Рішення № 77854460, 14.11.2018, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2250/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2018 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

В особі головуючого судді Марковича І.І.

при секретарі Чийпеш А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лозянської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду 19.10. 2018 року з даним позовом посилаючись на те, що 29 жовтня 2015 року помер її чоловік- Ганчіч ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку і надвірних споруд, розташованих в с. Лоза, 250 Іршавського району Закарпатської області . За життя спадкодавець заповіту не залишав. Позивачка, як спадкоємець за законом, прийняла спадщину за померлим чоловіком, так як була зареєстрована та проживала на день смерті із спадкодавцем. ОСОБА_3 на день смерті чоловіка у спадковому будинку не проживав. Спадкодавцю ОСОБА_3 спадковий будинок належав на підставі свідоцтва про право особистої власності № 245, яке видане виконавчим комітетом Греблянської сільської ради 15 липня 1989 року на підставі рішення виконкому Іршавської районної ради № 133 від 14.07.1989 року. Житловий будинок, що розташований в с.Лоза, 250 був зареєстрований у Берегівському міжміському бюро техінвентаризації. 15.07.1989 року за реєстровим номером № 245. Однак, оригінал зазначеного свідоцтва на даний час втрачено. За обставин відсутності належного правовстановлюючого документу на спадковий житловий будинок у оформленні спадщині в нотаріальному порядку позивачці було відмовлено, а тому вона вимушена звернутись до суду за вирішенням питання визначення належності спадкового майна .

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з мотивів, що викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Розгляд справи проведено у відсутності відповідача відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

29 жовтня 2015 року помер чоловік позивачки - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ФМ № 199499, яке видане виконкомом Лозянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, актовий запис № 16. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку і надвірних споруд, розташованих в с. Лоза, 250 Іршавського району Закарпатської області. За життя спадкодавець заповіту не залишав. Позивачка, як спадкоємець за законом, прийняла спадщину за померлим чоловіком, так як була зареєстрована та проживала на день смерті із спадкодавцем, що підтверджується копією паспорта та довідкою Лозянської сільської ради № 125 від 17.10.2018 року. ОСОБА_3 на день смерті чоловіка у спадковому будинку не проживав. Спадкодавцю ОСОБА_3 спадковий будинок належав на підставі свідоцтва про право особистої власності № 245, яке видане виконавчим комітетом Греблянської сільської ради 15 липня 1989 року на підставі рішення виконкому Іршавської районної ради № 133 від 14.07.1989 року. Житловий будинок, що розташований в с. Лоза, 250 був зареєстрований у Берегівському міжміському бюро техінвентаризації. 15.07.1989 року за реєстровим номером № 245. Однак, оригінал зазначеного свідоцтва на даний час втрачено.

Згідно вимог передбачених у ст. 1217 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, є «визнання права».

Керуючись ст. ст. 4,12,19,83, 175,177,184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 15,16, 392, 1216, 1217, 1268,ЦК України, суд, -

Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом, власником спадкового майна після смерті чоловіка- Ганчіч ОСОБА_2, який помер 29 жовтня 2015 року, яке складається з житлового будинку та надвірних споруд, розташованих в с. Лоза, 250 Ірпіавського району Закарпатської області в цілому .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. При цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів » № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя : І. І. Маркович