поведінки працівника поліції законодавчо закладено етичні, правові та службово-дисциплінарні норми, дотримання яких є одним із головних обов'язків особи, що іде на службу до органів внутрішніх справ. Ця обставина зумовлює підвищений рівень відповідальності працівників поліції, у порівнянні з іншими громадянами, та застосування до них більш суворих дисциплінарних стягнень за дисциплінарні правопорушення.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04.10.2018 р. по справі 805/996/16-а.

Колегія суддів зазначає, що рішення відповідача про звільнення позивача зі служби в поліції прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 р. по справі № 820/1452/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 р. по справі № 820/1452/18 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 р. по справі № 820/1452/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа Начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області Бех О.В., про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко

Повний текст постанови складений 15.11.2018 року.