Ухвала суду № 77849552, 14.11.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/26/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.11.2018 справа № 908/715/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Носівець В.В., суддя Мірошниченко М.В., суддя Горохов І.С., при секретарі судового засідання Чубар М.В.

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол» про розстрочку виконання рішення господарського суду від 20.09.2018 у справі № 908/715/18

за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Агрінол” (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1)

про стягнення суми 1088000 грн.,

учасники справи:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 7 від 04.09.2018

від відповідача: ОСОБА_2, ордер ТР № 005649 від 14.11.2018

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол» звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою, в якій просить розстрочити виконання судового рішення від 20.09.2018 у справі № 908/715/18, а саме: залишок заборгованості у вигляді штрафу та пені у розмірі 788000,00 грн. розстрочити строком на десять місяців до 30.08.2019 зі сплатою рівними частинами щомісячно та 16320,00 грн. судового збору – до 30.11.2018.

Згідно витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.11.2018, враховуючи перебування на лікарняному головуючого судді у справі ОСОБА_3 з 31.10.2018, справу № 908/715/18 для розгляду заяви передано на розгляд колегії трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя – Носівець В.В., суддя Мірошниченко М.В., суддя Горохов І.С.

Ухвалою суду від 07.11.2018 заяву прийнято до розгляду та призначено на 14.11.2018.

В судовому засіданні 14.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Представник відповідача (заявника) підтримав заяву про розстрочку виконання рішення суду, з підстав викладених у заяві, просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти розстрочення виконання судового рішення заперечив. В письмових запереченнях позивач наголошує, що заявником не доведено неможливість виконання рішення суду, відповідних доказів відповідачем не надано, а недостатність коштів не може вважатися винятковим випадком для розстрочення виконання судового рішення. Просить у задоволенні заяви відмовити.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол» про розстрочку виконання рішення господарського суду від 20.09.2018 у справі № 908/715/18, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.09.2018 у справі № 908/715/18 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ “Торговий дім Агрінол” на користь Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 544000 грн. штрафу, 544000 грн. пені та 16320 грн. судового збору.

На виконання судового рішення 29.10.2018 видано наказ.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) – тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання судового наказу, боржник посилається на скрутне фінансове становище та неможливість виконання судового наказу без поетапного погашення заборгованості. При цьому вказує на часткову сплату заборгованості в розмірі 300000,00 грн. та зазначає, що погашення залишку заборгованості в сумі 788000,00 грн. є неможливим у зв’язку з складними взаємовідносинами з контрагентами підприємства та виплатами грошових коштів за кредитними договорами. На підтвердження наведеного до заяви надано довідку про заборгованість по кредитним операціям перед АТ «ОСОБА_4 Аваль» станом на 01.10.2018, довідки по оборотам по рахункам підприємства, Баланс (Звіти про фінансовий стан) на 31.03.2018, Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30.06.2018, Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30.09.2018, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2018, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2018, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2018 та податкові декларації з податку на додану вартість (1 квартал 2018, півріччя 2018).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочки виконання судового наказу в розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.

Заявник, в порушення ст.ст. 74, 77 ГПК України, не надав належних доказів в підтвердження своїх доводів. Заявник не надав документів, які підтверджують тяжке фінансове становище, документально не підтвердив неприбутковість підприємницької діяльності, не надав документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим одночасне і повне виконання рішення суду у даній справі у встановлений строк. Долучені до матеріалів заяви документи не свідчать про його неприбутковість. Зокрема, відповідно до Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2018 чистий дохід від реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг) складає 203 348 тис. грн. та чистий фінансовий прибуток становить 2 559 тис. грн. Інших доказів наявності винятковості обставин, які могли б бути підставою для розстрочення судового рішення, божником не надано.

Нестабільний фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов’язку щодо сплати штрафу та пені в силу ст.ст. 52, 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та не робить неможливим виконання рішення суду. Тому посилання заявника на важкий фінансовий стан, доказів на підтвердження наявності якого не надано, не є достатньою підставою для розстрочки виконання судового рішення.

При цьому судом враховується, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Також слід зазначити, що ТОВ “Торговий дім Агрінол”, як суб’єкт господарювання, здійснює свою діяльність самостійно, ініціативно, на власний ризик, тож негативний результат його господарської діяльності сам по собі не може бути підставою для звільнення підприємства від виконання покладених на нього обов’язків.

Законом України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, викладені та повідомлені суду боржником обставини, за змістом ст. 331 ГПК України, не є підставою для розстрочки виконання судового рішення. Боржником не доведено належними доказами наявність виключних обставин, які дають підстави для застосування розстрочки виконання рішення суду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява ТОВ “Торговий дім Агрінол” про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.09.2018 у справі № 908/715/18 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Агрінол” про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.09.2018 у справі № 908/715/18 - відмовити.

Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено в судовому засіданні 14.11.2018.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.11.2018.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя В.В. Носівець

Суддя М.В. Мірошниченко

Суддя І.С. Горохов