Ухвала суду № 77853148, 14.11.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 187/856/16-к

Провадження № 1-кп/209/28/18

У Х В А Л А

14 листопада 2018 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.

при секретарі Золотих Л.М.

за участю :

прокурора Батрак С.С.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника потерпілих- адвоката ОСОБА_5

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про призначення судової експертизи,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання про призначення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної експертиз у кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання вказав наступне.

Дорожньо-транспортна пригода 09.05.2016 року , внаслідок якої загинули три особи, сталася за участю

водіїв автомобілів «Міцубісі Паджеро Спорт» та ВАЗ-21043.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі від 05.11.2015 року №5-218кс15, у випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв необхідно встановити причинний зв’язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали. Дослідження дій кожного водія вимагає передусім з'ясувати, хто перебував за кермом автомобіля під час ДТП. Перебування за кермом особи, яка не мала такого права, є порушенням правил безпеки дорожнього руху і може знаходитись у причинному зв'язку з наслідками ДТП.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_9 стверджують, що за кермом автомобіля ВАЗ перебував ОСОБА_4, в той час як на передньому пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_10 (т.1, а.к.п. 88,226).

Ці твердження суперечать: висновку експерта №679-Е від 17.06.2016 року , відповідно до якого даних про те, що потерпілий ОСОБА_4 знаходився на місці водія, немає (т. 1, а.к.п.235-237); відсутності у потерпілого ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, характерних для особи, яка перебувала біля дверей на стороні удару (дані медичного обстеження, т. 1, а.к.п.235-236); показанням свідка ОСОБА_11 (т.1, а.к.п.83) та потерпілого ОСОБА_4 (т.1, а.к.п.227) про те, що після зіткнення ОСОБА_4 знаходився на передньому пасажирському сидінні; локалізації переважної більшості саден потерпілої ОСОБА_10 на лівих поверхнях тіла (Висновок експерта №60/4-Е від 23.05.2016 року , т.1, а.к.п.111—114).

У період досудового розслідування сторона захисту звертала увагу сторони обвинувачення на

необхідність з'ясування того, на яких місцях в автомобілі ВАЗ знаходились конкретні потерпілі.

З цією метою захисник ОСОБА_6 22.07.2016 року заявив клопотання про проведення додаткових судово-медичних експертиз (т.2, а.к.п.80-81).

Слідчий Мусієнко П.С. відмовив у задоволенні клопотання під приводом того, що «розташування постраждалих в автомобілі ВАЗ-21043 в момент ДТП встановлено в повній мірі» (постанова від 26.07.2016 року, т.2, а.к.п.85-86).

06.08.2016 року на постанову слідчого захисником ОСОБА_6 було подано скаргу до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (т.2, а.к.п.143-144), у задоволенні якої ухвалою від 18.08.2016 відмовлено з тієї підстави, що всі обставини нібито вже з'ясовано (т.2, а.к.п. 145).

Те, що слідчим Мусієнком П.С. обставини розміщення потерпілих взагалі не з’ясовувались, стало відомо в судовому засіданні 17.04.2018, коли він на допиті пояснив, що з самого початку вважав водієм потерпілого ОСОБА_4, і жодної іншої інформації в нього не було (технічний запис судового засідання 17.04.2018,15:45:28-15:46:03).

Із-за відмови слідчого у проведенні експертиз, розміщення потерпілих в автомобілі ВАЗ-21043 в момент зіткнення залишилось невстановленим.

Під час судового розгляду стороною захисту були отримані фактичні дані про характер руху автомобіля ВАЗ після зіткнення, які стали ще однією вагомою підставою для спростування версії про перебування за кермом ОСОБА_4.

З'ясовано, що після зіткнення автомобіль ВАЗ рухався як з поступальною, так і з обертальною

складовою, і за короткий час до зупинки встиг обернутися на 483 градуси (висновок комісійної автотехнічної експертизи ДП «Центр експертних досліджень» від 05.04.2017 №0012-17, Схема 4; Висновок комплексної комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи КНДІСЕ від 28.09.2017 року №199/12299/17-52, с.с.23-25).

Об'єкти, яких викидає з протилежних сторін тіла, що одночасно переміщується та обертається на площині, рухаються по дотичним у протилежних напрямках, і в жодному разі не можуть потрапити в одне місце. Знаходження потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 після випадіння з автомобіля ВАЗ в одному місці перехрестя, впритул один до одного (зображення №№1, 3, 15 таблиці зображень до протоколу огляду місця ДТП від 09.05.2016 (т.1, а.к.п.6-25), показання свідка ОСОБА_11Л.), переконливо вказує на неможливість випадіння потерпілих з протилежних сторін автомобіля ВАЗ.

Тобто потерпіла ОСОБА_10 не могла випасти з правих дверей, тоді як ОСОБА_12 та ОСОБА_13 випали з лівих дверей, отже, вона не знаходилась на передньому пасажирському сидінні, і знаходитись на ньому міг тільки ОСОБА_4, де його і бачили свідки.

Допит потерпілого ОСОБА_4 у судовому засіданні 27.12.2016 року не усунув суперечностей, оскільки потерпілий ОСОБА_4 заявив, що не знає, як пояснити ці факти.

Для усунення суперечностей між показаннями потерпілих про перебування за кермом ОСОБА_4 та наявними фактичними даними про неможливість його перебування за кермом стороні захисту потрібні належні та допустимі докази, джерелом яких може бути висновок експерта.

Відповідно до ч.3 ст.93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Визначення особи, яка в момент ДТП перебувала за кермом автомобіля, дозволить з'ясувати, чи знаходились її дії у причинному зв’язку зі спричиненням тілесних ушкоджень та смерті потерпілих, отже, має значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.

Відповідно до п.2.2 розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та

призначення судових експертиз та експертних досліджень,затверджених наказом МЮ України в редакції від 26.12.2012 №1950/5, питання «хто з осіб, які перебували в ТЗ під час ДТП, перебував за кермом», потребує проведення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної експертизи. Отже, для вирішення питання про те, хто перебував за кермом автомобіля ВАЗ-21043 н.з.184-09АА в момент ДТП 09.05.2016 року, необхідні спеціальні знання судово-медичного експерта і експерта з транспортно- трасологічних досліджень.

Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін

кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз у цьому кримінальному провадженні були проведені транспортно-трасологічна та автотехнічні експертизи.

У Висновку комплексної комісійної експертизи ДНДІСЕ від 17.06.2016 року №2631/2632/2633-16 експерти зазначили, що відсутність слідової інформації не дозволяє встановити траєкторії переміщення автомобілів після зіткнення (т.1, а.к.п.199).

Це дослідження було проведено без використання таблиці зображень до протоколу огляду місця ДТП та без масштабних фотознімків слідів, що є порушенням вимог п.п.1.7, 2.3 розділу II Науково- методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України в редакції від 26.12.2012 №1950/5.

Під час допиту експертів у судовому засіданні 06.06.2016 з'ясовано, що, незважаючи на неповноту вихідних даних, експерти не клопотали про надання додаткових матеріалів, внаслідок чого не змогли відповісти на запитання автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження (технічний запис судового засідання 06.06.2018, 13:33:11-13:33:18, 13:44:16-13:44:28, 13:56:45-14:02:39), на які у подальшому відповіли експерти Київського НДІ судових експертиз у висновку комплексної комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 28.09.2017 року №199/12299/17-52.

Ці обставини викликають обґрунтований сумнів у компетентності та неупередженості експертів Дніпропетровського НДІ судових експертиз.

З урахуванням викладеного, з метою отримання стороною захисту належних і допустимих доказів, на просить призначити комплексну судово-медичну, транспортно-трасологічну експертизу у кримінальному провадженні № 12016040000000380.

На вирішення експертизи поставити такі запитання: чи могли потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 випасти з дверей, які знаходяться на протилежних сторонах автомобіля? Яким чином мали рухатись потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 після зіткнення, щоб потрапити в одне місце на дорожньому покритті? 3 яких дверей автомобіля, лівих чи правих, випали потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з урахуванням отриманих ними тілесних ушкоджень? Хто з потерпілих знаходився біля лівих дверей автомобіля в момент зіткнення з урахуванням отриманих тілесних ушкоджень? На якій стороні автомобіля, лівій чи правій, знаходився потерпілий ОСОБА_4 в момент зіткнення з урахуванням отриманих ним тілесних ушкоджень? Хто з потерпілих перебував за кермом автомобіля ВАЗ-21043 в момент зіткнення з урахуванням отриманих потерпілими тілесних ушкоджень та розташування потерпілих після зіткнення?

Доручити проведення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної експертизи у

кримінальному провадженні №12016040000000380 Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057) та державній установі «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України» (вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, 04112).

Визначити Київський науково-дослідний інститут судових експертиз провідною установою, яка здійснює організацію проведення комплексної експертизи.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання оскільки вважає, щодо призначення судово-медичних експертиз, то під час досудового слідства обвинуваченим та його захисником вже порушувалося питання щодо проведення додаткової судово- медичної експертизи по визначенню місця знаходження ОСОБА_4 під час ДТП. Слідчим було відмовлено в задоволенні даного клопотання. Рішення слідчого захисником обвинуваченого було оскаржено до слідчого судді. Слідчим суддею було відмовлено в задоволені скарги на дії слідчого. Щодо призначення та проведення транспортно-трасологічної експертизи, то вважає, що з боку обвинуваченого це є тільки зловживання своїм правом та затягування розгляду справи. Просить відмовити в задоволенні клопотання.

Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_5 заперечує проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 Вважає, що це тільки затягування судового розгляду. Крім того, на протязі всього судового розгляду обвинувачений звинувачує потерпілого ОСОБА_4 та вказує, що саме дії водія ОСОБА_4 знаходяться у причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою.

Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримали думку адвоката ОСОБА_14 та вважають, що немає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_4 заперечує проти призначення експертизи . Вказав, що відносно нього проведена судово медична експертиза, під час якої у нього виявили пошкодження в районі серця, розрив селезінки. Ці ушкодження сталися внаслідок травмування об руль.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_15 підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та вказала, що обвинувачений не має мети затягнути судовий розгляд по кримінальному провадженню. Трапилася неоднозначна дорожньо-транспортна пригода. Велике значення для прийняття рішення необхідно ретельно з'ясувати та дослідження всіх обставин.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання свого підзахисного та вказав, що під час досудового розслідування ними зверталася увага на те, що що необхідно все розставити по своїм місцям. Як у слідчого , так і під час судового розгляду виникли питання , чому потерпілі після ДТП опинилися в одному місці, і як потерпілий ОСОБА_4 після ДТП опинився на передньому пасажирському сидінні. Крім того, у потерпілого ОСОБА_4 отримані тілесні ушкодження, не характерні для водія .

Суд, вислухавши учасників процесу, приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в ході досудового розслідування була проведена судово-медична експертиза ОСОБА_9 (висновок № 2811у від 21.07.2016 року (а.к.п.92-96 Т.1), судова медична експертиза ОСОБА_10 № 60-Е від 19.05.2016 року ( а.к.п.107-110 Т.1) та № 60/4-Е від 23.05.2016 року (а.к.п. 111-114 Т.1), судово медична експертиза ОСОБА_12 № 61-Е від 19.05.2016 року (а.к.п.119-122 Т.1), № 61/5-Е від 23.05.2016 року (а.к.п.123-126 Т.1), судова медична експертиза ОСОБА_13 № 658-Е-2 від 31.05.2016 року (а.к.п.159-162 Т.1) , комплексна комісійна судово транспортно-трасологічна, автотехнічна експертизи та експертиза технічного стану транспортних засобів по кримінальному провадженню № 12016040000000380 від 17.06.2016 року (а.к.п.,180-201 Т.1), судова медична експертиза ОСОБА_4 № 679-Е від 17.06.2016 року (а.к.п.235-237 Т.1) , судово автотехнічна експертиза від 24 червня 2016 року (а.к.п.8-17 Т.2), додаткова судова автотехнічна експертиза від 22.08.2016 року (а.к.п.139142 Т.2)

Обґрунтовуючи своє клопотання обвинувачений ОСОБА_7 посилається на пояснення свідка ОСОБА_11, які були надані ним під час судового розгляду . Однак не посилається на пояснення свідка ОСОБА_11, який надавав пояснення в судовому засіданні , відповідно до яких вказував на знаходження потерпілого ОСОБА_4 поміж сидіннями. Знов же, посилається на пояснення надані потерпілим ОСОБА_4 під час досудового слідства, ігноруючи пояснення надані ним під час судового розгляду.

В обґрунтування свого клопотання обвинувачений ОСОБА_7 вказує на необхідность з'ясування розташування потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 під час руху в автомобілі, послався на відсутність можливості потрапляння після зіткнення в одне місце після випадіння з автомобіля, однак на чому саме ґрунтується зроблений ним висновок не вказав. Обвинувачений ОСОБА_7 вказує у клопотання, що під час допиту експертів у судовому засіданні 06.06.2016 з'ясовано, що, незважаючи на неповноту вихідних даних, експерти не клопотали про надання додаткових матеріалів, внаслідок чого не змогли відповісти на запитання автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження (технічний запис судового засідання 06.06.2018, 13:33:11-13:33:18, 13:44:16-13:44:28, 13:56:45-14:02:39), на які у подальшому відповіли експерти Київського НДІ судових експертиз у висновку комплексної комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 28.09.2017 №199/12299/17-52.

Стосовно всіх питань щодо проведених під час досудового слідства експертиз, експерти надали пояснення в судовому засіданні.

Так, вимогами ч.1 ст. 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.

Відповідно до ч. 1ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотання сторін кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно з положеннями Закону України «Про судову експертизу»,Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз),комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань).

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_7 не була доведена необхідність проведення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №1201604000000038 , не надано доказів, що стороною обвинувачення на вирішення експертам під час досудового розслідування були поставлені такі запитання і дані такі вихідні дані, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне призначення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №12016040000000380.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7

Керуючись ст. ст. 242, 332, 363, 369,372 КПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про призначення комплексної судово-медичної, транспортно -трасологічної експертизи у

кримінальному провадженні №12016040000000380 - відмовити.

Згідно КПК України ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О.О.Лобарчук