Рішення № 77853111, 25.10.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4731/18

Провадження № 2/210/2022/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"25" жовтня 2018 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - судді Ступак С.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Драгунової Я.М.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 серпня 2018 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що починаючи з 1997 року перебував в трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг».

01 липня 2017 року, з вини Відповідача, з Позивачем під час виконання своїх трудових обов’язків в районі 20 вісі залізничної колії №12 аглорудного району в цеху експлуатації залізничного транспорту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», стався нещасний випадок з тяжким наслідком, внаслідок якого, Позивачем отримано тяжку поліструктурну травму правої верхньої кінцівки у вигляді: «відкритого багатоуламкового перелому обох кісток правого передпліччя зі зміщенням уламків, розтрощення м’яких тканин правого передпліччя з великим дефектом. Пошкодження ліктьового нерву правого передпліччя. Травматичний відрив 2,3,4,5 пальців, розтрощення м’яких тканин правої кисті. Субкомпенсація кровообігу правої верхньої кінцівки. СДПФ правої верхньої кінцівки 3 ст.». Нещасний випадок обумовлений неналежним виконанням Відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці.

До настання нещасного випадку, стаж роботи Позивача на підприємстві складав 21 рік, з яких 7 років 3 місяця за професією - складач поїздів.

Зазначені факти підтверджуються актами Форми Н-1 «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом» та Н-5 «Проведення спеціального розслідування нещасного випадку».

Вина Відповідача підтверджується рішенням засіданням комісії з питань охорони праці та пожежної безпеки ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» від 09.11.2017, відповідно до якого, встановлено ступінь вини Позивача, який складає 25% і як наслідок, прийнято рішення про зменшення одноразової допомоги Позивачу на зазначений відсоток, тим самим встановлено ступінь вини Відповідача, який становить – 75%.

Внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, Позивач 18.10.2017 року, пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, де йому було визначено ступень втрати професійної працездатності - 80%, та друга група інвалідності внаслідок трудового каліцтва, відповідно до якої Позивачу протипоказані всі види праці в звичайних умовах виробництва, що підтверджується довідкою МСЕК виданою на ім’я Позивача.

Таким чином, Позивач змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування.

У зв'язку з вказаним нещасним випадком порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями.

Тривалий процес лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, позбавляє Позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання травм, Позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, Позивач, в наслідок отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжується значною втратою працездатності в молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах Позивача, який в тому числі не має можливості приділяти належної уваги, своїй родині. У зв’язку з чим, Позивач просить суд стягнути на його користь з Відповідача моральну шкоду завдану в наслідок ушкодження здоров’я у розмірі 117845,00 гривень, без урахування утримання податку з доходу фізичних осіб.

Позивач та його представник у судовому засідання позов підтримали у повному обсязі та просили суд його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засідання позов не визнала та зазначила, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача та зазначила, що комісією із спеціального розслідування серед осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці є і сам Позивач – складач поїздів цеху експлуатації залізничного транспорту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», який порушив вимоги п. 3.6.7 інструкції з охорони праці для складача поїздів та складача поїздів (бригадира) цеху експлуатації залізничного транспорту ОП.171.01.15, п. п. 2.13, 2.14, 2.15, 2.20 міжцехової інструкції «Порядок обслуговування залізничним транспортом Агломераційного цеха МВ на станції Аглофабрика», ст. 14 Закону України «Про охорону праці».

Окрім цього, представник відповідача зазначила, що відповідно до довідки Міжрайонної зарічної МСЕК про результат визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги № 048263 від 18.10.2017 року ОСОБА_5 12ААА визначено, що огляд Позивача проводився первинно, дата наступного перегляду – 01.10.2018 року, що свідчить про можливе змінення стану здоров’я Позивача. У зв’язку з чим, вважаючи позовні вимоги недостатньо обґрунтованими, просила суд відмовити у задоволення позову у повному обсязі.

При вирішенні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці БТ-1 № 5028542 виданої на ім’я ОСОБА_2, останній з 29.12.1997 року прийнятий на роботу на підприємстві Криворізький гірничозбагачувальний комбінат «Криворіжсталь», правонаступником якого Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» та пропрацював там до 16.10.2017 року та був звільнений з підприємства на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 31-48).

Відповідно до п. 6 ОСОБА_4 № 15, форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 21 вересня 2017 року вбачається, що 01 липня 2017 року о 12 годині 30 хвилин, під час знаходження ОСОБА_2 у між колійному просторі, раптово розпочався самовільний рух п’яти напіввагонів з окалиною (зчеплених між собою) у бік десятого на піввагону з відсівом, який знаходився на відстані 0,5 м. від на піввагонів з окалиною та безпосередньо біля початку накату ротора вагоноперекидача. Внаслідок зіткнення п’яти напіввагонів з окалиною з десятим напіввагоном з відсівом, права рука ОСОБА_2 була стиснута між сцепними пристроями першого напіввагона з окалиною та десятого напіввагона з відсівом. Після свого травмування ОСОБА_2 по радіостанції повідомив керівництво цеху експлуатації залізничного транспорту, яке негайно викликало працівників медичної служби підприємства. Комісією зі спеціального розслідування було встановлено, що начальник аглорудного району цеху експлуатації залізничного транспорту ОСОБА_5 не організував виконання підлеглими робітниками вимог нормативних актів з охорони праці та пожежної безпеки, правил поводження з машинами, механізмами, обладнаннями та іншими засобами виробництва.

Відповідно до п. 7 ОСОБА_4 № 15 від 21.09.2017 року причинами настання нещасного випадку є невиконання вимог інструкції з охорони праці та не виконання посадових обов’язків.

Відповідно до п. 10 ОСОБА_4 № 15 від 21.09.2017 року особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, або орган, який проводив розслідування встановлено, ОСОБА_2 складач поїздів цеху експлуатаціїзалізничного транспортну ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», ОСОБА_5, начальник аглорудного району цеху експлуатації залізничного транспорту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» та ОСОБА_6, начальник цеху експлуатації залізничного транспорту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг». (а.с.12-20)

Як вбачається з п. 4 ОСОБА_4 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 01 липня 2017 року о 12 годині 30 хвилин на ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» від 20.09.2017 року Форми Н-5, причиною нещасного випадку основна, невиконання вимог інструкції з охорони праці, а саме порушення вимог п. 3.6.7 інструкції з охорони праці для складачів поїздів та складача поїздів (бригадира) цеху експлуатації залізничного транспорту. ОП 171.01.15, п.п. 2.13, 2.14, 2.15, 2.20 міжцехової інструкції «Порядок обслуговування залізничним транспортом Агломераційного цеха МВ на стації Аглофабрика», статті 14 Закону України «Про охорону праці» та порушення вимог п. 3.3.9.2 посадової інструкції начальника району цеху експлуатації залізничного транспорту ПІ 171.1226, 2.02, п. 3.3.1.14 посадової інструкції начальника цеху експлуатації залізничного транспорту ПІ 171.1222,2.024. (а.с.21-29)

Крім того, відповідно до виписки з протоколу № 6 засіданням комісії з питань охорони праці та пожежної безпеки ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» від 09.11.2017, встановлено ступінь вини Позивача, який складає 25% і як наслідок, прийнято рішення про зменшення одноразової допомоги Позивачу на зазначений відсоток, тим самим встановлено ступінь вини Відповідача, який становить – 75%. (а.с.30)

Внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, Позивач 18.10.2017 року, пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, де йому було визначено ступень втрати професійної працездатності - 80%, та друга група інвалідності внаслідок трудового каліцтва, відповідно до якої Позивачу протипоказані всі види праці в звичайних умовах виробництва, що підтверджується довідкою МСЕК виданою на ім’я Позивача. (а.с.8-11)

Так, наявність ушкодження здоров’я у позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписними епікризами, з яких вбачається що він проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров’я, а саме: КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» в періоди з 01.07.2017 року по 08.07.2017 року, з 03.11.2017 року по 29.11.2017 року, з 15.06.2018 року по 04.07.2018 року.(а.с. 49-51).

Таким чином, слід вважати, що самим фактом втрати позивачем ОСОБА_2 професійної працездатності, в зв'язку з отриманим ушкодженням здоров’я на підприємстві відповідача, йому спричинена моральна шкода, яка згідно ст. 237-1 КЗпП України може бути відшкодована одноразово за рахунок відповідача.

За таких обставин, вимоги позивача ОСОБА_2 до ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.

Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд вважає безпідставними, оскільки ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно – правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередньо відповідальність за порушення зазначених вимог.

За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану позивачу, покладено саме на відповідача в силу ст. 1172 ЦК України, та виходячи зі змісту ст.ст. 153, 173 КЗпП України, Закону України «Про охорону праці».

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої нещасним випадком на виробництві, повинен вирішуватися не лише на підставі норм КЗпП України, а й у відповідності до ст. 1172 ЦК України, яка в даному випадку є спеціальною нормою.

З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення позивачу ОСОБА_2 моральної шкоди, яку йому повинен відшкодувати відповідач - ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг».

З матеріалів справи вбачається, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача ОСОБА_2 була заподіяна шкода, він втратив працездатність в розмірі 80%. Позивач переносить щоденно фізичний біль та моральні страждання. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками отриманого каліцтва, позивачеві порушено звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв'язки, у зв’язку з чим останній переносить моральні страждання та хвилювання.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає компенсації саме за рахунок відповідача - ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг».

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням роз’яснень, наданих у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, з подальшими змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин, та з урахуванням встановлених обставин характеру спричиненої шкоди, віку позивача, встановлення другої групи інвалідності, вжиття відповідачем заходів для невідкладного надання медичної допомоги позивачу, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, та враховуючи незворотність наслідків від отриманого каліцтва, суд вважає можливим стягнути на користь ОСОБА_2 з ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» 100000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і хвилювання, які позивач переносить на теперішній час, а в задоволенні іншої частини позову, позивачу слід відмовити.

При цьому, суд наголошує, що відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст..ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 268, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: місто ОСОБА_1 Ріг, мікрорайон 4-й ЗарічнийАДРЕСА_1, суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров’я у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовуОСОБА_2 - відмовити..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2018 року.

Суддя: С. В. Ступак