Ухвала суду № 77847803, 09.11.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 6-а/331/46/2018

Справа № 331/172/15-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :

головуючого – судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання – виконавчого листа № 2-а/331/73/15.

В обґрунтування заяви зазначено, що постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений. Визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району щодо відмови у проведенні нарахування ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи, суми невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 рік; зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суми невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат.

На виконання постанови Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 23 червня 2015 року позивачу видано виконавчий лист № 2-а/331/73/15 від 9 листопада 2015 року, який було пред’явлено до виконання.

05.04.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та встановлено повторний строк для його пред’явлення – до 05.04.2017 року.

У зв’язку з тривалим невиконання стягувач звернувся до Європейського Суду з прав людини (заява № 2517/18). У травні 2018 року його повідомили про вилучення заяви № 2517/18 з переліку заяв.

У зв’язку з тим, що на даний час заявник позбавлений свого законного права, просить суд визнати причини пропуску строку пред’явлення виконавчого листа, виданого на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2015 року по справі № 2-а/331/73/15, поважними. Поновити строк пред’явлення виконавчого листа, виданого на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2015 року по справі № 2-а/331/73/15, до виконання.

Заявник у судове засідання не з’явився, проте у прохальній частині заяви наявна вимога про розгляд справи за його відсутності.

Представник боржника – Управління соціального захисту населення по Олександрівському району Запорізької міської ради, у судове засідання не з”явився, але надав заяву про розгляд заяви без його участі, зазначивши, що проти задоволення заяви заперечує через недоведеність поважності підстав пропуску строку пред’явлення виконавчого листа до виконання.

В силу вимог ст. 376 ч. 3 КАС України, суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, вивчивши заяви заявника та боржника та матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на розгляді перебувала справа № 2-а/331/73/15р. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району про визнання дій противоправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 23 червня 2015 року, ухваленої по зазначеній справі, визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району щодо відмови у проведенні нарахування ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи, суми невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 рік; зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суми невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат (а.с. 53-55)

Не погодившись з зазначеною постановою суду, та користуючись своїми процесуальними правами, управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району, оскаржило постанову суду до апеляційної інстанції.

Ухвалою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року апеляційна скарга управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району залишена без задоволення, а постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2015 року залишено без змін. (а.с. 88)

На виконання постанови Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 23 червня 2015 року, Жовтневим районним судом міста Запоріжжя 09 листопада 2015 року позивачу було видано виконавчий лист № 2-а/331/73/15 р. (а.с. 97)

Зазначений виконавчий документ перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державного виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області. (а.с. 98)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2016 року відмовлено в задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання рішення (а.с. 112-114).

05.04.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та встановлено повторний строк для його пред’явлення – до 05.04.2017 року (а.с. 150).

Сстягувач звернувся до Європейського Суду з прав людини (заява № 2517/18), однак у травні 2018 року його повідомили про вилучення заяви № 2517/18 з переліку заяв (а.с. 151).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.08.2018 року заява ОСОБА_1 про зміну сторони виконавчого провадження залишено без розгляду (а.с. 141).

Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа), встановлено строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, зокрема, виконавчих листів один рік.

Згідно із ч.1 ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен перевірити, чи пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, чи поважні причини такого пропуску, що було підставою несвоєчасного звернення за виконанням судового рішення.

Поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення певної процесуальної дії в межах строків, установлених законодавством.

При цьому позивач обґрунтовує пропуск строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання тим, що про факт виключення його заяви з переліку справ Європейського Суду з прав людини йому стало відомо тільки в травні 2018 року.

Аналізуючи обставини, наведені позивачем на підтвердження поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Серед іншого, згідно із частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Необхідно звернути увагу на судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, відповідно до якої суд вказує, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає "право на суд". Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди. (Справа "Жовнер проти України" (Заява N 56848/00), Справа Бурдов проти Росії (Скарга N59498/00).

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі "ОСОБА_2 проти Італії" наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Також у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд в рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

В Рішенні по справі "Ейрі проти Ірландії" від 09 жовтня 1979 року Європейський суд з прав людини вказав, що права, які гарантує Конвенція, повинні бути не теоретичними чи нереальними, а такими, що мають реальну силу і можуть бути здійснені на практиці.

За викладених обставин справи, суд, виходячи із конституційно встановленої обов'язковості виконання судових рішень, що набрали законної сили та причин, з яких позивачем було пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, вважає заяву позивача про поновлення пропущеного строку такою що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 376 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання задовольнити.

Визнати причини пропуску строку пред’явлення виконавчого листа, виданого на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2015 року по справі № 2-а/331/73/15, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району про визнання дій противоправними та зобов’язання вчинити певні дії - поважними.

Поновити ОСОБА_1 строк пред’явлення виконавчого документу – виконавчого листа № 2-а/331/73/15, виданого 9 листопада 2015 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2015 року по адміністративній справі № 2-а/331/73/15, до виконання.

Повний текст ухвали складено 09 листопада 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

09.11.2018