Рішення № 77850146, 07.11.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2018 Справа №914/1055/18

За позовом: Приватного підприємства “ЛАРА”, м. Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Львів

про стягнення 258 709, 16 грн заборгованості.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: не з’явився.

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства “ЛАРА” до Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення 258 709, 16 грн заборгованості.

Ухвалою суду від 15.06.2018 було відкрито провадження у справі № 914/1055/18 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 30.07.2018.

Представник позивача у судове засідання 30.07.2018 з’явився. Представник відповідача в судове засідання 30.07.2018 не з’явився, однак, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 30.07.2018 підготовче засідання відкладено на 13.08.2018.

Представник позивача у судове засідання 13.08.2018 з’явився, щодо продовження строку підготовчого провадження не заперечив. Представник відповідача в судове засідання 13.08.2018 з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження. Ухвалою суду від 13.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження та підготовче засідання відкладено на 05.09.2018.

Представник позивача у судове засідання 05.09.2018 не з’явився. Представник відповідача в судове засідання 05.09.2018 не з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю участі представника відповідача у судовому засіданні та продовженням між сторонами переговорів щодо укладення мирової угоди. Ухвалою суду від 05.09.2018 підготовче засідання відкладено на 17.09.2018.

Представник позивача у судове засідання 17.09.2018 не з’явився. Представник відповідача в судове засідання 17.09.2018 не з’явився, через канцелярію суду подав клопотання у якому повідомив про неможливість участі представника відповідача у судовому засіданні та просив суд про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Ухвалою суду від 17.09.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 01.10.2018.

Представник позивача у судове засідання 01.10.2018 з’явився, заяву відповідача про відкладення розгляду справи підтримав. Представник відповідача в судове засідання 01.10.2018 не з’явився, через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи, у зв’язку із можливістю укладення мирової угоди. Ухвалою суду від 01.10.2018 розгляд справи по суті відкладено на 10.10.2018 для надання можливості сторонам мирно врегулювати спір.

Представник позивача у судове засідання 10.10.2018 не з’явився, доказів мирного врегулювання спору суду не представив. Представник відповідача в судове засідання 10.10.2018 не з’явився, доказів мирного врегулювання спору суду не представив. Ухвалою суду від 10.10.2018 розгляд справи по суті відкладено на 07.11.2018 для надання можливості сторонам мирно врегулювати спір.

Представник позивача у судове засідання 07.11.2018 з’явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 07.11.2018 не з’явився.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з’ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 07.11.2018 справу розглянуто по суті та проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Приватне підприємство “ЛАРА” звернулося в господарський суд з позовом до Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення 258 709, 16 грн заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 06.05.2015 між сторонами у справі було укладено договір № 1ЩЛ (надалі-договір), відповідно до п. 1. 1. якого постачальник (надалі-позивач) зобов’язується передати у власність покупця (надалі-відповідач) щебеневу продукцію (надалі - товар), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей товар.

Як стверджує позивач, в рамках виконання умов договору, за весь період позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 660 862, 95 грн, що підтверджується видатковими накладними, а відповідачем сплачено лише 402 153, 79 грн.

Частина поставленого товару відповідачем не оплачена, що спричинило до виникнення заборгованості у розмірі 258 709, 16 грн.

23.05.2018 позивач надіслав на адресу відповідача претензію-вимогу невідкладно погасити заборгованість, про те боржник жодним чином не відреагував на цю вимогу, заборгованість не погасив.

Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви відповідач не сплатив суму у розмірі 258 709, 16 грн за поставлений товар за наступними видатковими накладними:

- видаткова накладна від 23.08.2015 № РН – 0000028 на суму 99 896, 62 грн – несплачений залишок боргу 40 057, 60 грн

- видаткова накладна від 27.10.2015 № РН – 0000057 на суму 46 118, 98 грн

- видаткова накладна від 13.11.2015 № РН – 0000064 на суму 45 421, 02 грн

- видаткова накладна від 11.12.2015 № РН – 0000079 на суму 127 111, 56 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи заперечень на позов до суду не подав, доказів сплати заборгованості не представив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи уповноваженого представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи із таких мотивів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно із ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; згідно положень статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу; кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому еквіваленті.

Як встановлено судом, 06.05.2015 між сторонами у справі було укладено договір № 1ЩЛ, відповідно до п. 1. 1. якого постачальник (позивач) зобов’язується передати у власність покупця (відповідачу) щебеневу продукцію (товар), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем після пред’явлення постачальником, отримання від постачальника рахунку на оплату товару та підписання сторонами і передачі документів, зазначених пунктом 4.2. договору. Згідно п. 4.2. договору, до рахунку додаються: документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткові накладні, податкові накладні в електронному вигляді та інші первинні документи, передбачені для даного виду товару чинним законодавством. Судом встановлено, що видаткові накладні підписані сторонами без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 660 862, 95 грн, а відповідачем сплачено лише 402 153, 79 грн. Решта суми у розмірі 258 709, 16 грн відповідачем не сплачена, а саме неоплаченими залишились накладні:

- видаткова накладна від 23.08.2015 № РН – 0000028 на суму 99 896, 62 грн – несплачений залишок боргу 40 057, 60 грн

- видаткова накладна від 27.10.2015 № РН – 0000057 на суму 46 118, 98 грн

- видаткова накладна від 13.11.2015 № РН – 0000064 на суму 45 421, 02 грн

- видаткова накладна від 11.12.2015 № РН – 0000079 на суму 127 111, 56 грн.

23.05.2018 позивач надіслав на адресу відповідача претензію-вимогу в якій просив невідкладно погасити заборгованість, проте боржник жодним чином не відреагував на цю вимогу, заборгованість не погасив, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідачем не представлено доказів сплати заборгованості за договором, наявність заборгованості жодними доказами не спростовано, а отже позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 258 709, 16 грн такої заборгованості підлягають до задоволення.

Відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54, код ЄДРПОУ 31978981) на користь Приватного підприємства “ЛАРА” (79007, м. Львів, вул. Шпитальна, 26/8, код ЄДРПОУ 22332240) суму в розмірі 262 589, 80 грн, з яких:

- 258 709, 16 грн - основного боргу;

- 3 880, 64 - грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 15.11.2018.

Суддя Манюк П.Т.