Рішення № 77856753, 08.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2683/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Скорика С.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом

позивача ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку

В С Т А Н О В И В:

06.08.2018 ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі – ГУНП в Полтавській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 08.05.2018 № 762 про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 15.05.2018 № 220 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області з 15.05.2018;

- стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувані накази. За доводами позивача, службове розслідування проведено не повно, висновок службового розслідування про несумісність з можливістю подальшого проходження позивачем служби в підрозділах Національної поліції є передчасним та суперечить вимогам статті 14 Дисциплінарного статуту, оскільки звільнення осіб з органів внутрішніх справ, як вид стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного стягнення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи на 26.09.2018.

24.09.2018 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ГУНП в Полтавській області про залишення позовної заяви без розгляду /а.с. 45-46/.

У судовому засіданні 08.11.2018 судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

У судовому засіданні 26.09.2018 оголошено перерву до 24.10.2018.

27.09.2018 до суду відповідачем надано відзив на позов, у якому зазначено, що в результаті проведення службового розслідування встановлено, що поведінка ОСОБА_1 під час події, яка сталася 24.03.2018 у нічному клубі "Джос", не відповідає Правилам етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських", та пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію". При обранні крайнього заходу дисциплінарного впливу до позивача враховано, що подібні випадки, що встановлені під час службового розслідування негативно впливають на імідж як поліції, так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони публічного порядку та боротьби зі злочинністю /а.с. 123-133/.

У судовому засіданні 24.10.2018 судом оголошено перерву до 29.10.2018.

26.10.2018 до суду надійшли від відповідача доповнення до відзиву, у яких указано, що обрання позивачу виду дисциплінарного заходу є дискреційною функцією (повноваженнями) керівника ГУНП в Полтавській області, відповідно, і визначення ступеню суворості покарання саме суб'єктом владних повноважень, якому відповідно до статті 13 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" надано таке право. Крім того, відповідач зазначає, що дотримання вимог Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції /а.с. 144-145/.

У судовому засіданні 29.10.2018 оголошено перерву до 06.11.2018.

У судовому засіданні 06.11.2018 оголошено перерву до 08.11.2018.

У судовому засіданні 08.11.2018 позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 08.11.2018 представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Із послужного списку ОСОБА_1 вбачається, що позивач у період з 07.11.2015 по 15.05.2018 проходив службу в Національній поліції /а.с. 55 зворот/.

30.03.2018 ГУНП в Полтавській області винесено наказ №345 "Про призначення та проведення службового розслідування" /а.с. 68/.

У цьому наказі вказано, що підставою для призначення службового розслідування стало те, що 26.03.2018 до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про звернення за медичною допомогою до травматологічного пункту комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" працівників відділу кримінальної поліції Кременчуцького відділу поліції ГУНП. Із метою з'ясування обставин указаного, відповідно до вимог пункту 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, відповідачем призначено проведення службового розслідування.

Під час проведення службового розслідування заступником начальника ГУНП в Полтавській області – начальником кримінальної поліції ОСОБА_4 подано на ім'я начальника ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 рапорт, у якому вказано, що наказом ГУНП в Полтавській області від 30.03.2018 №345 призначено проведення комісійного службового розслідування за фактом травмування окремих працівників поліції Кременчуцького ВП ГУНП під час відпочинку в НК "Джос" 24.03.2018 з контрольним терміном виконання 30.04.2018. Під час проведення службового розслідування оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП капітану поліції ОСОБА_6, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 та інспектору - штурмовику 1-го взводу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління "Корпусу оперативно-раптової дії" ГУНП лейтенанту поліції ОСОБА_8 було запропоновано надати письмові пояснення, які останніми були надані відповідно до чинного законодавства. У той же час оперуповноважений відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_9 указав, що письмові пояснення надасть лише після закінчення лікування. Відповідно до пункту 6.3.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230, забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. У зв'язку із зазначеним просив продовжити контрольний термін проведення службового розслідування /а.с. 70/.

26.04.2018 начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 дозволено продовжити контрольний термін проведення службового розслідування до 14.05.2018 /а.с. 70/.

За результатами службового розслідування за фактом травмування окремих працівників Кременчуцького ВП ГУНП, комісією ГУНП у складі: голови - заступника начальника ГУНП - начальника кримінальної поліції підполковника поліції ОСОБА_4, членів комісії: начальника Кременчуцького ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_10, старшого інспектора з ОД відділу ІОС УКЗ ГУНП майора поліції ОСОБА_11, начальника СКЗ Кременчуцького ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_12, старшого оперуповноваженого ВБОЗ УКР ГУНП капітана поліції ОСОБА_13 та старшого оперуповноваженого Полтавського управління ДВБ НП України підполковника поліції ОСОБА_14 08.05.2018 складено висновок, який цього ж дня затверджений начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 /а.с. 60-67/.

У вищевказаному висновку комісія зазначила, що в межах проведеного службового розслідування підтвердити інформацію щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, ОСОБА_1В, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 працівниками охорони НК "Джос" у ніч з 24.03.2018 по 25.03.2018, 26.03.2018 не вбачається можливим у зв'язку із суттєвими розбіжностями в поясненнях опитаних сторін та відсутністю відео зйомки подій. Наявність або відсутність складу злочину в діях осіб, причетних до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, ОСОБА_1В, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, буде встановлено за результатами розгляду кримінальних проваджень №12018170090000892, №12018170090000893, №12018170090000894 та №12018170090000895 органами досудового слідства та суду. ОСОБА_1 у результаті подій, що мали місце в ніч з 24.03.2018 по 25.03.2018, та 26.03.2018 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя і голови не при виконанні службових обов'язків.

За порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських", оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 рекомендовано звільнити зі служби в поліції.

08.05.2018 наказом ГУНП в Полтавській області №762 за порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських", на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України /а.с. 115/.

Наказом ГУНП в Полтавській області від 15.05.2018 №220 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) /а.с. 112/.

Позивач, не погоджуючись із звільненням зі служби в поліції, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі – Закон № 580-VIII).

Положеннями частини першої статті 1 Закону № 580-VIII передбачено, що національна поліція України (далі – поліція) – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з частинами першою - третьою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 4 Розділу ХІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 580-VIII визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 № 3460-IV.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок – невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей є Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706.

Метою цих Правил є врегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції (пункт 2 розділу I "Загальні положення" Правил етичної поведінки поліцейських).

Відповідно до пунктів 3 та 4 розділу IV "Взаємодія поліції із громадськістю та іншими державними органами" Правил етичної поведінки поліцейських за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Отже, службове розслідування – це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі – ОВС) при його проведенні встановлений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 №230, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073 (надалі – Інструкція).

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (пункт 2.6 Інструкції).

30.03.2018 начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 винесено наказ №345 "Про призначення та проведення службового розслідування" /а.с. 68/.

Відповідно до пункту 5.1 Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

На підставі рапорту заступника ГУНП в Полтавській області - начальника кримінальної поліції ОСОБА_4 26.04.2018 начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 продовжено строк службового розслідування.

Згідно із пунктом 5.3. Інструкції завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі – висновок службового розслідування).

08.05.2018 начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 затверджено висновок за результатами службового розслідування.

У висновку службового розслідування зазначено, що 26.03.2018 до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про звернення в 19:33 за медичною допомогою до травматичного пункту комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" оперуповноважених відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_6, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з приводу нанесення їм тілесних ушкоджень працівниками охорони НК "Джос".

29.03.2018 подія набула суспільного резонансу та мала негативний характер серед мешканців м. Кременчука, оскільки була озвучена депутатом Кременчуцької міської ради ОСОБА_15 під час проведення XXIX сесії Кременчуцької міської ради VII скликання. 29.03.2018 та 05.04.2018 в Інтернет-виданні "Кременчуцька газета" розміщена інформація негативного характеру про події за участі окремих працівників Кременчуцького ВП ГУНП щодо їх поведінки під час відпочинку в НК "Джос".

Із висновку службового розслідування та пояснень охоронця ТОВ "Сокіл Полтава" ОСОБА_16 вбачається, що у ніч з 24.03.2018 на 25.03.2018 останній перебував на роботі в НК "Джос". Біля 23:30 24.03.2018 до клубу зайшло 5 чоловік, які перебували у стані сильного алкогольного сп'яніння. Охоронцем було прийнято рішення про недопуск до розважального закладу цих осіб. Однак під час спроби зайти до розважального закладу один з них пред'явив своє службове посвідчення працівника поліції та вказав, що є діючим працівником поліції, попрохав пропустити їх під його відповідальність; після чого даних осіб було допущено до клубу /а.с. 86-87/.

Пред'явлення службового посвідчення підтверджено ОСОБА_1 у судових засіданнях 24.10.2018 та 08.11.2018. Позивачем також на судових засіданнях 24.10.2018, 08.11.2018 зазначено, що охорона їх не пропускала до розважального закладу НК "Джос", у зв'язку з чим він показав своє службове посвідчення на майбутнє. При цьому позивачем вказано, що охорона мала неприязні стосунки з його колегами.

Допитаними під час судового розгляду справи свідками – ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджено факт святкування дня народження позивача та вжиття алкогольних напоїв у ніч з 24.03.2018 на 25.03.2018; ОСОБА_9, ОСОБА_7 зазначено про недопуск їх охороною до розважального закладу НК "Джос" (причини недопуску їм невідомі).

Водночас суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 стосовно того, що посвідчення ним було показано для залагодження конфлікту на майбутнє, оскільки з матеріалів службового розслідування вбачається, що позивач пред'явив посвідчення з метою вплинути на рішення охоронця щодо недопуску позивача та ОСОБА_6, ОСОБА_7В, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до розважального закладу, тобто з метою використання службового становища у власних цілях.

Із пояснень: ОСОБА_17 - бармена НК Джос", ОСОБА_18 - начальника охорони, ОСОБА_19 - охоронця, ОСОБА_20 - менеджера НК "Джос", ОСОБА_21 - прибиральниці НК "Джос" вбачається, що, перебуваючи у приміщенні розважального закладу, працівники поліції вели себе зухвало, на зауваження не реагували, намагалися чіплятися до відвідувачів, намагалися залізти до службової зони діджея та впали на підлогу розливши коктейль. У подальшому один з них, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, зайшов у зону відпочинку та справив природні потреби поблизу м'якого дивану (за даними службового розслідування встановлено, що цією особою виявився ОСОБА_1В.). Після справляння природних потреб останнього було виведено з приміщення розважального закладу /а.с. 80- 85, 88/.

При цьому свідки – ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначили, що не бачили, як позивач справляв природні потреби. Отже, свідки ні підтвердили ці обставини, ні спростували.

Водночас доводи позивача про сумнівність зазначених обставин суд вважає безпідставними, оскільки вказані особи, які перебувають на різних посадах у НК "Джос", підтвердили ці факти, при цьому будь-яких доказів заінтересованості чи упередженості зазначених осіб судом не встановлено, а сторонами не надано.

24.04.2018 старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_11 у присутності начальника СКЗ Кременчуцького ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_12 переглянуто відеозйомки з камер спостереження, розташованих в приміщенні НК "Джос" за участі ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Під час перегляду наданих копій відео файлів встановлено факти негідної працівника поліції поведінки у побуті, а саме: чіпляння до відвідувачів (ОСОБА_7, ОСОБА_1В.), намагання залізти до діджея, падіння на підлогу розважальної зали (ОСОБА_1, ОСОБА_6В.), демонстрація прийомів рукопашного бою (ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_6В.). Вивченням наданих фото встановлено, що 24.04.2018 о 22:23, під час прибуття до НК "Джос" старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пред'явив своє службове посвідчення працівника поліції. За результатами комісійного перегляду відеозаписів складено акт від 24.04.2018 /а.с. 107/.

Надаючи оцінку показанням допитаних свідків, суд зазначає, що останні підтверджують факт перебування ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у НК "Джос" та частково тих подій, які трапилися у ніч з 24.03.2018 на 25.03.2018, однак, не спростовують тих обставин, які встановлені в ході службового розслідування та пояснень інших осіб, які були допитані під час проведення службового розслідування.

Також суд звертає увагу на те, що матеріали справи містять розписку про ознайомлення позивача із Правилами етичної поведінки поліцейських. Отже, позивач ознайомлений із Правилами етичної поведінки поліцейських під підпис /а.с. 106/.

Суд зазначає, що Правила етичної поведінки поліцейських встановлені саме з метою дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Водночас поведінка поліцейських за тих обставин, що відбулися, не може посилювати авторитет та довіру громадян до поліції.

Судом встановлено, що подія, яка трапилася у ніч з 24.03.2018 на 25.03.2018, за участі ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у НК "Джос", мала суспільний резонанс, оскільки була озвучена депутатами міської ради під час проведення XXIX сесії Кременчуцької міської ради VII скликання та розміщена на сайті Інтернет-видання "Кременчуцька газета", що не спростовано сторонами /а.с. 111/.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що порушення етичної поведінки позивачем, як діючим поліцейським, настало ще на етапі пред'явлення ОСОБА_1 службового посвідчення з метою вплинути на рішення охоронця щодо недопуску позивача та ОСОБА_6, ОСОБА_7В, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до розважального закладу.

Суд зазначає, що позивач повинен розуміти, що зайняття певної посади в правоохоронних органах не може ставити поліцейського у привілейоване становище перед іншими особами у рівнозначній обстановці.

За доводами позивача, він не викликав поліцію, оскільки не бажав розголосу, повідомив про інцидент керівництво.

Водночас позивач замість того, щоб викликати поліцію та не допустити конфлікту, який суперечить суспільним інтересам, фактично підтримав його та продовжив. Таким чином, позивач фактично не виконав вимоги частини другої статті 18 Закону № 580-VIII.

При цьому, позивач, вибираючи ту чи іншу поведінку за певних обставин, повинен розуміти, що наслідки такої поведінки формують у суспільства думку як щодо самого поліцейського, так і до всієї правоохоронної системи в цілому.

Щодо доводів позивача, що за результатами протиправної поведінки охорони клубу останньому нанесено тілесні ушкодження та відкрито кримінальне провадження, суд зазначає, що обставини нанесення таких ушкоджень будуть надані під час досудового розслідування та судового розгляду в кримінальній справі. При цьому предметом цієї справи є встановлення правомірності звільнення позивача за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення, який не відповідає тяжкості вчиненого проступку, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Із послужного списку позивача та довідки Сектору кадрового забезпечення Кременчуцького відділу поліції ГУНПУ в Полтавській області №10687/115/107-2018 від 30.10.2018 вбачається, що на момент звільнення зі служби в поліції позивач мав діючі дисциплінарні стягнення: сувора догана (наказ ГУНП від 19.12.2017 № 1772); звільнення зі служби в Національній поліції (наказ ГУНП від 08.05.2018 № 762) /а.с. 56, 188/.

Європейський суд з прав людини у рішення від 12.01.2012 (остаточне 12.04.2012) у справі "Горовенки та Бугара проти України" зазначив: уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.

Суд повторив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (див., mutatis mutandis, рішення від 17.06.2008 у справі "ОСОБА_22 проти Туреччини" (Abdullah Yilmaz v. Turkey), заява № 21899/02, пункти 56-57).

У статті 64 Закону № 580-VIII наведено текст присяги працівника поліції: "усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв'язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Під порушення присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд погоджується із відповідачем, що позивач допустив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правилам етичної поведінки поліцейських, вимогам Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про Національну поліцію".

Позивач своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, який з урахуванням попередньої поведінки, суспільного резонансу та загального уявлення суспільства про поліцейського, як носія влади, унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов'язків на службі в органах поліції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дисциплінарна відповідальність застосована до ОСОБА_1 співмірна із вчиненим позивачем проступком.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, при цьому, відповідачем у повній мірі доведено, що відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених законом.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. В. Сухомлинського, 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 40108630) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст рішення складено 13.11.2018.

Суддя Т.С. Канигіна