Рішення № 77855363, 15.11.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16377/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Малюк В.М.,

при секретарі – Матіко Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014 року ПАТ «КБ «Надра» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з зазначеною позовною заявою мотивуючи її тим, що 10.07.2008 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №305/П/74/2008-980, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 14000,00 грн., із сплатою відсотків за його користування 3,1% на місяці, строком по 08.07.2011 року.

Проте, ОСОБА_1 незважаючи на взяті на себе договірні зобов’язання, в порушення умов Договору, а також вимог ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України взяті на себе зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування належним чином не виконує, у зв’язку з чим, станом на 17.09.2014 року має заборгованість в розмірі 55808,90 грн., яка складається з наступного: 14000,00 грн. – несплачена сума по тілу кредиту; 32694,83 грн. – несплачені відсотки; 7354,07 грн. – несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов’язань; 1760,00 грн. – несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу.

Враховуючи, що відповідачем в добровільному порядку не вчиняються дії спрямовані на повернення Банку кредитних коштів, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №305/П/74/2008-980 від 10.07.2008 року у розмірі 55808,90 грн., а також судовий збір у розмірі 558,08 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2015 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою.

18 червня 2015 року представником відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до суду подано письмову заяву про застосування позовної давності та відмови у частині заявлених вимог щодо стягнення неустойки (штрафу та пені) у справі №16377/14-ц.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №730 від 29.08.2018 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, матеріали справи підлягали повторному автоматизованому перерозподілу у зв’язку із неможливістю суддею Лемак О.В. виконання повноважень судді, що зумовлено довготривалим лікуванням.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2018 року, головуючим суддею визначено ОСОБА_3

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 серпня 2018 року постановлено розгляд вказаної справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Згідно даної ухвали відповідачу встановлений строк не менше п'ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Сторони у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України в судове засідання не викликались.

Згідно супровідного листа №308/16377/14-ц судом ухвала від 31.08.2018 року, разом з позовною заявою з доданими до неї документами були направленні на адресу місця реєстрації відповідача ОСОБА_1, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 8 статті 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.9 ст.130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

10 жовтня 2018 року судом було повідомлено відповідача ОСОБА_1 про перебування у провадженні суду цивільної справи №308/16377/14-ц за позовною заявою ПАТ «КБ «Надра» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб сайті судової влади України.

Положеннями статті 279 ЦПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, не надійшло.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №302/П/74/2008-980, відповідно до якого останній у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності отримав грошові кошти (кредит) в сумі 14000,00 грн., цільове використання – споживчі цілі, із сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 3,1% на місяць (37,2% річних), строком до 08 липня 2011 року.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За умовами Договору Позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити Банку, передбачені п.1.3.1 цього Договору відсотки безготівковим або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок у порядку, передбаченому п.2.3.2 цього Договору, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу щомісячно до 15 числа поточного місяця, розмір якого складає 661,00 грн.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що ПАТ «КБ «Надра» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало Позичальнику кредит у розмірі, встановленому Договором.

Проте, Позичальник ОСОБА_1 всупереч умовам Договору, а також вимог ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України взяті на себе зобов’язання щодо повернення використаного кредиту та сплати відсотків за його користування належним чином не виконує

З наданого Банком суду розрахунку слідує, що у зв'язку з порушенням Позичальником зобов'язань, станом на 17.09.2014 року він має заборгованість за кредитним договором №282/П/27/2008-840 від 20.06.2008 року у розмірі 46694,83 грн., яка складається з наступного: 14000,00 грн. – сума непогашеного кредиту; 32694,83 грн. – несплачені відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. В статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що позивачем надано обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання Позичальником ОСОБА_1 умов Договору, а відповідач жодних доказів відсутності у нього заборгованості перед Банком не надав, фактично згідно письмової заяви визнав наявність такої заборгованості і не просить застосування строків давності, як того вимагає ст.267 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №282/П/27/2008-840 від 20.06.2008 року у розмірі 46694,83 грн., яка складається з наступного: 14000,00 грн. – сума непогашеного кредиту; 32694,83 грн. – несплачені відсотки за користування кредитом.

Вирішуючи питання щодо заявлених Банком вимог про стягнення з відповідача нарахованої згідно п.4.1 Договору пені за просточення строків виконання зобов’язань за період з 17.10.2013 року по 16.09.2014 року у розмірі 7354,07 грн. та суми нарахованого згідно п.4.3 Договору штрафу за прострочення строків мінімально необхідного платежу у розмірі 1760,00 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

Згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, сторони кредитного договору встановили строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі цього договору.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина п’ята статті 261 ЦК України).

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Отже аналіз наведених норм ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Як слідує з наданого Банком суду розрахунку заборгованості, пеня за просточення сплати мінімального платежу за кредитним договором ПАТ «КБ «Надра» Позичальнику ОСОБА_1 нарахована за період з 17.08.2013 року по 17.09.2014 року, тобто за останні 12 місяців перед зверненням до суду (до суду Банк звернувся 30.12.2014 року).

Разом з тим, суд звертає увагу, що за умовами кредитного договору встановили строки виконання Позичальником окремих зобов’язань - внесення щомісячних платежів до 15 числа поточного місяця. Згідно розрахунку заборгованості право Банку на нарахування пені за просточення сплати мінімального платежу та штрафу за прострочення строків мінімально необхідного платежу виникло 31.08.2008 року, після несплати Позичальником ОСОБА_1 суми мінімально необхідного щомісячного платежу.

Приймаючи до уваги, що позивач з позовною вимогою про стягнення неустойки (суми пені та штрафу) звернувся поза межами річного строку давності, встановленого законом, а відповідач ОСОБА_1 до ухвалення рішення заявив клопотання про застосування позовної давності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованої пені за просточення строків виконання зобов’язань за період з 17.10.2013 року по 16.09.2014 року у розмірі 7354,07 грн. та суми нарахованого штрафу за прострочення строків мінімально необхідного платежу у розмірі 1760,00 грн.

За таких обставин, позовна заява ПАТ «КБ «Надра» підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у розмірі 466,95 грн. сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 258, 267, 509, 526, 610-612, 625, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 89, 141, 258, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податку – НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (юридична адреса: 04053, м.Київ, вул.Артема, 15, к/р 32002180102 в ГУ НБУ по м.Києву та області, МФО 321024, ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором №282/П/27/2008-840 від 20.06.2008 року у розмірі 46694,83 грн., яка складається з наступного: 14000,00 грн. – сума непогашеного кредиту; 32694,83 грн. – несплачені відсотки за користування кредитом.

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податку – НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) судовий збір у розмірі 466,95 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою складення повного судового рішення є – 15 листопада 2018 року.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя В.М. Малюк