Ухвала суду № 77852512, 15.11.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8377/17

У Х В А Л А

"15" листопада 2018 р. Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Гасанової М.Ю.,

позивача ОСОБА_1І., представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» про стягнення невиплаченої при звільненні одноразової вихідної допомоги, невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час прострочення виплати, -

В С Т А Н О В И В:

У ході розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» про стягнення невиплаченої при звільненні одноразової вихідної допомоги, невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час прострочення виплати, представником відповідача ОСОБА_2 до суду надано клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України.

Обґрунтовуючи дане клопотання представник ОСОБА_2 посилалася на те, що 25 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення із ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» на його користь виплат на загальну суму 104 280,71 грн., а саме: заробітної плати за березень 2017 року у сумі - 5 796,56 грн.; вихідну допомогу при звільненні - 24 842,40 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку - 73 641,75 грн., які, на його думку, не сплачені йому з вини ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» у зв’язку із його звільненням із вказаного підприємства 21.03.2017 року за власним бажанням, відповідно до ст.38 КЗпП України.

25 липня 2018 року Верховним Судом відкрите касаційне провадження по справі №221/3677/17 за позовом ОСОБА_4 до ПрАТ «ДТЕК «ОСОБА_5 ДОНБАСУ» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги при звільнені за стаж роботи у галузі.

Крім того, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 3О травня 2018 року переглядається судове рішення по справі №582/1001/15-ц за позовом Особа-6 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Особа-6 на рішення Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2016 року, вказану справу передано 3О травня 2018 року на розгляд ОСОБА_6 Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною третьою статті 403 ЦПК України, та прийнято до розгляду ВП 13 липня 2018 року.

Обґрунтовуючи зазначену підставу для передачі справи на розгляд ОСОБА_6 Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду посилалася на те, що враховуючи численні випадки припинення діяльності підприємств (в тому числі державних установ) на території проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил) правове врегулювання характеру трудових відносин, що виникають між працівником та підприємством внаслідок вимушеного припинення діяльності підприємства, містить виключну правову проблему та необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики як в порядку цивільного, так і адміністративного судочинства.

Справа №582/1001/15-ц за позовом Особа-6 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Особа-6 на рішення Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2016 року передана на розгляд ОСОБА_6 Верховного Суду.

Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача ОСОБА_2 просила суд зупинити провадження по справі №199/8377/17 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку, до закінчення перегляду в касаційному порядку ОСОБА_6 Палатою Верховного Суду України судового рішення у цивільній справі №582/1001/15-ц за позовом Особа-6 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк».

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 клопотання підтримала та зазначила, що усі справи стосуються стягнення невиплачених сум із підприємств, діяльність яких зупинена у зв’язку із захопленням підприємства та їх перебуванням на не підконтрольній Україні території, що є підставою невиплати коштів і позивачу відповідачем ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ».

Позивач проти задоволення клопотання не заперечував.

Вислухавши думки позивача та представника відповідача, суд вважає, що заява про зупинення провадження по справі підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в Амур-Нижньодніпровському районному суді м.Дніпропетровська на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ про стягнення невиплаченої при звільненні одноразової вихідної допомоги, невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час прострочення виплати, не проведеної на його користь ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» у зв’язку із його звільненням із вказаного підприємства 21.03.2017 року за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, а саме: заробітної плати за березень 2017 року у сумі - 5 796,56 грн.; вихідної допомоги при звільненні - 24 842,40 грн.; середнього заробітку за час затримки розрахунку - 73 641,75 грн..

В той же час, 25 липня 2018 року Верховним Судом відкрите касаційне провадження по справі №221/3677/17 за позовом ОСОБА_4 до ПрАТ «ДТЕК «ОСОБА_5 ДОНБАСУ» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги при звільнені за стаж роботи у галузі.

Крім того, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 3О травня 2018 року переглядається судове рішення по справі №582/1001/15-ц за позовом Особа-6 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Особа-6 на рішення Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2016 року, вказану справу передано 3О травня 2018 року на розгляд ОСОБА_6 Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною третьою статті 403 ЦПК України, та прийнято до розгляду ВП 13 липня 2018 року.

Обґрунтовуючи зазначену підставу для передачі справи на розгляд ОСОБА_6 Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду послалася на те, що враховуючи численні випадки припинення діяльності підприємств (в тому числі державних установ) на території проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил) правове врегулювання характеру трудових відносин, що виникають між працівником та підприємством внаслідок вимушеного припинення діяльності підприємства, містить виключну правову проблему та необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики як в порядку цивільного, так і адміністративного судочинства.

Справа №582/1001/15-ц за позовом Особа-6 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Особа-6 на рішення Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2016 року передана на розгляд ОСОБА_6 Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів даної справи, в обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на те, що з вини відповідача ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ», у зв’язку із його звільненням із вказаного підприємства 21.03.2017 року за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, йому не виплачені кошти, а саме: заробітна плата за березень 2017 року у сумі - 5 796,56 грн.; вихідна допомога при звільненні - 24 842,40 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку - 73 641,75 грн..

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що з квітня 2014 року на території Луганської та Донецької областей почалися масові заворушення і заколоти, які супроводжувалися захватом адміністративних та виробничих будівель збройними сутичками. Указом Президента №405/2014 від 14.04.2014 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» розпочато проведення антитерористичної операції на сході України.

Підприємство відповідача ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» мало реєстрацію юридичної особи за адресою: Луганська область, м.Ровеньки, вул.Комуністична, 6. Виробничі потужності підприємства (шахти з видобування кам’яного вугілля та інші структурні підрозділи підприємства) розташовані на тимчасово не підконтрольній території України. У зв’язку із взяттям у 2014 році під контроль м.Ровеньки незаконним збройним формуванням, відповідачем змінено реєстрацію на м.Сєвєродонецьк Луганської області, проспект Гвардійський, 30/1.

13 березня 2017 року здійснення господарчої діяльності та управління ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» унеможливлено неправомірними діями третіх осіб, майно товариства (будівлі, обладнання, офісна техніка, транспортні засоби, інше рухоме майно) знаходиться у третіх осіб, та ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» втратило контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться на території м.Ровеньки Луганської області, у тому числі до трудових книжок працівників, наказів, особових справ та іншої документації. За заявою відповідача розпочато досудове розслідування за ст. 206 КК України.

Таким чином, відповідча зазначає, що оскільки усі виробничі потужності знаходяться на території м.Ровеньки, яке перебуває на не підконтрольній Україні території, та у зв’язку із злочинним захопленням для подальшої господарської діяльності представниками цих незаконних збройних формувань і термін повернененя їх невідомий, ТОВ «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» вважає, що воно не несе відповідальності за зобов’язаннями, що виникають з норм договорів із часу виникнення форс-мажорних обставин.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, ОСОБА_6 Палатою Верховного Суду.

Враховуючи вимоги п.10.ч.1 ст.252 ЦПК України, суд вважає, що перегляд у касаційному порядку ОСОБА_6 Палатою Верховного Суду судового рішення у цивільній справі №582/1001/15-ц за позовом Особа-6 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», має суттєве значення для правильного вирішення справи та дотримання єдиної судової практики, оскільки причини невиплати коштів по вищезазначеній справі та по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ про стягнення невиплаченої при звільненні одноразової вихідної допомоги, невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час прострочення виплати, є подібними, а саме: припинення господарчої діяльності та фінансування у зв’язку із захопленням та перебуванням підприємства на не підконтрольній Україні території, та, як наслідок, невиплати працівникам з цієї причини заробітку та належних сум.

Керуючись п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» про стягнення невиплаченої при звільненні одноразової вихідної допомоги, невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час прострочення виплати, до закінчення перегляду в касаційному порядку ОСОБА_6 Палатою Верховного Суду судового рішення у цивільній справі №582/1001/15-ц за позовом Особа-6 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяті днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя