Постанова № 77857309, 25.10.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6477/18 2-а/335/228/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання - Хома Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Шведенко Максима Миколайовича, треті особи: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, приватне підприємство «Явір-2005» про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до інспектора роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Шведенко М.М., треті особи: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, приватне підприємство «Явір-2005» про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення

Позов мотивований тим, що 31.05.2018 відповідачем винесена постанова серії ЕАА № 424425 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за те, що він нібито здійснював експлуатацію автомобіля моделі RENAULT марки LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, який не пройшов обов'язкового технічного контролю.

Представник позивача вважає, що постанова від 31.05.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки позивач не вчинював зазначене правопорушення. Матеріали справи, які складаються лише з оскаржуваної постанови, не містять достатніх, належних доказів, які б давали відповідачу підстави вважати, що автомобіль використовується позивачем в комерційних цілях для перевезення пасажирів та багажу. Доводи позивача про те, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух« автомобіль не підлягає обов'язковому технічному нагляду, відповідач проігнорував.

Крім того, відповідачем були порушені вимоги статей 7, 278, 279 КУпАП та при винесенні оскаржуваної постанови інспектор керувався лише своїми амбіціями, проігнорував права позивача, не дав йому можливості надати пояснення, скористатися юридичною допомогою, запросити свідків, не вирішив заявлені клопотання тощо.

Тому ОСОБА_3 просить визнати незаконними дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та скасувати постанову серії ЕАА № 424425 від 31.05.2018 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представник позивача ОСОБА_3 подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягає та просить його задовольнити, з підстав зазначених в ньому.

Відповідач інспектор роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Шведенко М.М., а також та представник третьої особи Департаменту патрульної поліції в Запорізькій області ДПП у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі.

Третя особа - директор приватного підприємства «Явір-2005» ОСОБА_4 надіслав суду письмові пояснення на позов, в яких він підтримує позицію викладену позивачем у позові, просить скасувати постанову, що винесена відповідачем проти ОСОБА_1

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

З урахуванням заяви представника позивача та належних чином повідомленого відповідача, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності сторін та на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України без проведення фіксації судового процесу технічними засобами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Суд встановив, що постановою інспектора роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Шведенко М.М. серії ЕАА № 424425, 31.05.2018 позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за те, що він керував транспортним засобом, що не пройшов обов'язкового технічного контролю, чим порушив п. 31.3 б Правил дорожнього руху.

Позивач не погодився із зазначеною постановою та звернувся до суду з даним позовом

Вирішуючи справу по суті спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245КупАП).

Згідно ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22.12.2010 № 23-рп/2010).

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст.ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено судом, позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП (керування транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - порушення п. 31.3 б Правил дорожнього руху).

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що в його діях немає складу вказаного адміністративного правопорушення, відповідач виніс оскаржувану постанову без оцінки належних та допустимих доказів, їх взагалі не зібрав, йому не надано можливості йому використати всі права, які передбачені ст. 268 КУпАП тощо. Він не заперечує, що в зазначений день та час керував автомобілем, проте зазначає, що керування автомобілем було ним здійснено не в комерційних цілях для перевезення пасажирів та багажу.

Відповідно до наказу приватного підприємства «Явір-2005» від 02.01.2018 року № 1-ОВ про перелік автомобілів, які не використовуються у господарській діяльності, який долучений директором підприємства ОСОБА_4 до письмових пояснень на позов, вбачається, що автомобіль моделі RENAULT марки LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, використовується водіями в особистих цілях, які за ними закріплені. Вказаним наказам також заборонено використовувати вищезазначений автомобіль під час провадження господарської діяльності приватного підприємства «Явір-2005», в тому числі для перевезення пасажирів та багажу.

Як вже зазначалось вище, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вимог ст.ст. 9, 77 КАС України, ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП відповідач не подав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виявлення ним порушення позивачем п. 31.3 б Правил дорожнього руху, що передбачає склад адміністративного правопорушення.

За вказаних обставин факт порушення позивачем пункуту 31.3 б Правил дорожнього руху об'єктивними і беззаперечними доказами недоведений, що свідчить про фактичну відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення та незаконність і безпідставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначається у пункту п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Таким чином, суд вважає, що рішення відповідача в частині притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП прийнято в порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 245, 252, 280 КУпАП, в силу чого постанова не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України і є незаконною.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_1 задовольняється судом у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 121, 122, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову інспектора роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Шведенко Максима Миколайовича серії ЕАА № 424425 від 31 травня 2018 р. про накладення на ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно за ч. 3 ст. 121 КУпАП закрити.

Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23) через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б). протягом десяти днів з його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя І.П. Соболєва