Рішення № 77856340, 15.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/5051/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костишина Назара Романовича щодо винесення постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 28.08.2018 № 47867088 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2018 ВП № 57384441;

- визнати протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 28.08.2018 № 47867088 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2018 ВП № 57384441.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 16.06.2015 ВП №47867088 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №442/7861/14-ц, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області. Вважає, що Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області зобов'язаний був прийняти постанову про стягнення виконавчого збору 29 червня 2015 року після спливу 10 днів з дня отримання виконавчого листа №442/7861/14-ц. Вказує, що якщо припустити, що постанова про стягнення виконавчого збору від 28.08.2018 №47867088 правомірно була прийнята 28 серпня 2018 року, то розмір виконавчого збору повинен був бути визначений з урахуванням вимог ст.58 Конституції України у відповідності до норм ст.23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка була чинною до 28.08.2018). Стверджує, що, оскільки грошових коштів на користь ПАТ "Укрсоцбанк" ні добровільно, ні в примусовому порядку позивач не сплачував, то у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови від 28.08.2018 №47867088 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 66750,35 грн і, відповідно, постанови від 10.10.2018 ВП №57384441 про відкриття виконавчого провадження. В порушення норм ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області не надіслав позивачу постанову від 28.08.2018 №47867088 про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 66750,35 грн. і про існування якої ОСОБА_1 дізнався з тексту постанови від 10.10.2018 ВП №57384441 про відкриття виконавчого провадження, яку отримав 20.10.2018.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на позов та обґрунтовується тим, що 28.08.2018 відповідно до вимог статей 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Дрогобицького МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області при прийнятті постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві по АСВП № 47867088 з підстав п.3 ст. 37 Закону, винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 66 750,35 грн., а 10.10.2018 як по окремому виконавчому документу прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 57384441 в межах строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, передбачених ст.12 Закону №1404. Стверджує, що державним виконавцем Дрогобицького МРВ ДВС Головного територіального управління юстиції по ВП № 47867088 були вчинені дії, направлені на виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду № 442/7861/14 від 27.03.2015, який вперше перебував на виконанні і в межах даного виконавчого провадження винесена постанова про стягнення з ОСОБА_1. виконавчого збору у відповідності до вимог Закону №1404 від 02.06.2016. Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. до Дрогобицького МРВ ДВС ГТУЮ у Львівській області є безпідставними, а заявлені вимоги не грунтуються на вимогах закону. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 06 листопада 2018 року.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

У Дрогобицькому МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області перебувало на виконанні виконавче провадження АСВП № 47867088 з виконання виконавчого листа № 442/7861/14, виданого 27.03.2015 Дрогобицьким міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором № 630/02-13 від 12.03.2017 в розмірі 604451,02 гри., та пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків у розмірі 59398,44 грн., а також судовий збір в сумі 3654,00 грн.

13.06.2015 стягувачем ПАТ «Укрсоцбанк» вперше пред'явлено виконавчий документ до примусового виконання, а 16.06.2015 державним виконавцем ВДВС Дрогобицького МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47867088, якою надано боржнику строк для добровільного виконання до 10.03.2015 та попереджено про примусове виконання зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій при невиконанні рішення в наданий строк.

У зв'язку з тим, що у відділі ДВС на виконанні перебувало кілька виконавчих документів щодо одного і того ж боржника - ОСОБА_1, в тому числі виконавчі листи про стягнення заборгованості на користь ПАТ «Укрсоцбанк», 21.03.2017 державним виконавцем прийнято постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ЗВП за АСВП №53622527.

14.07.2017 на виконання виконавчих документів по зведеному виконавчому провадженню АСВП №53622527 державним виконавцем проведено опис та арешт нерухомого майна - предмета іпотеки, а саме: нежитлової будівлі (кафе-бару), загальною площею 36,6 кв.м., реєстраційний номер майна - НОМЕР_2 та земельної ділянки, призначеної для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер № НОМЕР_1, площею 0,0574 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_1 і після проведення експертної оцінки передано на реалізацію, відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Електронні торги, які призначались на 16.04.2018, 04.06.2018 та 20.07.2018 не відбулись - у зв"язку з відсутністю допущених учасників торгів. Іпотекодержатель - ПАТ "Укрсоцбанк" двічі не скористався правом передбаченим ст. 49 Закону України "Про іпотеку" - протягом 10 днів придбати предмет іпотеки за результатами перших та других електронних торгів шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, а також не виявив бажання залишити за собою нереалізоване арештоване майно за ціною третіх електронних торгів, відповідно до норм ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження". 28.08.2018 на підставі п. 3 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції №1404-У1ІІ від 02.06.2016) виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 442/7861/14-ц, виданого 27.03.2015 Дрогобицьким міськрайонним судом завершено, а виконавчий документ повернуто стягувачеві - ПАТ «Укрсоцбанк».

09.08.2016 по ВП № 47867088 державним виконавцем відділу було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав п.2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-Х1У, проте 28.09.2016 дана постанова скасована, як помилкова і наступні виконавчі дії проводились у рамках ВП № 47867088.

28.08.2018 відповідно до вимог статей 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Дрогобицького МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві по АСВП № 47867088 з підстав п.З ст. 37 Закону №1404.

28.08.2018 державним виконавцем Дрогобицького МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 66 750,35 грн.

10.10.2018 як по окремому виконавчому документу державним виконавцем Дрогобицького МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 57384441 в межах строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, передбачених ст.12 Закону №1404.

Не погоджуючись із постановами про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження АСВП № 57384441 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404 (далі Закону № 1404).

Статтею 1 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 5 частини 1 Закону № 1404 передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно з статтею 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною другою статті 27 Закону №1404 визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувану, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Твердження позивача про те, що Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області зобов'язаний був прийняти постанову про стягнення виконавчого збору 29 червня 2015 року після спливу 10 днів з дня отримання виконавчого листа №442/7861/14-ц є необґрунтованим, оскільки виконавчий документ повернуто стягувачу 28.08.2018.

Суд зазначає, що підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 3 частини першої статті 37 Закону №1404, якщо виконавчий збір не стягнуто. Виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 2 Закону №1404 постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом.

28.08.2018 відповідно до вимог статей 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Дрогобицького МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві по АСВП № 47867088 з підстав п. 3 ст. 37 Закону №1404.

28.08.2018 державним виконавцем Дрогобицького МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 66 750,35 грн.

10.10.2018 як по окремому виконавчому документу державним виконавцем Дрогобицького МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 57384441 в межах строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, передбачених ст.12 Закону №1404.

На час відкриття виконавчого провадження чинним був Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), згідно зі ст. 1 якого визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Однак, на час прийняття оскаржуваних постанов державного виконавця від 28 серпня 2018 року та від 10.10.2018 набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 6, 7 Розділу XІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження, а виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону № 606-XIV у разі завершення виконавчого провадження з підстав, зокрема, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 47 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Тобто, якщо виконавче провадження відкрито до набрання чинності Закону № 1404-VIII, то виконавчі дії у виконавчому провадженні до дня винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (завершення виконавчого провадження) проводяться відповідно до Закону № 606-XIV.

Пунктом 3 частини 1 статті 37 Закону №1404 встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Відкрите 16 червня 2015 року виконавче провадження у цивільній справі № 442/7861/14-ц постановою державного виконавця від 23 травня 2017 року було завершено (виконавчий документ повернуто стягувачу).

Отже, оскаржувані постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 28 серпня 2018 року та від 10.10.2018 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору прийняті державним виконавцем після завершення виконавчого провадження, тобто відповідно до Закону № 1404-VIII.

Аналіз зазначених норм права та обставин справи дає суду підстави вважати, що державний виконавець при прийнятті спірних постанов правомірно застосував норми Закону № 1404-VІІІ, які діяли на час прийняття цих постанов.

Тому, твердження позивача про те, що розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1, повинен визначатися нормою ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка була чинною з 02.06.2016 р. до 28.08.2018 р.) є необґрунтованим та не заслуговує на увагу.

Під час судового розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем порядку при прийнятті постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, а позивачем таких порушень не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що оскаржувані постанови державного виконавця прийняті відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при відмові у задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський