Рішення № 77854195, 15.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 р. № 1440/2185/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:скасування вимоги від 19.06.2018 № Ф 48, рішень від 19.06.2018 № 00004751306, № 00004761306, податкового повідомлення-рішення від 19.06.2018 № 00048621306,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф від 19.06.2018, рішення про застосування штрафних санкцій № 00004751306 від 19.06.2018, № 00004761306 від 19.06.2018, податкове повідомлення-рішення № 00048621306 від 19.06.2018.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він не повинен подавати звітність та сплачувати єдиний внесок відповідно до ч.4 ст.4 Закону України № 2464, оскільки є пенсіонером за віком, тому вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф від 19.06.2018, рішення про застосування штрафних санкцій № 00004751306 від 19.06.2018, № 00004761306 від 19.06.2018 є протиправними. Оприбуткування готівки відбувалось на підставі прибуткових касових ордерів та записів у касовій книзі підприємства, а не Z звітів. Дата та час обнуління регістрів, яка зазначається наприкінці кожного Z звітів, у зв'язку з технічними причинами могла бути на декілька годин пізніше часу складання Z звіту, тому податкове повідомлення-рішення № 00048621306 від 19.06.2018 слід скасувати, як протиправне.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у позові, оскільки позивачу правомірно донараховані грошові зобов'язання та штрафні санкції, на підставі порушень, зазначених в акті перевірки.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч.5 ст.250 КАС України).

Дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:

Актом «Про результати документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2017 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 02.08.2012 по 31.12.2017» від 15.05.2018 № 1092/14-13-06/2064524204 встановлено порушення :

-п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.8 ст.9 Закону України № 2464, в зв'язку, з чим встановлено заниження єдиного внеску за 2016 в сумі 40 009,74 грн.,

-п.4 ч.2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464( в редакції чинній на 2016 рік) , а саме: щодо неподання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік,

-п.9 ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2014 № 637 ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) щодо несвоєчасного оприбуткування готівки, прийнятої через РРО в касу.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято:

- вимогу про сплату боргу(недоїмки) № Ф48 від 19.06.2018 на суму 40 009,74 грн.

- рішення про застосування штрафних санкцій № 00004751306 від 19.06.2018 на підставі ч.3 ст.25 Закону України № 2464 в сумі 8001,95 грн.

- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 00004761306 від 19.06.2018 на підставі п.7 ч.11 ст.25 Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неподання звітності застосована штрафна санкція в сумі 170 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 00048621306 від 19.06.2018, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43315,30 грн.

Позивач здійснює роздрібну торгівлю пальним. На протязі 2016 року ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування та не надала до контролюючого органу Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями.

Розмір єдиного внеску з 01.01.2016 відповідно до ч.5 ст.8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» становить 22% від одержаного чистого оподатковуваного доходу.

Сума чистого доходу, заявленого ФОП ОСОБА_1 в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік склала 181862,45 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.1 ч.2 ст.6 ч.1 ст.7, ч.8 ст.9 Закону України від 8 липня 2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що підлягає сплаті до бюджету у сумі 40 009,74 (181862,45х22%= 40 009,74 грн.).

Позивач обґрунтовує правомірність позовних вимог тим, що відповідно до ч.4 ст.4 Закону України від 08.07.2010 № 2464»Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком та отримують відповідно до закону пенсію.

Позивач є пенсіонером за віком з 2011 року та отримує пенсію за віком.

Відповідно до п.4 ст.4 Закону України № 2464 передбачено, що платниками єдиного внеску є: 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України № 2464 ( в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин в 2016 році) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відтак, у 2016 році відповідно до вимог законодавства - Закону України № 2464, звільнялись від сплати єдиного внеску фізичні особи підприємці, які були на спрощеній системі оподаткування та були пенсіонерами за віком. Позивач у 2016 році був фізичною особою- підприємцем та пенсіонером за віком, але не на спрощеній, а на загальній системі оподаткування, тому повинен сплачувати єдиний внесок та подавати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги посилаючись на ч.4 ст.4 ЗУ № 2464 в редакції чинній з 01.01.2017, коли в статтю були внесені зміни Законом № 1774-VIII від 06.12.2016 та якою передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті - всі фізичні особи -підприємці, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Але ч.4 ст.4 Закону України № 2464 в редакції чинній з 01.01.2017 на спірні правовідносини , які виникли з 01.01.2016 по 31.12.2016 не розповсюджується, оскільки до спірних правовідносин повинна застосовуватися норма чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

Тому вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф 48 від 19.06.2018 на суму 40 009,74 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 00004761306 від 19.06.2018 на підставі п.7 ч.11 ст.25 Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неподання звітності в сумі 170 грн. прийнято правомірно.

Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску № 00004751306 від 19.06.2018 на підставі ч.3 ст.25 Закону України № 2464 застосували штрафні санкції в сумі 8001,95 грн.

Відповідно до ч.3 ст.25 Закону України №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Оскільки це рішення є похідним від суми недоїмки, а суд дійшов висновку про правомірність нарахування єдиного соціального внеску, тому і рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску № 00004751306 від 19.06.2018 є правомірним.

В ході перевірки ФОП ОСОБА_1 було встановлено не своєчасне зняття Z звітів:

- № 39 від 25.02.2016 - дата зняття 26.02.2016 00:12:47,

- № 201 від 30.07.2016- дата зняття 31.07.2016 00:00:03,

- № 214 від 10.08.2016 - дата зняття 11.08.2016 00:10:35,

- № 222 від 17.08.2016 - дата зняття 18.08.2016 00:10:04,

- № 92 від 10.04.2017 - дата зняття 11.04.2017 00:50:37,

- № 302 від 22.10.2017 - дата зняття 23.10.2017 00:00:03.

В акті перевірки зазначено, що саме на підставі Z звітів здійснюється оприбуткування готівки, прийнятої через РРО в касу. Коли готівкові розрахунки оформлюються із застосуванням РРО, під оприбуткуванням розуміють облік готівки на повну суму фактичних надходжень на підставі денного Z звіту та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N 265/95-ВР від 06.07.1995 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Згідно з п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні N 637, від 15.12.2004 затверджене постановою Національного банку України, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі - Указ № 436/95) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Пунктом 2.6 Положення передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК).

Отже, у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

За змістом пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі - Вимоги), зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Відтак, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Оскільки фіскальні звітні чеки друкувались на наступний день, тому і готівка оприбутковувалась у наступний день, а не в день її надходження, як передбачено приписами п.2.6 Положення № 637.

Постанова Верховного Суду від 14.06.2016, 21.08.2018 року містить аналогічний висновок щодо оприбуткування готівки відповідно до п.2.6 Положення № 637.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивач всупереч ст.77 КАС України не довів суду ті обставини, якими він обґрунтовує позов, не надав суду доказів на спростування твердження відповідача .

За таких обставин, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 00048621306 від 19.06.2018 відповідно до вимог законодавства, тому позов задоволенню не підлягає. Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП 2064524204) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко