Постанова № 77853982, 15.11.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8119/18

3/212/2187/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП м. Кривий Ріг Департаменту патрульної поліції у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

В жовтні 2018 року в провадження Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол у відношенні ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 028718 від 23.08.2018 року, 23 серпня 2018 року о 10-20 годині, водій ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 на 69 км автодороги Кропивницький – Кривий Ріг, не був уважни, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 2.3, 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, що притягується до адміністративної відповідальності були роз'яснені вимоги ст.268КУпАП України й зміст ст. 63 Конституції України, задоволено клопотання про направлення справи на розгляд за місцем мешкання правопорушника.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив обставини, вказані в протоколі, свою провину визнав частково, пояснив що намагався максимально уникнути зіткнення, при цьому вважав винним також водія іншого автомобіля – ОСОБА_3, який також порушив правила і не ввімкнув лівий поворот при об’їзді ями на дорозі, а потім почав об’їжджати яму таким чином, що водієві позаду не було видно його стопсигналів. Підтвердив, що на схемі ДТП правильно вказано місце зіткнення автомобілів та їх розташування на дорозі. Зазначив, що пояснення на місці ДТП давав в шоковому стані, лише наступного дня зрозумів, що треба було казати все по іншому.

ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив обставини, вказані в протоколі, пояснив, що рухався в своїй полосі руху, на зустрічну виїжджати не мав наміру, дійсно загальмував перед ямою на дорозі, хотів її проїхати дуже повільно по краю і відчув удар в задню частину автомобіля. Об’їжджав яму в межах своєї полоси руху, оскільки на зустріч рухався вантажний автомобіль, тому не вважав за потрібне вмикати сигнал повороту.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з’ясовує обставини справи.

З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Детально вивчивши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов висновку, що винність ОСОБА_2 у судовому засіданні встановлена та підтверджується наданими доказами, а саме протоколом серії БД № 028718 від 23.08.2018 року про адміністративне правопорушення, поясненнями обох водіїв, а також доданою схемою ДТП з фото таблицею (а.с.5, 14-18), з якої вбачається, що місце зіткнення обох автомобілів відбулося в межах однієї полоси руху в одному напрямку без виїзду на зустрічну полосу на відставні 1,70 м від правого краю дороги та на відстані 5,50 м від лівого краю дороги при загальній ширині проїзної частини в місці зіткнення 7,5 м.

При цьому, відповідно до п. 1.10 ПДР України смуга руху – це поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів.

Відповідно до вимог п. 11.1 ПДР України кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідно напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

Отже твердження ОСОБА_2 про вину іншого водія через відсутність попереджувального лівого сигналу повороту під час зміни напрямку руху, суд не приймає до уваги, оскільки вказані обставини спростовуються дослідженими судом доказами.

Так, зі змісту пояснень самого водія ОСОБА_2, наданих безпосередньо на місці ДТП, вбачається, що він не встиг зреагувати на гальмування рухаючогося попереду автомобіля Ваз 2106, який різко загальмував перед ямою на дорозі, намагався уникнути зіткнення, але не зміг і вдарив автомобіль Ваз 2106 у задню частину (а.с.6). Будь яких зауважень, доповнень, клопотань, водієм ОСОБА_2 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, схеми ДТП та пояснень не вносилось.

Згідно письмових пояснень водія автомобіля Ваз 2106 д.н.з.АЕ 5329 НХ, ОСОБА_3, останній рухався по автошляху Кропивницький – Кривий Ріг, побачив яму на дорозі, яку не міг об’їхати, оскілки по зустрічній полосі рухався вантажний автомобіль, він зупинився перед ямою та відчув удар в задню частину свого автомобіля (а.с.7).

В тлумаченні п.1.10 ПДР України, безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру; безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.

Відповідно до п.13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до вимог п.2.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Крім того, за загальним правилом, передбаченим п. 2.5 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій, окрім іншого, зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Відповідальність за ст.124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Виходячи із вищевикладеного, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що винність ОСОБА_2 в порушенні правил дорожнього руху, які призвели до пошкодження транспортного засобу водія автомобіля Ваз 2106, знайшла повне підтвердження в судовому засіданні, а отже ОСОБА_2 підлягає адміністративній відповідальності, передбаченій ст.124 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення, суддя приймає до уваги характер вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, а також особу правопорушника, обставини справи в їх сукупності, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст.124 КпАП України.

Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення дорівнює 352,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 24, 40-1, ст.124, ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 352,40 гривень на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя М.Д.Власенко