Рішення № 77849268, 14.11.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2018м. ДніпроСправа № 904/4215/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 2 246,40 грн.

Представники:

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами в сумі 2246,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч від 02.06.2014 про експлуатацію під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець Придніпровської залізниці".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2018, відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

23.10.2018 відповідач надав до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечив та зазначив, що підставою для нарахування плати за користування вагонами за час затримки вагонів на станції призначення Інгулець є акти загальної форми складені відповідно до Правил користування вагонами, ат підписані представниками залізниці і ПРАТ "ІНГЗК".

Надані позивачем в якості доказу підстави нарахування плати за користування вагонами акти загальної форми №№ 122, 124, 128, 129 та 130 підписані представниками відповідача з застереженнями.

Із застережень вбачається, що на час затримки вагонів на станції Інгулець відповідачем були пред'явлені станції до перевезення вагони, які не забирались станцією. На час складання актів, пред'явлені відповідачеві вагони не були прийняті залізницею, про що зроблені застереження в самих актах.

Крім того, відповідач вказує на те, що в застереженнях зазначено, що залізницею пред'являлись відповідачеві вагони у кількості, що перевищує заплановану. Таким чином, затримка вагонів, яка відображена в Актах загальної форми №№ 122, 124, 128, 129 та 130, на станції Інгулець відбулась не з причин, що залежать від відповідача, а з причин, що залежать від позивача, а саме: в зв'язку з неприйняттям станцією пред'явлених до перевезення вагонів, що унеможливило прийняття відповідачем вагонів, що прибули на його адресу та в зв'язку з поданням вагонів понад заплановану кількість.

Також відповідач у відзиві на позов зазначив, що позивачем до позовної заяви не надано докази, щодо повноважень особи, яка підписала наказ про затримку вагонів по станції Кривий Ріг - західний.

Позивач 07.11.2018 надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що здавання вагонів з під'їзної колії здійснюється локомотивом власника під'їзної колії , до якого залізниця відношення не має. Зайнятість приймально-відправних колій по станції Інгулець згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер Дирекції.

Підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами статуту залізниць України положеннями Договору та ЄТП, у той час як не забирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами ф. ГУ-23, є порушенням вимог ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33,34 Правил видачі вантажів.

Також позивач наголошує на тому, що виходячи з положень до п. 1.2. ЄТП, під'їзна колія ПрАТ "Інгулецький ГЗК" має відповідний колійний розвиток: операції з вагонами виконуються переважно на станціях Промислова, Навантажувальна. Кожна з наведених станції має достатньо колій для розміщення вагонів, щодо яких здійснюється навантажувально-розвантажувальні операції. Але при цьому відповідач не забирає з колі Інгулець вагони, що прибули на його адресу, чим спричиняє ситуацію, за якої залізниця не має можливості доставити на станцію призначення затримані на підходах спірні вагони.

Позивач вказує на те, що на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т.ч. поїздів відповідача, його контрагентів.

Визначення можливості або не можливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Обов'язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями вагонів при видачі наказу про затримку не передбачені жодним законодавчим актом, як і жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправлення поїздів всі колії станції повинно бути зайнято. Визначеної договором домовленості між залізницею та відповідачем про займання всіх або певних колій також не існує.

Також позивач зазначає, що відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів та викладеного у відомостях ф.ГУ-46 заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами. Письмові заперечення представників комбінату, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальної картки, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Крім того, позивач стверджує, що спіну суму ним розраховано на підставі норм чинного законодавства з урахуванням фактичних обставин затримки спірних вагонів.

Позивач звертає увагу на те, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за погодженням з власником вагонів. Залізниц затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником та вантажоодержувачем договорів без участі залізниці.

Також позивач вказав на те, що згідно положень п. 2.3. наказу № 421/ДН від 21.06.2016, наказ підписується начальником дирекції залізничних перевезень, у випадках відсутності на робочому місці начальника дирекції та у неробочий час наказ підписується черговим по дирекції.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2014 Державне підприємство “Придніпровська залізниця” (далі – залізниця, позивач) та Публічне акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (далі - власник колії, відповідач) уклали договір про експлуатацію залізничної під’їзної колії публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станції Інгулець ДП “Придніпровська залізниця” №ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч, за умовами п. 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під’їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій Інгулець ДП “Придніпровська залізниця”: стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під’їзної колії є знаки "Межа під’їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу “Н-І”, на продовжені колії №2 біля вхідного сигналу “Н-ІІ”.

Положенням п. 19 вказаного договору передбачено, що останній укладається терміном на п’ять років і діє з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до п. 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під’їзній колії.

Здавання вагонів для під’їзної колії здійснюється: порожні під навантаженням концентрату залізорудного – через інтервал часу 1,5 години; інші – за повідомленням, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПАТ “ІнГЗК” не пізніше, ніж за 2 години до пред’явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у “Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження” форми ГУ-2 (п.5. договору).

Вагони для під’їзної колії Власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюється передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п.6. договору).

Згідно п. 10 договору час перебування вагонів на під’їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

В п.14 договору сторони погодили, що власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги (Тарифного керівництва №1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами; збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ Залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

15.12.2015 між сторонами укладена Додаткова угода №3 до договору, якою у зв’язку з проведенням реєстрації ПАТ “Укрзалізниця”, яке є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” назву договору викладено в новій редакції: “Договір про експлуатацію залізничної під’їзної колії Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станції Інгулець філії “Придніпровська залізниця” ПАТ “Укрзалізниці”.

В квітні 2018 року залізницею за накладними №№ В квітні 2018р. за накладними №№ 40418865, 40418907, 40471849, 40464786, 40464844, 40464968, 40464810, 40471120, 40471138, 40478646, 404787679, 40478687, 40478653, 40478620, 40469132, 40469074, 40469264, 40469082, 40469280, 40469090, 40469371, 40469124, 40469298, 40469272, 40469066, 40469389, 40469355, 40452914, 40452823, 40451551, 47678446, 47661558, 47661582, 47661574 (акт ф. ГУ-23 № 130); №№ 47638242, 47594148, 40336653, 37317070, 37317096, 37316858, 37316858, 37317021, 37316890, 37317054, 37316882, 47534078, 47534086, 47588090, 47570585, 40179806, 40179814, 40373375, 47637939, 47637962, 47638002, 47594155, 47614201, 40436537, 40464893, 40464877, 40452807, 40452781, 40452757 (акт ф. ГУ-23 № 129); №№ 37323797, 37323532, 37318912, 37318904, 40451478, 40451510, 40451494, 40451452, 40422917, 40323438, 40323446, 40323495, 40323503, 40388910, 40445629, 40445637, 40445645, 40445611, 40461345, 40461402, 40461352, 40461378, 40461410, 40461386, 40461394, 40461394, 40464950, 40464935, 40464885, 40464851, 40464869, 40464976, 40464943, 40464927, 40464919, 40442337, 40445439, 40445462, 40445447, 40417248, 40417230, 40464836, 40417263, 40452831, 40452765, 40452732 (акт ф. ГУ-23 № 128); №№.47336409, 40125288, 40124810, 47503628, 47503529, 47503677, 47491519, 47491584, 47491485, 47492400, 47491451, 47491493, 47491535, 47491592, 47491543, 47491444, 47494620, 47326459, 47496674, 47477781, 47477799, 47477765, 47477773, 47403511, 47503586, 47503552, 47503545, 47503610, 47503537, 47503768, 47503644, 47503404, 47503578,47503594 (акт ф. ГУ-23 « 122); №№ 40415408, 40415416, 40415325, 40415390, 40415366, 40415382, 40415317, 40415341, 40415358, 40415424, 40415333, 40421034, 40421026, 40408247, 40408338, 40417362, 40417347, 40417354, 40417370, 40417396, 40417438, 40417461, 40417479, 40417453, 40442121, 40442220, 40442279, 40442287, 40442188, 40442311, 40442212, 40438541, 40438558, 40438616, 40438574, 40434169, 40432031, 40432023, 40431983, 40437337, 40437352, 40437360, 40437386, 40437295, 40437303, 40437378, 40437345, 40437311, 40450264, 40448417, 40448409, 40444317, 40444267, 40444242, 40444234, 40444275, 40444325, 40444291, 40420911 (акт ф. ГУ-23 № 124) прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПрАТ “ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК”.

Однак, на станції призначення Інгулець, у відповідності до п. 1 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5086 та у відповідності з п.4 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, відповідача повідомлено позивачем про прибуття на їх адресу вантажу та готовність подавання під навантаження. Але одержувачем своєчасно не забиралися спірні вагони на під’їзну колію, про що у відповідності з п. 8 Правил користування вагонами складено акти загальної форми ГУ-23 № 122, №124, № 128, №129, №130.

На шляху прямування через зайнятість колій станції призначення Інгулець вагонами, які прибули на адресу вантажовласника та не забиралися ним на під’їзну колію, на підставі наказу № 398 від 03.04.2018, затримано порожні власні вагони, які прямували на адресу ПрАТ “Інгулецький ГЗК” за накладними №№ 37217346, 37217338, 37217395, 37217353, 37217403, 37217387, 37217312, 37217379, 37217361, 37217262, 37217304, 37217270, 37217221, 37217320, 37245354, 37245131, 37245149, 37245172, 37245180, 37245198, 37245206, 37245214, 37245248, 37245222, 37245230, 37245297, 37244860, 37244886, 37244894, 37244902, 37244910, 37244928, 37244936, 37244944, 37244951, 37244969, 37244977, 37244985, 37244803, 37244795, 37244787, 40214389, 40214454, 40214520, 40214447, 40214488, 40214413, 40214439, 40214405, 40131286, 40214421, 40214470, 40214512, 40214496, 40214462, 40214504.

За фактом затримки станцією Кривий Ріг-Західний у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 25 від 03.04.2018; акт загальної форми ГУ-23 №25 від 03.04.2018.

За весь час затримки вагонів на підходах до ст. Інгулець та на коліях станції призначення з вини вантажовласника нараховано плату за користування та збір за зберігання вантажу за відомостями ф. ГУ-46 №№ 20049342, 06049315, 06049314, 05049312, 05049313, 09049321, 09049320, 09049323, 09049322, 09049324, 10049325, 10049326, 10049327, 11049328, 04049308, 05049311, 04049310, 04049309, 08049319, 08049318, 07049316, 08049317.

Відомості плати за користування вагонами працівниками ПрАТ “ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК” підписано із запереченням, що з нарахованою сумою не згодні, оскільки на момент отримання повідомлення по ст. Інгулець є вільні колії.

Отже, предметом спору є вимога ПАТ “Українська залізниця” в особі РФ “Придніпровська залізниця” про стягнення з ПрАТ “Інгулецький ГЗК” плати за користування вагонами у розмірі 2 246,40 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положеннями абз. 1 ст. 42 Статуту залізниця зобов’язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Статтею 46 Статуту передбачено, що одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 71 Статуту визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під’їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під’їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.

Факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, видачу/приймання контейнерів працівниками відправника і залізниці.

Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно ч.ч.1, 2 та 7-9 ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під’їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі “найменування вантажу” вказується: “Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)”. Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, які залізниця зобов’язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов’язки, передбачені Статутом, зокрема, обов’язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов’язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до абз.3 п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

За приписами п.3 розділу ІІ Правил користування облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам’яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред’явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов’язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ Правил користування час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п.8 розділу ІІІ Правил користування у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у “Повідомленні про затримку вагонів” до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв’язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил користування загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Таким чином, станцією призначення оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказом № 398 від 03.04.2018, відповідно до Тарифного керівництва №1, нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями форми ф. ГУ-46 №№ 20049342, 06049315, 06049314, 05049312, 05049313, 09049321, 09049320, 09049323, 09049322, 09049324, 10049325, 10049326, 10049327, 11049328, 04049308, 05049311, 04049310, 04049309, 08049319, 08049318, 07049316, 08049317.

Також з матеріалів справи вбачається, що наказ про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення видано через наявність на коліях станції призначення Інгулець своєчасно неприйнятих відповідачем вагонів, що надійшли на його адресу. Залізниця своєчасно повідомила ПрАТ “Інгулецький ГЗК” про свою готовність передати вагони на під’їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника; відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець Придніпровської залізниці.

В силу ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Слід також зазначити, що відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів на станціях підходу та викладених у відомостях форми ГУ-46 зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування. Письмові зауваження представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати за користування вагонами, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих зауваженнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Так, факти скупчення вагонів через несвоєчасне забирання відповідачем з колій станції призначення на свою під’їзну колію вантажів, які прибули на його адресу, підтверджується вказаними вище актами загальної форми ГУ-23 № 122, №124, № 128, №129, №130 та є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46, 47 Статуту, якими визначено, що одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

В п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 чітко вказано, що: “Черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів”. До того ж, в п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України ЦД-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005 №507 зазначено: “Приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії”. (Тобто на станції не можливо щоб всі колії постійно були зайняті вагонами, обов'язково повинні бути вільні колії.).

Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Інгулець актах загальної форми ф.ГУ-23.

У відповідності до ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.

Позивач у відповідності до договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони, щодо яких складено акти загальної форми. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.

За весь час затримки спірних вагонів з вини відповідача, підтвердженої актами ф. ГУ-23, залізницею розраховано плату за користування вагонами.

Відповідно до Листа ВГСУ від 12.06.2014 №0701-11/96/715/14 вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під'їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію.

Викладеним вище спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Всі прямі докази вини відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення та правомірності дій залізниці щодо надання наказів - це акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф.ГУ-23а, витяги із Книг повідомлення про прибуття вантажу ф.ГУ-2, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46, та накладні оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно - правових документів: п.п.4,6,8,9,10,12 Правил користування вагонами, ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, умовам Договору сторін.

Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути вільними. Визначеної Договором домовленості між залізницею та ПрАТ “Інгулецький ГЗК” про незайнятість всіх або певних колій також не існує.

Таким чином, наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту, положеннями ЄТП.

Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, у т.ч. поїздів відповідача.

Крім того, наявність вільних під’їзних колій на станції Інгулець, з урахуванням відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження вживання ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме вини останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під’їзних колій.

Щодо подавання залізницею вагонів у кількості більшій ніж заплановано суд зазначає, що порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. До того ж, місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.

Плата за користування вагонами нарахована на підставі вимог ст.ст. 119, 125 Статуту залізниць України та через затримку спірних вагонів на станціях підходу до станції Інгулець з вини одержувача ПрАТ “Інгулецький ГЗК”, які вже прибули на його адресу. У такому разі, плата за користування вагонами нараховується тільки за час виникнення вини вантажовласника у затримці даних вагонів. За інший час знаходження вагонів на підходах до станції призначення (з моменту закінчення затримки вагонів до відправлення на станцію призначення) по технологічним причинам залежним від залізниці передбачена відповідальність по ст. 116 Статуту залізниць України, згідно якої відповідач має право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу, якщо такі обставини настануть.

Відповідальність ПрАТ “Інгулецький ГЗК” в затримці даних вагонів настала з моменту виникнення на станції призначення Інгулець затримки вагонів з його вини, яка доводиться актами загальної форми ГУ-23 складених по причині несвоєчасного вивільнення колій станції одержувачем ПрАТ “Інгулецький ГЗК” від вантажу, що прибув на його адресу.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо порядку дії працівників залізниць під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення затверджених Наказом України від 25.11.2010 № 760-Ц, начальник залізниці визначає коло посадових осіб, які згідно з п. 9 Правил користування вагонами підписують такі накази, втому числі у неробочий час, вихідні та святкові дні.

У відповідності до п. 3 Інструкції оформлення затриманих поїздів на під'їздах до станції призначення на Придніпровській залізниці , затвердженої Наказом начальника залізниці від 08.02.2011 № 75/Н, наказ про затримку вагонів з вини вантажовласників на під'їздах до станції призначення видається і підписується заступником начальника залізниці - начальником дирекції залізничних перевезень. У випадках відсутності на робочому місці начальника дирекції залізничних перевезень та у не робочий час обов'язки щодо видачі та підписання наказів про затримку вагонів на підходах до станції призначення покладаються на заступників начальників дирекції залізних перевезень, начальників відділів перевезень дирекції, чергових по дирекціях. Порядок видачі наказів посадовими особами дирекції установлюється начальником дирекції залізничних перевезень.

Згідно положень п. 2.3. наказу № 421/ДН від 21.06.2016, накази підписуються начальником дирекції залізничних перевезень, у випадках відсутності на робочому місці начальника дирекції та у неробочий час наказ підписується черговим по дирекції.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, суд вважає правомірним нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 2 246,40 грн.

Зазначена позиція підтверджується постановою Верховного суду у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 по справі № 904/7360/17.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, спростовуються викладеним вище.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з відповідача на користь позивача плати за користування вагонами в сумі 2 246,40 грн.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 2 246,40 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47; код ЄДРПОУ 00190905) на користь Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами у сумі 2 246,40 грн. (дві тисячі двісті сорок шість грн. 40 коп.), витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.11.2018

Суддя ОСОБА_1