Рішення № 77856407, 06.11.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 р. Справа № 1840/2593/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Веріч А.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в порядку загального позовного провадження адміністративну справу №1840/2593/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Індичка" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними і скасування припису та постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індичка" ( далі - позивач, ТОВ "Індичка") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області ( далі - відповідач, Управління Держпраці), і, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 27.06.2018 №СМ 594/185/АВ/П;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 09.07.2018 №СМ 594/185/АВ/ТД-ФС;

- стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві та додаткових поясненнях по суті справи зазначив, що всі укладені договори про надання послуг відповідають вимогам і мають всі необхідні положення, які передбачені Цивільним кодексом України для цивільно-правових договорів, і не містять ознак наявності трудових відносин ніж виконавцем та ТОВ "Індичка". Вважає, що Управління Держпраці не має права визнавати цивільно-правові відносини трудовими та, як наслідок, без рішення суду виносити постанову про накладення штрафу, оскільки заявити про визнання відносин трудовими, а не цивільно-правовими, має передусім особа, яка надає послугу по договору про надання послуг. Таким чином оскаржувані припис та постанова, винесені відповідачем з перевищенням власних повноважень, без наявності будь-яких підстав для застосування штрафу та без наявності судових рішень, якими надання послуг по цивільно-правовим договорам визнано трудовими відносинами. Відтак, вважає, що застосування відповідачем до ТОВ "Індичка» штрафу на підставі частини 1 статті 24 КЗпП України є незаконним.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти задоволення позову у повному обсязі зазначив, що інспекційне відвідування позивача проводилось за рішенням керівника відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з листа Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду Сумської області № 9786/08-14 від 05.05.2018, про що зазначено в наказі № 898 від 08.06.2018 та направленні № 386/СМ594 від 11.06.2018. Під час інспекційного відвідування встановлено, що директором ТОВ "Індичка" фактично допущено до роботи 70 осіб без укладення трудових договорів в письмовій формі. Вважає, що зазначення в штатному розписі на посадах в структурних підрозділах одиниць по цивільно-правовим договорам є свідченням того, що особи з якими укладено договори про надання послуг займають штатні посади в штатних підрозділах та відповідають кваліфікаційним характеристикам працівників відповідних посад, а зазначення в штатному розписі для одиниць по цивільно-правовим договорам посадових окладів та місячного фонду заробітної плати є свідченням того, що особи з якими укладено договори про надання послуг займають штатні посади в штатних підрозділах з встановленням посадових окладів для відповідних посад та місячного фонду заробітної плати, а отже виконують роботу за посадою, а не надають разові послуги. Крім того, зауважує, що зазначення в типовій формі N П-7 "Розрахунково-платіжна відомість (зведена)" даних про осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами, суперечить призначенню даної відомості як первинної облікової документації для визначення кількості штатних працівників, тобто, працівників, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу. Звертає увагу суду на те, що встановлення для осіб, з якими ТОВ "Індичка" укладено договори про надання послуг, обов’язку дотримуватись інструкції з охорони праці є свідченням наявності саме трудових відносин між позивачем та даними особами, а не цивільно-правових. У зв'язку з чим, відповідач вважає, що оскаржувані припис та постанова є законними і такими, що не підлягають скасуванню.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено та зупинено дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № СМ 594/185/АВ/ТД-ФС від 09.07.2018 та зупинено стягнення на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № СМ 594/185/АВ/ТД-ФС від 09.07.2018 до набрання законної сили рішенням у справі №1840/2593/18.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та продовжено строк розгляду справи у підготовчому судовому засіданні на 30 днів.

Ухвалою суду від 24.09.2018 закрито підготовче провадження у справі за позовом ТОВ "Індичка" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві та заявах по суті справи, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві, заявах по суті справи та зазначив, що під час інспекційного відвідування позивача посадовими особами Управління Держпраці зафіксовано факт допуску осіб до роботи без оформлення трудових договорів, що стало підставою для винесення оскаржуваних припису та постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, приймаючи до уваги наступне.

Під час судового розгляду справи встановлено, що у період з 11.06.2018 по 12.06.2018 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_3, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, було проведено інспекційне відвідування ТОВ "Індичка" (код ЄДРПОУ 34362966). Інспекційне відвідування було здійснене на підставі направлення за № 386/СМ/594 від 11.06.2018, підписаного начальником Управління ОСОБА_4Д (а.с.13, том 1).

За результатами інспекційного відвідування посадовою особою Управління Держпраці у Сумській області складено ОСОБА_5 інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № СМ594/185/АВ від 12.06.2018 (а.с.14-18, том 1), у якому зроблений висновок про допуск позивачем до виконання робіт без оформлення трудового договору з 70 працівниками.

У подальшому 27.06.2018 відповідачем винесено припис №СМ 594/185/АВ/П про усунення виявлених порушень (а.с.27-28, том 1) та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 09.07.2018 №СМ 594/185/АВ/ТД-ФС (а.с.9-11, том 2), про накладення на ТОВ "Індичка" штрафу, передбаченого ст.265 Кодексу законів про працю України, у розмірі 7 818 300 грн.

На думку суду, зазначені припис та постанова підлягають скасуванню з огляду на таке.

Підстави і порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 ( далі - Порядок № 295).

Так, пунктом 5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за зверненнями Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах - і п овного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у : т.тному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

У той же час, під час судового розгляду справи встановлено, що підставою для проведення інспекційного відвідування стала інформація, що ТОВ "Індичка" було проінспектоване як роботодавець у якого 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів у лютому 2018 року.

На підтвердження цього відповідачем було надано копію додатку до листа № 9786/08-14 від 05.05.2018 Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому зазначено, що по ТОВ "Індичка" у лютому 2018 року:

- середньооблікова кількість штатних працівників склала 240 осіб;

- штатна чисельність працівників склала 240 осіб;

- кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами склала 53 особи.

Таким чином, якщо виходити із загальної кількості штатних працівників (240 осіб), то для наявності підстав для проведення інспекційного відвідування за підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 295, повинно щоб у ТОВ "Індичка" крім штатних працівників було 72 особи, які працюють на умовах цивільно-правових договорів.

У той же час, Сумське об’єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області у додатку до свого листа № 9786/08-14 від 05.05.2018 зазначило, що у ТОВ "Індичка" на умовах договорів працювало лише 53 особи.

Відтак, ТОВ "Індичка" не підпадало під критерії, визначені підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 295, і підстави для проведення інспекційного відвідування були відсутні.

Відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена ст. 265 Кодексу законів про працю України, зокрема, підставою для притягнення до відповідальності відповідно до абзацу 2 частини 2 ст. 265 Кодексу є фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до ч.3 ст.24 цього Кодексу працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, для притягнення позивача до відповідальності необхідно встановити дві обставини, а саме, існування між сторонами трудових відносин та відсутність передбаченого законом оформлення цих відносин.

Відповідно до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Тобто, з наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

У ході розгляду справи судом встановлено, що між ТОВ "Індичка" та 70 фізичними особами укладені цивільно-правові договори про надання послуг, предметом яких є виконання певних робіт у визначених обсягах за конкретний період роботи, а саме: №260517 від 26.05.2017 з ОСОБА_5; №20092017 від 20.09.2017 з ОСОБА_6; №88 від 01.12.2017 з ОСОБА_7; №21/12-2017 від 21.12.2017 з ОСОБА_8; №17 від 22.12.2017 з ОСОБА_9; № 16 від 22.12.2017 з ОСОБА_10; № 02-01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_11; № 02- 01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_12; № 02-01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_13; № 02-01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_14; № 02-01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_15; б/н від 02.01.2018 з ОСОБА_16; № 02-01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_17; б/н від 02.01.2018 з ОСОБА_18; б/н від 02.01.2018 з ОСОБА_19; № 02-01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_20; №02-01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_21; № 02-01-18 від 02.01.2018 з Котенко М.І.; № 02-01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_22; № 02-01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_23; № 02012018 від 02.01.2018 з ОСОБА_24; б/н від 02.01.2018 з ОСОБА_25; № 02012018 від 02.01.2018 з ОСОБА_26; № 12-01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_27; № 02-01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_28; № 02-01-18 від 02.01.2018 з ОСОБА_29; № 02012018 від 02.01.2018 з ОСОБА_30; № 2 від 09.01.2018 з ОСОБА_31; № 3 від 10.01.2018 з ОСОБА_32; № 4 від 11.01.2018 з ОСОБА_33; № 5 від 11.01.2018 з ОСОБА_34; № 8 від 15.01.2018 з ОСОБА_35; № 9 від 19.01.2018 з ОСОБА_36; № 10 від 19.01.2018 з ОСОБА_37; № 11 від 24.01.2018 з ОСОБА_38; № 14 від 01.02.2018 з ОСОБА_39; № 19 від 02.02.2018 з ОСОБА_40; № 10 від 06.02.2018 з ОСОБА_41; № 24 від 06.02.2018 з ОСОБА_42; № 21 від 07.02.2018 з ОСОБА_43; № 23 від 08.02.2018 з ОСОБА_44; № 25 від 09.02.2018 з ОСОБА_45; № 28 від 14.02.2018 з ОСОБА_46; № 29 від 14.02.2018 з ОСОБА_47; №30 від 14.02.2018 з ОСОБА_48; № 26 від 16.02.2018 з ОСОБА_49; № 31 від 26.02.2018 з ОСОБА_50; № 32 від 23.02.2018 з ОСОБА_51; № 38 від 14.03.2018 з ОСОБА_52; № 53 від 15.03.2018 з ОСОБА_53; № 46 від 18.03.2018 з ОСОБА_54; № 44 від 20.03.2018 з ОСОБА_55; № 43 від 22.03.2018 з ОСОБА_56; № 47 від 27.03.2018 з ОСОБА_57; № 58 від 20.04.2018 з ОСОБА_58; № 55 від 25.04.2018 з ОСОБА_59; № 41 від 25.04.2018 з ОСОБА_60; № 27042018 від 27.03.2018 з ОСОБА_61; №57 від 29.04.2018 з ОСОБА_62; № 63 від 02.05.2018 з ОСОБА_63; № 61 від 03.05.2018 з ОСОБА_64; № 66 від 14.05.2018 з ОСОБА_65 (а.с.39-164, том 1)

При цьому договорами передбачено, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під правила внутрішнього розпорядку. По закінченню дії договорів, виконані роботи передані позивачу за актами приймання-здачі робіт (а.с.39-164 зворотній бік, том 1), позивачем також подана звітність до податкового органу про виплату винагороди цим працівникам за договорами цивільно-правового характеру (а.с.165-194, том 1).

Суд зазначає, що всі договори про надання послуг, які укладені TOB "Індичка" з фізичними особами, відповідають вимогам які застосовуються до цивільно-правових договорів, зокрема, договорів про надання послуг, а саме:

- в договорах про надання послуг визначено, що Виконавець надає разові послуги;

- договори про надання послуг укладені в письмовій формі, що відповідає вимогам Цивільного кодексу України;

- в договорах не вказуються посади, а вказані найменування послуг;

- Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку ТОВ "Індичка" і він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик;

- в договорах чітко визначено, що оплачується не процес роботи, а її результат, який визначають після надання послуг й оформляють актом прийому-передачі наданих послуг, на підставі підписаного акта провадиться оплата;

- в договорах про надання послуг визначена відповідальність Виконавця та Замовника у відповідності до норм Цивільного кодексу України;

- в договорах про надання послуг передбачений чіткий строк дії договору, що свідчить про не довгострокову роботу, а про процес надання окремої певної послуги;

- по кожному окремому договору на надання послуг за результатами надання послуг підписані акти прийому-передачі наданих послуг.

Таким чином, суд вважає, що між позивачем та вищевказаними фізичними особами, існували саме цивільно-правові відносини, оформлені цивільно-правовими договорами про надання послуг, а не трудові відносини, як стверджує відповідач, а тому підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення трудового законодавства відсутні.

Крім того, суд зазначає, що позивач, як суб'єкт господарювання, вправі на власний розсуд організовувати виконання статутних завдань, в тому числі і шляхом укладення договорів цивільного-правового характеру. Зобов'язуючи позивача укласти трудовий договір, відповідач не врахував, що затвердження штатного розпису належить до компетенції суб'єкта господарювання. У свою чергу, виникнення, зміна та припинення відносин між позивачем та фізичними особами зумовлена волевиявленням обох сторін і одна із них не вправі в односторонньому порядку змінювати умови, щодо яких досягнуто двосторонньої домовленості на врегулювання відносин на підставі цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що зобов'язання через припис привести укладений діючий договір у відповідність до трудового законодавства є втручанням у внутрішню діяльність суб'єкта господарювання, а тому такий припис не може вважатися правомірним.

На переконання суду, Управління Держпраці не має права визнавати цивільно-правові договори трудовими, потрібно саме під час інспекційного відвідування або перевірки встановлювати чи було порушення законодавства про працю на момент перевірки, чи брала фізична особа на себе зобов’язання підпорядковуватись правилам внутрішнього трудового розпорядку, розпорядженням та наказам роботодавця, чи обліковувався робочий час такої фізичної особи, чи був запроваджений графік роботи таких фізичних осіб, потрібно було опитати таких фізичних осіб на предмет можливого існування трудових відносин та встановити, чи здійснювалась оплата таким фізичним особам на постійній основі чи платежі були разові, чи робота виконувалась на постійній основі.

При цьому, оцінці підлягають відносини позивача з кожною із зазначених осіб окремо, в тому числі у розрізі характеру виконуваної роботи, порядку та способу оплати, тощо. Дані фактичні обставини повинні підтверджуватися допустимими та належними доказами.

У ході проведення перевірки відповідачем не зібрано достатніх доказів, які б давали можливість об'єктивно встановити факт перебування позивача з вказаними особами в трудових відносинах.

Висновок відповідача про перебування зазначених громадян, вказаних в акті перевірки в трудових відносинах ТОВ "Індичка" фактично був зроблений без аналізу в сукупності всіх обставин справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Матеріалами інспекційного відвідування, а також в ході судового розгляду справи, позивач не довів існування трудових відносин між позивачем та фізичними особами.

Суд також зазначає, що під час розгляду справи у суді, представником відповідача були надані суду дозволи на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання тощо.

Однак суд зауважує про те, що відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що надані суду документи не були покладені в основу оскаржуваних рішення, а тому суд не бере їх до уваги.

Враховуючи викладене, перевіривши припис та постанову Управління Держпраці у Сумській області на відповідність їх вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає їх не обгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Індичка" (вул. Гірська, 39, с.Кровне, Сумський район, Сумська область, 42323, код ЄДРПОУ 34362966) до Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28Б, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39857622) про визнання протиправними і скасування припису та постанови – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №СМ 594/185/АВ/П від 27.06.2018.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №СМ 594/185/АВ/ТД-ФС від 09.07.2018.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Індичка" (вул. Гірська, 39, с. Кровне, Сумський район, Сумська область, 42323, код ЄДРПОУ 34362966) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28Б, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39857622) суму судового збору в розмірі 119 036,50 грн (сто дев'ятнадцять тисяч тридцять шість гривень 50 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15.11.2018.

Суддя Н.В. Савицька