Постанова № 77859829, 07.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Рубан В.В.

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

07 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1528/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Саєнко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018р. по справі № 820/1528/18

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_4, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення № 301714-13 від 21.11.2017 р., оскільки вона є інвалідом 2 групи загального захворювання та звільнена від сплати податку на нерухоме майно.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018р. по справі № 820/1528/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

В судовому засідання представник відповідача пояснив, що на час прийняття оспорюваного рішення не було відомо про інвалідність позивача. Наявність інвалідності 2-ої групи виключає нарахування податок на нерухоме майно.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до отриманих ГУ ДФС у Харківській області даних встановлено, що у власності позивача, ОСОБА_4, перебуває житловий будинок загальною площею 634,5 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

У зв'язку з цим, ГУ ДФС у Харківській області на підставі ст. 266 ПК України, даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виходячи із загальної площі об'єкту нежитлової нерухомості, ОСОБА_4, нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік за ставками, встановленими рішенням Черкасько-Лозівської сільської ради № 18 від 06.02.2015 р. «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до норм ПК України та території Черкасько-Лозівської сільської ради» та 21.11.2017 р. винесене податкове повідомлення-рішення № 301714-13, яким ОСОБА_4 визначено суму грошового зобов'язання 29371,70 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Не погодившись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовним вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач є власником об'єктів нерухомого майна, які підпадають під визначення об'єкта справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, спору відносно площі цих об'єктів не існує, спору відносно місця дислокації цих об'єктів не існує, рішення органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах керувався контролюючий орган, може бути застосовано до правовідносин 2016 р., а тому суд зазначив, що оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення є правомірним. Також суд зазначив, що позивач не надала достатніх доказів про інвалідність і що про це не було відомо відповідачу на час прийняття ним рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 261 Податкового кодексу України ).

Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об'єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до цього підпункту.

За матеріалами справи встановлено, житловий будинок загальною площею 634,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перебуває у власності позивачки ОСОБА_4

Положеннями пункту 3 Рішенням Черкасько-Лозівської сільської ради № 18 від 06.02.2015 р. «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до норм ПК України та території Черкасько-Лозівської сільської ради» вирішено звільнити від оподаткування об'єкти житлової нерухомості, в т.ч. їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних, прийомних або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, інвалідів 1 та 2 груп, але не більше одного такого об'єкта на базовий податковий (звітний) рік.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до посвідчення № 116244 від 19.01.1994 року, позивачу призначена пенсія по інвалідності 2 групи (за загальним захворюванням), що свідчить про те, що ОСОБА_4 є особою з інвалідністю 2 групи, а тому щодо неї повинні бути застосовані пільги, передбачені п. 3 рішення Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області№ 18 від 06.02.2015 р, тобто позивач є звільненим від оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що не було враховано відповідачем при прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018р. по справі № 820/1528/18 прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018р. по справі № 820/1528/18 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018р. по справі № 820/1528/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України № 301714-13 від 21.11.2017 р.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва

Повний текст постанови складений 15.11.2018 року.