Рішення № 77853249, 05.11.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2018 р. справа № 0940/1500/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

при секретарі судового засідання Драгомирецькому І.М.,

за участю:

представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Укрспецтрансгаз" (надалі по тексту також – позивач, АТ "Укрспецтрансгаз", акціонерне товариство, товариство) 21.08.2018 звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі по тексту також – відповідач, Управління Держпраці в області) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-3ФС від 22.06.2018.

Позов, із урахуванням додаткових письмових пояснень та заперечення на відзив, мотивовано тим, що відповідач, проводячи з 15 по 24 травня 2018 року інспекційне відвідування, порушив встановлений порядок його проведення і оформлення результатів. Зокрема, незважаючи на наявність на робочому місці 24 травня 2018 року усіх відповідальних осіб акціонерного товариства, не вручив в останній день перевірки відповідний акт інспекційного відвідування, а відправив його поштовим зв’язком, обмеживши при цьому право позивача на подання заперечення на такий акт. В свою чергу, позбавивши права вивчити зміст акта, в день надіслання акта перевірки, одночасно виніс припис про усунення виявлених порушень і направив його позивачу.

На переконання позивача, встановлюючи порушення в акті перевірки, відповідач не врахував фактичні обставини, які підтверджені належними документами обліку використання і оплати праці працівників товариства в частині нарахування і виплати заробітної плати у вечірній, нічний і понаднормовий час, святкові та вихідні дні тощо.

Присвоївши право тлумачення норм законодавчих актів, відповідач безпідставно дійшов висновку про відсутність у акціонерного товариства права на укладення із фізичними особами цивільно-правових договорів з надання послуг і виконання робіт, необґрунтовано та безпідставно визначивши їх як договори трудового найму. Зокрема, невірними вважає висновки перевіряючого про допуск до роботи без належного оформлення трудових відносин (укладення трудового договору) з шістьма працівниками – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, що, на переконання відповідача, є порушенням частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту також - КЗпПУ). У спірних відносинах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не є працівниками товариства, із якими акціонерне товариство уклало відповідні цивільно-правові договори про надання послуг із спостереження за вагонами. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 є діючими працівниками товариства, втім в час їх перебування у відпустці на підприємстві, право на надання якої гарантовано законом, за бажанням та волевиявленням таких осіб, поза межами їхнього робочого часу, товариством укладено з ними цивільно-правові договори із складання поїздів та виконання зварювальних робіт. Підприємством перевірено і прийнято роботи по таких договорах, оплачено їх вартість та сплачено податок на доходи фізичних осіб, військовий збір і єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Такі договори не мають ознак трудових договорів, як вважає відповідач. Зокрема, коментованими шістьма договорами чітко визначено предмет договору як його конкретний результат, а не процес праці; ризик неналежного виконання робіт покладено саме на виконавця, а не на наймодавця, з яким у трудових відносинах перебуває відповідний працівник; при форс-мажорних обставинах сторони звільнені від обов’язку виконувати договір і відповідальність за невиконання умов договору не настає, а за правилами трудового законодавства такі випадки не припиняють обсяг прав і обов’язків працівника і наймодавця; організацію процесу досягнення результатів послуг забезпечує виконавець, а не наймодавець за правилами трудового законодавства; дія правил трудового розпорядку не розповсюджується на учасників договірних відносин; час надання послуг обмежується строком дії самого договору; місце надання послуг конкретно не визначено; підставою оплати послуг є акт про їх надання, і прийняття замовником, наслідком чого є оплата вартості наданих послуг протягом 5 днів, а не виплата заробітної плати двічі на місяць; вартість наданих послуг визначалася за домовленістю сторін, а оплата праці за трудовим законодавством врегульовується різними нормативно-правовими актами, колективним договором тощо; за цивільно-правовими договорами передбачено право виконавця залучати третіх осіб для надання послуг, що є не можливим за трудовим договором. За такими фактами відповідач необґрунтовано прийняв постанову № ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС від 22.06.2018, наклавши штраф 670 140,00 гривень.

Безпідставними є також доводи відповідача про порушення вимог частини 1 статті 106 КЗпПУ в частині не оплати 8,2 години надурочного робочого часу в лютому 2017 року ОСОБА_10, так як такий робочий восьмигодинний день не є надурочним часом, оскільки вихід у цей день був роботою у неробочий день (суботі) і за бажанням вказаного працівника йому в березні 2017 року надано інший день відпочинку (відгул). Вказані правовідносини врегульовані не частиною 1 статті 106, а частиною 3 статті 107 КЗпПУ. У зв’язку із технічною помилкою, яка виникла під час роздруківки для перевіряючого копій табелів обліку використання робочого часу із відповідної програми нарахування заробітної плати по підприємству, для перевірки представлено відповідні не підписані копії табелів з частково некоректною первинною інформацією. Виходячи із цього, відповідач без урахуванням усіх обставин дійшов необ’єктивного висновку, що в порушення вимог статті 108 КЗпПУ ОСОБА_11 не оплачено 8 годин у нічний час за січень 2017 року із доплатою 35 відсотків посадового окладу за кожну годину роботи. Внаслідок такої технічного збою роздруковано табель з відомостями про відпрацювання 70 годин в нічний час, а по факту така кількість годин складала 62. Такі обставини про відпрацювання саме 62 годин підтверджуються іншими первинними документами обліку робочого часу та його оплати по підприємству, яку перевіряючий при перевірці не використав і правову оцінку їм не надав. За аналогічним фактом не мало місце недоплата у збільшеному розмірі роботи в нічний час у січні 2017 року ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 Не мало місце також порушення вимог частини 1 статті 107 КЗпПУ в частині не оплати в подвійному розмірі роботи за відпрацьовані 12 годин у святковий день ОСОБА_11 за 8 березня 2017 року. Відповідно до наявного на підприємстві розрахункового листка нарахування заробітної плати ОСОБА_11 за березень 2017 року їй за роботу 8 березня 2017 року нараховано додатково 373,23 гривень, як ще одну оплату за відпрацьований час у святковий день. Позивачу не відомо чому перевіряючий дійшов такого висновку, оскільки первинні документи обліку використання і оплати праці, а також графік роботи працівників структурних підрозділів товариства за березень 2017 року чітко вказують на оплату роботу в святковий день в подвійному розмірі. Аналогічно, не мало місце допущення такого ж порушення за 8 березня 2017 щодо ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_22, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_17, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_21, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_11, а також за 1 січня 2018 року щодо ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_22 У зв’язку із відсутністю порушень статей 106-108 КЗпПУ відповідач необґрунтовано прийняв постанову № ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС від 22.06.2018, наклавши штраф 930 750,00 гривень.

Позивач наполягає на відсутності порушення частини 1 статті 21 КЗпПУ і частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" в частині недоплати 20 відсотків посадового окладу за роботу у вечірній час в січні 2017 року, а також не забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Зокрема, ОСОБА_11 у січні 2017 року фактично відпрацювала 30 годин у вечірній час, а не 42 годин як встановлено перевіркою. У зв’язку з цим, помилково виявлених додатковий 12 годин не підлягали оплаті у підвищеному розмірі. Як і в попередньому випадку перевіряючому подано роздруковані копії табелів обліку використання робочого часу із відповідної програми нарахування заробітної плати по підприємству із допущеною технічною помилкою в часті окремої інформації. Ідентично в повному обсязі нарахована оплата праці у вечірній час ОСОБА_12, ОСОБА_38, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_19 З цих підстав позивач вважає протиправною постанову про накладення штрафу № ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018 в розмірі 3 723,00 гривень.

Про встановлення перевіряючим невірних фактичних обставин щодо неоплати в подвійному розмірі надурочних годин, недоплати за відпрацьовані години у вечірні години роботи і нічний час внаслідок виникнення технічної помилки – некоректного друкування табелів обліку робочого часу форми П-5 із програмного забезпечення товариства "Зарплата та управління персоналом" повідомлено відповідача при оскарженні припису за наслідками перевірки із посиланням на лист ТОВ "Софтекс-ІФ" від 04.06.2018. Втім, такі поясненні позивача не прийняті відповідальною службовою особою відповідача, яка розглядала скаргу і не були враховані при винесенні оскаржуваних постанов. Наслідком таких надуманих і необ’єктивних висновків стало прийняття трьох оскаржуваних постанов про накладення штрафів за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/МГД-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-3ФС від 22.06.2018, розмірами 670 140,00 гривень, 930 750,00 гривень і 3 723,00 гривень відповідно, які, як вважає позивач, є протиправні та підлягають скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 на підставі пункту 2 частини 4 статті 12, статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30.08.2018 за заявою позивача від 28.08.2018 за №2591/106 забезпечено позов в адміністративній справі №0940/1500/18 шляхом зупинення дій постанови відповідача № ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС від 22.06.2018 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі (том І а.с. 111, 126-130).

03.09.2018 позивач у відповідності до вимог частини 3 статті 44, частини 1 статті 47 КАС України подав заяву №2623/106 від 31.08.2018 про зміну предмету позову. В дані заяві АТ "Укрспецтрансгаз" зазначає, що в тексті адміністративного позову, який 21.08.2018 зареєстровано в суді, допущено технічну помилку у номерах оскаржуваних постанов, а саме:

- замість ІФ815/47/АВ/П/ТД-2ФС від 22.06.2018 правильним номером слід вважати ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФСвід 22.06.2018;

- замість ІФ815/47/АВ/П/ТД-3ФС від 22.06.2018 правильним номером слід вважати ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018.

У зв’язка з чим, просив суд визнати протиправними та скасувати саме постанови про накладення штрафу за №№ ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018 (том І а.с. 133-136).

Дана заява позивача від 03.09.2018 за №2623/106 прийнята судом.

Також, в той же день, 03.09.2018, позивач в порядку статті 150 КАС України подав заяву про забезпечення позову від 31.08.2018 за №2624/106 шляхом зупинення дії постанов Управління Держпраці в області про накладення штрафу за №№ ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018 (том І а.с. 155-156).

Ухвалою суду від 04.09.2018 забезпечено позов в адміністративній справі №0940/1500/18 шляхом зупинення дії постанов №№ ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі (том І а.с. 163-167).

24.09.2018 позивачем подано детальне пояснення по суті всіх спірних обставин справи і протиправності оскаржуваних трьох постанов відповідача із відповідними додатковими доказами. Позивач, серед іншого, зазначив, що за скаргами АТ "Укрспецтрансгаз" рішенням Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 23.06.2018 скасовано пункти 3, 4 припису відповідача від 26.04.2017 за №ІФ815/47/АВ/П, а рішенням Державної служби України з питань праці від 09.08.2018 скасовано пункти 1, 2, 6, 7, 8 припису відповідача від 26.04.2017 за №ІФ815/47/АВ/П. Порушення і вимоги вказаних скасованих пунктів припису від 24.05.2018 є ідентичними до порушень зафіксованих у трьох постановах відповідача від 22.06.2018. Відтак, позивач вважає, що суд повинен врахувати таку обставину, за юридичним змістом якої Державна служба України з питань праці і відповідач самостійно виправили допущені порушення (том І а.с. 182-232, 236-253; том ІІ а.с. 1-6, 7-181).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який, разом із відповідними письмовими доказами, надійшов на адресу суду 25.09.2018 (том ІІ а.с. 182-193, 194-253; том ІІІ а.с. 1-62). Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначаючи, що Управлінням Держпраці в області дотримано встановлений порядок ініціювання і проведення інспекційного відвідування в АТ "Укрспецтрансгаз" у травні 2018 року. Складання і надсилання акта вказаного відвідування і припису від 24.05.2018 відповідає положенням Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 за №295. Приводом для вирішення питання про наявність підстав для проведення перевірки стала інформація Головного управління Пенсійного фронду України в області про відрахування платниками страхових внесків єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за цивільно-правовими договорами, серед яких числилося АТ "Укрспецтрансгаз". Перевіркою встановлено допуск позивачем в 2017-2018 роках до роботи шести працівників (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_39, ОСОБА_9В.) без належного оформлення з ними трудових відносин. Таким допуском до роботи зазначених осіб за цивільно-правовими договорами, які в повному обсязі відповідають ознакам трудового договору, позивач порушив частину 3 статті 24 КЗпПУ, у зв’язку з чим постановою № ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС від 22.06.2018 накладено штраф в сумі 670 140,00 гривень. Інспекційним відвідуванням, серед іншого, виявлено: неоплату працівникам відпрацьованого надурочного часу і роботи у світкові дні в подвійному розмірі, а також неоплати у підвищеному розмірі роботи у нічний час, чим позивач допустив порушення частини 1 статті 106, частини 1 статті 107 і статті 108 КЗпПУ. Такі порушення вимог трудового законодавства позивач вчинив у відношенні до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_21, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ОСОБА_14 За таким фактом постановою № ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС від 22.06.2018 на позивача накладено штраф 930 750,00 гривень. Також, в порушення частини 1 статті 21 КЗпПУ позивач не забезпечив у січні 2017 року виплату у підвищеному розмірі оплату праці у вечірній час таким працівникам як ОСОБА_11, ОСОБА_40, ОСОБА_25, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_19 та іншим. Окрім цього, в порушення частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" позивач не забезпечив достовірний облік виконуваної працівниками роботи, а саме: не відображено у табелях обліку використання робочого часу за січень 2017 року і січень, березень 2018 року відпрацьованих надурочних годин роботи ОСОБА_11, ОСОБА_41, ОСОБА_25, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та інші. По згаданому порушенню постановою № ІФ815/47/АВ/П/ТД-3ФС від 22.06.2018 застосовано штраф в розмірі 3 723,00 гривень. Відповідач наголосив, що пункт 5 припису відповідача від 26.04.2017 за №ІФ815/47/АВ/П, який стосується порушень, по яких прийнята постанова № ІФ815/47/АВ/П/ТД-3ФС від 22.06.2018, не скасований і чинний на час розгляду справи. У зв’язку із наведеним вважає оскаржувані постанови правомірними, прийнятими на підставі закону, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

04.10.2018 позивач подав заперечення на відзив на адміністративний позов, в якому в котре наголосив на необґрунтованості і протиправності всіх трьох постанов від 22.06.2018 (том ІІІ а.с. 68-69, 70-85).

Судом на 13.09.2018, 25.09.2018, 04.10.2018 та 12.10.2018 призначено і проведено підготовчі судові засідання.

12.10.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі та розпочато розгляд справи по суті.

У зв’язку із наявність об’єктивних причин та на виконання вимог ухвали суду про витребування необхідних пояснень і письмових доказів, постановленої судом з власної ініціативи в силу вимог пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України для забезпечення реалізації такого принципу адміністративного судочинства як офіційне з’ясування всіх обставин у справі, представником позивача 05.11.2018 подано додаткові пояснення та письмові докази на їх обґрунтування (том ІІІ а.с. 111-113, 116-157).

В судових засіданнях 31.10.2018 і 05.11.2018 представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, а представники відповідача заперечили щодо їх задоволення.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вивчивши відзив на адміністративний позов, відповідь на відзив, додаткові письмові пояснення позивача і відповідача, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

На підставі письмової інформації Головного управління Пенсійного фонду України в області від 21.03.2018 за №4808/04, наказів Управління Держпраці в області №620-Д від 11.05.2018 і №665-Д від 21.05.2018, направлення Управління Держпраці в області №04-13/15/3198 від 11.05.2018 інспектором праці ОСОБА_42 в період з 15 по 24 травня 2018 року проведено інспекційне відвідування АТ "Укрспецтрансгаз" з питань додержання вимог законодавства про працю (том ІІ а.с. 202-203, 204, 205, 206).

За наслідками такого відвідування посадовою особою відповідача 24.05.2018 складено акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю за №ІФ815/47/АВ (том ІІ а.с. 207-2012).

Актом інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю за №ІФ815/47/АВ від 24.05.2018 (надалі по тексту також – акт інспекційного відвідування №ІФ815/47/АВ від 24.05.2018, акт інспекційного відвідування) встановлено 9 випадків порушення законодавства, а саме: порушення частини 1 статті 21, частини 3 статті 24, частини 1 статті 116, частини 1 статті 117 КЗпПУ, частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці", частини 1 статті 106, статті 108, частин 1 і 2 статті 107 КЗпПУ та пункту 10 розділу ІV постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці" №100 від 08.02.1995 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".

24.05.2018, в один день із складанням акту, відповідач виніс припис про усунення виявлених порушень №ІФ815/47/АВ/П (том ІІ а.с. 213-219). Вказаний припис містив в собі 9 вимог про усунення порушень, які виявлені і зафіксовані в акті інспекційного відвідування №ІФ815/47/АВ від 24.05.2018.

Як з’ясовано судом акт інспекційного відвідування №ІФ815/47/АВ від 24.05.2018 і припис про усунення виявлених порушень №ІФ815/47/АВ/П від 24.05.2018 не підписаний посадовою особою позивача, були відправлені державним інспектором поштовим зв’язком 24.05.2018 та отримані позивачем 29.05.2018 (том ІІ а.с. 220-221).

01.06.2018 відповідачем прийняті рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ІФ815/47/АВ/П/ТД за порушення частини 3 статті 24 КЗпПУ, № ІФ815/47/АВ/П/МГ за порушення частини 1 статті 106, частини 1 статті 108, частини 1 статті 107 КЗпПУ і № ІФ815/47/АВ/П/ІП за порушення частини 1 статті 21 КЗпПУ, частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" (том ІІ а.с. 224, 225, 226).

07.06.2018 позивач подав до відповідача скаргу на припис відповідача про усунення виявлених порушень №ІФ815/47/АВ/П із відповідними додатками на 201 аркуші, а 22.06.2018 доповнення до вказаної скарги із додатками на 49 аркушах (том ІІ а.с. 228, 232).

Відповідач, розглянувши скарги позивача від 07.06.2018 і 22.06.2018 на припис, 23.06.2018 прийняв рішення, яким скарги АТ "Укрспецтрансгаз" задовольнив частково, скасувавши пункти 3, 4 припису №ІФ815/47/АВ/П від 24.05.2018 (том ІІ а.с. 237-239).

За наслідками розгляду справ про накладення штрафу, матеріалів інспекційного відвідування Управлінням Держпраці в області 22.06.2018 прийнято три постанови за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС про накладення штрафів уповноваженими посадовими особами в розмірах 670 140,00 гривень, 930 750,00 гривень і 3 723,00 гривень (том ІІ а.с. 233-235).

Позивач оскаржив не скасовані пункти припису до Державної служби України з питань праці (том ІІ а.с. 240-241).

Державна служба України з питань праці 09.08.2018 за наслідками розгляду скарг позивача прийняла рішення, яким скасовано пункти 1, 2, 6, 7, 8 припису відповідача №ІФ815/47/АВ/П від 24.05.2018 (том ІІ а.с. 4-6, зворотній бік а.с. 241, а.с. 242-243).

Не скасованим залишився лише пункт 5 припису відповідача №ІФ815/47/АВ/П від 24.05.2018.

Не зважаючи на те, що Державна служба України з питань праці скасувала майже всі, окрім одного, вимоги припису, які ґрунтуються на зафіксованих у акті інспекційного відвідування порушеннях залишилося не вирішеним питання про правомірність трьох постанов за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018, винесення яких ґрунтується на тих же порушеннях, щодо яких прийнято припис від 24.05.2018.

Позивач, вважаючи протиправними постанови відповідача за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018, як і припис від 24.05.2018, зважаючи на те, що положеннями Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (надалі по тексту також – Порядок №509), не передбачено можливість оскарження постанов до Державної служби України з питань праці, звернувся в суд за захистом порушених прав із вимогою про визнання їх протиправними та такими, які підлягають скасуванню.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідним дослідити кожні доводи сторін окремо щодо дотримання порядку організації і проведення інспекційного відвідування, а також з приводу правомірності трьох постанов, виходячи із наступного.

Розглядаючи аргументи позивача про позбавлення його права подати свої зауваження на акт інспекційного відвідування від 24.05.2018, у зв’язку із порушенням відповідачем порядку вручення такого акту, суд зазначає слідуюче.

За змістом пунктів 20, 24 і 26 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 за №295 (надалі по тексту також – Порядок №295), акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування.

Припис вноситься об’єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У разі відмови керівника чи уповноваженого представника об’єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об’єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об’єкт відвідування зобов’язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об’єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Послідовний аналіз коментованих положень Порядку №295 свідчить, що акт складається в останній день інспекційного відвідування і підписуються керівником об’єкта відвідування, один примірник якого залишається в об’єкта відвідування. Керівник об’єкта відвідування має право подати зауваження на такий акт, при цьому, форму зауваження не визначено. Втім, виходячи із суті права висловлювати зауваження керівник об’єкта відвідування вправі підписати акт із зауваженнями, в тому числі із письмовими зауваженнями, які може подати в той же день (останній день перевірки) або не пізніше наступного дня. Припис за наявності зауважень на акт перевірки вносить наступного дня після їх розгляду.

Також керівник об’єкта відвідування має право відмовитися від підпису акта, що повинно бути засвідчено відповідними чином інспектором праці, який, у зв’язку із такою відмовою, направляє два примірника акта поштовим зв’язком.

Окрім вказаного, положення Порядку №295 визначають особливий випадок направлення акта поштовим зв’язком - за неможливості особистого вручення акта в останній день перевірки.

Як встановлено судом останнім днем інспекційного відвідування було 24 травня 2018 року.

В матеріалах справи наявні докази про те, що інспектор праці ОСОБА_42 24.05.2018 не прибув на об’єкт інспекційного відвідування, а голова правління АТ "Укрспецтрансгаз" ОСОБА_43 увесь день перебував на робочому місці (том І а.с. 238-241).

В судовому розгляді представник відповідача не зміг пояснити про причини не прибуття інспектора в останній день на об’єкт інспекційного відвідування, не вжиття заходів до підписання і вручення акту в останній день інспекційного відвідування і про фактичні причини відправлення акту поштовим зв’язком 24.05.2018.

Представник відповідача також не пояснив про наявність особливого випадку - "за неможливості особистого вручення акта", докази на його підтвердження не надано.

Відтак, суд вважає, що посадові особи відповідача порушили встановлені Порядок №295 правила підписання і вручення акту інспекційного відвідування від 24.05.2018. Вказане порушення позбавило позивача права подати власні письмові зауваження на акт перевірки, які повинні були б розглянуті та враховані до вирішення питання про внесення припису.

Фактичні обставини свідчать, що за наслідками розгляду скарг позивача відповідачем і Державною службою України з питань праці самостійно скасовано 8 із 9 пунктів припису від 24.05.2018, вимоги якого ґрунтуються на ідентичних обставинах дотримання позивачем вимог законодавства про працю та зайнятість населення, які Управлінням Держпраці в області зафіксовані в акті інспекційного відвідування від 24.05.2018 і покладені в основу трьом оскаржуваним постановам за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018.

В судовому засіданні представники відповідача жодним чином не пояснили чому Управління Держпраці в області заперечує проти позовних вимог позивача, враховуючи те, що Державною службою України з питань праці скасовано пункти 1, 2, 6, 7, 8 припису відповідача №ІФ815/47/АВ/П від 24.05.2018, вимоги яких ґрунтуються на тих же обставинах дотримання позивачем вимог законодавства про працю та зайнятість населення, порушення з приводу яких вищестоящим органом не підтверджені.

Представник відповідача, посилаючись на положення Порядку №509, зазначили, що скасування постанов структурних підрозділів Держпраці України можливо виключно в судовому порядку.

Досліджуючи доводи щодо правомірності постанови № ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС від 22.06.2018 судом встановлено наступне.

Підставою для винесення вказаної постанови є порушення позивачем частини 3 статті 24 КЗпПУ, відповідальність за яке передбачено абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпПУ, у зв’язку з чим накладено штраф в розмірі 670 140,00 гривень.

За змістом частини 3 статті 24 КЗпПУ працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В основу вказаного порушення інспектор держпраці поставив допуск до роботи без належного оформлення трудових відносин (укладення трудового договору) з шістьма працівниками – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9

Застосовуючи положення абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпПУ (штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно порушення), виходячи із розміру мінімальної заробітної плати у 2018 році (3 723,00 гривень), враховуючи 6 працівників, щодо яких скоєно порушення, відповідач визначив розмір штрафу 670 140,00 гривень (3 723,00 х 30 х 6).

Вказане порушення зафіксовано в пункті 2 акту інспекційного відвідування від 24.05.2018 і пункті 2 припису відповідача від 26.04.2017 за №ІФ815/47/АВ/П.

Рішенням Державної служби України з питань праці від 09.08.2018 пункт 2 припису скасовано, оскільки "надання правової оцінки змісту цивільно-правових договорів виходить за межі повноважень інспекторів праці" (том ІІ а.с. 5).

У спірних відносинах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не є працівниками товариства.

В штатному розписі АТ "Укрспецтрансгаз" протягом 2017-2018 років посади сторожів не були передбачені, а вакантних посад охоронників протягом вказаного періоду не було, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача від 20.09.2018 за №2819/116.

Таким доказом позивач обґрунтовує не можливість залучення за правилами трудового законодавства до роботи сторожів чи охоронників.

Судом встановлено, що акціонерним товариством (Замовник) укладено цивільно-правові договори від 23.01.2017 за №16/17 і від 02.01.2018 за №11/18 з ОСОБА_4, цивільно-правовий договір від 02.01.2018 за №10/18 з ОСОБА_6, цивільно-правовий договір від 02.01.2018 за №12/18 з ОСОБА_7 і цивільно-правовий догорів з ОСОБА_5 від 02.01.2018 за №9/18 (том І а.с. 44-47; том ІІ а.с. 38, 41, 43, 45, 47).

У всіх вказаних випадках переметом договорів є послуги із забезпечення недоторканності вагонів – цистерн Замовника, шляхом спостереження, які розміщені на під’їзних коліях ПАТ "Укртрансгаз" філія УМГ "Прикарпаттрансгаз" (с. Новоселиця, Долинський район).

Позивач (Замовник) уклав цивільно-правовий договір №315/17 від 17.10.2017 із ОСОБА_39 (надання послуг із складання поїздів), а також цивільно-правовий договір №183/17 від 30.06.2017 з ОСОБА_9 (надання послуг із зварювальних робіт) (том І а.с. 48, 52; том ІІ а.с. 60, 70-71).

Як встановлено судом ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за період перевірки і на час розгляду справи є діючими працівниками товариства, втім, в час їх перебування у відпустці, право на надання якої гарантовано законом, за бажанням та волевиявленням таких осіб, товариством укладено з ними вказані цивільно-правові договори із надання на користь Замовника послуг.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_8 і ОСОБА_9 є працівниками позивача суд додатково витребував докази та встановив наступне.

Згідно з наказом товариства від 15.10.2017 за №271-В ОСОБА_39 надано чергову відпустку на 24 календарні дні з 17 жовтня по 9 листопада 2017 року. Під час перебування у щорічній відпустці ОСОБА_39 був тимчасово непрацездатний (перебував на лікарняному) 5 днів з 19 по 23 жовтня 2017 року включно, підтвердженням чого є листок тимчасової непрацездатності №419364.

Відповідно до вимог статті 78, пункту 1 частини 2 статті 80 КЗпПУ, пункту 1 частини 2 статті 11 Закону України "Про відпустку" у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_39 його чергова відпустка продовжена на 5 днів до 14.11.2017, що засвідчується заявою останнього від 24.10.2017, наказом товариства №60-П від 24.10.2017 про продовження відпустки, табелем обліку робочого часу за листопад 2017 року та відомістю про нарахування заробітної плати.

Згідно з завданням на виконання робіт до договору №315/17 від 17.10.2017 виконавець (ОСОБА_8П.) не надавав послуги із складання поїздів у дні тимчасової непрацездатності з 19 по 23 жовтня 2017 року. Фактична здача-прийняття робіт оформлена актом приймання-передачі послуг від 21.11.2017 (том ІІІ а.с. 116-134).

У відношенні до ОСОБА_9 з’ясовано, що останній виконував роботи по цивільно-правовому договорі №183/17 від 30.06.2017 також під час перебування у щорічній відпустці, що підтверджується наказом від 09.08.2017 за №206-В про надання щорічної відпустки на 21 календарний день з 14 серпня по 4 вересня 2017 року та табелями обліку робочого часу.

Фактично ОСОБА_9, в якого наявне відповідне посвідчення зварника ІВ12.17.05 і №31/06-ІВ11, надавав послуги по договору в період з 14 серпня по 4 вересня 2017 року, свідченням чого є акт передачі матеріалів для виконання роботи від 14.08.2017 і акт повернення залишків використаних матеріалів за договором надання послуг №183/17 від 30.06.2017 (том ІІІ а.с. 135-148).

За всіма договорами позивач, перевіривши якість наданих послуг, прийняв відповідні роботи, за актами приймання передачі наданих послуг і оплачено їх вартість та сплачено податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Надаючи оцінку юридичному змісту коментованим цивільно-правових договорів, суд погоджується із доводами позивача про те, що останні не мають ознак трудових договорів, як вважає відповідач.

Зокрема, такими шістьма договорами чітко визначено предмет договору як його конкретний результат надання послуг (забезпечення недоторканності вагонів – цистерн Замовника, шляхом спостереження; складання поїздів; відповідний об’єм зварювальних робіт), а не постійний, щоденний процес праці.

Ризик неналежного результату надання послуг по договорах лежить на виконавців. Згідно з вимог трудового законодавства ризик процесу роботи найманого працівника покладено на роботодавця, а працівник несе обмежену матеріальну відповідальність (за винятком деяких випадків повної матеріальної відповідальності у чітко визначений випадках, встановлених законодавством).

Відповідальність при форс-мажорних обставинах визначена по договорах таким чином, що при настанні таких обставин сторони звільнені від обов’язків виконувати договір, і при цьому відповідальність за таке невиконання не настає. В свою чергу, за правилами трудового законодавства наявність пожеж, землетрусів, повеней, епідемій та інших стихійних лих, дії органі влади не є підставою для припинення трудових відносин чи не виплати працівникові заробітної плати.

Організація процесу досягнення результату послуг по договорах забезпечується виконавцем, а не роботодавцем як це визначено за приписами трудового законодавства.

Дія Правил трудового розпорядку АТ "Укрспецтрансгаз" не розповсюджується на виконавця як учасника договірних відносин. В той же час, дотримання таких правил за вимогами трудового законодавства є обов’язковим.

Час надання послуг обмежується строком дії самого договору, а за правилами трудового законодавства робочий час визначається правилами трудового розпорядку.

За змістом цивільно-правових договорів місцем надання послуг не є конкретне робоче місце виконавця на території підприємства Замовника. На відміну від вказаного, згідно трудового законодавства роботодавець зобов’язаний визначити кожному працівнику його робоче місце.

Підставою оплати послуг є двохсторонній погоджений сторонами акт про їх надання, і прийняття послуг Замовником, наслідком чого є оплата вартості наданих послуг протягом 5 днів, а не виплата заробітної плати двічі на місяць.

Загальна вартість наданий послуг визначається за домовленістю сторін як загальна вартість всіх актів таких послуг, наявні якої як загальна вартість безстрокового трудового договору за правилами турового законодавства не визначена.

За укладеними позивачем цивільно-правовими договорами передбачено право виконавця залучати третіх осіб для надання послуг, що є не можливим за трудовим договором.

Передумовою виконання виконавцями своїх робіт було чітко визначене письмове завдання акціонерного товариства на виконання робіт по таких договорах, акти прийому-передачі виконаних робіт, акти про передачу матеріалів і повернення залишків матеріалів для виконання робіт, звітами про виконання робіт (том І а.с. 50-51, 54-55; том 2 а.с. 39, 42, 44, 46, 48, 52-55, 61-62, 72-74 ; том ІІІ а.с. 3-4, 7-8, 11-12, 15-16, 18, 20 82-85, 146-147).

Згідно з договорами із надання послуг по забезпеченню недоторканності вагонів – цистерн Замовника, шляхом спостереження, вартість послуг по кожному (ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5М.) становила у 2018 році 4 500,00 гривень і 4 000,00 гривень в 2017 році (ОСОБА_4Д.). Фактично виконавцям по договорах виплачувалася сума 3 622,00 гривень і 3 220,00 гривень, так як решта стягувалася в рахунок сплати військового збору і податку на доходи фізичних осіб.

Вартість фактично виконаних і прийнятих робіт за послугами складання поїздів (ОСОБА_8П.) склала 12 969,00 гривень, а за послугами зварювальних робіт (ОСОБА_9В.) – 25 600,00 гривень. Фактично виконавцям по договорах перераховано 10 440,00 гривень і 20 608,00 гривень, оскільки із такого доходу стягнуто військовий збір і податок на доходи фізичних осіб.

Крім, вказаного по таких виплатах сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Вказана обставина підтверджується платіжними дорученнями наявних у матеріалах справи (том ІІ а.с. 40, 56-59, 63, 75).

Суд не вбачає порушення трудового законодавства в тому, що ОСОБА_8 і ОСОБА_9, будучи дійсними працівниками позивача, перебуваючи у щорічній відпустці, а також поза межами робочого часу, укладала із АТ "Укрспецтрансгаз" цивільно-правові договори, за якими надавали певні послуги.

Слід звернути увагу, що окрім основної заробітної плати, оплати періоду перебування у відпустці, позивач за фактом наданих послуг додатково оплатив виконавцям (дійсним працівникам) дохід, з якого сплачені усі податки і збори, поповнивши державний бюджет України і бюджет Пенсійного фонду України.

Встановлені судом обставини дають підстави дійти висновку про те, що у спірних відносинах не мало місце допущений АТ "Укрспецтрансгаз" до роботи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 без укладення трудового договору, так як між вказаною юридичною особою і фізичними особами були укладені цивільно-правові договори з надання конкретних послуг, які не містять ознак трудового договору, а їх юридичний зміст врегульовується цивільно-правовим, а не трудовим законодавством.

Відтак, суд вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанова № ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС від 22.06.2018, якою на АТ "Укрспецтрансгаз" накладено штраф в сумі 670 140,00 гривень.

Досліджуючи доводи щодо правомірності постанови № ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС від 22.06.2018 судом встановлено наступне.

Підставою для винесення вказаної постанови є порушення позивачем частини 1 статті 106, частини 1 статті 107, статті 108 КЗпПУ, відповідальність за які передбачено абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпПУ, у зв’язку з чим накладено штраф в розмірі 930 750,00 гривень.

В основу вказаних порушень інспектор держпраці поставив: неоплату працівникам відпрацьованого надурочного часу і роботи у світкові дні в подвійному розмірі, а також неоплати у підвищеному розмірі роботи у нічний час у відношенні до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_21, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ОСОБА_14

Застосовуючи положення абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпПУ (штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно порушення), виходячи із розміру мінімальної заробітної плати у 2018 році (3 723,00 гривень), враховуючи 25 працівника, щодо яких скоєно порушення, відповідач визначив розмір штрафу 930 750,00 гривень (3 723,00 х 10 х 25).

Вказане порушення зафіксовано в пунктах 6, 7, 8 акту інспекційного відвідування від 24.05.2018 і пунктах 6, 7, 8 припису відповідача від 26.04.2017 за №ІФ815/47/АВ/П.

Рішенням Державної служби України з питань праці від 09.08.2018 пункти 6, 7, 8 припису скасовано, виходячи із фактичних обставин і поданих для оскарження первинних документів (том ІІ а.с. 5, зворотній бік а.с. 5).

Згідно частини 1 статті 106 КЗпПУ за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

Досліджуючи доводи відповідача в частині не оплати 8,2 години надурочного робочого часу в лютому 2017 року ОСОБА_10, а також аргументи позивача з приводу того, що такі вісім робочих годин не є надурочним часом, оскільки вихід у цей день був роботою у неробочий день (суботу) і за бажанням вказаного працівника йому в березні 2017 року надано інший день відпочинку (відгул), судом встановлено наступне.

Згідно з пункту 1 наказу товариства від 17.02.2017 за №35 працівника ОСОБА_10, а також працівників ОСОБА_44, ОСОБА_39, ОСОБА_45, ОСОБА_46 за їх письмовими згодами залучено до роботи у вихідний неробочий день 18.02.2017. За змістом пункту 6 того ж наказу ОСОБА_10 за його письмовою згодою надано відгул на 03.03.2017 (том ІІІ а.с. 149).

Фактична кількість відпрацьованих годин в лютому 2017 року в працівників ОСОБА_44, ОСОБА_39, ОСОБА_45, ОСОБА_46 становить 160 годин при нормі 160 годин. Зазначена норма годин, з урахуванням роботи у вихідний день 18.02.2017, дотримана у зв’язку з тим, що ці працівники скористалися правом на відгул в лютому 2017 року, тобто і робота у вихідний день і відгул за цю роботу мали місце протягом одного місяця – лютого 2017 року.

При цьому, під час інспекційного відвідування інспектор не зафіксував в акті будь-яких порушень щодо працівників ОСОБА_44, ОСОБА_39, ОСОБА_45, ОСОБА_46 в лютому 2017 року.

Працівник ОСОБА_10 за роботу у вихідний день суботу 18.02.2017 взяв відгул в наступному місяці – 03.03.2017. Таким чином фактична кількість відпрацьованих годин ОСОБА_10 у лютому 2017 становила 168 годин при нормі 160 годин. В табелі обліку робочого часу за лютий 2017 року кількість відпрацьованих годин ОСОБА_10 становить 168,2 (в тому числі у вихідний день субота 18.02.2017 – 8,2 години), а в табелі обліку робочого часу за березень 2017 року день 03.03.2017 зазначений як вихідний день.

Згідно з розрахунковим листком нарахування заробітної плати (лицевик на виплату заробітної плати) за лютий-березень 2017 року працівнику ОСОБА_10 виплачено заробітну плату з урахуванням того, що у вихідний день суботу 18.02.2017 ОСОБА_10 працював, а 03.03.2017 йому надано відгул.

Фактичною підставою для видачі згаданого наказу по товариству від 17.02.2017 за №35 є доповідна записка начальника Ремонтно-експлуатаційної служби ОСОБА_47 від 17.02.2017 та службова записка заступника голови правління-головного інженера ОСОБА_48 від 17.02.2017, в яких обґрунтовано невідкладну виробничу потребу залучення працівників до роботи у вихідний день суботу 18.02.2017; письмові заяви-згоди працівників залучених до роботи; протокол засідання профспілкового комітету №20 від 17.02.2017 про надання згоди на роботу у вихідний день (том ІІІ а.с.150-157).

Частиною 3 статті 107 КЗпПУ визначено, що на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Вказані правовідносини врегульовані не частиною 1 статті 106, а частиною 3 статті 107 КЗпПУ. Відтак, інспектор дійшов помилкового висновку про те, що робота працівника ОСОБА_10 у вихідний день 18.02.2018 є надурочною роботою.

Розглядаючи аргументи відповідача про не оплату в січні 2017 року ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 всіх відпрацьованих годин в нічний час за січень 2017 року із доплатою 35 відсотків посадового окладу за кожну годину роботи в такий час, чим порушено вимоги статті 108 КЗпПУ, судом встановлено слідуюче.

За змістом статті 108 КЗпПУ робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Позивач стверджує, а відповідач не заперечує, що Колективним договором між Адміністрацією ПАТ (АТ) "Укрспецтрансгаз" та Профспілковим комітетом ПАТ (АТ) "Укрспецтрансгаз" на 2017 рік визначено, що за відпрацьовані години в нічний час виплачується доплата 35 відсотків місячної тарифної ставки (окладу), посадового окладу за кожну годину такої роботи (том ІІ а.с. 14).

Як з’ясовано, посадові особи позивача під час інспекційного відвідування із програмного забезпечення товариства "Зарплата та управління персоналом" роздруковано табелі обліку робочого часу форми П-5 (табелі обліку використання робочого часу), які подані для роботи і перевірки інспектору Управління Держпраці в області.

В акті інспекційного відвідування встановлено, що оператор котельні ОСОБА_11 у січні 2017 року відпрацювала 70 годин у нічний час, з яких тільки 62 години оплачено у підвищеному розмірі. 8 годин не оплачені у підвищеному розмірі за кожну годину роботи у нічний час.

Такі дані щодо ОСОБА_11 відповідають відомостям не підписаного посадовими особами позивача копії табеля обліку використання робочого часу за січень 2017 року, поданих позивачем при перевірці інспектору, наданих суду відповідачем, та наявних у матеріалах справи (том ІІ а.с. 244; том ІІІ а.с. 25).

В свою чергу, позивач стверджує, що внаслідок технічного збою програмного забезпечення роздруковано табелі з відомостями про відпрацювання 70 годин в нічний час, а по факту така кількість годин складала 62. Такі обставини про відпрацювання саме 62 годин підтверджуються іншими первинними документами обліку робочого часу та його оплати по підприємству, які перевіряючий при перевірці не використав і правову оцінку їм не надав.

Позивач подав суду лист ТОВ "Софтекс-ІФ" від 04.06.2018, яким повідомлено, що програмне забезпечення товариства "Зарплата та управління персоналом" має наступну особливість: форма П-5 табелю обліку робочого часу друкується тільки до фактичного нарахування зарплати та проведення документу "Нарахування зарплати". Оскільки табель являється основою для нарахування заробітної плати і повинен бути роздрукований та підписаний до фактичного проведення розрахунку – в програмі не передбачена можливість роботи з табелем після нарахування зарплати. Тому при спробі заповнення чи друку табеля при наявному в поточному місяці документів "Нарахування зарплати" програма буде давати некоректні результати (том ІІ а.с. 23).

Як стверджує позивач помилка щодо такої некоректної роботи програмного забезпечення станом на червень 2018 року усунуто.

Представники відповідача не заперечили про подання позивачем вказаного доказу під час розгляду в червні 2018 року скарги на припис від 24.05.2018. Втім, такий лист ТОВ "Софтекс-ІФ", інші документи обліку і оплати праці працівників товариства, а також вказані доводи позивача не були враховані.

На переконання суду вказаний лист засвідчує обставину виникнення технічної помилки – некоректного друкування табелів обліку робочого часу форми П-5, а тому така обставина враховується судом.

Крім того, представник відповідача не спростувала доводи позивача, що на підприємстві під час перевірки були наявні підписані належні оригінали відповідних табелів. Саме такі табелі, на переконання суду, повинні бути предметом безпосередньої перевірки.

Позивач в судовому розгляді надав засвідчені копії підписаних оригіналів табелів обліку використання робочого часу, в тому числі за січень 2017 року, і відповідні не підписані копії табелів із частково некоректною інформацією, які подані під час перевірки. За змістом оригіналів таких табелів ОСОБА_11 у січні 2017 року відпрацювала 62 годин у нічний час, а за змістом табелів з некоректними даними – 70 годин (том ІІ а.с. 87, 88).

Суд вважає слушними доводи позивача про явну невідповідність окремих відомостей копії табеля обліку використання робочого часу за січень 2017 року, які викликають обґрунтовану необхідність їх перевірки іншими документами обліку, нарахування і оплати використаного часу.

Так, в колонці не підписаної копії табеля обліку використання робочого часу за січень 2017 року за 1 січня 2017 року в рядку щодо працівника ОСОБА_11 відображено дані про обліку "Р/Н/Н/С", а також цифрові значення під таким обліком "8/6/8/8" (том ІІІ а.с. 25).

Безпосереднє читання таких даних свідчить, що ОСОБА_11 1 січня 2017 року обліковано 8 годин робочого часу (які є в тому числі 8 годин святкового дня), 6 годин нічного часу, 8 годин нічного часу і 8 годин святкового дня. Тобто, окрім вказаного поєднання в один день обліку таких годин як робочі, нічні і святкові, що в сукупності становлять 22 годин (одночасний облік робочого дня святковим по 8 годин), очевидним є подвійний облік годин у нічний час "Н/Н", "6/8".

На переконання суду такий табель повинен був викликати у інспектора запитання щодо достовірності відомостей у ньому, а також перевірити об’єктивність відповідної інформації в порівнянні із іншими документами обліку робочого часу, нарахування і оплати заробітної плати.

Поданий суду позивачем підписаний оригінал табелю за січень 2017 року свідчить, що 1 січня 2017 року ОСОБА_11 в загальному відпрацьовано 14 годин робочого часу, з яких 8 робота в святковий день - "Р/С" та один раз обліковано 6 години у нічний час - "Н" (том ІІ а.с. 87).

Обставина про відпрацювання ОСОБА_11 у січні 2017 року саме 62 годин у нічний час підтверджується графіком роботи працівників котельні на січень місяць 2017 рік і відповідних змін до нього, а також розрахунковим листком нарахування заробітної плати за січень 2017 року.

Виходячи із вказаного, суд вважає, що відповідач без урахуванням усіх обставин дійшов необ’єктивного висновку про не оплату ОСОБА_11 8 годин у нічного часу в січені 2017 року із доплатою 35 відсотків посадового окладу за кожну годину роботи в такий час.

Аналогічне некоректне друкування табелів за січень 2017 року мало місце і у відношенні до ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, у зв’язку з чим судом не встановлено недоплату у збільшеному розмірі роботи в нічний час у січні 2017 року таким працівникам.

Розглядаючи доводи відповідача про порушення вимог частини 1 статті 107 КЗпПУ в частині не оплати в подвійному розмірі роботи за відпрацьовані 12 годин у святковий день 8 березня 2017 року і 1 січня 2018 року ОСОБА_11, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_22, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_17, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_21, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 і ОСОБА_37, судом встановлено слідуюче.

Частиною 1 статті 107 КЗпПУ визначено, що робота у святкові і неробочий день оплачується у подвійному розмірі.

Представник відповідача в судовому засіданні стверджувала, що таку обставину інспектор встановив виходячи із змісту поданих під час інспекційного відвідування розрахункових листків нарахування заробітної плати (лицевиків на виплату заробітної плати).

Представник відповідача разом із відзивом на позов подала в суд такі листки, в тому числі і щодо ОСОБА_11 (том ІІІ а.с. 34, 32-33, 35-39, 44-60).

Позивач також разом із письмовими поясненнями подав в суд такі ж листки (том ІІ а.с. 131-157).

Із розрахункових листків нарахування заробітної плати ОСОБА_11 за березень 2017, поданих позивачем і відповідачем (том ІІ а.с. 131; том ІІІ а.с. 34), а також графіком роботи працівників за структурними підрозділами та табелем обліку використаного робочого часу за березень 2017 року судом встановлено, що ОСОБА_11 у святковий день 08.03.2017 працювала 12 годин, за що їй нараховано оплату у подвійному розмірі 746,46 гривень (373,23 гривень + 373,23 гривень).

Згідно з листком нарахування заробітної плати за березень 2017 заробітна плата ОСОБА_11 становить 8 550,19 гривень (посадовий оклад – 5 443,00 гривень, в тому числі одинарна оплата 373,24 за роботу у святковий день 08.03.2017; доплата за нічні години - 696,71 гривень; доплата за вечірні години – 186,62 гривень; святковий день 08.03.2017 – 373,24 гривень; набавка за вислугу років – 1 632,90 гривень; доплата за шкідливі умови праці – 217,72 гривень).

Вказане свідчить, що за 8 березня 2017 року ОСОБА_11 оплачено роботу в подвійному розмірі.

Суд відзначає, що розрахункові листки нарахування заробітної плати за березень 2017 і січень 2018 року, поданих позивачем і відповідачем, є ідентичними за своїм змістом.

Представник відповідача не змогла у судовому засіданні пояснити суду в чому між ними різниця, і обґрунтувати з чого саме виходив інспектор при формуванні висновку про не оплату в подвійному розмірі заробітної плати у святкові дні.

Аналогічні обставини суд встановив і щодо оплати праці в подвійному розмірі за 8 березня 2017 щодо ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_22, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_17, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_21, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, а також за 1 січня 2018 року щодо ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_22

Враховуючи вказане, суд вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанова № ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС від 22.06.2018, якою на АТ "Укрспецтрансгаз" накладено штраф в сумі 930 750,00 гривень.

Досліджуючи доводи щодо правомірності постанови № ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018 судом встановлено наступне.

Підставою для винесення вказаної постанови є порушення позивачем частини 1 статті 21 КЗпПУ, частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці", відповідальність за які передбачено абзацом 8 частини 2 статті 265 КЗпПУ, у зв’язку з чим накладено штраф в розмірі 3 723,00 гривень.

Інспектор держпраці, застосовуючи вказаний штраф, серед іншого, в склад правопорушення включив недоплату позивачем 20 відсотків посадового окладу за роботу у вечірній час в січні 2017 року ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_38, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_19 (пункт 1 акта інспекційного відвідування), а також не забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку (пункт 5 акта інспекційного відвідування).

Застосовуючи положення абзацом 8 частини 2 статті 265 КЗпПУ (штраф у розмірі мінімальної заробітної плати), виходячи із розміру мінімальної заробітної плати у 2018 році (3 723,00 гривень), відповідач визначив розмір штрафу 3 723,00 гривень.

Вказані порушення зафіксовано в пунктах 1, 5 акту інспекційного відвідування від 24.05.2018 і пунктах 1, 5 припису відповідача від 26.04.2017 за №ІФ815/47/АВ/П.

Рішенням Державної служби України з питань праці від 09.08.2018 пункт 1 припису скасовано, виходячи із фактичних обставин і поданих для оскарження первинних документів (том ІІ а.с. 4, зворотній бік а.с. 4).

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпПУ трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку (частина 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці").

Згідно Колективного договору між Адміністрацією ПАТ (АТ) "Укрспецтрансгаз" та Профспілковим комітетом ПАТ (АТ) "Укрспецтрансгаз" на 2017-2018 роки за роботу у вечірній час (при двозмінному та багатозмінному режимі роботи) з 18 до 22 години виплачується доплата в розмірі 20 відсотків місячної тарифної ставки (окладу), посадового окладу за кожну годину роботи в цей час (том ІІ а.с. 14).

В акті інспекційного відвідування встановлено, що працівникам АТ "Укрспецтрансгаз" у січні 2017 року не оплачено усі вечірні години роботи.

Зокрема, оператор котельні ОСОБА_11 у січні 2017 року відпрацювала 42 години у вечірній час, але оплату праці за роботу у вечірній час їй проведено тільки 30 годин.

Аналогічно не проводилась оплата праці у вечірній час у січні 2017 року в повному обсязі іншим працівникам (ОСОБА_12, ОСОБА_38, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_19 та іншим).

Як встановлено при розгляді справи вказані дані щодо ОСОБА_11 відповідають відомостям не підписаного посадовими особами позивача копії табеля обліку використання робочого часу за січень 2017 року, поданих позивачем при перевірці інспектору, наданих суду відповідачем, та наявних у матеріалах справи (том ІІ а.с. 244; том ІІІ а.с. 25).

Втім, позивач пояснив в суді і під час розгляду відповідачем скарги на припис від 24.05.2018, що внаслідок технічного збою програмного забезпечення роздруковано табелі з відомостями про відпрацювання 42 години у вечірній час, а по факту така кількість годин складала 30. Зазначені обставини про відпрацювання саме 30 годин підтверджуються іншими первинними документами обліку робочого часу та його оплати по підприємству, які перевіряючий при перевірці не використав і правову оцінку їм не надав, хоча мав таку можливість.

Щодо некоректного результату роботи програмного забезпечення товариства "Зарплата та управління персоналом" при спробі друку табелів обліку використання робочого часу із посиланням на лист ТОВ "Софтекс-ІФ" від 04.06.2018, судом встановлено вище (том ІІ а.с. 23).

Як і в попередньому випадку, представники відповідача не заперечили про подання позивачем такого листа ТОВ "Софтекс-ІФ" під час розгляду в червні 2018 року скарги на припис від 24.05.2018. Втім, такий доказ, інші документи обліку робочого часу і оплати праці працівників товариства, а також вказані доводи позивача не були враховані.

На переконання суду вказаний лист засвідчує обставину виникнення технічної помилки – некоректного друкування табелів обліку робочого часу форми П-5, а тому така обставина також враховується судом.

Позивач в судовому розгляді надав засвідчені копії підписаних оригіналів табелів обліку використання робочого часу, в тому числі за січень 2017 року, і відповідні не підписані копії табелів із частково некоректною інформацією, які були подані під час перевірки. За змістом оригіналів таких табелів ОСОБА_11 у січні 2017 року відпрацювала 30 годин у вечірній час, а за змістом табелів з некоректними даними – 42 години (том ІІ а.с. 87, 88).

Суд вважає слушними доводи позивача про явну невідповідність окремих відомостей копії табеля обліку використання робочого часу за січень 2017 року, які викликають обґрунтовану необхідність їх перевірки іншими документами обліку, нарахуванні і оплати використаного часу.

Зокрема, в колонці не підписаної копії табеля обліку використання робочого часу за січень 2017 року за 7 січня 2017 року в рядку щодо працівника ОСОБА_11 відображено дані про облік "Р/В/В/С", а також цифрові значення під таким обліком "2/2/12/1" (том ІІІ а.с. 25).

Безпосереднє читання зазначених даних свідчить, що ОСОБА_11 7 січня 2017 року обліковано 2 години робочого часу, 2 години вечірнього часу, 12 годин вечірнього часу і 1 годину святкового дня. Тобто, окрім вказаного поєднання в один день обліку таких годин як робочі, вечірні і святкові, що в сукупності становлять 16 годин (одночасний облік робочого дня святковим), очевидним є подвійний обліку годин у вечірній час "В/В", "2/12".

На переконання суду такий табель повинен був викликати у інспектора запитання щодо достовірності відомостей у ньому, а також перевірити об’єктивність відповідної інформації в порівнянні із іншими документами обліку робочого часу, нарахування і оплати заробітної плати.

Поданий суду позивачем підписаний оригінал табеля за січень 2017 року свідчить, що 7 січня 2017 року ОСОБА_11 в загальному відпрацьовано 14 годин робочого часу, з яких 12 робота в святковий день - "Р/С" та один раз обліковано 2 години у вечірній час - "В" (том ІІ а.с. 87). Тобто, за мінусом 12 годин, які в не підписаному табелі обліковано як додаткові вечірні години 7 січня 2017 року.

Обставина про відпрацювання ОСОБА_11 у січні 2017 року саме 30 годин у вечірній час підтверджується графіком роботи працівників котельні на січень місяць 2017 рік і відповідних змін до нього, а також розрахунковим листком нарахування заробітної плати за січень 2017 року.

В силу вимог частини 5 статті 78 КАС України в розглядів даної справи суд враховує рішення Долинського районного суду від 29.08.2018 року у справі №343/1445/18, яке 01.10.2018 набрало законної сили, та за змістом якого ОСОБА_11 відмовлено у задоволенні позовних вимог до АТ "Укрспецтрансгаз" щодо доплати за відпрацьовані 12 годин у вечірній час в січні 2017 року (том ІІІ а.с. 76-79).

Виходячи із вказаного, суд вважає, що відповідач без урахуванням усіх обставин дійшов необ’єктивного висновку про не оплату ОСОБА_11 12 годин у вечірній час в січені 2017 року із доплатою 20 відсотків посадового окладу за кожну годину роботи в такий час.

Аналогічне некоректне друкування табелів за січень 2017 року мало місце і у відношенні до ОСОБА_12, ОСОБА_38, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_19 та іншим, у зв’язку з чим судом не встановлено недоплату у збільшеному розмірі роботи у вечірній час у січні 2017 року таким працівникам.

Таким чином, в цій частині висновків постанова відповідача про накладення штрафу № ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018 в розмірі 3 723,00 гривень є протиправною.

Варто відзначити, що окрім вказаних порушень, зафіксованих в пункті 1 акта інспекційного відвідування від 24.05.2018, до складу постанови № ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018 включено також порушення, визначені в пункті 5 акту інспекційного відвідування.

Про таку обставини представники сторін не заперечили.

Рішенням Державної служби України з питань праці від 09.08.2018 пункт 5 припису залишено в силі.

В адміністративному позові і письмових поясненнях позивач не вказує про жодні фактичні обставини протиправності доводів відповідача, визначених в пункті 5 акта інспекційного відвідування від 24.05.2018.

Відтак, суд вважає їх не спростованими.

Оскільки при визначенні розміру штрафу за постановою № ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018 відповідач всупереч вимогам законодавства включив обставини, які не знайшли свого підтвердження як в ході його судового оскарження так і під час оскарження припису відповідача в Державній службі України з питань праці, суд вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи із наступного.

Згідно КАС України суд при відправленні судочинства не може підміняти повноваження орган контролю, в тому числі щодо обчислення і визначення конкретного розміру штрафу. Такий обов’язок у спірних відносинах відповідно до вимог чинного законодавства покладено саме на відповідача.

Відтак, Управління Держпраці в області не позбавлено за наслідками розгляду справи обов’язку на вірне обчислення і нарахування позивачу відповідного розміру штрафу із посиланням тільки та ті порушення, які не спростованні позивачем.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За змістом пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідач, приймаючи оскаржувані постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018, діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення питання щодо дотримання позивачем законодавства про працю та зайнятість населення, у зв’язку з чим діяв протиправно.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок про обґрунтованість адміністративного позову в цілому, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 24 070,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжне доручення від 13.08.2018 за №378 (том І а.с. 3).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вказаного підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 24 070,00 гривень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39784625) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/МГ-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ІП-3ФС від 22.06.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39784625) на користь Акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз" (ідентифікаційний код юридичної особи 00157842) сплачений судовий збір в розмірі 24 070,00 гривень (двадцять чотири тисячі сімдесят гривень нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство "Укрспецтрансгаз" (ідентифікаційний код юридичної особи 00157842) вул. Промислова, 3, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77503.

Відповідач - Управління Держпраці в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39784625) вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ ОСОБА_49

Рішення складено в повному обсязі 15 листопада 2018 року.