Ухвала суду № 77852015, 06.11.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15113/18

Провадження № 4-с/161/119/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі – Ярмолюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність Головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Родовід Банк» (далі – ОСОБА_2) звернувся до суду з даною скаргою, на обґрунтування якої вказав, що суб’єктом оскарження було відкрито виконавче провадження № 30390242 на підставі виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 08.12.2011 року в цивільній справі № 2-5125/11/0308, відповідно до рішення у якій було стягнуто з ОСОБА_3 (далі – Боржник) на користь заявника 147 886,50 грн. заборгованості за кредитним договором, 1 476,86 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Вказує, що постанову про відкриття ВП № 30390242 він не отримував, а у відповідь на неодноразові запити з метою отримання інформації про хід виконавчого провадження, будь-які відомості на адресу Банку не надходили. 20.09.2018 року з даних сайту АСВП було з’ясовано, що 21.06.2018 року Головний державний виконавець Першого ВДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_1 (далі – Державний виконавець) виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, хоча дану постанову, а також оригінал виконавчого листа № 2-5125/11/0308, заявник не отримував. Вважає, що Державний виконавець таким чином, всупереч вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» здійснив формальну відписку в рамках виконавчого провадження, а тому його дії є протиправними. Враховуючи викладене, просить суд визнати бездіяльність Державного виконавця у ВП № 30390242 незаконною та скасувати винесену останнім постанову від 21.06.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу у вказаному виконавчому провадженні, а також вирішити питання про його поновлення.

05.11.2018 року від Державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 надійшло заперечення на скаргу відповідно до якого останній вважає, що скарга не підлягає. Так, 14.12.2011 року на підставі вищевказаного виконавчого листа було відкрито ВП № 30390242, в рамках якого 15.12.2011 року постановою було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження. З метою встановлення майнового стану боржника, було здійснено запити в органи ДФС України, УПФ України, Управління Держгеокадастру. За результатами отриманих відповідей від вказаних установ, встановлено факт відсутності у ОСОБА_3 будь-яких джерел доходу та наявності нерухомого майна. 24.06.2016 року ВП № 30390242 було приєднаним до зведеного ВП № 51519818. Крім того, 19.10.2016 року ДП «Сетам» на електронних торгах, реалізовано транспортний засіб Боржника, отримані кошти від якого були перерахованими на рахунок Банку. 21.06.2018 року було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу. Таким чином, в рамках виконання рішення суду в цивільній справі № 2-5125/11/0308, Державним виконавцем було вчинено всі необхідні заходи щодо виявлення майна Боржника та проведено часткове стягнення заборгованості. Просить в задоволені заявлених ПАТ «Родовід Банк» вимог відмовити (а.с. 52-54).

В судове засідання представник заявника не з’явився, надав суду заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримує (а.с. 46-48).

Державний виконавець Ніколайчук Т.В. в судове засідання повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Заінтересована особа ОСОБА_3, який є боржником у даному виконавчому провадженні, в судове засідання повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви з проханням слухати справи за його відсутності, про відкладення розгляду справи, пояснення на скаргу від нього на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи вищевикладену норму законодавства, а також те, що Державний виконавець скористався правом надати свої заперечення щодо заявлених вимог, суд вважає за можливе провести розгляд скарги за відсутності учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази, які містять в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1 Постанови пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (далі - Постанова), - відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначені у законі дії, спрямовані на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.10.2011 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» була стягнута заборгованість за кредитним договором в розмірі 147 886,50 грн.

08.12.2011 року на підставі вищевказаного рішення суду судом було видано виконавчий лист № 7030, який було пред’явлено до виконання в Перший ВДВС Луцького МУЮ (Перший ВДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області) (а.с. 8).

Постановою Першого ВДВС Луцького МУЮ від 14.12.2011 року з метою примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, було відкрито виконавче провадження № 30390242 (а.с. 58).

Постановою від 15.12.2011 року Першим ВДВС Луцького МУЮ було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (а.с. 60-61).

Вищевказані постанови Першого ВДВС Луцького МУЮ від 14.12.2011 року та від 15.12.2011 року були адресовані АТ «Родовід Банк» за адресою: м. Луцьк, пр-т Волі, 11 (а.с. 57, 59).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Родовід Банк» звертався з ідентичними запитами про хід виконавчого провадження № 141-312 від 03.07.2012 року та № 32-38 від 22.02.2013 року у яких просив направити постанови, винесені за результатами розгляду виконавчих документів (зокрема щодо боржника ОСОБА_3В.) на адресу Відділення «Рівненське РУ» АТ «Родовід Банк» м. Рівне, Черняка, 2, або факсимільним зв’язком за телефоном (0362) 24-55-47 (а.с. 15-16).

Крім того, заявник звертався з аналогічними за своїм змістом заявами про хід виконання виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_3, а саме: № 35-207 від 11.07.2013 року, № 35-168 від 14.03.2014 року, № 25.2-438 від 20.10.2014 року, № 25.2-112 від 30.01.2015 року, № 25.2-244 від 07.05.2015 року, № 25.2-350 від 06.08.2015 року, № 25.2-439 від 04.11.2015 року, у яких відповідь просив надати на поштову адресу: м. Рівне, вул. Черняка, 2.

Також, в матеріалах справи міститься запит про хід виконавчого провадження (боржник – ОСОБА_3В.) № 15-11-б.б/2510 від 15.05.2018 року, у якому АТ «Родовід Банк», з метою встановлення рахунків відкритих на ім’я боржника та можливого розміщення грошових коштів, просив направити запити в наступні банківські установи: ПАТ «Креді ОСОБА_2», ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «УкрСиббанк», ПАТ «Сітібанк», ПАТ «Прокредит Банк», ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ «УкрСоцбанк», ПАТ «ОТП ОСОБА_4», ПАТ КБ «Правекс-Банк», ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «ІНГ ОСОБА_4 Україна», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Кредобанк» та АТ «Укрексімбанк» (а.с. 24).

Разом з тим, 24.06.2016 року Першим ВДВС Луцького МУЮ було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 30390242 до зведеного виконавчого провадження № 51519818 (а.с. 62).

З матеріалів справи вбачається, що в рамках виконавчого провадження відносно ОСОБА_3 з метою встановлення наявності у нього джерел доходу та нерухомого майна, Державним виконавцем були здійснені наступні запити в органи ДФС України, УПФ України, Управління Держгеокадастру (а.с. 63-76).

Також, судом встановлено, що 19.10.2016 року ДП «Сетам» були проведені електронні торги по реалізації арештованого майна ОСОБА_3, а саме: транспортного засобу HUYNDAI Sonata, 2008 року випуску, кошти від яких в рамках ВП № 30390242 були перераховані на рахунок стягувача ПАТ «Родовід Банк» (а.с. 73-76).

Відповідно до платіжних доручень № 49948 від 23.12.2016 року та № 49956 від 23.12.2016 року, на рахунок ПАТ «Родовід Банк» перераховані стягнені з ОСОБА_3 суми боргу за виконавчим документом № 2-5125/11 від 08.12.2011 року в розмірі 5 103,23 грн. та 28 892, 42 грн. відповідно (а.с. 77).

Як вбачається з постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.06.2018 року у ВП № 30390242, Головним державним виконавцем Першого ВДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_5 було постановлено повернути виконавчий лист № 2-5125/11, виданий 08.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь АТ «Родовід Банк» 147 886,50 грн. кредитної заборгованості, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 13-14).

Отже, виконавче провадження № 30390242 перебувало на виконанні Першого ВДВС Луцького МУЮ (Першого ВДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області) з 14.12.2011 року (відкрито провадження) по 21.06.2018 року (повернуто виконавчий лист стягувачу.

У даному випадку правовідносини, які виникли, регулюються ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року та ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 року, що вступив у силу 03.11.2016 року, оскільки вищевказане провадження перебувало на виконанні на час дії зазначених нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція від 21.04.1999 року) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, пунктом 3 ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція від 21.04.1999 року) передбачений обов’язок державного виконавця розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до п. 4.1. Інструкції «Про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби» затвердженої Наказом МЮУ від 25.12.2008 року № 2274/5 (далі – Інструкція), - заяви (клопотання) та скарги, що скеровуються сторонами виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), підлягають реєстрації в органах державної виконавчої служби в загальному порядку, передбаченому для вхідної кореспонденції, та приєднуються до матеріалів виконавчого провадження разом з документами за наслідками їх розгляду.

Пунктом 6.4. Інструкції передбачено, що документ вважається виконаним лише тоді, коли поставлені в ньому питання вирішені і кореспонденту надано відповідь по суті.

Проте, Державний виконавець не надав доказів відповідного розгляду запитів ПАТ «Родовід Банк» а саме: № 141-312 від 03.07.2012 року та № 32-38 від 22.02.2013 року, № 35-207 від 11.07.2013 року, № 35-168 від 14.03.2014 року, № 25.2-438 від 20.10.2014 року, № 25.2-112 від 30.01.2015 року, № 25.2-244 від 07.05.2015 року, № 25.2-350 від 06.08.2015 року, № 25.2-439 від 04.11.2015 року про хід виконавчого провадження та/або відповідного реагування щодо надання відповідей на них.

Частиною 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 03.11.2016 року) відповідно до якого, виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 03.11.2016 року) передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 03.11.2016 року), заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 03.11.2016 року) передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З матеріалів виконавчого провадження № 30390242 вбачається, що Державний виконавець при примусовому виконання виконавчого листа № 2-5125/11 від 08.12.2011 року встановив, що у боржника ОСОБА_3, окрім реалізованого на електронних торгах транспортного засобу, відсутнє будь-яке інше майно на яке можна звернути стягнення, а саме:

-згідно відповідей ДФС України: у боржника, відсутні будь-які джерела доходу; немає будь-яких відкритих номерів рахунків – на обліку не перебуває (відомості надані станом на 12.05.2017 року);

-згідно відповіді ПФ України у боржника, відсутні пенсійні нарахування; інформація про його працевлаштування, станом на відсутня (відомості надані станом на 16.05.2017 року);

-на підставі інформаційних довідок з ЄДР у боржника відсутнє будь-яке нерухоме та рухоме майно;

-відповідно до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку – у боржника відсутні пакети акцій емітентів, акцій ПАТ і ПрАТ;

-відповідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Волинській області – земельні ділянки за боржником не зареєстровані.

Однак, суд вважає, що Державним виконавцем не вжито усіх необхідних дій щодо виявлення рахунків відкритих на ім’я боржника та можливого розміщення грошових коштів останнього в банківських установах, а також не надано доказів проведення перевірок у відповідності до положень ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження».

Суд також зазначає, що з дня отримання вищевказаних відповідей від ДФС України та ПФ України, по день повернення виконавчого листа стягувачу (21.06.2018 року) минув понад 1 рік, а за цей час матеріальне становище боржника ОСОБА_3 могло суттєво змінитися.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в ході виконавчого провадження № 30390242 державним виконавцем не вжито усіх необхідних заходів, які б сприяли повному, ефективному та своєчасному виконанню рішення суду в повному обсязі. Повернення виконавчого документа відбулося з порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо вимоги про вирішення питання про продовження виконавчих дій у виконавчому провадженні № 30390242 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент розгляду справи), у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов’язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред’явити його до виконання.

З огляду на це, суд не може втручатися у повноваження державного виконавця та виконувати замість нього покладений обов’язок відновлення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що скарга ПАТ «Родовід Банк» на бездіяльність Головного державного виконавця Першого ВДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність Головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 30390242.

Зобов’язати Головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 21 червня 2018 року у виконавчому провадженні № 30390242.

В іншій частині вимог Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений 12 листопада 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_6