Рішення № 77858056, 14.11.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року справа № 2340/4132/18 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

встановив:

10 жовтня 2018 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 20200) до Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57), в якій просить:

1) визнати протиправними дії ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області з приводу відмови у направленні до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1, викладені у листі № ІІІ-714 від 04.09.2018;

2) зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості виплати грошової допомоги ОСОБА_1 у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що дані наведені ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області у листі № ІІІ-714 від 04.09.2018 не відповідають дійсності, а відмова у направленні до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо можливості виплати грошової допомоги ОСОБА_1 протиправною.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.11.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечив та зазначив, що в документах, які позивач надав до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області для оформлення висновку на призначення одноразової грошової допомоги, є розбіжності між діагнозами, які зазначені в свідоцтві про хворобу (захворювання) та довідці МСЕК серії 12 ААА № 197079 ( Т90.5 - травма). Відповідно до п. 8 Порядку № 850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги. Тобто, у відповідності до Порядку № 850 до повноважень Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області входить підготовка та перевірка на відповідність Порядку № 850 пакета документів, які подаються особами для отримання одноразової грошової допомоги та оформлення висновку про виплату одноразової грошової допомоги, у разі наявності та відповідності усіх наданих документів, після чого направлення до МВС України належним чином оформленого пакета документів, для прийняття ним рішення у відповідності до п. 9 Порядку № 850 про призначення чи відмову у призначення одноразової грошової допомоги. Оскільки в документах, які позивач надав для оформлення одноразової грошової допомоги існують розбіжності в діагнозах, ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області надала ОСОБА_1 відповідь оформлену листом від 04.09.2018 року № Ш - 714, в якій вказано на виявлені недоліки та повідомлено позивача, що питання оформлення одноразової грошової допомоги можливе після усунення зазначених недоліків.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Позивач 1999 по 25.09.2015 перебував на службі в органах внутрішніх справ.

25.09.2015 відповідно до наказу № 262 о/с УМВС України в Черкаській області позивача звільнили зі служби в органах внутрішніх справ в запас Збройних сил України за п. 64 «Б» (через хворобу) Положення.

30.11.2015 Черкаською обласною МСЕК № 1 позивачу встановлено II групу інвалідності безтерміново. Відповідно до висновку МСЕК причина інвалідності - захворювання пов’язане з проходженням служби в ОВС.

У грудні 2015 року позивач звернувся до ліквідаційної комісій УМВС України в Черкаській області із заявою про отримання грошової допомоги,

Відповідач листом № 126/Ш-175 від 26.01.2016 відмовили позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, в зв’язку з відсутністю актів службового розслідування отримання травми форми Н-1 та Н-5.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 року у справі № 823/1412/17, складено акт № 2 про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 30.07.2018 року форми Н-1* та акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 02.05.2004 близько 01-00 год. форми Н-5* від 30.07.2018.

Після отримання актів форми Н-1* та Н-5*, 22.08.2018 позивач звернувся із заявою до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги з наданням вказаних актів (копія додається).

Ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області листом № ІІІ-714 від 04.09.2018 повідомила позивача про те, що причинний зв’язок захворювання (поранання, контузії, травми, каліцтва) пункту 12 свідоцтва про хворобу від 11.09.2015 № 429, виданого військово-лікарською комісією УМВС України в Черкаській області не відповідає діагнозу, зазначеному в пункті 12 виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії, виданої комунальним закладом «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи ЧОР». Вирішення питання оформлення одноразової грошової допомоги можливе після усунення зазначених недоліків.

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та звернувся до суду за захистом свої прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із абзацом 3 пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

За приписами частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ (у редакції, чинній до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 1 Порядку №850 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

За правилами пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно із підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Як передбачено пунктом 7 Порядку №850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до пункту 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Пунктом 9 Правил №850 передбачено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, на підставі отриманого захворювання йому встановлено ІІ групу інвалідності відповідно до довідки акта огляду МСЕК від 30.11.2015 серії 12ААА №197079, у зв’язку із чим позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) встановленого зразка та пакетом документів для виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку із отриманням ІІ групи інвалідності, пов’язаної з проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідач у відповідності до Порядку №850 перевірив пакет документів, який поданий позивачем для отримання одноразової грошової допомоги та оформлення висновку про виплату одноразової грошової допомоги та встановив, що в документах поданих позивачем існують розбіжності в діагнозах (діагноз про причинний зв’язок захворювання п. 12 свідоцтва про хворобу від 11.09.2015 №429 не відповідає діагнозу зазначеному в п. 12 виписки з акту огляду МСЕК), а тому позивачу була надана відповідь листом №Ш-714 від 04.09.2018, в якому зазначено, що вирішення питання оформлення одноразової грошової допомоги можливе після усунення зазначених недоліків.

Таким чином суд зазначає, що Ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області не відмовила позивачу у направленні документів до МВС України чи у виплаті одноразової грошової допомоги, а вказала на необхідність усунення недоліків, після чого оформлення позивачу одноразової грошової допомоги буде продовжено.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та з врахуванням критеріїв встановлених ч. 2. ст. 2 КАС України, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення з бюджетних асигнувань відповідача витрат пов’язаних з правовою допомогою відсутні.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Тимошенко