Рішення № 77855951, 15.11.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року справа № 2340/3836/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

21.08.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (19602, Черкаська область, Черкаський район, с. Руська Поляна, вул. Молодіжна, 21) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57) в якому просить:

-визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Черкаській області, викладену у листі № 29/П-217 від 27.08.2018 року та у висновку від 27.08.2018 року щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності;

-скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 27.08.2018 року про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності;

-зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до вимог Закону України “Про Національну поліцію” та наказу МВС України № 4 від 11.01.2016 року про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського;

-судові витрати покласти на відповідача.

13.11.2018 перейдено до розгляду справи в письмовому провадженні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 2010 року проходила службу в органах внутрішніх справ УМВС України в Черкаській області, а з 2015 року – в Національній поліції України. Внаслідок отриманої травми погіршився стан здоров’я. Згідно довідки МВЛК ДУ «Територіальне медичне об’єднання МВС України по Черкаській області від 23.04.2018 № 72 встановлено травма ТАК пов’язана з виконанням службових обов’язків. Наказом від 04.05.2018 № 170 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч.1 ст. 77 (за власним бажанням) ЗУ «Про національну поліцію». 17.05.2018 Черкаською обласною МСЕК № 1 встановлено ІІ групу інвалідності. Відповідно до наказу МВС України від 11.01.2016 № 4 звернулася до ГУ НП в Черкаській області із заявою для отримання одноразової грошової допомоги. Відповідач листом від 27.08.2018 № 29/П-217 відмовив у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв’язку з невідповідністю причин звільнення, за якою вона призначається відповідно до Закону. Позивач вважає відмову у виплаті одноразової грошової допомоги протиправною.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позові вказавши, що позивачу відмовили у виплаті одноразової грошової допомоги, з підстав, які відсутні у ст. 101 ЗУ «Про Національну поліцію». За таких обставин вважає, що відповідачем допущено дискримінацію по відношенню до позивача.

Відповідач у визначений судом строк надав до суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та зазначив, що однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» є дотримання звільнення з поліції, а саме - внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням поліцейським служби в органах внутрішніх справ або поліції, однак враховуючи те, що позивач звільнений зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням, тому позивач не набув права на отримання вказаної одноразової допомоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходила службу з 24.09.2010 по 06.11.2015 органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 04.05.2018 –в Національній поліції України.

Згідно довідки № 72 від 23.04.2018 виданої медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи “Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” встановлено травма, ТАК, пов’язана з виконанням службових обов’язків та визнано позивача придатною до служби в поліції та непридатною до служби на посаді слідчого.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.05.2018 № 170 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України “Про Національну поліцію”.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №122748 від 17.05.2018 - ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із травма, ТАК, пов’язана з виконанням службових обов’язків - безтерміново.

Довідкою серії 12 ААА № 023665 від 17.05.2018 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застраховано, визначено ступінь втрати ОСОБА_1 працездатності у відсотках – 80 (вісімдесят).

16.08.2018 позивач звернулася до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.

Відповідно до висновку від 20.08.2018 затвердженого 27.08.2018 начальником ГУНП В Черкаській області ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Головне управління Національної поліції в Черкаській області листом від 27.08.2018 №29/П-217 повідомлено позивача, що у виплаті одноразової грошової допомоги їй відмовлено, у зв'язку з тим, що при звірці кадровим підрозділом даних її особової справи з наданими матеріалами встановлена невідповідність причини звільнення, за якою призначається одноразова грошова допомога відповідно до Закону.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, за своїм внутрішнім переконанням, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 97 Закону України “Про національну поліцію” встановлено, що Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4.

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку №4 значення термінів, що визначають випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського:

1) під час виконання службових обов'язків (пункти 1, 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний з виконанням поліцейським службових обов'язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

Пунктом 1 розділу II Порядку №4 встановлено, що днем виникнення права на отримання ОГД є, зокрема, у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку №4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЖ).

Пунктом 2 розділу III Порядку №4 передбачено, що посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Згідно з п. З розділу III Порядку №4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського. У разі коли такий орган ліквідовано, заява подається до органу за місцем зберігання особової справи.

Пунктом 5 розділу III Порядку №4 встановлено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної ВЖ щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Згідно з п. 7 розділу III Порядку №4 при прийманні матеріалів особа, що приймає документи зобов'язана перевірити оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу.

Підрозділи, служби, інші фахівці, зазначені у пункті 1 розділу III, що беруть участь у формуванні пакета документів для призначення та виплати ОГД, у разі необхідності, для перевірки даних або достовірності інформації, наданих особою, мають право, в установленому порядку звертатися за місцем отримання відповідних документів.

Згідно п. 1 розділу IV Порядку №4 фінансові підрозділи в місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: 2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України і керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Згідно з п. 3 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 97 Закону України “Про національну поліцію” одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Суд наголошує, що наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.05.2018 № 170 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України “Про Національну поліцію”.

Суд зазначає, що посилання позивача на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Пічкур проти України» (заява № 10441/06) є безпідставними, оскільки Європейським судом досліджувалось саме право на отримання призначеної пенсії. В даній справі сторони провадження не оскаржували того, що якби заявник продовжив проживати на території України, він і надалі б отримував пенсію. Із цього випливає, що інтереси заявника належать до сфери застосування статті 1 Першого протоколу та права на майно, яке вона гарантує. Цього достатньо для висновку про застосовність статті 14 Конвенції.

На підставі викладеного, суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлену позовну вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ст. 139 КАС України, судові витрати сплачені позивачем, стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар