Рішення № 77847786, 09.11.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5543/18

2/310/2350/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

09 листопада 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який до початку розгляду справи ним було уточнено, до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, мотивуючи свої вимоги наступним. 26 грудня 2017 року між ним та відповідачем укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_3 було написано розписку. Предметом договору позики є 200 доларів США, які позичальник зобов’язався повернути до 01 лютого 2018 року. В порушення умов договору ОСОБА_3 до теперішнього часу заборгованість не повернув, уникає спілкування з позивачем, в зв’язку із чим останній вимушений звернутися до суду для врегулювання спору. Сума боргу на день складання позовної заяви з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США становить 5 598 грн. З цієї суми позивачем проведено розрахунок облікової ставки, який становить 757,34 грн., та 3 % річних, що склало 117,76 грн. В зв’язку із невиконанням відповідачем своїх зобов’язань ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, пов’язаних з порушенням його права власності. Неповернутий відповідачем борг є для позивача значною сумою, якою з вини ОСОБА_3 позивач не може скористатися, в зв’язку із чим порушився його нормальний спосіб життя, внаслідок постійного хвилювання загострились його хронічні хвороби, тому моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в 5 000 грн. Просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 5 598 грн., відсотки за користування кредитом в розмірі 757,34 грн., три відсотки річних в розмірі 117,76 грн. та 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з викладених в позові підстав, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву суду не надав.

Згідно із ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

26 грудня 2017 року ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_1 в борг грошові кошти в розмірі 200 доларів США. Згідно домовленості та відповідно до взятих на себе зобов’язань, які знайшли відображення в тексті розписки, написаною відповідачем, строк повернення коштів було встановлено до 01 лютого 2018 року. Однак, відповідач у визначений в розписці термін кошти не повернув. На день звернення до суду борг не сплачено.

Позикові відносини регулюються положеннями глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, в даному випадку розписки позичальника.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов’язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Факт отримання позивачем грошей підтверджений належними доказами по справі.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 1 цієї статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Сума заборгованості за договором позики від 26 грудня 2017 року становить 200 доларів США, тобто 5 598 грн. за офіційним курсом НБУ.

Загальна сума заборгованості відповідача за договором позики (розпискою) від 26 грудня 2017 року складає 6 473,10 грн., з них: 5 598 грн. - основний борг; 117,76 грн. - три відсотки річних від простроченої суми; 754,34 грн. - відсотки за користування грошовими коштами.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування заборгованості за договором позики підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається ст. 23 ЦК України.

Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов’язань у випадках, передбачених договором або законом.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Отже, виходячи з аналізу зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що ні чинним законодавством, ні розпискою, складеною відповідачем, не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв’язку з неповерненням йому грошових коштів за договором позики, а тому сул приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позовні вимоги були задоволені, позивач, який є інвалідом 2 групи (посвідчення серії Є № 037260, видане УПСЗН Бердянської міської ради), згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП не відомий, місце реєстрації не відоме, останнє відоме місце проживання: 71108, Запорізька обл., м. Бердянськ, пров. Ломоносова, буд. 11А, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, 71122, Запорізька обл., м. Бердянськ, Військове містечкоАДРЕСА_1, заборгованість за договором позики від 26 грудня 2017 року в розмірі 5 598 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов’язання в розмірі 117,76 грн., відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 754,34 грн., а всього стягнути 6 473 (шість тисяч чотириста сімдесят три) грн. 10 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП не відомий, місце реєстрації не відоме, останнє відоме місце проживання: 71108, Запорізька обл., м. Бердянськ, пров. Ломоносова, буд. 11А, на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 14 листопада 2018 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області ОСОБА_4