Рішення № 77856396, 06.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3585/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Ворошилової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Львівській області) до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2.) про стягнення податкового боргу у сумі 12971, 10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу. Вказує, що відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військового збору перед бюджетом в сумі 12971, 10 грн. Сума податкової заборгованості є узгодженою, добровільно у встановлені законом строки до бюджету не сплачена. Вжиті позивачем до відповідача заходи не призвели до погашення такого зобов'язання, тому позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Заперечення мотивує тим, що про податковий борг відповідач дізнався лише після отримання позовної заяви, а податкова вимога на адресу відповідача не надходила. Вказує, що як слідує із змісту позовної заяви податковий борг по податку на доходу фізичних осіб та військовому зборі у відповідача виник згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік №13076 від 09.11.2017. Відповідач стверджує, що жодної декларації не подавав, а копія декларація, яка долучена до матеріалів справи немає його підпису, а відтак позивач не може стверджувати, що така була подана ОСОБА_2 З огляду на викладене, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

16 жовтня 2018 року представник позивача в судовому засіданні подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи відповідача викладенні у відзиві необґрунтовані. Позивач зазначив, що посилання відповідача, що декларація не містить його підпису, то позивач зазначив, що до позову ним було подано декларацію в електронному вигляді, тому така не містить підпису. Для спростування доводів відповідача викладених у відзиві, позивач надав суду належним чином завірену копію декларації та докази які підтверджують надіслання податкової вимоги відповідачу. Позивач просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

На адресу суду повернулися конверти з судовими повістками, з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання". Згідно інформації наданої відділом адресно-довідкової роботи ГУДМС України у Львівській області, відповідач проживає за адресою: 80001, АДРЕСА_1.

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, враховуючи частину 11 статті 126 КАС України, такі обставини вказують, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

02 жовтня 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду вирішено перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У судовому засіданні 25 жовтня 2018 року судом протокольною ухвалою закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із довідки ГУ ДФС у Львівській області від 27.06.2018 про суму податкового боргу платників податків № 6831/9/13-01-17-09 за відповідачем рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 10017, 00 грн (основний платіж у розмірі 9847, 00 грн, штрафні санкції у розмірі 170, 00 грн) та військового збору у розмірі 2954, 10 грн.

Вказана заборгованість у ОСОБА_2 виникла:

1) по податку на доходи фізичних осіб на підставі:

- податкової декларації про майновий стан і доходи (для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за 2016 рік №13076 від 09.11.2017 в сумі 9 847,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») № 0323561316 від 15.12.2017 в сумі 170,00 грн;

2) по військовому збору на підставі:

- згідно податкової декларації про майновий стан і доходи (для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за 2016 рік № 13076 від 09.11.2017 року в сумі 2 954,10 грн.

15 грудня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області було надано відповідачу під розписку податкове повідомлення-рішення № 0323561316.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання ГУ ДФС у Львівської області виставлено податкову вимогу від 30.11.2017 № 40631-17, яку було направлено платнику податків, що підтверджується копією конверта та поштового відстеження "Укпошта".

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У відповідності до п.59.1 ст.59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем було сформовано та надіслано на адресу ОСОБА_2 податкову вимогу форми "Ф" № 40631-17 від 30.11.2017 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 12801, 10 грн.

При цьому, сторонами у справі доказів оскарження та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги у встановленому законом порядку надано до суду не було.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Таким чином, судом досліджено, що контролюючим органом були вжиті заходи для погашення відповідачем податкового боргу, однак, такі заходи позивача не призвели до повного погашення податкової заборгованості.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).

У відповідності до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи.

Так, вищезазначене свідчить про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Водночас, суд наголошує, що не приймає до уваги доводи відповідача викладенні у відзиві на позов, з наступних підстав.

Із наявних в матеріалах справи доказів, суд встановив, що:

- 07.11.2017 ОСОБА_2 подав декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, що підтверджується належним чином завіреною копією декларації та копією договору дарування квартири №1-793;

- податкове повідомлення-рішення № 0323561316 від 15.12.2017 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170, 00 грн по податку на доходи з фізичних осіб, ОСОБА_2 отримав 15.12.2017, що підтверджується його підписом на такому;

- податкову вимогу форми «Ф» № 40631-17 від 30.11.2017 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 12801, 10 грн було скеровано на адресу відповідача, що підтверджується копією конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 76 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.ст. 44, 77 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 12971, 10 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу у ОСОБА_2, розмір якого становить 12971, 10 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення шляхом стягнення коштів з ОСОБА_2 у розмірі 12971, 10 грн до бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (80001, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) до бюджету 12971 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят одну) грн 10 коп податкового боргу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2018.

Суддя Р.М. Брильовський